Постанова

від 20.01.2011 по справі 30/43-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2011 року Справа № 30/43-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецової І.Л. (доповідача),

суддів: Герасименко І.М., Сизько І.А.

при секретарі: Вроні С.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 08.11.10, представник;

від відповідача: не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Тьюб" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2010р. у справі №30/43-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Борлас Україна", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Тьюб", м.Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у розмірі 2 106 809грн.50коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2010р. у справі №30/43-10 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Борлас Україна" задоволено, з ОСОБА_3 Тьюб" на користь позивача стягнуто основний борг в сумі 1864636грн.69коп., пеня в сумі 169171грн.07коп., інфляційні втрати в сумі 48480грн.56коп. та три проценти річних в сумі 24521грн.25коп.;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин ненадання відповідачем доказів проведення оплати робіт за договором №278/1 від 14.05.2007р. за фазою В«Уточнення 2В» , а також з відсутності підстав для задоволення вимог відповідача по зменшенню розміру заявленої до стягнення пені та для задоволення клопотання про надання розстрочки виконання рішення;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_3 Тьюб" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на невідповідність висновків, викладених в рішенні фактичним обставинам справи, просить його скасувати в частині стягнення з товариства пені, інфляційних збитків та трьох процентів річних;

- у поданій скарзі йдеться про те, що при розгляді справи господарський суд не прийняв до уваги обставини з проведення оплати за надані послуги з урахуванням коригування вартості робіт в залежності від курсу долара США до гривні, у звВ»язку з чим, товариством понесені додаткові збитки, про те, що в установленому законом порядку позивач не довів факту знецінення долару США, тобто валюти, в якій виражено грошове зобовВ»язання, про те, що стягнення в такому розмірі пені та трьох процентів річних не відповідає матеріалам справи, оскільки надмірно великі порівняно із збитками, а також про те, що негайне стягнення всієї суми основного боргу неминуче призведе до погіршення фінансового становища товариства, наслідками якого будуть невиплата заробітної плати, податкових платежів та порушення провадження у справі про банкрутство;

- 20.01.2011р. представник скаржника в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання скаржник повідомлений належним чином;

- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2007р. ТОВ"Борлас Україна"(виконавцем) та ОСОБА_3 Тьюб"(замовником) укладено договір №278/1, на підставі якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе виконання робіт з впровадження системи фінансової звітності за стандартами МСФО на базі програмного забезпечення Oracle E- Business Suite.

Обумовлені роботи включають в себе надання консультаційних послуг по впровадженню системи, роботи по налаштуванню системи та навчання співробітників замовника роботи в системі.

Відповідно до п.3.1 договору загальна вартість робіт складає 2503255грн.33коп..

Згідно з п.3.5 договору розрахунок за цим договором здійснюється після закінчення чергової фази проекту відповідно до графіку платежів, наведеному в додатку №3. Замовник здійснює оплату наданих послуг протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт по черговій фазі.

В п.7.1 договору передбачено, що по виконанню кожної фази договору складаються двосторонні акти приймання-здачі виконаних робіт за підписами повноважних представників сторін.

П.10.4 договору встановлена відповідальність замовника за недотримання строків оплати у вигляді пені в розмірі, який не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період нарахування, за кожний день прострочення оплати.

В додатку №4 до договору сторонами узгоджено план робіт, який передбачає виконання робіт за фазами В«ВизначенняВ» , В«Уточнення 1В» та В«Уточнення 2В» .

Згідно з умовами договору позивач виконав роботи за переліченими фазами, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт №1 від 02.11.2007р. на суму 397373грн.49коп., №2 від 19.05.2008р. на суму 1222892грн.84коп. та №3 від 07.07.2009р. на суму 1864636грн.63коп.

Відповідачем порушені умови договору в частині оплати вартості виконаних робіт.

Станом на момент звернення з позовом несплаченими залишилися роботи за фазою В»Уточнення2В» в сумі 1864636грн.63коп.

Докази оплати вказаної суми заборгованості в матеріалах справи відсутні та відповідачем в процесі розгляду справи не надані.

У звВ»язку з неоплатою робіт позивачем, за період з 22.07. по 28.12.2009р., нараховані інфляційні втрати в сумі 48480грн.55кроп., три проценти річних в сумі 24521грн.25коп. та пеня в сумі 169171грн.07коп.

Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння вiдмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт та ненадання ним доказів такої оплати, господарським судом зроблено правильний висновок про обґрунтованість позовних вимог та визнання їх такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене рішення господарського суду слід залишити без змін.

Доводи скаржника колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки ст.625 Цивільного кодексу України встановлено обов’язок боржника компенсувати на вимогу кредитора негативні наслідки, що спричинені знеціненням грошових коштів внаслідок інфляції та інших процесів, які мали місце у період прострочення. Зазначена компенсація полягає у сплаті суми боргу з урахуванням інфляції та процентів у звВ»язку з чим коригування вартості робіт в залежності від курсу долару США до гривні і понесення відповідних збитків не впливає на цю компенсацію.

Одночасно колегія суддів погоджується з відмовою господарським судом в задоволенні вимоги відповідача по зменшенню пені з огляду на недоведення обставин, які мають істотне значення для такого зменшення.

Також є правомірною відмова господарським судом в задоволенні клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення з огляду на те, що тяжке фінансове становище товариства не є винятковим випадком для розстрочки і на те, що обставини, наведені відповідачем у клопотанні не є такими, що можуть утруднити виконання рішення по справі або зробити його неможливим.

Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ПОСТАНОВИВ :

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2010р. у справі №30/43-10 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя І.М.Герасименко

Суддя І.А.Сизько

Повна постанова складена 31.01.2011р