Постанова

від 23.09.2010 по справі 15/128(31/51)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

23.09.10 Справа № 15/128(31/51)

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

при секретарі Кушнір Б.

розглянувши апеляційні скарги: державного комунального підприємства -кінотеатр ім. Б.Хмельницького б/н від 10.08.2010р. та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 б/н від 19.08.2010р.

на рішення господарського суду Львівської області

від 10.08.2010р. у справі № 15/128 (31/51)

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Львів

до відповідача-1: управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача-2: державного комунального підприємства -кінотеатр ім. Б.Хмельницького, м. Львів

за участю: прокуратури Галицького району м. Львова, м. Львів

прокуратури Львівської області, м. Львів

про: визнання договору оренди чинним

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_3 -представник,

відповідача-1 -ОСОБА_4 -представник,

відповідача-2 -ОСОБА_5 -представник,

Прокуратури Львівської області -не з'явився,

Прокуратури Галицького району м. Львова - не з'явився.

Права і обов'язки сторін, передбачені ст. 22 ГПК України, право заявляти відводи, представникам роз'яснено.

Від прокуратури представники не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників прокуратури, за наявними у справі матеріалами.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2010р. касаційні скарги державного комунального підприємства кінотеатр ім. Б. Хмельницького та управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, а також касаційне подання заступника прокурора Львівської області задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2010 р. та рішення господарського суду Львівської області від 11.01.2010 р. у справі №31/51 про відмову у задоволенні вимог в частині визнання укладеним договору оренди №4383 від 02.06.2006р., про усунення перешкод у користуванні ФО підприємцем ОСОБА_2 майном, шляхом виселення ДКП -кінотеатр ім..ОСОБА_6 із займаних нежитлових приміщень, скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Львівської області від 10.08.2010р. у справі №15/128 (31/51) (суддя Костів Т.С.) в позові фізичної особи-підприємця (далі -ФОП) ОСОБА_2 відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване ч. 2 ст. 17 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , яка передбачає, що лише у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. На підставі цього, місцевим судом було зроблено висновок, що договір оренди №Г-4383-6 від 02.06.2006р. припинив свою дію до моменту виникнення спору - у вказаний у ньому термін - 01.06.2007р. з ініціативи самого позивача. Крім цього, судом зазначено про обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права, без урахування вимог ч.2 ст. 16 ЦК України.

Дане рішення оскаржується державним комунальним підприємством - кінотеатр ім. Б.Хмельницького (далі -ДКП-кінотеатр ім. Б.Хмельницького) з огляду на те, що місцевим судом при вирішенні спору вірно було застосовано норми матеріального права, однак, порушено норми процесуального права. Зокрема, на думку скаржника, місцевий суд, встановивши, що договір оренди №Г-4383-6 від 02.06.2006р. припинив свою дію до моменту виникнення спору - у вказаний у ньому термін - 01.06.2007р., повинен був припинити провадження у справі за позовними вимогами про визнання вказаного договору продовженим до 01.06.2014р. на підставі ч.1-1 ст.80 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору. Крім цього, встановивши в рішенні, що позовна вимога про визнання договору продовженим до 01.06.2014р. не відповідає передбаченим способам захисту права, суд повинен був припинити провадження за цією вимогою, оскільки така вимога не підлягає вирішенню в господарських судах України. Крім цього, зазначив про необхідність скасування заходів забезпечення позову, вжитих згідно п.6 ухвали господарського суду Львівської області від 06.04.2009р. у справі № 31/51.

Позивач - ФОП ОСОБА_2, оскаржив дане рішення з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити повністю. Зокрема зазначає, що місцевий суд, всупереч чинному законодавству України, не взяв до уваги, що договором оренди №4383-6 від 02.06.2006р. з терміном дії до 01.06.2007р., був передбачений обов'язок орендаря на проведення капітального та поточного ремонту, а відтак, строк дії договору планувався сторонами не меншим від строку, необхідного для проведення ремонту. Місцевий суд прийшов до безпідставного висновку, що договір оренди нерухомого майна припининений з ініціативи самого позивача, оскільки листом від 20.11.2006р. позивач підтверджував свій намір використовувати орендоване приміщення за його цільовим призначенням, проводити в ньому ремонтні роботи, для чого була розроблена проектно-кошторисна документація. Після закінчення терміну дії договору позивач продовжував користуватись ним, що підтверджується відсутністю акту повернення нерухомого майна відповідачу-1, а також претензіями відповідача-1 в котрих він просить сплатити орендну плату. Посилається на рішення господарського суду Львівської області у справі №1/1267-20/274, яким у задоволенні первісного позову про розірвання договору, виселення з приміщення та стягнення заборгованості з орендної плати відмовлено повністю; посилається, також, на відсутність доказів направлення позивачу повідомлень про припинення договірних відносин, а з врахуванням п. 5 розд. ІІ Закону України В«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в УкраїніВ» , термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим законом, вважається продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін. Відтак, вважає договір пролонгованим.

Відповідач-1 заперечив проти доводів апеляційних скарг усними поясненнями в судовому засіданні, зокрема, наголосив на обранні позивачем невірного способу захисту порушеного права, не передбаченого чинним цивільним законодавством.

Позивачем -ОСОБА_2 подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю особисто з'явитися на засідання суду через хворобу. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки дана справа розглядалась судами неодноразово, сторони подали всі наявні в них докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Судовою колегією відхилено також клопотання ФОП ОСОБА_2 про зупинення провадження у даній справі до вирішення у Галицькому районному суді м. Львова справи за її позовом до відповідача-1 про визнання права на оренду нерухомого майна та внесення змін до договору оренди №4383-6 від 02.06.2006р. в частині терміну дії цього договору, оскільки суд апеляційної інстанції перевіряє законність прийнятого місцевим судом рішення на момент його прийняття.

З матеріалів справи та апеляційних скарг вбачається наступне:

Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради є правонаступником управління комунального майна Львівської міської ради, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 1205 від 27.10.2006р. В«Про затвердження Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради та його структуриВ» , рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 1240 від 03.11.2006р. В«Про правонаступництво новоутворених виконавчих органівВ» .

Наказом управління комунального майна Львівської міської ради № 18-А від 23.05.2006р. «Про укладення договору оренди на нежитлові приміщення кінотеатру за адресою: м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 11»наказано укласти договір оренди із позивачем. 02.06.2006р. між позивачем (орендар) та управлінням комунального майна Львівської міської ради (орендодавець) був укладений договір оренди №Г-4383-6 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), за яким орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛКП В«ЦентральнеВ» -нежилі приміщення площею 555,50 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 11. Згідно із п. п. 3.1., 3.4. договору, приймання-передача об'єкта оренди здійснюється орендарем та балансоутримувачем. При передачі об'єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується орендарем та балансоутримувачем. З матеріалів справи вбачається, що об'єкт оренди був переданий позивачу, що підтверджується актом приймання-передачі від 02.06.2006р. Згідно із п. 4.1. договору, його термін визначений з 02.06.2006р. до 01.06.2007р.

Згідно із п. 7.5. договору, капітальний та поточний ремонт, реконструкцію, технічне переобладнання об'єкта оренди орендар зобов'язаний проводити з дозволу орендодавця з наданням проектно-кошторисної документації, затвердженої у встановленому порядку.

Відповідно до п. 11.3. договору, він не підлягає розірванню в односторонньому порядку. Чинність договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, приватизації об'єкта оренди орендарем, загибелі об'єкта оренди, дострокового за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, господарського суду; банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством (п. 4.8.). Повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання (п. 9.1.). Сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди (п. 9.2.). Об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання (п. 9.3.). Об'єкт оренди вважається переданим з моменту підписання акту здачі -приймання (п. 9.5.).

Позивач, вважаючи, що відповідач-1 позбавив його права здійснити капітальний ремонт орендованого приміщення до закінчення договору оренди, звернувся з позовом (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про визнання договору оренди № Г-4383 продовженим та просить усунути перешкоди в користуванні орендованим майном.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування оскаржуваного рішення - відсутні, з огляду на наступне:

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.03.2007р. у справі №1/1267-20/274, яке набрало законної сили, орендодавця було зобов'язано надати ФОП ОСОБА_2 дозвіл на проведення капітального ремонту об'єкта оренди згідно представленої кошторисної документації в межах визначених у ній сум. Однак, посилання позивача на вказане рішення не заслуговує на увагу як таке, що не стосується суті даного спору, а з врахуванням висновків Вищого господарського суду України у постанові від 01.06.2010р., факти, встановлені в рішенні господарського суду у справі №1/1267-20/274, у даному випадку, відповідно до ст. 35 ГПК України, не мають преюдиційного значення.

ФОП ОСОБА_2 покликається на те, що з врахуванням технічного обґрунтування термінів виконання проектно-вишукувальних та будівельно-монтажних робіт для нежитлових приміщень кінотеатру на вул. Б. Хмельницького, 11 у місті Львові, технічно неможливо провести капітальний ремонт будівлі протягом строку дії договору оренди, а відтак, зазначене свідчить про намір сторін продовжити дію договору. Однак, як вірно встановив місцевий суд, таке посилання не відповідає матеріалам справи та змісту самого договору. Згідно із п. 4.1. договору, його термін визначений з 02.06.2006р. по 01.06.2007р.

Відповідач- 1 посилається на те, що позивач неодноразово інформувався ним про припинення дії договору у зв'язку із закінченням терміну оренди. Так, повідомленням №2302-3724 від 27.06.2008р. відповідач - 1 повідомив про припинення договірних відносин з моменту закінчення дії договору, а саме з 01.06.2008р.; повідомленням №2302-2133 від 24.06.2009р. управління комунальної власності департаменту економічної політики інформувало позивача про припинення договірних стосунків з моменту закінчення договору, а саме з 01.06.2009р. Водночас, позивач заперечив факт отримання ним таких повідомлень, а доказів їх направлення позивачу суду надано не було.

Як зазначив Вищий господарський суд України у постанові від 01.06.2010р. у цій справі, після закінчення строку договору оренди, він може бути продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, на яких цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує жодна зі сторін договору. Початок перебігу строку для надіслання заяви однією з сторін про припинення або зміну договору оренди законодавчо не визначений, має значення лише те, чи збіг встановлений місячний термін для заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди після закінчення терміну його дій, оскільки саме із його закінченням пов'язане продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. При цьому, суди зобов'язано надати оцінку листу позивача (орендаря) від 20.11.2006р., в якому він пропонує орендодавцю змінити умови договору -надати дозвіл на капремонт приміщення і продовжити строк дії договору на 5 років.

З матеріалів справи вбачається та позивачем визнається, що за реєстраційним №2-15646 від 20.11.2006 р. позивач подав відповідачу- 1 лист, згідно із яким визнав, що з 01.06.2007 р. закінчується термін дії договору оренди та запропонував орендодавцю змінити умови договору -надати дозвіл на капремонт приміщення і продовжити строк дії договору на 5 років.

Відповідно до п. 12 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 25.05.2000 р. №02-5/237 В«Про деякі питання практики застосування Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , заява може бути подана заінтересованою особою до закінчення договору оренди.

Згідно із ч. 2 ст. 17 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» лише у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Відтак, як правомірно зазначив місцевий суд, заява не лише про припинення, а й про будь-яку зміну умов договору, не погоджена у встановленому порядку та формі контрагентом, тягне за собою припинення договору оренди у строк, вказаний у ньому.

