Постанова

від 15.11.2011 по справі 5015/3249/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.11 Справа № 5015/3249/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Ескулап»від 25.08.2011 р. б/н

на рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2011 р.

у справі № 5015/3249/11

за позовом Заступника прокурора м.Львова в інтересах держави -Львівської міської ради в особі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів

до ТзОВ «Ескулап», м.Львів

про повернення орендованих нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Жовківська, 25, заг. пл. 100, 9 кв.м згідно з актом здачі-приймання; стягнення 11 274,36 грн. неустойки

За участю представників:

від прокуратури -не з»явився;

від позивача - ОСОБА_2 (представник, довіреність від 04.01.2011 р. № 2302-вих-1 у матеріалах справи);

від відповідача -ОСОБА_3 (адвокат, довіреність № 3 від 20.06.2011 р. у матеріалах справи, а.с.35 )

Представникам сторін розВ»яснено їх права й обовВ»язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

За відсутності клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від жодної зі сторін у судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2011 р.

У судовому засіданні 08.11.2011 р. оголошувалася перерва до 09 год. 20 хв. 15.11.2011 р. для підготовки вступної та резолютивної частин постанови, про що прокурор і представники сторін були ознайомлені під розписку.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.08.2011 р. у справі № 5015/3249/11 (суддя Матвіїв Р.І.) позов задоволено повністю за підставністю й обгрунтованістю, зобов»язано ТзОВ «Ескулап»повернути Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Жовківська, 25, заг. пл. 100, 9 кв.м, стягнуто з відповідача на користь позивача 11 274, 36 грн. неустойки.

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, з підстав неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що господарський суд не надав оцінки поясненням відповідача щодо неотримання ним жодних повідомлень про припинення договору; позивач, направляючи рахунки на оплату, акти надання послуг своїми такими діями визнає факт існування договірних відносин.

У судовому засіданні 11.10.2011 р. представник відповідача наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, при цьому зазначивши, що факт визнання позивачем договору підтверджується претензією від 22.09.2011 р., оригінал якої оглянутий у судовому засіданні. Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" від 15.12.2009 р. № 1759-VI (далі -Закон № 1759-УІ), який набрав чинності 30.12.2009 р., внесено зміни в Закон України "Про оренду державного та комунального майна" щодо терміну дії договору, зокрема, частину першу статті 17 доповнено реченням такого змісту: "Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін".

У запереченнях на апеляційну скаргу прокурор, позивач просять рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення з підстав, викладених у них.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 29 листопада 2004 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець за договором, позивач у справі) та ТзОВ «Ескулап»(орендар за договором, відповідач у справі) був укладений договір № Ш-2380-4 оренди нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Жовківська, 25, заг. пл. 100, 9 кв.м (далі - договір) (а.с.7-8).

Відповідно до п.4.1 договору термін останнього визначений з 29.11.2004 р. до 27.11.2005 р. включно.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Договір неодноразово пролонговувався, що не заперечено жодною зі сторін.

30.11.2010 р. (дата поштового штемпеля) орендодавець надіслав орендарю рекомендованим листом повідомлення від 29.10.2010 р. № 2302-вих-2505 про припинення 16.11.2010 р. орендних правовідносин у зв»язку з закінченням терміну дії договору, що підтверджується списком № 310 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (а.с.9, 45-47).

09.06.2011 р. Заступник прокурора м.Львова звернувся з позовом до Господарського суду Львівської області в інтересах орендодавця про повернення орендованих нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Жовківська, 25, заг. пл. 100, 9 кв.м згідно з актом здачі-приймання, і стягнення 11 274,36 грн. неустойки на підставі ч.2 ст.785 ЦК України.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2011 р. у справі № 5015/3249/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Ескулап»- без задоволення.

При цьому колегія виходила з наступного.

Відносини, пов'язані з передачею в оренду комунального майна, регулюються, зокрема, спеціальним законом - Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р. № 2269-XII з наступними змінами та доповненнями (далі -Закон № 2269-ХП).

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону № 2269-ХП договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону № 2269-ХП у разі закінчення строку дії договору та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Розділ 9 договору регулює порядок повернення орендованого об»єкта оренди.

Відповідно до п.п.9.4-9.5 договору при передачі об»єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується сторонами. Об»єкт оренди вважається переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Як суду першої, так і суду апеляційної інстанцій відповідачем не подано доказів повернення орендованого приміщення.

Покликання скаржника на застосування до спірних правовідносин положень Закону № 1759-УІ є безпідставні, оскільки відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону № 1759-УІ термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Договір укладений 29.11.2004 р., термін дії договору оренди комунального майна вважається продовженим до 5 років на підставі Закону № 1759-УІ з дня укладення, а не дня пролонгації . При застосуванні положень Закону № 1759-УІ ключовим моментом є момент укладення, а не пролонгації, що має місце в даному випадку.

Таким чином, позовна вимога про повернення орендованих нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Жовківська, 25, заг. пл. 100, 9 кв.м згідно з актом здачі-приймання, є обґрунтованою та такою, що підставно задоволена судом першої інстанції.

Одночасно з позовною вимогою про повернення орендованого майна заступником прокурора заявлено вимогу про стягнення 11 274, 36 грн. неустойки на підставі ч.2 ст.785 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з розрахунком позовних вимог станом на 18.02.2011 р. неустойка нарахована на суму 11 274, 36 грн. (а.с.6), розмір і факт її нарахування відповідачем не спростований відповідно до ст.33 ГПК України.

Тому суд першої інстанції підставно й обгрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 11 274, 36 грн. неустойки.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2011 р. у справі № 5015/3249/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Ескулап»- без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути в місцевий господарський суд.

ОСОБА_4Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин