ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
21.06.10р. Справа № 21/130-10
до Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
третя особа на стороні позивача: Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 453 356,09 грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії
Суддя Назаренко Н.Г.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, № 1509/07 від 25.05.2010р.;
від відповідача - ОСОБА_2; дов № 2452 від 20.05.10р.;
від третьої особи - не з'явилася.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача пеню в сумі 127 935,95грн., штраф в сумі 254 312,82грн., 3% річних в сумі 10 515,29грн., інфляційні втрати в сумі 605 592,03грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 1/1395 від 01.10.08р.
Відповідач у відзиві на позов (а.с. 45-48) проти задоволення позову заперечує, обґрунтовує це наступним:
- позивач до пред'явлення позову вимоги про сплату неустойки відповідачу не пред'являв, тому у нього відсутні підстави для звернення до суду з позовом, оскільки строк виконання обов'язку боржником не настав;
- щодо стягнення пені, посилається на її невірне нарахування позивачем (без врахувань подвійної облікової ставки НБУ на період розрахування пені);
- у зв'язку з відсутністю за відповідачем станом на дату порушення провадження у справі основного боргу перед позивачем, у останнього відсутнє право на нарахування інфляційних втрат та 3% річних.
В ході судового розгляду відповідач надав суду додаткові заперечення від.17.06.10р., в яких посилається на невірне визначення позивачем способу неустойки, а саме, на те що відповідно до п. 8.2.9 Договору, пеня та штраф мають розраховуватися не від вартості спожитої теплової енергії, як це зазначено в пунктах 8.2.1., 8.2.2., 8.2.4, 8.2.7, 8.2.8. Договору, а з іншої величини -вартості послуг. А, оскільки ніякі послуги позивачем відповідачу не надавались, то і право на стягнення штрафних санкцій у нього відсутнє.
Позивач надав суду заперечення на відзив б/н б/д в якому обґрунтував свої вимоги посиланням на те, що ст. 530 ЦК України відноситься до строків виконання саме предмету договору, а не строків сплати неустойки, інфляційних втрат та 3% річних, стягнення яких передбачено Законом.
Посилання відповідача на ненадання позивачем послуг не приймаються судом з огляду на наступне.
Відносини щодо енергопостачання віднесені до Розділу VI ГК України - Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання, тобто цей вид господарських відносин є особливим видом господарювання у галузі енергопостачання.
Пунктом 1,3 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.
В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою сторін, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
01.10.08р. між Дервавнм підприємством "Криворізька теплоцентраль" (далі - Третя особа, Теплопостачальна організація) та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі Позивач, Покупець-продавець), також Відкритим акціонерним товариством "Суха Балка" (далі- Відповідач, Споживач) було укладено договір № 1/1395 про купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.
Згідно предмету договору Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплоенергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, Покупець-продавець надає платіжні документи Споживачеві контролює стан оплати, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договору.
Розділом 7 договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Якщо споживач розраховується за показання приладів обліку оплата повинна проводитись до 28-го числа поточного місяця. Різниця між сплаченою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
В п. 8.2.9 Договору зазначено, що за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі 0,1% вартості послуг за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми
Позивач свої зобов'язання згідно умов договору виконував в повному обсязі та своєчасно.
Оплата послуг по теплоенергії була виконана відповідачем поза межами строків, обумовлених Договором, у зв'язку з чим позивач нарахував йому штрафні санкції.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
В силу ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Факт прострочи виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору підтверджується копіями платіжних доручень, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 49-51).
Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Умовами договору сторони узгодили умови та розмір відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання (п.п. 8.2.9.Договру).
З огляду на встановлений факт порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань з оплати, позивачем нараховано до стягнення за період з 21.04.09 по 30.05.09р. 127 935,95грн. пені у розмірі 0,1% вартості послуг, за які допущено прострочення за кожен день прострочення ( п.8.2.9. Договору).
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).
З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
У зв'язку з викладеним до стягнення підлягає пеня в сумі 84 122,27грн.
В іншій частині стягнення пені слід відмовити.
За порушення строку оплати за отриману теплову енергію на строк понад 30 днів за умовами договору додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми.
Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штраф як і пеня є формами одного і того ж виду забезпечення виконання зобов'язання - неустойки.
Умови договору передбачають цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки -пені та штрафу.
Отже, зазначені види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними заходами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора.
При цьому, чинне законодавство не встановлює обмежень щодо одночасного застосування пені і штрафу у випадку порушення виконання зобов'язання, як і не прив'язує цей вид неустойки до конкретного виду правовідносин і таке застосування не суперечить чинному законодавству, яке встановлює обмеження лише щодо розміру такої форми неустойки як пеня.
Тобто, відповідач притягнутий до одного виду відповідальності - цивільна, способом сплати неустойки лише один раз і за одне правопорушення. Форма ж сплати неустойки подвійного притягнення не становить.
Згідно розрахунку позивача, сума штрафу склала 254 312,82грн., є такою що обґрунтована та підлягає до стягнення.
Відповідно до ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції з травня по червень 2009р. включно становлять 60 592,03грн., 3% річних за період прострочення платежу з 21.04.09 по 30.05.09р. - 10 515,29грн.
Таким чином позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі 84 122,27грн.-пені, 254 312,82грн. - штрафу, 60 592,03грн. - інфляційних втрат, 10 515,29грн. - 3% річних.
В решті позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 49,82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 548, 549, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 231, 343 Господарського кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка" (50015, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд. 5, код ЄДРПОУ 00191329, р/р 26000010004458 в філії "Уні кредит Банк" ТОВ м. Київ, МФО 300744) на користь комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежнева, буд. 9, код ЄДРПОУ 03342184, р/р та МФО не відомі) 84 122 (вісімдесят чотири тисячі сто двадцять дві ) грн. 27 коп. - пені, 254 312 (двісті п'ятдесят чотири тисячі триста дванадцять) грн. 82 коп. - штрафу, 60 592 (шістдесят тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 03 коп. - інфляційних втрат, 10 515 (десять тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн. 29 коп. - 3% річних, 4 080 (чотири тисячі вісімдесят) грн. 21 коп. - витрат по сплаті держмита, 212 (двісті дванадцять) грн . витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя ОСОБА_3
Рішення підписано 25.06.10р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 24.06.2010 |
Оприлюднено | 28.09.2015 |
Номер документу | 50930503 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні