Постанова

від 09.03.2010 по справі 5/237

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

09.03.10 Справа № 5/237

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Д.Новосад

суддів О.Михалюк

ОСОБА_1

розглянувши:

- апеляційне подання першого заступника прокурора Закарпатської області, м. Ужгород, № 05/922вих09 від 29.12.09,

- апеляційну скаргу Фонду державного майна України, м. Київ, № 10-25-347 від 18.01.10,

- апеляційну скаргу КП «Санаторій «ОСОБА_2», с. Карпати Мукачівського району Закарпатської області, № б/н від б/д

на рішення господарського суду Закарпатської області від 09.12.09

у справі № 5/237

за позовом: КП «Санаторій «ОСОБА_2», с. Карпати Мукачівського району Закарпатської області

до відповідача: Чинадіївської селищної ради, смт. Чинадієво Мукачівського району Закарпатської області

за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача: Фонду державного майна України, м. Київ

про визнання права власності на частку в майні у розмірі 30, 76 відсотків

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача : ОСОБА_3 -представник (довіреність № 127 від 17.09.09);

від третьої особи : не з'явився;

від прокурора : Макогон Ю.І. -прокуратура Львівської області.

Права та обов'язки, передбачені ст. 22, 28 ГПК України, роз'яснено.

Відводів складу суду не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 09.12.09 у справі № 5/237 (колегія суддів у складі: головуючий суддя О.Васьковський, судді: І.Івашкович, І.Ушак) у позові КП «Санаторій «ОСОБА_2»до відповідача - Чинадіївської селищної ради за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Фонду державного майна України про визнання права власності на частку в майні у розмірі 30, 76 відсотків відмовлено повністю. У позові третьої особи про визнання права державної власності на частку у розмірі 30, 76 відсотків відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Закарпатської області, перший заступник прокурора Закарпатської області подав апеляційне подання, а третя особа та позивач -апеляційні скарги.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.10 подані першим заступником прокурора Закарпатської області матеріали апеляційного подання визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 16.02.10.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.10 подані Фондом державного майна України матеріали апеляційної скарги визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 16.02.10.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.10 подані КП «Санаторій «ОСОБА_2»матеріали апеляційної скарги визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, справу призначено до спільного розгляду з апеляційним поданням першого заступника прокурора Закарпатської області, м. Ужгород, № 05/922вих09 від 29.12.09 та апеляційною скаргою Фонду державного майна України призначено на 16.02.10.

В поданому апеляційному поданні перший заступник прокурора Закарпатської області, а третя особа -в поданій апеляційній скарзі посилаються на наказ РВ ФДМУ в Закарпатській області від 17.12.02 № 09-06/357, яким затверджено акт комісії з визначення частки держави в майні санаторію «Перлина Карпат», створеного за участю недержавних суб'єктів господарювання, в майні якого частка держави складає 30,7606 відсотків. Посилаються скаржники також на те, що на будівництво санаторію «Перлина Карпат»згідно договорів було внесено пайові внески державних підприємств та організацій, а також мала місце безоплатна передача державного майна на баланс санаторію. На підставі наведеного скаржники просять рішення господарського суду Закарпатської області від 09.12.09 у справі № 5/237 скасувати, прийняти нове рішення, яким задоволити позов Фонду державного майна України, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача, про визнання права державної власності на частку у розмірі 30, 76 відсотків у майновому комплексі, який розташований за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Карпати, 43.

Позивач - КП «Санаторій «ОСОБА_2»- в поданій апеляційній скарзі зазначає про те, що суд першої інстанції не спростував доводи позивача про те, що він є правонаступником міжколгоспного санаторію. Зазначає скаржник і про те, що суд не взяв до уваги вказівок Верховного суду України щодо аналізу Статуту Санаторію «Перлина Карпат». Посилається позивач і на те, що місцевий господарський суд неправомірно відмовив у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі до розгляду Закарпатським окружним адміністративним судом справи № 2а-3953/09/0770. На підставі наведеного позивач просить рішення господарського суду Закарпатської області від 09.12.09 у справі № 5/237 скасувати. Крім того, скаржник просить провадження у справі зупинити до вирішення справи в адміністративному суді.

04.02.10 від позивача у справі та 08.02.10 від третьої особи на адресу суду надійшли заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.10 вжито заходи до забезпечення позову шляхом заборони Чинадіївській селищній раді та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження майном цілісного майнового комплексу КП «Санаторій «ОСОБА_2», Закарпатська область, Мукачівський район, с. Карпати, 43.

Відповідач у справі проти доводів апеляційного подання першим заступником прокурора Закарпатської області та апеляційної скарги Фонду державного майна України заперечив з підстав, викладених у відзиві № 17 від 15.02.10, рішення господарського суду Закарпатської області від 09.12.09 у справі № 5/237 вважає винесеним з врахуванням всіх обставин справи та у повній відповідності до вимог чинного законодавства, просить залишити його без змін.

Розгляд апеляційного подання першого заступника прокурора Закарпатської області та апеляційних скарг Фонду державного майна України та КП «Санаторій «ОСОБА_2»відкладався на 09.03.10 з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.10. Цією ж ухвалою (п. 2) Фонд державного майна України зобов'язано подати суду оригінали документів, на які він посилається в апеляційній скарзі, як на підставу своїх вимог. П. 3 Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.10 КП «Санаторій «ОСОБА_2» зобов'язано подати належні докази повноважень ОСОБА_4 на підписання апеляційної скарги.

Вимоги п.п. 2, 3 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.10 ні позивачем, ні третьою особою на стороні позивача не виконано.

При цьому, Фондом державного майна України подано клопотання № 10-25-2505 від 03.03.10, в якому заявник просить розгляд справи відкласти, посилаючись при цьому на те, що для надання суду витребуваних оригіналів потрібен більш тривалий термін. Колегія суддів в задоволенні вказаного клопотання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача відмовляє, оскільки проти задоволення зазначеного клопотання заперечує представник відповідача, посилаючись на строк вирішення спору, встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України. Беручи до уваги вимоги ч. 1 ст. 69 ГПК України, а також зважаючи на достатність строку, який був у третьої особи для виконання вимог п. 2 Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.10, колегія суддів вважає дії третьої особи, спрямовані на відкладення розгляду справи, такими, що порушують обов'язок добросовісного користування належними йому процесуальними правами, встановлений ч. 2 ст. 22 ГПК України, а також порушують право відповідача на розгляд справи впродовж розумного строку.

Позивач будь-яких пояснень з приводу невиконання вимог п. 3 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.10 не подав.

В судове засідання 09.03.10 позивач - КП «Санаторій «ОСОБА_2»та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Фонд державного майна України, всупереч вимог п. 4 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.10, явки повноважних представників не забезпечили. Відтак, апеляційне подання першого заступника прокурора Закарпатської області та апеляційні скарги Фонду державного майна України та КП «Санаторій «ОСОБА_2»розглядаються за відсутності представників позивача та третьої особи, належним чином повідомлених про час та місце засідання суду.

09.03.10 відповідачем також подано пояснення по справі, в якому він проти апеляційної скарги Фонду державного майна України від 18.01.2010 року № 10-25-347 та апеляційного подання першого заступника прокурора Закарпатської області від 29.12.2009 року № 05/922вих09 на рішення Господарського суду Закарпатської області від 09.12.09 року по справі № 5/237 заперечує повністю. Вважає, що вказані апеляційна скарга та апеляційне подання не підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 09.12.09 у справі № 5/237 не підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що господарський суд Закарпатської області постановив рішення від 09.12.09 з врахуванням всіх обставин справи та у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Зазначене рішення суду першої інстанції, на думку відповідача, постановлено з правильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, приписів Цивільного кодексу Української РСР, Загального положення про міжгосподарське об'єднання (організацію) в сільському господарстві, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 14.04.77 № 291, Положення про порядок перед приватизаційної підготовки підприємств, у статутних фондах яких є державна частка, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 14.08.00 № 1691 та Порядку визначення часток, що належать державі в статутних фондах підприємств, створених за участю недержавних суб'єктів господарювання, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 30.08.00 № 1800.

