Постанова

від 17.09.2015 по справі 910/27620/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2015 р. Справа№ 910/27620/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний - судноремонтний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2015р. у справі № 910/27620/14 (Трофименко Т.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський

суднобудівний -судноремонтний завод"

до Київської міської ради

про визнання недійсним та скасування в частині рішення

за участю представників сторін:

позивача-не з'явився

відповідача-Безносик А.О. за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2015 у справі № 910/27620/14 в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний -судноремонтний завод" до Київської міської ради про визнання недійсним та скасування в частині рішення - відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням Публічне акціонерне товариство "Київський суднобудівний - судноремонтний завод" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду - без змін.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, причина суду не відома.

За змістом ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наявність поштових повідомлень про отримання сторонами у справі ухвали апеляційного суду про призначення справи до розгляду, вимоги ст..102 ГПК України, відсутність будь-яких клопотань, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, на підставі рішення Київської міської ради № 323/1299 від 24.05.2001 сторонами у справі укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого позивачу передана в тимчасове платне користування земельна ділянка по вул. Сокальської,3 м. Києва, площею 0,7493га, кадастровий номер 8000000000:78:096:0007, строком на 24 р. Договір був зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 12.12.2006 за №78-6-00400.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, відповідно до якого просить визнати недійсним та скасувати п. 726 до рішення Київської міської ради №89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень ст. 288 ПК України" від 28.02.2013 п п. 1 та п. 4 рішення Київської міської ради №89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень ст. 288 ПК України", в частині що стосується Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний - судноремонтний завод". Позовні вимоги обґрунтовані тим, що одностороннє рішення відповідача про зміну розміру орендної плати є незаконним, оскільки суперечить умовам договору оренди земельної ділянки № 18-6-00400 від 12.12.2006 та вимогам чинного законодавства, зокрема ст.ст 21, 23 Закону України "Про оренду землі", ст.188 Господарського кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд виходив з того, що оскаржене рішення прийнято Київською міською радою в межах наданої компетенції відповідно до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про оренду землі" підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заперечуючи проти рішення, позивач наполягає на тому, що зміна до договору допускається за згодою сторін, умови договору є не змінними протягом часу дії договору, в тому числі розміру орендних платежів, проте, прийняте рішення вказує на те, що відповідач в односторонньому порядку змінює умови договору оренди землі,що не припустимо. Крім того, справа розглянута у відсутність представника позивача, а клопотання про відкладення розгляду у справі безпідставно відхилено.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. При цьому плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Статтею 288 Податкового кодексу України також передбачено встановлення розміру орендної плати саме в договорі оренди з урахуванням відповідних меж.

У зв'язку з введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011 Закон України "Про плату за землю" втратив чинність, а питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою регулюється виключно цим Кодексом, згідно зі ст. 288 якого розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Таким чином, законодавством передбачено здійснення нормативної грошової оцінки земель.

У разі зміни нормативної грошової оцінки землі, яка є базою оподаткування для плати за землю, змінюється річна сума податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Якщо у населеному пункті рішенням ради запроваджена нова нормативна грошова оцінка землі та в установленому порядку вона оприлюднена, платники самостійно повинні звернутися до відповідного органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів для отримання довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, перерахувати суму податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності та подати вказану довідку з податковою звітністю до податкового органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про оренду землі", статей 40, 41, 286, 288 Податкового кодексу України 28.02.2013 Київською міською радою прийнято рішення №89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України". Відповідно до вказаного рішення орган місцевого самоврядування вирішив внести зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині річної орендної плати, встановивши її у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки та покладено на орендарів, зобов'язано забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договору оренди земельних ділянок.

Рішення Ради є чинним.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання позивача на те, що умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря, є необґрунтованими.

Щодо розгляду справи у відсутність представника позивача та необґрунтоване відхилення клопотання про відкладення розгляду у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Президія Вищого господарського суду України від 19.07.2010 р. N 04-06/113 «Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України» зазначила наступне: Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Посилаючись на неможливість забезпечити участь уповноважених представників, позивачем не надано копії наказу , що ОСОБА_3 перебуває у відпустці на період, коли справа призначена господарським судом до розгляду.

В той же час, колегія суддів звертає увагу на те, що розгляд справи, що переглядається, була призначена на 26.01.2015 о 11:30, в обґрунтування неможливості явки в судове засідання представника позивача Місеври А.М. надано копію ухвали про порушення провадження у справи № 910/27770/14 та призначення її до розгляду на 26.01.2015 о 12:40. Оскільки судове засідання, у якому прийняте оскаржуване рішення, передувало судовому засіданню у справі № 910/27770/14 то місцевий суд правомірно відхилив клопотання позивача про відкладення розгляду у справі.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарським судом попередньої інстанції фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги , а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101,103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний - судноремонтний завод" залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 26.01.2015 у справі 910/27620/14 - без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

повний текст постанови підписаний 22.09.2015

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв