Постанова

від 28.10.2010 по справі 23/38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

28.10.10 Справа № 23/38

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Краєвської М.В.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Рогатинська птахофабрика»закритого акціонерного товариство «Авангард»за №245 від 16.08.2010р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області

від 03.08.2010р. у справі № 23/38

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Левтранс», м.Тернопіль

до відповідача дочірнього підприємства «Рогатинська птахофабрика»закритого акціонерного товариство «Авангард», с.Залужжя

про стягнення 111 342,33грн.

за участюпредставників сторін:

від позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

від відповідача не з»явились

Права та обов»язки, визначені ст.ст.20, 22 ГПК України, представникам роз»яснено.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.08.2010року у справі № 23/38 (суддя Рочняк О.В.) задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) «Левтранс», присуджено до стягнення з дочірнього підприємства (далі-ДП) «Рогатинська птахофабрика»закритого акціонерного товариство (далі-ЗАТ) «Авангард»на користь позивача 107100грн. заборгованості, 541,53грн. 3% річних, 3700,80грн. пені, 1113,42грн. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем порядку та строків оплати вартості наданих транспортних послуг, тому відповідно до умов укладеної між сторонами заявки договору на перевезення вантажу та вимог ст.ст. 526, 625 ЦК України сума основного боргу, пені, річних, а також, відповідно до ст.49 ГПК України, вартість судових витрат, підлягають до стягнення з відповідача.

Дане рішення оскаржується відповідачем, оскільки, на його думку, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з»ясуванням обставин справи; просить таке скасувати і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Зокрема, зазначає про порушення принципів рівності учасників судового процесу, змагальності сторін, всебічності розгляду справи, а саме, прийняття рішення за відсутності представника відповідача, чим порушено право сторони на захист, що, в свою чергу, призвело до прийняття необґрунтованого рішення. Окрім того, зазначає, що договір перевезення вантажу автомобільним транспортом від 08.10.2009р. було підписано директором ДП «Рогатинська птахофабрика»ЗАТ «Авангард»з перевищенням повноважень, а саме, без попереднього погодження наглядової ради ЗАТ «Авангард», відтак, такий право чин є недійсним та не породжує будь-яких відносин.

Позивач заперечив доводи скаржника з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.105-106) та усними поясненнями представників в судових засіданнях. Зокрема, зазначає про необґрунтованість та безпідставність поданої апеляційної скарги.

Скаржник явку представника в судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення копії ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2010р. адресату (а.с.94).

Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов»язковою, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

08.10.2009р. між ТзОВ "ЛевТранс" (перевізник по договору, позивач у справі) та ДП "Рогатинська птахофабрика" ЗАТ "Авангард" (замовник по договору, відповідач у справі) було укладено договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом, згідно умов якого перевізник зобов'язувався надати замовнику транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів, а замовник зобов'язувався сплатити вартість наданих послуг (а.с.12-13).

Кількість і вид вантажу, маршрути, вантажовідправники і вантажоотримувачі, графік подачі транспорту, суми фрахту обумовлюються одноразовими заявками (додатками), які являються невід»ємною частиною договору, додатково перед кожним конкретним перевезенням чи групою перевезень (розділ 1 договору).

Відповідно до розділу 2 договору, ціни, які відповідають конкретному перевезенню наявні в разових заявках; ціни являються договірними і визначаються виходячи із ситуації на транспортному ринку.

Розділом 3 передбачено, що платежі і взаємні розрахунки за виконання послуг по перевезенню вантажів здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок перевізника за узгоджену кількість рейсів; термін оплати три банківських дні після розвантаження автомобіля. У випадку прострочення оплати проти узгодженого терміну замовник виплачує перевізнику пеню у розмірі одного відсотка від неоплаченої суми за кожний прострочений день.

Пунктом 9.2. договору передбачено, що даний договір вступає в силу з дня його підписання і діє до 07.10.2010р.

На виконання умов договору та на підставі заявок відповідача на перевезення вантажу, позивачем надано транспортні послуги по перевезенню комбікорму по маршруту с.Бистрий - с.Залужжя. Факт надання вказаних послуг підтверджується заявками на перевезення вантажу, актами приймання виконаних робіт, які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств (а.с.14-69).

Загальна сума наданих позивачем транспортних послуг по перевезенню вантажів у період 18.03.2010р. - 07.04.2010р. становить 107 100 грн., яка відповідачем не оплачена.

Направлені позивачем 20.04.2010р. та 05.05.2010р. на адресу відповідача претензії, з вимогою погасити суму заборгованості за надані транспортні послуги (а.с.70-72), залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Дані обставини стали підставою для звернення ТзОВ "ЛевТранс" з позовом до ДП "Рогатинська птахофабрика" ЗАТ "Авангард" про стягнення суми боргу та нарахованих, відповідно до ст.625 ЦК України, річних, а також суму пені, нарахованої відповідно до умов договору.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення -відсутні, з огляду на наступне:

Спірні правовідносини між сторонами регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України, Законами України «Про транспортно-експедиційну діяльність», «Про автомобільний транспорт», іншими актами законодавства, прийнятими відповідно до них та договором.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов»язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Факт здійснення позивачем перевезення по заявках відповідача підтверджується актами приймання виконаних робіт, підписаними сторонами та скріпленими печатками товариств.

Слід зазначити також, що за умовами актів приймання виконаних робіт, дані акти є підставою для проведення взаєморозрахунків між сторонами, відтак, наявні в матеріалах справи заявки та акти приймання виконаних робіт вважаються судовою колегією як беззаперечні докази у справі.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3.2. договору на перевезення вантажу, відповідач прийняв на себе зобов»язання здійснити оплату протягом трьох банківських днів з моменту розвантаження автомобіля, однак, взятих на себе зобов»язань не виконав.

Отже, факт порушення порядку та строків здійснення розрахунків за умовами договору на перевезення підтверджується матеріалами справи та документально не спростований скаржником (відповідачем), доказів погашення заборгованості перед позивачем за отримані послуги перевезення відповідачем не подано ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанцій.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.ст.610, 611 ЦК України та ст.ст.230, 231 ГК України, у разі порушення зобов'язання (невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання) настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Оскільки умовами договору про перевезення вантажу сторони визначили обов»язок замовника (відповідача) у випадку прострочення оплати проти узгодженого терміну, сплатити на користь перевізника (позивача) пеню, і таке порушення умов договору мало місце зі сторони відповідача, судова колегія, прийшла до висновку про обґрунтованість та підставність стягнення 3 700,80грн. пені, обчисленої з 23.03.2010р. по 31.05.2010р.

Пунктом 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія, зважаючи на приписи ст.ст. 536, 625 ЦК України, прийшла до висновку про обгрунтованість нарахування 3% річних за неналежне виконання зобов»язання відповідачем, оскільки чинне законодавство прямо передбачає право кредитора, в разі прострочення виконання грошового зобов»язання, на заявлення до стягнення суми боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми.

Посилання відповідача на порушення судом принципів рівності учасників судового процесу, змагальності сторін, всебічності розгляду справи, вважається судовою колегією безпідставним. Враховуючи ту обставину, що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення копій ухвал місцевого суду від 07.06.2010р. та від 23.06.2010р. відповідачу (а.с.1-2, 81-82), розгляд справи відкладався у зв»язку з неявкою представника відповідача, останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 07.06.2010р. та від 23.06.2010р. у даній справі відповідача було зобов»язано подати письмовий відзив на позов з доказами в його обгрунтування, однак, дана вимога відповідачем не була виконана.

З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов»язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи. Скаржник, в даному випадку, ні в суді першої інстанції, ні в апеляційноиму провадженні не скористався наданими йому правами, визначеними даною статтею.

Твердження скаржника, що договір перевезення вантажу автомобільним транспортом від 08.10.2009р. було підписано директором ДП «Рогатинська птахофабрика» ЗАТ «Авангард»з перевищенням повноважень, а саме, без попереднього погодження наглядової ради ЗАТ «Авангард», відтак, такий правочин є недійсним та не породжує будь-яких відносин, вважається судовою колегією безпідставним з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач своїми наступними діями, а саме, поданням заявок, підписанням актів приймання виконаних робіт схвалив спірний договір.

Разом з цим, позивачем в процесі апеляційного провадження долучені до матеріалів справи заявки, акти приймання виконаних робіт, укладені на виконання даного договору від 08.10.2009р. на перевезення вантажу, а також банківські виписки , якими підтверджується часткова оплата скаржником виконаних перевезень по договору від 08.10.2009р., відтак, судова колегія зазначає, що даними доказами підтверджено подальше схвалення спірного договору.

Слід зазначити також, що до апеляційної скарги не долучено жодного доказу, яким би спростовувались викладені в рішенні суду обставини.

Ухвали Львівського апеляційного господарського суду, якими зобов»язувалось відповідача подати суду установчі документи на підтвердження наявності чи відсутності у директора ДП «Рогатиська птахофабрика»ЗАТ «Авангард»відповідних повноважень, залишені скаржником без виконання.

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, місцевий господарський суд, зВ»ясувавши обсяг фактично наданих послуг з перевезення вантажу та дослідивши документи, які фіксують факт надання послуг перевезення для визначення їх фактичного обсягу та вартості, правомірно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог як таких, що підтверджені матеріалами та обставинами справи.

З огляду на викладене, судова колегія, прийшла до висновку про обгрунтованість оскаржуваного рішення як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.08.2010р. у справі №23/38 залишити без змін, а апеляційну дочірнього підприємства «Рогатинська птахофабрика»закритого акціонерного товариство «Авангард»- без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Краєвська М.В.

суддя Михалюк О.В.