В судовому засіданні 09.03.10 представник прокурора підтримав вимоги та заперечення, викладені в апеляційному поданні, а представник відповідача - вимоги та заперечення, викладені у відзиві та поясненні по справі.

Розглянувши матеріали апеляційного подання першого заступника прокурора Закарпатської області та апеляційних скарг Фонду державного майна України та КП «Санаторій «ОСОБА_2», відзиву та пояснення на них відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, заслухавши пояснення представників третьої особи в судовому засіданні 16.02.10 та прокурора і відповідача в судових засіданнях 16.02.10 та 09.03.10, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Закарпатської області від 09.12.09 у справі № 5/237 слід залишити без змін.

При цьому колегія виходила з наступного.

Як вірно встановлено господарським першої інстанції, рішенням виконавчого комітету Закарпатської обласної ради народних депутатів трудящихся від 25.07.72 № 260 «Про будівництво міжколгоспного санаторію» схвалено пропозицію обласної Ради колгоспів про будівництво міжколгоспного санаторію «Перлина Карпат» на земельних ділянках колгоспу «Радянська армія» за рахунок пайових внесків усіх колгоспів області. Розмір пайових внесків визначався виходячи з суми чистого доходу одержаних колгоспами, за щорічними нормативами.

Проаналізовано господарським судом Закарпатської області також акт державної приймальної комісії від 26.12.88, затверджений наказом Державного агропромислового Комітету Української РСР від 30.01.89 № 26, яким міжколгоспний санаторій «Перлина Карпат»здано в експлуатацію.

Належним чином проаналізовано господарським судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні також Статут санаторію «Перлина Карпат», затверджений Протоколом № 1 від 03.11.87 зборів уповноважених представників господарств учасників будівництва та експлуатації міжколгоспного санаторію на 500 місць в с. Чинадієво. У відповідності до п. 1.1. статуту, міжколгоспний санаторій «Перлина Карпат»Мукачівського району Закарпатської області є кооперативним міжколгоспним оздоровчим закладом. Згідно п. 5.1. Статуту, затвердженого Протоколом № 1 від 03.11.87, Вищим органом управління санаторію є збори уповноважених представників господарств-засновників будівництва та експлуатації санаторію, до компетенції якого відноситься, зокрема затвердження статуту санаторію з наступною реєстрацією в облвиконкомі, внесення до нього змін і доповнень. Як закріплено у п. 4.1. Статуту, майно санаторію складається із основних та обігових засобів, закріплених за санаторієм, що утворюють його статутний фонд, розмір якого відображається на балансі.

Належну оцінку місцевим господарським судом надано також Статуту санаторію «Перлина Карпат», затвердженого постановою № 11 Закарпатського обласного об'єднання міжколгоспних здравниць «Закарпатколгоспздравниця»від 22.07.97. Зокрема, у пункті 1.2 вказаного статуту визначено, що санаторій «Перлина Карпат»є власником майна та коштів, колгоспи та сільськогосподарські підприємства дольові підприємства (згідно списку) мають право на майно і кошти згідно внесеного паю. При зміні юридичних осіб, зміні власності, зміні назви даних підприємств, не повідомивши письмово адміністрацію санаторію, ці підприємства та сільськогосподарські заклади лишаються права на пай. Вказаний Статут зареєстровано розпорядженням голови Мукачівської райдержадміністрації № 507 від 01.10.97, а Мукачіською райдержадміністраціює видано свідоцтво про державну реєстрацію санаторію «Перлин Карпат»із зазначенням дати внесення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій - 07.10.97 та ідентифікаційного коду - 05382555.

Встановлено судом першої інстанції при розгляді спору між сторонами також те, що відповідності до рішення Ради об'єднання «Закарпатсільгоспздравниця»Закарпатського обласного об'єднання лікувально-оздоровчих закладів «Закарпатсільгоспздравниця»(правонаступник Закарпатського обласного об'єднання міжколгоспних здравниць «Закарпатколгоспздравниця») 19.03.03 зареєстровано зміни та доповнення до статуту санаторію.

Аналізуючи доводи позивача, який діє на підставі статуту санаторію «Перлина Карпат» 1997 року, щодо набуття ним права власності на майновий комплекс, розташований за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Карпати, 43, господарський суд Закарпатської області вірно застосував ст. 328 ЦК України щодо підстав набуття права власності. Беручи до уваги те, що позивач посилається на факт передання йому спірного майна засновниками, господарським судом першої інстанції підставно звернено увагу на абз. 2 п. 4.4. Статуту санаторію «Перлина Карпат» 1987 року, згідно з яким придбання, продаж, надання в оренду, передання, списання засобів і інших матеріальних цінностей проводиться у порядку установленому зборами уповноважених представників господарств-учасників на основі діючого законодавства. Доказів набуття права власності на майно в порядку, визначеному статутом та законодавством, позивачем не подано ні при розгляді спору в суді першої інстанції, ні при розгляді апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.

Належну оцінку надано судом першої інстанції і посиланням позивача на безперервне, протягом більш ніж сімнадцяти років, відкрите безперервне володіння колективним підприємством «Санаторій «ОСОБА_2 Карпати»нерухомим майном майнового комплексу санаторію «Перлина Карпат». Зокрема, господарський суд вірно наголосив, що зазначені посилання жодним чином не підтверджують тотожності позивача та міжколгоспного санаторію «Перлина Карпат», зареєстрованого у 1988 році. Зокрема, господарський суд звернув увагу на відсутність жодних доказів затвердження статуту санаторію «Перлина Карпат» 1997 року органами управління, склад та компетенцію яких визначено статутом міжколгоспного санаторію «Перлина Карпат» 1988 року. Крім того, місцевим господарським судом зазначено і про відсутність доказів наявності таких повноважень у ради об'єднання «Закарпатколгоспздравниця», у тому числі у статуті санаторію 1988 року. Відтак, господарський суд встановив, що вищим органом управління міжколгоспного санаторію «Перлина Карпат»- зборами уповноважених представників господарств-засновників будівництва та експлуатації, не приймалось жодних рішень щодо визначення долі майнового комплексу, що йому належав, а також не приймалось рішень щодо реорганізації чи припинення юридичної особи відповідно до п.7.1 статуту 1987 року. Крім того, господарським судом наголошено і на відсутності у статуті санаторію «Перлина Карпат»1997 року вказівки щодо організаційно-правової форми юридичної особи, її засновників, а також статусу позивача, як правонаступника міжколгоспного санаторію «Перлина Карпат». Щодо відсутності у статуті санаторію «Перлина Карпат»1997 року будь-яких посилань на правонаступництво, то вказане також підтверджується і довідкою № 5895 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій від 07.10.97, в якій йдеться не про перереєстрацію статуту санаторію «Перлина Карпат», а про його реєстрацію.

У зв'язку із вищевикладеним, місцевим господарським судом зроблено вірний висновок, що умова п. 1.2 статуту санаторію «Перлина Карпат» 1997 року про його право власності на майно, не поширюється на спірний майновий комплекс через відсутність доказів набуття права власності на це майно відповідно до статуту міжколгоспного санаторію «Перлина Карпат» та законодавства.

Вірну оцінку господарський суд надав також посиланням позивача на перебування спірного майна на його балансі, зазначивши, що баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та не є доказом права власності балансоутримувача на це майно.

На підставі вірно застосованого при розгляді спору п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України спростовано господарським судом першої інстанції також посилання позивача на ст. 344 ЦК України, оскільки визнання права власності за набувальною давністю може мати місце з 01.01.11.

Щодо посилань позивача на рішення третейського суду «Південно-східний Міжрегіональний» у справі № 3005/06-100 від 30.05.06, яке набрало чинності 30.05.06 та яким визнано за позивачем право власності на будівлі та споруди майнового комплексу санаторію «Перлина Карпат», то колегія суддів вважає вірним твердження суду першої інстанції щодо того, що ст. 35 ГПК України не відносить факти, встановлені рішенням третейського суду до таких, що не потребують доказування, а отже, під час перевірки цих фактів в порядку господарського судочинства вони потребують доказування на рівні будь-яких інших доводів.

Правомірно не взято господарським судом до уваги також Державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗК № 002020 від 04.01.96, виданий санаторію «Перлина Карпат», як такий, що визнаний недійсним рішенням господарського суду Закарпатської області від 13.05.09 у справі № 4/16, з наступним скасуванням його реєстрації у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею.

Посилання позивача на рішення № 2 від 11.05.06 «Про визнання цілісного майнового комплексу санаторій «Перлина Карпат»нерухомим майном, власник якого невідомий», як вірно зазначено судом першої інстанції, на увагу не заслуговують, оскільки зазначене рішення скасоване рішенням Чинадіївської селищної ради від 11.12.08 № 543.

Беручи до уваги документальну непідтвердженість факту припинення в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»колективного підприємства санаторій «Перлина Карпат», статут якого зареєстровано Розпорядженням голови Мукачівської райдержадміністрації № 507 від 01.10.97, господарським судом вірно не взято до уваги посилання позивача на відсутність юридичної особи - колективного підприємства санаторій «Перлина Карпат»(ін. код 05382555).

На підставі викладеного, беручи до уваги вірно застосовану ч. 2 ст. 328 ЦК України, господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на майновий комплекс санаторію «Перлина Карпат», розташований за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Карпати, 43, оскільки позивач, всупереч вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів жодними належними доказами свого права на майновий комплекс санаторію „Перлина КарпатВ» : відсутні документи щодо правонаступництва позивача за міжколгоспним санаторієм „Перлина КарпатВ» , статут якого було зареєстровано у 1987 році; відсутні докази внесення зазначеного майнового комплексу до статутного фонду позивача; відсутні докази набуття права власності на майновий комплекс санаторію „Перлина КарпатВ» за договорами в порядку, передбаченому цивільним законодавством.

Щодо вимог третьої особи про визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на 30, 76 відсотків майна санаторію «Перлина Карпат», то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 20 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженою Законом України від 18.05.00 „Про Державну програму приватизації на 2000-2002 роки", передприватизаційна підготовка підприємств, у статутних фондах яких є державна частка, в тому числі підприємств агропромислового комплексу, включає визначення в установчих документах таких підприємств наявності та розміру державних часток, а також складу засновників. З цією метою державні органи приватизації у порядку, встановленому законодавством та установчими документами підприємств, ініціюють визначення часток (паїв) засновників підприємств, у статутних фондах яких є державна частка; встановлюють наявність та розмір часток (паїв), що належать державі у статутних фондах таких підприємств; узгоджують з іншими засновниками (учасниками) відповідні зміни до установчих документів.

Наказом регіонального відділення Фонду державного майна України в Закарпатській області від 04.04.02 № 09-06/100 прийнято рішення про проведення передприватизаційної підготовки з визначення державної частки та підтвердження складу засновників санаторію «Перлина Карпат».

06.12.02 на засіданні комісії з передприватизаційної підготовки санаторію «Перлина Карпат» Закарпатського обласного об'єднання лікувально-оздоровчих закладів «Закарпатсільгоспздравниця» прийнято рішення (протокол № 5) про визначення частки держави у майні санаторію, що складає 30, 7606%. Інша частка власності - 69, 2394% належить недержавним засновникам.

