Постанова

від 21.09.2010 по справі 10/50

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

21.09.10 Справа № 10/50

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

ОСОБА_1

розглянувши 2 апеляційні скарги: 1) ВАТ «Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго»від 24.06.2010 р. № 3825 і

2) Дочірнього підприємства «Житловий комплекс № 1»ЗАТ «Житлово-побутове підприємство»від 23.06.2010 р. № 30

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.06.2010 р.

у справі № 10/50

за позовом Дочірнього підприємства «Житловий комплекс № 1»ЗАТ «Житлово-побутове підприємство», м.Ужгород

до ВАТ «Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго», с.Оноківці Ужгородського р-ну Закарпатської обл.

про розірвання договору на постачання електроенергії № 1644 від 07.12.2001 р.

За участю представників сторін:

від позивача -не з»явився;

від відповідача -ОСОБА_2 (начальник юридичного відділу, довіреність від 03.08.2010 р. № 130/15 у матеріалах справи)

У попередньому судовому засіданні 31.08.2010 р. представникам сторін розВ»яснено їх права й обовВ»язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

Оскільки жодна зі сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні 31.08.2010 р. оголошувалася перерва до 12 год. 40 хв. 21.09.2010 р. для подання сторонами оригіналів договору та протоколу розбіжностей, про що їх представники були ознайомлені під розписку.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 08.06.2010 р. у справі № 10/50 (суддя Івашкович І.В.) в задоволенні позову відмовлено повністю за безпідставністю.

Позивач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити, з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Свої вимоги Дочірнє підприємство «Житловий комплекс № 1»ЗАТ «Житлово-побутове підприємство» обгрунтовує тим, зокрема, що якщо договір припинив свою дію, то провадження у справі слід припинити, а не відмовляти в задоволенні позову; відповідач продовжує нараховувати плату за постачання електроенергії та стягувати суму боргу після припинення дії договору; 03.11.2008 р. -дата претензії про припинення дії договору № 1644 від 07.12.2001 р., яка не була задоволена, а тому в позивача виникло право на звернення до суду з позовом.

Відповідач також з даним рішенням не погодився подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, при цьому змінивши мотивувальну частину в частині висновку суду про припинення дії договору з 31.12.2009 р., з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права.

Свої вимоги ВАТ «Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго» обгрунтовує тим, зокрема, що в листі позивача від 03.11.2009 р. № 46/52 про розірвання договору, в задоволенні вимог якого було відмовлено листом від 11.11.2009 р. № 7068, вказується не про припинення дії договору, а про його розірвання; електроенергія і надалі постачається на об»єкти позивача, останній надає звіти про використану електроенергію та сплачує її вартість.

Як встановлено судом першої інстанції, 05.12.2001 р. між ВАТ «Енергопостачальна компанія В»ЗакарпаттяобленергоВ» в особі Ужгородського МРЕМ як енергопостачальною організацією та Дочірнім підприємством «Житловий комплекс № 1» ЗАТ „Житлово-побутове підприємствоВ» як споживачем укладено договір № 1644 на користування електричною енергією на класі напруги 0, 4 квт (для непромислових споживачів) (далі - договір) (а.с.9-11).

У судовому засіданні 21.09.2010 р. оглянуто тільки представлений відповідачем оригінальний примірник договору без протоколу розбіжностей, останній у ВАТ «Енергопостачальна компанія В»ЗакарпаттяобленергоВ» відсутній.

Згідно з умовами договору електропостачальна організація зобов'язалася постачати споживачу електроенергію як різновид промислової продукції в межах дозволеної до використання потужності на класі напруги згідно з визначеними за договором умовами та величинами постачання електроенергії. Додатком 3.1 до договору визначено перелік об'єктів споживача, що живляться електроенергією від мереж енергосистеми, в т.ч. гуртожиток № 4 по вул.Загорській, 26; гуртожиток № 1 по вул.Одеській, 12; майстерня по вул.Загорській, 26 (а.с.12).

Споживач зобов'язався проводити оплату спожитої електроенергії відповідно до встановленої системи обліку, виконувати інші умови, визначені договором.

Умовами п.13 договору встановлено, що договір укладається на строк до 31 грудня 2001 року , набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим , якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією зі сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Спір між сторонами виник у зв'язку зі зверненнями Дочірнього підприємства «Житловий комплекс № 1»ЗАТ «Житлово-побутове підприємство»до ВАТ «Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго»з заявами про розірвання договору № 1644 від 05.12.2001 р. Зокрема, позивач звертався до відповідача з заявою № 6 від 17.04.2007 р. про розірвання договору № 1644 від 05.12.2001 р. та про укладення окремих угод із мешканцями гуртожитку по вул.Загорській, 26 (а.с.21), мотивованою тим, що гуртожиток по вул.Загорській, 26 переобладнано під індивідуальний облік електроенергії, яка споживається мешканцями цього гуртожитку.

