Постанова

від 09.11.2011 по справі 2а-3478/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2011 р. Справа № 2a-3478/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.

за участю секретаря судового засідання Зарицької Н.М.,

за участю предмтавників сторін:

від прокуратури - не з"явився,

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: прокурора м. Коломиї в інтересах держави в особі Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції

до відповідача: Коломийської дитячо-юнацької спортивної школи Фізкультурно-спортивного товариства " Україна"

про стягнення податкового боргу у сумі 18 966,16 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

26.10.2011 року прокурор м. Коломиї в інтересах держави в особі Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції звернувся з адміністративним позовом до Коломийської дитячо-юнацької спортивної школи Фізкультурно-спортивного товариства "Україна" (далі ФСТ "Україна") про стягнення податкового боргу. Позовні вимоги мотивував тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв’язку з несплатою земельного податку за 2010 рік та січень-лютий 2011 року та штрафних санкцій на загальну суму 18 966,16 грн.

Прокурор у судове засідання не з’явився хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив стягнути з відповідача 18 966,16 податкового боргу. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, суду пояснив, що земельний податок за 2010 рік ФСТ "Україна" не сплачено, оскільки відповідач звільнений від сплати даного податку у повному обсязі. Просив у задоволенні позову відмовити.

За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності прокурора.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні та подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

З матеріалів справи вбачається, що ФСТ "Україна" зареєстроване виконавчим комітетом Коломийської міської ради як юридична особа 24.09.1997 року та взяте на облік Коломийською об’єднаною державною податковою інспекцією.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Законів України В«Про систему оподаткуванняВ» , В«Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» , В«Про плату за землюВ» та Декретом Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" в редакції, чинній на час їх дії. Частина правовідносин з приводу виникнення податкового боргу врегульовані нормами Податкового кодексу України, який вступив в дію із 01.01.2011 року.

При вирішенні даної справи суд керується нормами зазначених Законів та інших підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих на їх виконання.

Законом України В«Про систему оподаткуванняВ» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначені види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України. Згідно пункту 3 частини 1 статті 9 цього Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Аналогічні обов’язки платника податків і зборів (обов'язкових платежів) визначені підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 2 Закону України В«Про плату за землюВ» , у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Аналогічно підпунктом 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є землекористувачі.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України В«Про плату за землюВ» , у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Аналогічно підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України встановлено, що об’єктом оподаткування є земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.

У судовому засіданні встановлено, що згідно рішення ХХІ сесії Коломийської міської ради народних депутатів від 24.03.1998 року № 243 Коломийській дитячо-юнацькій спортивній школі Фізкультурно-спортивного товариства "Україна" надано у постійне користування 0,9285 га землі в межах згідно з планом землекористування для обслуговування спортивного комплексу "Спартак", про що видано Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ІФ № 002805 від 13.10.1999 року. Даний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 129.

Таким чином, відповідач являється платником земельного податку до місцевого бюджету Коломийської міської ради Івано-Франківської області, де розташована земельна ділянка, що є об’єктом оподаткування.

Частиною 1 статті 13 Закону України В«Про плату за землюВ» , у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Аналогічно пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем відповідно до частини 1 статті 14 Закону України В«Про плату за землюВ» , у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України подано до Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції податковий розрахунок земельного податку за 2010 рік та податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік, якими узгоджено зобов’язання платника податків по земельному податку за землі населених пунктів на 2010 рік у розмірі 16 722,44 грн. та на 2011 рік у розмірі 8 445,60 грн.

Крім того, відповідачем самостійно у відповідності до вимог підпункту «б»пункту 17.2 статті 17 Закону України В«Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у податковому розрахунку земельного податку за 2010 рік визначено суму штрафу у розмірі 836,12 грн.

Судом також встановлено, що 26.04.2011 року відповідачем подано до Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік, якою, з урахуванням отриманої податкової пільги, узгоджено зобов’язання по земельному податку на 2011 рік у розмірі1 407,60 грн., зокрема, за період січень-лютий 2011 року.

Згідно абзацу 1 пункту 5.1 статті 5 Закону України В«Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання відповідача, визначені ним у податковому розрахунку земельного податку за 2010 рік та податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік, є узгодженими.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України В«Про плату за землюВ» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Аналогічні норми адміністрування податків визначені положеннями пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, відповідно до вимог яких податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене в податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного місяця).

Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач, у зв’язку з не виконанням визначеного Законом обов’язку, допустив заборгованість по сплаті земельного податку за 2010 рік і за період січень-лютий 2011 року та штрафних санкцій на загальну суму 18 966,16 грн.

У відповідності до вимог підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 6.2 статті 6 цього Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податкові вимоги.

Аналогічно пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем надіслано ФСТ "Україна" податкову вимогу за № ? від 05.01.2011 року, яку відповідач отримав 10.01.2011 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення, однак залишив без реагування.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України не виконано податкові зобов’язання зі сплати земельного податку.

Згідно пункту 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Аналогічно підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові зобов’язання зі сплати земельного податку за 2010 рік у розмірі 16 722,44 грн. та за період січень-лютий 2011 року у розмірі 1 407,60 грн., а також самостійно нараховані платником штрафні санкції у розмірі 836,12 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачений.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача з приводу того, що ФСТ "Україна" земельний податок за вказаний період не сплачувало, оскільки відповідач звільнений від сплати вказаного платежу у повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4 частини 1 статті 12 частини 1 статті 17 Закону України В«Про плату за землюВ» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, від земельного податку звільняються підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, - за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за умови спрямування відповідних сум земельного податку на розвиток фізичної культури і спорту за напрямами і в порядку , визначеними Кабінетом Міністрів України.

Аналогічну підставу для звільнення від сплати земельного податку встановлено підпунктом 282.1.9 пункту 282.1 статті 289 Податкового кодексу України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 250 від 02.03.2010 року «Деякі питання спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, затверджені Порядок спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту та Перелік підприємств, установ, організацій, громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, баз олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку.

При цьому суд зазначає, що даний Перелік підприємств, установ, організацій, громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, баз олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, є вичерпним. Однак у цьому Переліку серед підприємств Івано-Франківської області не зазначене ФСТ "Україна" як таке, що звільнене від сплати земельного податку.

Суд також звертає увагу на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 року N 250 "Деякі питання спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту" втратила чинність тільки на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 17.08.2011 року «Про затвердження переліку підприємств, установ, організацій, громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклубів та авіаційно-спортивних клубів Товариства сприяння обороні України, що звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, бази олімпійської та паралімпійської підготовки».

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 17.08.2011 року відповідач звільнений від сплати земельного податку за земельну ділянку, що розташована за адресою вул. О.Кобилянської, 8, м. Коломия, площею 0,9285 га, на якій розміщений комплекс тенісних майданчиків.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі №1-7/99 положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Постанова Кабінету Міністрів України № 975 від 17.08.2011 року, якою ФСТ "Україна" звільнено від сплати земельного податку за земельну ділянку, що розташована за адресою вул. О.Кобилянської, 8, м. Коломия, площею 0,9285 га, не має зворотної дії у часі.

Таким чином , ФСТ "Україна" до 17.08.2011 року не було звільнене від сплати земельного податку, а отже відповідач повинен погасити заборгованість зі сплати земельного податку за 2010 рік та за період січень-лютий 2011 року на загальну суму 18 130,04 грн., а також самостійно нарахованих штрафних санкцій у розмірі 836,12 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що адміністративний позов прокурора міста Коломиї Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Коломийської об'єднаної державної податкової інспекція до ФСТ "Україна" про стягнення заборгованості у розмірі 18 966,16 грн. підлягає до задоволення у повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з Коломийської дитячо-юнацької спортивної школи Фізкультурно-спортивного товариства " Україна" (78200, Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. О.Кобилянської, 8, код ЄДРПОУ - 25066922) в дохід місцевого бюджету Коломийської міської ради Івано-Франківської області податковий борг зі сплати земельного податку за 2010 рік та за період січень-лютий 2011 року у розмірі 18 966 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн. 16 коп. за рахунок готівки, що належить Коломийській дитячо-юнацькій спортивній школі Фізкультурно-спортивного товариства " Україна" .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Главач І.А.

Постанова складена в повному обсязі 11.11.2011 року.