Наказом регіонального відділення Фонду Державного майна України в Закарпатській області від 17.12.02 № 09-06/357 затверджено акт комісії з визначення частки держави в майні санаторію «Перлина Карпат» (код ЄДРПОУ - 05382555, адреса - 89641 Закарпатська обл„ Мукачівський р-н, с. Карпати) за участю недержавних суб'єктів господарювання.

Розглядаючи вимоги третьої особи, місцевим господарським судом вірно застосовано п. 1.2 Положення про порядок передприватизаційної підготовки підприємств, у статутних фондах яких є державна частка, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 14.08.00 № 1691, згідно з яким передприватизаційна підготовка таких підприємств здійснюється державними органами приватизації до прийняття рішення про приватизацію відповідного об'єкта і включає роботи з визначення в установчих документах цих підприємств державної частки (паю), її розміру, складу інших засновників (учасників) цих підприємств. При цьому суд першої інстанції вірно звернув увагу на невизначеність у статуті міжколгоспного санаторію «Перлина Карпат» конкретного розміру статутного фонду (капіталу) санаторію, а також розмірів часток (пайових внесків) господарств-засновників санаторію. Відтак, беручи до уваги неподання учасниками судового процесу будь-яких рішень зборів уповноважених представників господарств-учасників санаторію щодо визначення розміру внесків та порядку їх внесення, місцевий господарський суд підставно наголосив про передчасність висновку щодо правильності визначення державної частки у спірному майновому комплексі.

Вірно застосовано господарським судом Закарпатської області при розгляді спору в цій частині також 1.3 Положення про порядок передприватизаційної підготовки підприємств, у статутних фондах яких є державна частка, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 14.08.00 № 1691, яким встановлено, що до підприємств, у статутних фондах яких є державна частка (в тому числі міжгосподарських підприємств), віднесені такі підприємства, які були створені за участю недержавних суб'єктів господарювання та до статутного фонду яких здійснювалися державні інвестиції. При цьому до державних інвестицій належать такі, що були здійснені: центральними та місцевими органами виконавчої влади за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів у вигляді державних капітальних вкладень; державними підприємствами і установами за рахунок власних внесків і позичкових коштів; унаслідок злиття за рішенням органів виконавчої влади цілісних майнових комплексів підприємств різних форм власності або окремих структурних підрозділів цих підприємств; шляхом безоплатної передачі на баланс недержавних підприємств державного майна тощо.

Вірно зазначено в оскаржуваному рішенні про те, що згідно рішення виконавчого комітету Закарпатської обласної ради народних депутатів трудящихся від 25.07.72 № 260 «Про будівництво міжколгоспного санаторію»будівництво санаторію здійснювалося за рахунок пайових внесків усіх колгоспів області.

Вірну оцінку, як неналежним доказам наявності державної частки, господарський суд першої інстанції надав акту звірки виконаних робіт по дольовій участі заводу ім. Кірова у будівництві санаторію «Перлина Карпат» за договором № 7 від 28.04.88 на суму 277 653, 00 тис. руб; акту звірки виконаних робіт по дольовій участі заводу «Мукачівприлад» у будівництві санаторію «Перлина Карпат» за договором № 7 від 28.04.88; даним річного звіту 1988 року про внесок державним підприємством на суму 155 467, 00 тис. грн.; даним звітів і додатків про безоплатну передачу у 1989 році майна на баланс санаторію вартістю 25, 00 тис. руб.; договору № 41 від 02.02.90, з якого, ніби-то вбачається отримання від державного підприємства АТП-13033 основних засобів залишковою вартістю 218 тис. руб. та матеріальних цінностей вартістю 50 тис. руб., витягу з річного звіту санаторія за 1990 рік; а також доказам фінансування капітальних вкладень згідно платіжних доручень: № 223 від 02.12.03 на 18 млн. крб.; № 176 від 06.09.93 на суму 6,5 млн. крб.; № 110 від 02.06.94 на суму 130 млн. крб.; № 139 від 20.06.94 на суму 500 млн. крб.; № 293 від 26.12.94 на суму 150 млн. крб.; № 093 від 29.12.93 на суму 6 млн. крб.; № 324 від 24.11.94 на суму 200 млн. крб.; № 18 від 29.08.95 на суму 300 млн. крб.; № 12 від 13.07.95 на суму 3 млрд. крб.

