Постанова

від 10.10.2011 по справі 2а-2268/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2011 р. Справа № 2a-2268/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Богусевич А.С.

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Кооперативу "Сантехнік"

до відповідача: управління Пенсійного фонду України в Долинському районі

про визнання протиправною відмови у поверненні надміру сплачених коштів та зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

13.07.2011 року Кооператив В«СантехнікВ» (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі (надалі - відповідач) про визнання протиправною відмови у поверненні надміру сплачених коштів та зобов'язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок відрахувань до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі 42% від сум сплаченого позивачем єдиного податку в 2010 році утворилася переплата по страховим внескам у сумі 9682,68 грн., внаслідок чого відповідно до пункту 13 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" надмірно сплачені суми страхових внесків підлягають поверненню позивачеві. Позивач зазначив, що звертався до управління Пенсійного фонду України Долинського району із заявою про повернення вищевказаних сум, проте до цього часу надмірно сплачені ним страхові внески йому не повернуто.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Суду пояснив, що станом на момент розгляду справи, відповідачем заборгованості не погашено. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечила з підстав викладених у письмовому запереченні. Також зазначила, що позивачем не доведено факту зайвої сплати страхових внесків та вважає, що сума 9682,68 гривень є загальним відщепленням в розмірі 10% від суми сплаченої позивачем в якості єдиного податку, вказавши при цьому, що ні Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ні ОСОБА_3 Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" не передбачено, шо суми коштів, сплачені в складі єдиного податку мають бути поверненні на рахунок платника. Просила повністю відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення представників сторін, ознайомившись із письмовим запереченням відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Статтею 1 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» №1058-ІV від 09.07.2003 р. визначено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, а також кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Частиною 2 статті 5 Закону передбачено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 вищевказаного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Приписами частини 3 статті 18 вказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Розміри відсотків, які підлягають відрахуванню з сум єдиного податку, порядок і строк їх перерахування чітко визначені ОСОБА_3 Президента України "Про спрощену систему систему оподаткування, обліку та звітності суб"єктів малого підприємства" пунктом 2 якого передбачено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до Державного бюджету - 20 відсотків, до місцевого бюджету - 23 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Аналіз наведених положень ОСОБА_3 свідчить про те, що позивач не бере участі в розподілі чи визначенні розміру відрахувань перерахованої ним до держказначейства суми єдиного податку. ОСОБА_3 або іншими нормативними актами не встановлено підстав та порядку зменшення розміру суми відрахування з єдиного податку, перерахованого суб'єктом підприємницької діяльності до держказначейства, а позивач не наділений повноваженнями по здійсненню контролю за перерахованими грошовими коштами.

Судом встановлено, що Кооператив В«СантехнікВ» зареєстрований як юридична особа Долинською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області 10.05.1988 року, в органах ПФУ зареєстрований 04.07.1997 року під № 05.02.0790.

22.02.2011 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі з проханням повернути переплату по страховим внескам.

У відповідь на вищевказане звернення УПФУ в Долинському районі проведено позапланову перевірку Кооперативу В«СантехнікВ» з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати зобов'язань зі збору та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду. За результатами проведеної перевірки позивачем складено довідку за № 46 від 05.05.2011 року, згідно висновків якої та акту звірення розрахунків на користь позивача підлягає поверненню 9682,68 грн. сплати єдиного податку.

Листом за № 4727/04 від 14.06.2011 року позивача повідомлено, що кошти які надійшли від органів Державного казначейства на рахунки Фонду в результаті розщеплення єдиного податку не являються страховими внесками. Органи Пенсійного фонду не можуть порушувати податкове законодавство, тобто повертати єдиний податок, оскільки повернення страхових внесків можна здійснювати лише щодо надміру сплачених внесків або помилково сплачених страхових внесків.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме платіжного доручення № 112 від 29.12.2010 року позивачем перераховано в якості сплати єдиного податку за грудень 2010 року 23054 грн. З картки особового рахунку позивача, як страхувальника встановлено, що станом на 31.12.2010 року від позивача поступило 9682,68 грн. та утворена переплата становить 9682,68 грн.

З урахуванням наведеного, суд констатує, що сума в розмірі 9682,68 грн. це і є сума зі сплаченого позивачем розміру єдиного податку, утворена внаслідок відрахування (розчеплення) здійсненого Державним казначейством до УПФ в Долинському районі за ставкою 42% від суми23054 грн., відповідно до ОСОБА_3 Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

Відповідно до пункту 11.17 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

З урахуванням наведеного, за умов коли кошти у сумі 9682,68 грн. поступили на рахунки відповідача саме як, частина єдиного податку в рахунок сплати страхових внесків, на переконання суду, такі дії відповідача слід визнати протиправними та зобов"язати його повернути надміру сплачені кошти позивачу.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 < ОСОБА_2 > Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати відмову УПФУ в Долинському районі Івано-Франківської області щодо повернення надміру сплачених коштів Кооперативу "Сантехнік" протиправною.

Зобов"язати УПФУ в Долинському районі Івано-Франківської області повернути надміру сплачені кошти в сумі 9682,68 грн. (дев"ять тисяч шістсот вісімдесят дві гривні шістдесят вісім копійок) Кооперативу "Сантехнік".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Панікар І.В.

Постанова складена в повному обсязі 14.10.2011 року.