Рішення

від 10.09.2015 по справі 51/470

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2015Справа №51/470 За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «ОМіТех» про стягнення 18561,79 грн.

Головуючий суддя Маринченко Я.В.

Суддя Ващенко Т.М.

Суддя Карабань Я.А.

Представники сторін:

від позивача: Фомін О.Д., Мазурок Я.В. - представники за довіреністю;

від відповідача: Сущенко С.М. - представник за довіреністю;

ВСТАНОВИВ:

У липні 2009 року КП «Київжитлоспецексплуатація» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ОМІТЕХ» про стягнення 18561,79 грн., що утворився в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 1202 від 01.09.2005 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем центрального опалення, холодного водопостачання та їх абонентських уводів нежитлового приміщення, належного відповідачу.

З наведених підстав позивач просить стягнути з відповідача 17492,54 грн. заборгованості та 1069,25 грн. пені за порушення умов договору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.07.2009 суддею Пригуновою А.Б. порушено провадження у справі № 51/470.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2010 провадження у справі № 51/470 зупинено.

Ухвалою від 27.04.2015 провадження у справі № 51/470 поновлено, розгляд справи ухвалено здійснювати колегіально.

Ухвалою від 27.04.2015 колегією суддів у складі суддів: Пригунова А.Б. (головуюча), Карабань Я.А., Ващенко Т.М. справу прийнято до свого провадження.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 20.08.2014 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі суддів: Трофименко Т.Ю. (головуюча), Борисенко І.І., Ярмак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2014 вищевказаною колегією суддів справу прийнято до свого провадження.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду м. Києва № 04-23/585 від 29.05.2015 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 51/470 в зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя суддею Пригуновою А.Б., за результатами якого вказана справа надійшла на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Маринченка Я.В., суддів Карабань Я.А., Ващенко Т.М.

Ухвалою від 03.06.2015 вищевказаною колегією суддів справу № 51/470 прийнято до свого провадження.

Представник позивача у судовому засіданні надав заяву про зменшення позовних вимог в зв'язку з погашенням відповідачем основної суми боргу, просив суд задовольнити позов, з урахуванням зазначеної заяви, та стягнути з відповідача пеню в сумі 1261,33 грн.

Судом вищевказана заява позивача прийнята до розгляду, та отже, у відповідності до ст.ст. 22, 55 ГПК України, має місце нова ціна позову, з якої підлягає вирішенню спір по даній справі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов, зокрема зазначив, що рішенням Господарського суду м. Києва від 19.12.2013 у справі № 910/12136/13, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 у справі № 910/12136/13 та постановою Вищого господарського суду України від 26.06.2014 у справі № 910/12136/13, спірний договір між сторонами розірвано, а відтак, правовідносини між сторонами є припиненими, внаслідок чого підстав для стягнення заборгованості немає. За твердженням представника відповідача, зазначеним судовим рішенням встановлено факт відсутності заборгованості відповідача перед позивачем, в зв'язку з чим предмет спору між позивачем та відповідачем відсутній.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені за порушення умов договору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 01.09.2005 між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (далі - позивач, дирекція) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «ОМіТех» (далі - відповідач, абонент) укладено договір № 1202 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем центрального опалення, холодного водопостачання та їх абонентських уводів (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, предметом договору є надання послуг з теплопостачання, обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем централізованого опалення (ЦО), холодного водопостачання та водовідведення (ХВП) та їх абонентських уводів в нежитловому приміщенні (будинку) за адресою: вул. Б. Хмельницького, 51-Б, а також своєчасна і повна сплата абонентом спожитих теплової енергії та інших послуг, зазначених у договорі.

Згідно з п. 2.3.6. договору, відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати (сплачувати) Дирекції по експлуатації нежилих будинків (філії позивача) вартість спожитої теплової енергії та технічного обслуговування теплосистеми.

Відповідно до п. 2 Порядку розрахунків за теплову енергію (додаток № 2 до договору), абонент щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у дирекції за адресою: вул. Артема, 58/2-Д, розрахункова група) акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в дирекцію), розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою абонента), платіжну вимогу-доручення, куди включена вартість теплової енергії за попередній та поточний місяці та технічне обслуговування, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.

Сплату за вказаними документами абонент виконує не пізніше 23 числа поточного місяця.

Крім того, п. 3.5 додатку № 2 сторони погодили, що крім сплати вартості спожитої теплової енергії абонент сплачує на рахунок дирекції по експлуатації нежилих будинків вартість послуг по технічному обслуговуванню внутрішньо будинкових систем і інженерного обладнання відповідно до додатку № 1 з оформленням актів виконаних робіт.

