Ухвала

від 17.09.2015 по справі 171/2668/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2015 р. м. Київ К/800/60811/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого судді: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянувши у порядку письмового розгляду касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 01.04.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Апостолівської міської ради про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до Апостолівської міської ради, у якому просив скасувати рішення № 970-35 від 28.03.2013 року та № 952-34 від 28.02.2013 року, зобов'язати Апостолівську міську раду розглянути його заяву від 07.06.2011 року щодо надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею до 550 кв.м без порушення законодавства України, визнати протиправними дії міського голови і секретаря міської ради та зобов'язати державних службовців забезпечити дотримання законів на відповідній території.

Постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 01.04.2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 28.02.2013 року, яка набрала законної сили 13.03.2013 року, визнано неправомірним рішення Апостолівської міської ради від 26.01.2012 року про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування будівель, площею до 100 м2. та скасовано зазначене рішення в частині надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки за вищевказаною адресою площею до 100 м2. Зобов'язано Апостолівську міську раду в місячний строк з дня набрання судового рішення законної сили розглянути заяву ОСОБА_2 щодо надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею до 550 кв.м. та прийняти рішення за наслідками розгляду заяви відповідно до вимог Земельного кодексу України. Крім того, судом визнано неправомірними відмови Апостолівської міської ради від 24 лютого та 05 листопада 2012 року, викладені в листах, щодо відмови ОСОБА_2 в наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування будівель, площею до 550 м2.

На виконання вказаного рішення суду Апостолівською міською радою прийнято рішення № 970-35/VІ від 28.03.2013 року, яким ОСОБА_2 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на умовах оренди, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування будівель, саме площею до 550 м2. При цьому, як на обґрунтування правомірності прийнятого рішення, колегіальний орган посилався на наявне рішення ради № 952-34/VІ від 28.02.2013 року «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в постійне користування, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, «Центральний парк» за адресою - АДРЕСА_2, територіальній громаді Апостоловської міської ради» та на результати голосування депутатського корпусу.

Як слідує зі змісту рішення ради № 952-34/VІ від 28.02.2013 року (а воно також є предметом оскарження по даній справі), цим рішенням затверджено проект відведення земельної ділянки в постійне користування за вищевказаною адресою для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, загальною площею 3.9963 га Апостолівській міській раді та їй визначено оформити правовстановлюючі документи на постійне користування земельною ділянкою і виконувати обов'язки землевласника землі.

Прийняттю цього рішення передувало прийняття рішення № 809-29 від 25.10.2012 року, яким територіальній громаді Апостолівської міської ради надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки у постійне користування за адресою - АДРЕСА_2, орієнтовною площею 35000 м2 за рахунок земель Апостолівської міської ради, яке ніким не оскаржено та було діючим на час прийняття рішення ради № 952-34/VІ від 28.02.2013 року.

Не оскаржувалось та не визнавалось нечинним чи протиправним і рішення Апостолівської міської ради № 536-19 від 23.02.2012 року, яким встановлено межі рекреаційного призначення - зелених зон (центрального парку) в місті Апостолове, в зв'язку з необхідністю збереження зелених насаджень та охорони навколишнього середовища.

Крім того, на виконання рішення ради № 952-34/VІ від 28.02.2013 року державним реєстратором 12.06.2013 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, згідно з яким за територіальною громадою Апостолівської міської ради зареєстровано об'єкт нерухомості - земельну ділянку площею 3.9963 га, форма власності - комунальна.

Вирішуючи спір по суті, суди керувалися тим, що справа, яка розглядається, є адміністративною. Проте цей висновок не можна визнати обґрунтованим.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС (у редакції, чинній на час звернення з позовом) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Статтею 80 Земельного кодексу України установлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

За змістом статей 2 та 5 Земельного кодексу України міськрада при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.

Як встановлено, вищевказана земельна ділянка та земельна ділянка, щодо якої Позивачем подано заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, для обслуговування існуючого будинку, магазину-майстерні по тюнінгу автомобілів, площею до 550 кв.м. частково співпадають (має місце накладення земельних ділянок одна на одну), що фактично і стало підставою для відмови у виділенні Позивачу земельної ділянки саме площею 550 м2.

Таким чином, справа має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про право.

Тому рішення у цій справі підлягають скасуванню внаслідок неправильного застосування норм процесуального закону.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 157 КАС суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 157, 222, 228, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 01.04.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 року скасувати, закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Апостолівської міської ради про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: