Постанова

від 01.04.2010 по справі 20/210

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

01.04.10 Справа № 20/210

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар»єр»за №29 від 02.02.2010р.

на рішення господарського суду Рівненської області

від 19.01.2010 року у справі № 20/210

за позовом приватного підприємства фірми «Україна-Сервіс», м.Рівне

до відповідача закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар»єр», смт.Клесів Сарненського району Рівненської області

про стягнення 56 260,48грн.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2

від відповідача ОСОБА_3

Права і обов'язки сторін, передбачені ст. 22 ГПК України, право заявляти відводи, представникам роз'яснено.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 19.01.2010 року у справі №20/210 (суддя Василишин А.Р.) частково задоволено позов приватного підприємства фірми (далі-ПП) «Україна-Сервіс», присуджено до стягнення з закритого акціонерного товариства (далі-ЗАТ) «Соснівський гранкар»єр»на користь позивача 49 500грн. боргу, 535,48грн. пені, 1 237,50грн. інфляційних, 687,58грн. річних, 519,61грн. державного мита, 217,96грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що присуджена до стягнення заборгованість відповідача з орендної плати підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем документально, тому суд, керуючись ст.ст.526, 549, 595, 625 ЦК України, задоволив позов про стягнення боргу за неналежне виконання умов договору.

Дане рішення оскаржується відповідачем у справі -ЗАТ «Соснівський гранкар»єр», оскільки вважає його прийнятим з неповним з»ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального права, просить змінити рішення. Зокрема, скаржник, визнаючи неналежне виконання умов договору оренди щодо своєчасності та повноти сплати орендної плати, зазначає, що судом не встановлено та не досліджено момент передачі приміщення в оренду орендарю, оскільки позивачем до матеріалів справи не долучено акт приймання-передачі приміщення в оренду.

Позивач заперечив доводи скаржника з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.51-53) та усними поясненнями представника в судовому засіданні. Зокрема, зазначає, що умовами договору, банківськими виписками про орендну плату та актом звірки взаємних розрахунків підтверджується факт оренди приміщення з лютого 2008 року по травень 2009 року.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

01.02.2008р. між ПП «Україна-Сервіс»(орендодавець по договору, позивач у справі) та ЗАТ «Соснівський гранкар»єр»(орендар по договору, відповідач у справі) було укладено договір оренди приміщення №СУ-010208, відповідно до умов якого орендодавець зобов»язався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування офісне приміщення площею 41кв.м. по вул.Відінська, 8 у м.Рівне (а.с.9-11).

Відповідно до п.2.1. договору, приміщення надається в оренду на строк 24 місяці з моменту прийняття його за актом здачі-приймання, який є невід»ємною частиною даного договору.

Наймодавець за договором зобов»язався надати приміщення наймачу в 3-денний строк з моменту укладення цього договору за актом здачі-приймання, в якому зазначається технічних стан приміщення і інженерного устаткування на момент передачі в оренду (п.4.2. договору).

Умовами договору встановлено розмір орендної плати в сумі 5 500грн. на місяць, яка сплачується наймодавцю готівкою або в безготівковому порядку на рахунок останнього в зазначений ним банківській установі не пізніше 10 числа кожного наступного місяця. Орендна плата за цим договором включає в себе витрати за спожиту електроенергію, телефонний зв»язок та послуги «Інтернет»(розділ 3 договору).

Відповідно до п.7.3. договору, у випадку несвоєчасної сплати орендної плати орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від місячної суми орендної плати за кожний день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно банківських виписок про оплату орендної плати за приміщення згідно договору оренди №СУ-010208 від 01.02.2008р. орендарем проведено оплату за оренду приміщення за лютий-серпень 2008року в розмірі 38 500грн. (а.с.18-22).

Згідно акта приймання-передачі приміщення від 31.05.2009р. орендовані приміщення передані орендодавцю -ПП «Україна-Сервіс»(а.с.16).

Порушення орендарем умов договору щодо терміну та повноти оплати орендних платежів за вересень 2008р. -травень 2009р. стало підставою для звернення ПП «Україна-Сервіс» з позовом до ЗАТ «Соснівський гранкар»єр» про стягнення боргу з орендної плати в розмірі 49 500грн., штрафних санкцій за несвоєчасне проведення орендної плати в розмірі 4 835,40грн., 1 237,50грн. інфляційних, 687,58грн. річних.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду відсутні, з огляду на наступне:

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, регулюються главою 58 «Найм (оренда)»Цивільного кодексу України, Господарським кодексом України та договором.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов»язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, встановлений договором (ч.1 ст.759, ч.1 ст.763 ЦК України).

Відповідно до ст. 765 ЦК України, наймодавець зобов»язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Наймодавець за договором (позивач) зобов»язався надати приміщення наймачу в 3-денний строк з моменту укладення цього договору за актом здачі-приймання, в якому зазначається технічних стан приміщення і інженерного устаткування на момент передачі в оренду (п.4.2. договору).

Факт передачі об»єкта оренди в користування відповідачу саме в лютому 2008р. підтверджується матеріалами справи, зокрема, рахунками, які виставлялись відповідачу про оплату оренди приміщення за лютий-жовтень 2008р. (а.с.25-28), банківськими виписками про оплату орендних платежів згідно договору оренди №СУ-010208 від 01.02.2008р., якими відповідачем проведено оплату за оренду приміщення за лютий-серпень 2008 року в розмірі 38 500грн. (а.с.18-22), актом звірки взаємних розрахунків №104 від 14.06.2009р. про заборгованість ЗАТ «Соснівський гранкар»єр»перед ПП «Україна-Сервіс»в розмірі 49 500грн. за вересень 2008р. -травень 2009р. (а.с.12), актом приймання-передачі приміщення від 31.05.2009р. (а.с.16).

Посилання скаржника на відсутність підписаного в двохстороньому порядку акту приймання-передачі приміщення визнається судовою колегією безпідставним, оскільки відповідачем та матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами умов договору, зокрема, щодо передачі об»єкта оренди в користування орендарю саме в лютому, відтак, відсутність такого акта не суперечить ст.795 ЦК України.

Отже, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що матеріалами справи підтверджується фактична передача приміщення в оренду з лютого 2008 року та, відповідно, виникнення обов»язку орендаря проводити оплату за дане приміщення у розмірах та строках, визначених договором.

Факт порушення порядку та строків здійснення розрахунків за умовами договорів підтверджується матеріалами справи та документально не спростовано скаржником (відповідачем), відтак, місцевий господарський суд правомірно прийшов до висновку на наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення орендної плати за період з вересня 2008р. по травень 2009р. в сумі 49 500грн.

Пунктом 7.3. договору встановлено відповідальність орендаря у випадку несвоєчасної оплати орендної плати та передбачено сплату орендарем пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від місячної суми орендної плати за кожний день прострочення.

Виходячи зі змісту ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України, якими передбачено сплату неустойки у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання чи неналежного виконання господарського зобов»язання, судом підставно присуджено до стягнення 535,48грн. пені.

Пунктом 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Судова колегія, зважаючи на приписи ст.ст. 625, 692 ЦК України, прийшла до висновку про обгрунтованість нарахування за неналежне виконання зобов»язання відповідачем: 3%річних в розмірі 687,58грн. та інфляційних нарахувань в сумі 1237,50грн., оскільки чинне законодавство прямо передбачає право кредитора, в разі прострочення виконання грошового зобов»язання, на заявлення до стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З врахуванням викладеного, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду, як такого, що прийнято у відповідності до матеріалів та обставин справи з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 19.01.2010р. у справі №20/210 залишити без змін, а апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар»єр»-без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Краєвська М.В.