Згідно із п. 13.3. договору оренди, зміни та доповнення до нього вносяться у письмовій формі у порядку, встановленому законодавством України. Одностороннє внесення змін до договору не допускається. Таким чином, сторони договору погодили внесення до нього змін у письмовій формі. Згідно із ч. ч. 1 - 3 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Згідно із ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Однак, доказів досягнення сторонами згоди на продовження строку дії договору оренди у вказаній формі в порядку, визначеному законодавством, суду не надано. При цьому, відсутні докази узгодження сторонами таких умов в будь-якій іншій формі. Здійснення орендних платежів не є підставою продовження договору, термін дії якого закінчився, про що зазначив у постанові від 01.06.2010 р. у цій справі Вищий господарський суд України.

Разом з тим, судовою колегією встановлено відсутність наміру відповідача-1 перебувати в подальших договірних стосунках із позивачем. Так, 20.11.2006р. відповідач-1 направив позивачу лист №12-3958, в котрому повідомив позивача про відмову від договору оренди нерухомого майна № Г-4383-6 від 02.06.2006р. та припинення нарахування орендної плати по вказаному договору з дати відмови від нього.

Відтак, місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку, що договір оренди №Г-4383-6 від 02.06.2006 р. припинив свою дію у вказаний у ньому термін - 01.06.2007р., тобто до моменту виникнення спору, з ініціативи самого позивача, який листом від 20.11.2006 р. просив змінити умови договору, продовживши його термін, згоду на що відповідач - 1 не давав. Доводи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 не спростовують висновків господарського суду Львівської області.

Слід зазначити також, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права (з урахуванням уточнення позовних вимог) не ґрунтується на вимогах ч. 2 ст. 16 ЦК України, згідно якої суд може захистити цивільне право або інтерес іншим, ніж передбачений у переліку, способом, але лише тим, що встановлений договором або законом.

Судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги ДКП - кінотеатр ім. Б.Хмельницького, щодо відсутності предмета спору в зв»язку з припиненням договору оренди до моменту заявлення позову, оскільки, як зазначив Вищий господарський суд України в п.3 Інформаційного листа від 13.08.2008 № 01-8/482, суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду. Відтак, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про усунення перешкод в користуванні орендованим майном, такі правомірно були відхилені господарським судом, з огляду на припинення орендних відносин за договором № Г-4383-6 до вчинення позивачу таких перешкод.

З врахуванням викладеного, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення місцевого господарського суду, як такого, що прийнято у відповідності до матеріалів та обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим, колегією встановлено, що на момент винесення рішення господарським судом був чинним пункт 6 ухвали суду від 06.04.2009р. № 31/51, згідно котрого заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково, зокрема заборонено управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради укладати договори оренди та суборенди щодо нежитлових приміщень по вул. Б.Хмельницького, 11 у м. Львові до розгляду спору по суті.

Згідно ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.99 і ч.1 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд повторно розглядає справу за правилами розгляду справ у першій інстанції (з урахуванням деяких особливостей).

Оскільки місцевим господарським судом було вирішено спір по суті і в задоволенні позову відмовлено, отже, потреба у забезпеченні позову відпала, відтак суд апеляційної інстанції вправі скасувати забезпечення позову й за відсутності апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду про таке забезпечення. Така позиція викладена Вищим господарським судом України у листі від 29.09.2009р. № 01-08/530. Тому, резолютивну частину рішення господарського суду слід доповнити пунктом про скасування заходів забезпечення позову.

З врахуванням викладене та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги державного комунального підприємства -кінотеатр ім. Б.Хмельницького та фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Львівської області від 10.08.2010р. у справі № 15/128 (31/51) залишити без змін, доповнивши його резолютивну частину наступним пунктом:

«Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті згідно п.6 ухвали господарського суду Львівської області від 06.04.2009р. у справі №31/51».

Дана постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Краєвська М.В.