Зокрема, необґрунтованим є включення до розрахунку державної частки суми коштів заводу ім. Кірова у будівництві санаторію «Перлина Карпат» за договором № 7 від 28.04.88 на суму 277 653 тис. руб., оскільки вказане спростовується самим договором, а саме п. 4, яким передбачено обов'язок санаторію виділяти дольові путівки на суму виконаних робіт згідно кошторису, що, за юридичним змістом, робить цей договором міни, а не дольової участі. При цьому, відповідно до п. 8 розділу ІІ Загального положення про міжгосподарське підприємство (організацію) в сільському господарстві, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 14.04.77 № 291, нові господарства приймаються в склад учасників міжгосподарського підприємства (організації) зборами уповноважених представників господарств-учасників, в той час як жодних доказів прийняття нових осіб до складу учасників міжколгоспного санаторію «Перлина Карпат» Фондом державного майна України не подано.

Щодо дольової участі заводу «Мукачівприлад»у будівництві санаторію «Перлина Карпат», то такий висновок комісією зроблено на підставі акта звірки, без аналізу змісту зобов'язань які оформлені договором № 7 від 28.04.88. Вказаний договір сторонами не подано ні при розгляді спору в суді першої інстанції, ні при розгляді апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.

Не відповідають вимогам щодо належності також річні звіти 1988 та 1989 років про внесення державним підприємством внесків, оскільки в них відсутній як суб'єкт передачі матеріальних цінностей, так і правовий зміст цих зобов'язань.

Аналізуючи платіжні доручення № 223 від 02.12.03 на 18 млн. крб.; № 176 від 06.09.93 на суму 6,5 млн. крб.; № 110 від 02.06.94 на суму 130 млн. крб.; № 139 від 20.06.94 на суму 500 млн. крб.; № 293 від 26.12.94 на суму 150 млн. крб.; № 093 від 29.12.93 на суму 6 млн. крб.; № 324 від 24.11.94 на суму 200 млн. крб.; № 18 від 29.08.95 на суму 300 млн. крб.; № 12 від 13.07.95 на суму 3 млрд. крб., включені згідно із висновком комісії у розрахунок державної частки грошових коштів, господарський суд правомірно наголосив, що отримувачем за вказаними платіжними документами виступало об'єднання «Закарптколгоспздравниця», яке не є державним підприємством чи установою. Доказів перерахування вказаних грошових коштів на банківський рахунок міжколгоспного санаторію «Перлина Карпат»сторонами не подано ні при розгляді спору в суді першої інстанції, ні при розгляді апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.

Таким чином, щодо внесків держави (державних підприємств та організацій) у будівництво санаторію «Перлина Карпат», то в рішенні господарського суду Закарпатської області було надано чітку та вичерпну оцінку тим доказам, на яких базується зазначене твердження Фонду державного майна України. Як вірно зазначив суд першої інстанції, копії договору від 28.04.88 № 7, укладеного із заводом ім. Кірова, договору від 28.04.88 № 7, укладеного із заводом «Мукачівприлад», договору від 02.02.90 № 41, укладеного з державним підприємством АТП-13033, дані річних звітів і додатків до них, платіжні доручення на підтвердження фінансування капітальних вкладень: : № 223 від 02.12.03 на 18 млн. крб.; № 176 від 06.09.93 на суму 6,5 млн. крб.; № 110 від 02.06.94 на суму 130 млн. крб.; № 139 від 20.06.94 на суму 500 млн. крб.; № 293 від 26.12.94 на суму 150 млн. крб.; № 093 від 29.12.93 на суму 6 млн. крб.; № 324 від 24.11.94 на суму 200 млн. крб.; № 18 від 29.08.95 на суму 300 млн. крб.; № 12 від 13.07.95 на суму 3 млрд. крб. не можна вважати належними доказами наявності державної частки в майні санаторію «Перлина Карпат», оскільки жоден з них не підтверджує висновку комісії з визначення частки держави в майні підприємства, створеного за участю недержавних суб'єктів господарювання санаторій «ОСОБА_2 Карпат», викладеного в Акті від 06.12.02, затвердженому наказом РВ ФДМ України в Закарпатській області від 17.12.02 № 09-06/357. При цьому колегія суддів наголошує, що оригінали документів, витребовувані, в тому числі, Львівським апеляційним господарським судом ухвалою від 16.02.10, третьою особою подані не були, так само, як і не були подані при розгляді спору в суді першої інстанції.

Посилання третьої особи на реєстрацію права власності на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 12.11.03 серії САА № 852464, виданого виконавчим комітетом Чинадіївської селищної ради на підставі рішення виконкому Чинадіївської селищної ради від 29.10.03 № 188 на цілісний майновий комплекс санаторію «Перлина Карпат», згідно якого частка держави в особі Верховної Ради в цілісному майновому комплексі санаторій «Перлина Карпат»становила 3076/10000, правомірно не взято до уваги господарським судом Закарпатської області, оскільки реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс санаторію «Перлина Карпат», здійснену «Мукачівським районним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» згідно свідоцтва від 12.11.03 серії САА № 852464 визнано недійсною рішенням господарського суду Закарпатської області від 14.06.05 у справі № 3/74, яке набрало законної сили.

Таким чином, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Закарпатської області від 09.12.09 у справі № 5/237 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання першого заступника прокурора Закарпатської області та Фонду державного майна України, викладені ними, відповідно, в апеляційному поданні та в апеляційні скарзі, належним чином досліджені судом першої інстанції, висновків господарського суду Закарпатської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.

Щодо апеляційної скарги позивача - КП «Санаторій «ОСОБА_2», то колегія суддів зазначає наступне. Апеляційну скаргу подано в.о. Головного лікаря санаторію «Перлина Карпат»ОСОБА_4 Пунктом 3 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.10 позивача зобов'язано подати належні докази повноважень ОСОБА_4 на підписання апеляційної скарги, чого позивачем не зроблено, доказів належності таких повноважень не подано. Крім того, як встановлено колегією суддів, рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.04.08 у справі № 2-21/2008, яке вступило в законну силу, визнано незаконним та скасовано наказ № 2 голови ради облоб'єднання «Закарпатсільгоспздравниця»від 07.06.06 про призначення ОСОБА_4 виконуючим обов'язки головного лікаря санаторію «Перлина Карпат». На підставі викладеного, беручи до уваги помилковість (всупереч п. 1 ч. 1 ст. 97 ГПК України) прийняття апеляційної скарги КП «Санаторій «ОСОБА_2»до розгляду, колегія судів дійшла висновку про необхідність апеляційне провадження по розгляду апеляційної скарги КП «Санаторій «ОСОБА_2» припинити на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, п. 1 ст. 80, ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 09.12.09 у справі № 5/237 залишити без змін.

2. В задоволенні апеляційного подання першого заступника прокурора Закарпатської області та апеляційної скарги Фонду державного майна України -відмовити.

3. Провадження по розгляду апеляційної скарги КП «Санаторій «ОСОБА_2»припинити.

4. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 08.02.10.

5. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

6. Матеріали справи скерувати до господарського суду Закарпатської області.

ОСОБА_5Новосад

Суддя О.Михалюк

Суддя Г.Мельник