Судом встановлено, що позивачем належним чином виконанні зобов'язання за договором. Доказів існування спору між сторонами щодо кількості та якості наданих послуг суду не надано.

Натомість відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 01.06.2009 за відповідачем утворилася заборгованість за надані за договором послуги в сумі 17492,54 грн., що підтверджується розрахунками нарахувань, обліковими картками та актами виконаних робіт, з копіями реєстрів про вручення їх Відповідачу.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи положення ст. 530 ЦК України та приписи п. 2 Порядку розрахунків за теплову енергію (додаток № 2 до договору), строк оплати наданих позивачем за договором послуг - 23 число кожного місяця, у якому надавалися послуги.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав відповідачеві послуги з теплопостачання та технічного обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ХВП та їх абонентських уводів, однак відповідач, у порушення умов договору, своєчасну оплату наданих послуг в сумі 17492,54 грн. не здійснив, хоча строк виконання такого зобов'язання настав.

Факт існування заборгованості за договором належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, в зв'язку з чим вимоги про стягнення зазначеної суми заборгованості є законними та обґрунтованими.

В той же час, судом встановлено, що в ході судового розгляду справи відповідач, з метою погашення заборгованості перед позивачем за період з грудня 2008 року по лютий 2009 року, сплатив на користь останнього 33000 грн., що підтверджується наданим представником відповідача банківською випискою станом на 21.07.2015.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.4. додатку № 2 до договору сторони погодили, що у випадку несплати за користування послугами, вказаному у договорі, до кінця розрахункового періоду позивач нараховує відповідачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожен день прострочки платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його законність та обґрунтованість, в зв'язку з чим вимоги про стягнення пені за період з 24.08.2008 по 23.02.2010 в сумі 1261,33 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно заперечень відповідача щодо відсутності предмета спору між сторонами слід зазначити наступне.

Як вбачається зі змісту рішення Господарського суду м. Києва від 19.12.2013 у справі № 910/12136/13, договір № 1202 від 01.09.2005 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем центрального опалення, холодного водопостачання та їх абонентських уводів нежитлового приміщення розірвано в судовому порядку.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Зазначене судове рішення залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 у справі № 910/12136/13 та постановою Вищого господарського суду України від 26.06.2014 у справі № 910/12136/13, а відтак, набрало законної сили 26.06.2014.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, пеня, в розмірі 1261,33 грн. була нарахована позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги, тобто до розірвання спірного договору в судовому порядку. При цьому, в ході розгляду справи №910/12136/13 судом не досліджувалось питання наявності заборгованості по пені та її сплати відповідачем.

Доводи відповідача щодо відсутності у нього заборгованості за договором №1202/42, в тому числі по пені, у зв'язку з незазанченням заборгованості по пені у своєму листі від 28.08.2013 №155/23-08/65, згідно якого у відповідача, станом на 21.08.2013 наявна заборгованість складає 46887,89 грн, судом оцінюються критично, оскільки вказаним листом позивач проінформував відповідача про наявну заборгованість з вартості опалення та вартості технічного обслуговування системи холодного водопостачання. Згаданий лист не містить інформації щодо відсутності у відповідача заборгованості з пені.

Пеню в розмірі 1261, 33 грн. нараховано позивачем за період, протягом якого спірний договір був чинним, доказів сплати вказаної пені відповідачем не надано, відтак наявні підстави для задоволення вимог про стягнення нарахованої пені.

Стосовно застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені слід зазначите таке.

Відповідно до ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивачем заявлено вимоги про стягнення пені за період з 24.08.2008 по 23.02.2010.

Як вбачається з відмітки на штемпелі реєстрації вхідної кореспонденції, позивач звернувся до суду з позовом 20.07.2009, тобто в межах строку позовної давності за зобов'язанням зі сплати пені.

Враховуючи викладене, заява відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували доводи позивача.

Оскільки основна сума заборгованості сплачена відповідачем лише після звернення позивача до суду та сплати ним державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розмір судових витрат не підлягає зменшенню і частковому поверненню на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір», та, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «ОМіТех» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 51-Б; ідентифікаційний код 30524339) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; ідентифікаційний код 03366500) 1261 (одну тисячу двісті шістдесят одну) грн. 33 коп. пені, 185 (сто вісімдесят п'ять) грн. 62 коп. державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 17.09.2015

Головуючий суддя Я.В. Маринченко

Суддя Т.М. Ващенко

Суддя Я.А. Карабань