Дочірнім підприємством «Житловий комплекс № 1»ЗАТ «Житлово-побутове підприємство»було надіслано на адресу ВАТ «Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго»та Ужгородського МРЕМ письмову заяву - попередження № 46/52 від 03.11.2009 р., згідно з якою позивач, керуючись умовами п.13 договору та ст.188 ГК України, заявив про розірвання договору, починаючи з 01.01.2010 р., а в разі незгоди - про вирішення даного питання в судовому порядку (а.с.22).

На вказану заяву відповідач надіслав позивачу відповідь (лист № 7068 від 11.11.2009 р.) про непогодження пропозиції щодо розірвання договору, мотивовану тим, що таке розірвання матиме наслідком припинення постачання електроенергії до гуртожитку та призведе до виникнення масового обурення серед мешканців гуртожитку. При цьому вказано на необхідність вирішення питання переведення мешканців гуртожитку на індивідуальні розрахунки з електропостачальником з урахуванням вимог розділу 12 Правил користування електричною енергією (а.с.23-25).

Розглянувши 2 апеляційні скарги, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши в попередньому судовому засіданні пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги Дочірнього підприємства «Житловий комплекс № 1»ЗАТ «Житлово-побутове підприємство»слід відмовити, апеляційну скаргу ВАТ «Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго»задоволити, рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.06.2010 р. у справі № 10/50 залишити без змін.

При цьому колегія виходила з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з ч.2 ст.714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, в т.ч. позовної заяви, позивачем як не наведено істотності порушення відповідачем зобов»язань за договором, так і не підтверджено її документально згідно з ст.ст.33-34 ГПК України.

Навпаки між сторонами продовжують існувати договірні зобов»язання, а саме: відповідач здійснює постачання електричної енергії на об»єкти позивача, а останній споживає цю електроенергію, щомісячно надає акти про використану електричну енергію, здійснює оплату за спожиту електроенергію.

В свою чергу на підставі поданих споживачем актів про використану електроенергію, електропостачальною організацією щомісяця виставляються рахунки до оплати, що свідчить про чинність договору та фактичне виконання його обома сторонами.

Зокрема, відповідачем долучені до його апеляційної скарги копії актів про використану електроенергію за період з січня 2010 року по травень 2010 року ; копії рахунків за активну електроенергію за період з січня 2010 року по травень 2010 року; копії доказів вручення рахунків споживачу за період з січня 2010 року по травень 2010 року.

У матеріалах справи відсутні докази про відключення електроенергії від позивача.

Зі змісту мотивувальної частини оскаржуваного рішення вбачається, що в основу мотивації для відмови в позові, Господарський суд Закарпатської області поклав висновок про те, що Дочірнє підприємство «Житловий комплекс № 1»ЗАТ «Житлово-побутове підприємство», надіславши ВАТ «Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго»письмове попередження від 03.11.2009 р. № 46/52 про розірвання з 01.01.2010 р. договору, вчинив юридичну дію, що породила юридичний наслідок у вигляді припинення дії договору у зв»язку з закінченням строку, датою якого є 31.12.2009 р.

Однак такий висновок не грунтується на фактичних обставинах справи, оскільки за змістом письмового попередження сторона вказала не на припинення дії договору, а на його розірвання.

Таким чином, при набранні рішенням господарського суду законної сили в частині фактів, які встановлені в його мотивувальній частині, ВАТ «Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго»буде позбавлено можливості захистити свої права й інтереси в судовому порядку в разі порушення договірних зобов»язань Дочірнім підприємством «Житловий комплекс № 1»ЗАТ «Житлово-побутове підприємство», що також може призвести до вкрай негативних наслідків для ВАТ «Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго».

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне змінити мотивувальну частину оскаржуваного рішення в частині припинення дії договору з 31.12.2009 р., а доводи відповідача визнати такими, що підлягають до задоволення, на відміну від доводів позивача.

Виходячи з фактичних обставин справи, підстави для задоволення позову відсутні, а тому висновок суду апеляційної інстанції про відмову в позові співпадає з висновком суду першої інстанції, однак інша його мотивація.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні апеляційної скарги Дочірнього підприємства «Житловий комплекс № 1»ЗАТ «Житлово-побутове підприємство»відмовити.

2. Апеляційну скаргу ВАТ «Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго»задоволити.

3. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.06.2010 р. у справі № 10/50 залишити без змін.

4. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги Дочірнього підприємства «Житловий комплекс № 1»ЗАТ «Житлово-побутове підприємство»залишити за останнім.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги ВАТ «Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго»покласти на Дочірнє підприємство «Житловий комплекс № 1»ЗАТ «Житлово-побутове підприємство».

Стягнути з Дочірнього підприємства «Житловий комплекс № 1»ЗАТ «Житлово-побутове підприємство»(ідентифікаційний код 31624623) на користь ВАТ «Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго»(ідентифікаційний код 00131529) 42, 5 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Закарпатської області видати відповідний наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

6. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Справу повернути в місцевий господарський суд.

ОСОБА_3Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин