Постанова

від 24.03.2011 по справі 14/153

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.11 Справа № 14/153

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Дубник О.П.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства (далі ПП) «Роман»від 23.12.2010р.

на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2010р.

у справі № 14/153

за позовом Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «ПроКредитБанк», м. Київ

до відповідача ПП «Роман», с. Дуліби Стрийського району Львівської області

про стягнення 457509,85 грн.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2-представник;

від відповідача - ОСОБА_3 - представник.

Постанова оформлена і підписана 14.10.2011 р.

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.22 ГПК України, роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступало, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 13.12.2010р., суддя Кітаєва С.Б., стягнуто з ПП «Роман»на користь ПАТ «ПроКредитБанк» 4 569,20 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2010р. у справі № 14/153, оскільки вважає, що рішення суперечить фактичним обставинам справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив доводи скаржника, просить рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2010р. у справі № 14/153 залишити без змін, в задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскільки вважає, що скаржник не навів жодного порушення законодавства при прийнятті місцевим судом рішення по справі, що свідчить про безпідставність апеляційної скарги.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.12.2010р., суддя Кітаєва С.Б., уточнені позовні вимоги (за вих.№2630/10 від 6.12.2010 року) задоволено повністю, стягнуто з ПП «Роман» на користь ПАТ «ПроКредитБанк»456 919,62 грн. заборгованості, в тому числі : 49 213,12 грн. заборгованості за Кредитним договором 1 та Кредитним договором 2, з яких заборгованість за капіталом кредиту становить виходячи із курсу 7,89 грн. за 1 дол. США - 7,89 грн.; відсотки за фактичне користування кредитними коштами - 1 745,27 грн.; пеня - 47459,96 грн.; 407 706,5 грн. заборгованості за Кредитним договором 3, з яких заборгованість за капіталом кредиту становить виходячи із курсу 7,98 грн. за 1 дол. США - 355 134,42 грн.; заборгованість за відсотками по графіку становить 4 656,99 грн.; заборгованість за відсотками за фактичне користування кредитними коштами становить 1 796,32 грн.; нарахована пеня - 46 118,77 грн.

Як свідчать матеріали справи, в судовому засіданні 07.12.2010 року було оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення (а.с. 123-124).

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, а судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України, про що вказано у мотивувальній частині рішення.

Повне рішення складено 13.12.2010 року.

Однак, при складенні повного тексту рішення у справі, зокрема в п.2 його резолютивної частини, неповно відображено зміст рішення, яке проголошено в судовому засіданні 07.12.2010 року і яке додано до матеріалів справи, а саме -не вказано про розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або повернення державного мита з бюджету.

Як свідчать матеріали справи, суд першої інстанції скористався наданим йому ст. 88 ГПК України правом щодо прийняття додаткового рішення у справі, а тому суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В :

1. Залишити без змін додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2010р. у справі № 14/153, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.