Постанова

від 10.09.2015 по справі п/811/2352/15

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2015 року Справа № П/811/2352/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феросистема" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Феросистема" (далі-позивач, ТОВ "Феросистема") звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 23.03.2015 року №00000432202,№0000442202,№0000452202 та №0000802202 від 04.06.2015 року.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що вказані рішення порушують права позивача, суперечать діючому законодавству, прийняті на основі необґрунтованих висновків перевіряючого податкового органу.

Позивач вважає, що висновки Акта перевірки є необґрунтованими і незаконними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, що в свою чергу, не підтверджені належними документами. Як наслідок, штрафні (фінансові) санкції застосовані згідно спірних податкових повідомлень-рішень на його підставі, являються неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідачем подано письмові заперечення на позов, вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваних рішень обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

За таких обставин, відповідач зазначає, що оскаржувані рішення винесені правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та заявив клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, до суду подано заяву про розгляд справи без участі представника відповідача (т.3,а.с.106).

На підставі усної ухвали, прийнятої в судовому засіданні 10.09.2015 р. та занесеної до журналу судового засідання (т.5,а.с.54-55), подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

ТОВ "Феросистема" зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 04.02.2009року. Основним видом діяльності за КВЕД є оптова торгівля металами та металевими рудами (46.72).

Досліджуючи спірні правовідносини суд зазначає наступне.

На підставі наказу №151 від 29.01.2015 року посадовою особою Кіровоградської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Феросистема" з птань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "Алмеда Груп" за травень 2013 року, ТОВ "Денекс" за травень 2013 року, ТОВ "Боба-2013" за червень-вересень 2013року, ТОВ "Мульти-Мастер" за грудень 2013року, ТОВ "Проф Строй" за березень 2014року, ТОВ "ДЗПМ" за квітень 2014року, ТОВ "Роден Інвест" за вересень 2014 року, результати якої оформлено актом №32/11-23-22-02/36333345 від 11.02.2015 року (т.1,а.с.30-86).

В акті перевірки податковим органом зафіксовано порушення:

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 495903,00 грн., в тому числі: за червень 2013р.-19334,00грн.; липень 2013р. - 416,00грн.; серпень 2013 р.- 4000,00 грн.,листопад 2013р. -967,00 грн.; грудень 2013р. - 90500,00грн., березень 2014р. - 98708,00грн., квітень 2014р. - 65000,00 грн.; травень 2014р. -67441,00 грн., вересень 2014р. - 149537,00грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19 декларації з ПДВ) на загальну суму 967,00 грн., в тому числі за вересень 2013 року - 967,00грн.;

- п.138.2, п.138.4, п.138.8ст.138 та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 4481,00 грн., в тому числі за 2013 рік - 4481,00 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки податковим органом прийнято:

- податкове повідомлення - рішення № 0000442202 від 23.03.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 6722,00 грн., в том числі за основним платежем - 4481,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -2241,00 грн. (т.1,а.с.24);

- податкове повідомлення - рішення №0000452202 від 23.03.2015 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 967,00 грн. (т.1,а.с.25).

- податкове повідомлення - рішення №0000432202 від 23.03.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 743 855,00 грн., в том числі за основним платежем - 495903,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 247952,00 грн. (т.1,а.с.26).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх до ГУ ДФС у Кіровоградській області.

Рішенням ГУ ДФС у Кіровоградській області "Про результати розгляду первинної скарги" від 21.05.2015р. скаргу ТОВ "Феросистема" залишено без задоволення та збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток на суму 3800,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 1900,00 грн.

На підставі рішення ДФС у Кіровоградській області, сформовано податкове повідомлення - рішення №00008022002 від 04.06.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 5700,00 грн.(т.1,а.с.28).

Не погодившись з вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 17.07.2015р. №14988/6/99-99-10-01-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення, податкові повідомлення - рішення - без змін (т.1,а.с.9-16).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу ( п. 138.6 ст. 138 ПК України).

Згідно з п. 138.8 ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

- прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

- ввезення товарів на митну територію України;

- вивезення товарів за межі митної території України;

- виключено;

- постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України.

Водночас, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Згідно п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені ПК України. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд встановив, що висновок відповідача, наведений ним в акті перевірки, ґрунтується на встановлених відповідачем фактах, які в цілому свідчать про безтоварність господарських операцій,що здійснювались між позивачем та його контрагентами, на підставі яких були сформовані валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість.

По взаємовідносинам з ТОВ "Алмеда Груп" судом встановлено наступне

25.04.2013 року між позивачем (замовник за договором) та ТОВ "Алмеда Груп" (перевізник за договором) укладено договір на перевезення вантажів автотранспортом №15. Предметом укладеного договору є надання послуг з перевезення вантажів та надає інші послуги, згідно поданої заявки (т.1,а.с.83).

На виконання укладеного договору, позивач склав разом із ТОВ "Алмеда Груп":

- акт виконаних робіт від ОУ-384 від 20.05.2013 р., в якому відображено надання послуг на суму 4400,00 грн., в т.ч. ПДВ 733,33 грн. (т.2, а.с.85);

- акт виконаних робіт від ОУ-383 від 13.05.2013 р., в якому відображено надання послуг на суму 4400,00 грн., в т.ч. ПДВ 733,33 грн. (т.2,а.с.88).

За наслідками виконання умов укладеного договору, ТОВ " Алмеда Груп" виписало позивачеві податкову накладну №383 від 13.05.2013 на загальну суму 4400,00 грн., в тому числі ПДВ - 733,33 грн. (т.2,а.с.89) та податкову накладну №384 від 20.05.2013 року на суму 4400,00 грн., в тому числі ПДВ -733,33 грн. (т.2,а.с.86).

Оплата отриманих послуг підтверджується долученими до справи копією банківської платіжного доручення. Всі документи підписані відповідальними особами та скріплені печатками як позивача так і контрагента.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Дніпровський завод промислових матеріалів" судом встановлено наступне.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ТОВ "Дніпровський завод промислових матеріалів" укладено договір поставки №2502 від 25.02.2015 року.

Долучені до матеріалів копії первинних документів, а саме - рахунки - фактури (т.2,а.с.98-99) та накладні (т.2,а.с.102-103),свідчать про фактичне виконання сторонами умов даного договору.

Розрахунки між позивачем та ТОВ "Дніпропетровський завод промислових матеріалів" проведено шляхом перерахування відповідних сум на банківський рахунок, що підтверджується копіями платіжних доручень (т.1,а.с.92-97).

За вказаними господарськими операціями позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ 65000,00 грн. за квітень 2014 року (т.1,а.с.192-212).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Роден Інвест" судом встановлено наступне.

Між позивачем та ТОВ "Роден Інвест" укладено договір купівлі- продажу №21/07 від 24.07.2014р. Предметом укладеного договору є постачання товарів (т.2,а.с.105).

Долучені до матеріалів копії первинних документів, а саме: рахунки - фактури, акти прийому - передачі товарів та накладні, свідчать про фактичне виконання сторонами умов даного договору (т.2, а.с.113-114,116-118,120-121,123-124,126-127,130-132,133-134,136-138,140-141,143-144,146-150,152-153,156-158,160-161,163-164).

Відповідно до договору поставки підприємство у вересні 2014 року придбало у ТОВ "Роден Інвест" феросіліцій ФС-45 , чавун перероблений ПЛ-1,2, феромолібден Фмо-60 та ферохром ФХ-025, про що підприємством виписано відповідні податкові накладні (т.2,а.с.115,119,122,125,128,132,135,139,142,145,151,154,159,162,165).

На виконання укладеного договору, позивач склав разом із ТОВ "Роден Інвест" акт звірки взаємних розрахунків (станом на 30.09.2014р.), в якому відображено, що за позивачем рахується заборгованість в розмірі 1 293 171,00 грн.(т.2,а.с.111).

Оплата отриманих товарів підтверджується долученими до справи копіями платіжних доручень(т.2, а.с.106-110).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Алва Союз" судом встановлено наступне.

20.02.2014 року між позивачем (замовник за договором) та ТОВ "Алва Союз" (перевізник) укладено договір №2014/02/20 на перевезення вантажів автотранспортом. Предметом укладеного договору є надання послуг з перевезення вантажів та надання інших послуг, згідно поданої заявки (т.2,а.с.166).

На виконання укладеного договору, позивач склав разом із ТОВ "Алва Союз":

- акт виконаних робіт №335 від 31.03.2014 р., в якому відображено надання послуг на суму 2500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 416,67 грн. (т.2, а.с.169);

- акт виконаних робіт №334 від 31.03.2014 р., в якому відображено надання послуг на суму 1500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 250,00 грн. (т.2,а.с.173);

- акт виконаних робіт №333 від 28.03.2014 р., в якому відображено надання послуг на суму 25000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 416,67 грн. (т.2,а.с.177);

- акт виконаних робіт №332 від 27.03.2014 р., в якому відображено надання послуг на суму 2000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 333,33 грн. (т.2,а.с.181);

- акт виконаних робіт №331 від 27.03.2014 р., в якому відображено надання послуг на суму 2500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 416,67 грн. (т.2,а.с.185);

- акт виконаних робіт №329 від 20.03.2014 р., в якому відображено надання послуг на суму 2500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 416,67 грн. (т.2,а.с.189);

- акт виконаних робіт №328 від 06.03.2014 р., в якому відображено надання послуг на суму 2500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 416,67 грн.(т.2,а.с.193);

- акт виконаних робіт №327 від 06.03.2014 р., в якому відображено надання послуг на суму 2200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 366,67 грн. (т.2,а.с.197);

- акт виконаних робіт №326 від 04.03.2014 р., в якому відображено надання послуг на суму 2000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 333,33 грн. (т.2,а.с.201);

- акт виконаних робіт №325 від 04.03.2014 р., в якому відображено надання послуг на суму 2500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 416,67грн. (т.2,а.с.205).

Долучені до матеріалів копії первинних документів, а саме - рахунки - фактури (т.2,а.с.170,174,178,182,186,190,194,199,202,206,) та товарно - транспортні накладні (т.2,а.с.171,175,179,183,187,191,195,203,207),свідчать про фактичне виконання сторонами умов даного договору.

За наслідками виконання умов укладеного договору, ТОВ "Алва Союз" виписало позивачеві: податкові накладні №335 від 31.03.2014р. на загальну суму 2500,00 грн., в тому числі ПДВ - 416,67 грн., №334 від 31.03.2014 року на суму 1500,00 грн., в тому числі ПДВ -250,00 грн., №333 від 28.03.2014 року на суму 2500,00 грн., в тому числі ПДВ -416,67 грн., №332 від 27.03.2014 року на суму 2000,00 грн., в тому числі ПДВ -333,33 грн., №331 від 27.03.2014 року на суму 2500,00 грн., в тому числі ПДВ -416,67 грн., №329 від 20.03.2014 року на суму 2500,00 грн., в тому числі ПДВ -416,67 грн., №328 від 06.03.2014 року на суму 2500,00 грн., в тому числі ПДВ -416,67 грн., №327 від 06.03.2014 року на суму 2200,00 грн., в тому числі ПДВ -366,67 грн., №326від 04.03.2014 року на суму 2000,00 грн., в тому числі ПДВ -333,33 грн., №325 від 04.03.2014 року на суму 2500,00 грн., в тому числі ПДВ -416,67 грн., (т.2,а.с.172,176,180,184,188,192,196,200,204,208).

Оплата отриманих послуг підтверджується долученими до справи копією платіжного доручення (т.2,а.с.167) та копією акту звірки взаємних розрахунків від 31.03.2014р. (т.2,а.с.168). Всі документи підписані відповідальними особами та скріплені печатками як позивача так і контрагента.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Денекс" судом встановлено наступне.

01.01.2013 року між позивачем (покупець за договором) та ТОВ "Денекс" укладено договір № 45 на постачання товарів (т.2.а.с.209).

На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором, ТОВ "Денекс" в період, який перевірявся, поставило позивачеві феросиліцій ФС-45.

За наслідками виконання умов укладеного договору, ТОВ "Денекс" виписало позивачеві: податкову накладну №1439 від 15.05.2013 року на загальну суму 48000,00 грн., в тому числі ПДВ - 8000,00 грн., податкову накладну №1441 від 15.05.2014р. на загальну суму 48000,00 грн., в тому числі ПДВ - 8000,00 грн. (т.2,а.с.221,224).

Факт поставки феросиліцію ФС-45 підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками - фактурами, накладними та товарно-транспортними накладними (т.2,а.с.218-220,222-223).

Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується копіями платіжних доручень (т.2,а.с.211-215) та актами звірки взаємних розрахунків (т.2,а.с.216-217).

При цьому, податкова накладна, якою оформлювався факт прийняття підприємством феросиліцію ФС-45, містить всі обов'язкові реквізити , що передбачені для оформлення первинних документів: назву товару, його вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, підписи уповноважених осіб.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Боба-2013" судом встановлено наступне.

17.05.2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ "Боба - 2013" укладено договір №17/05-13 на перевезення вантажу автотранспортом. Предметом укладеного договору є надання послуг з перевезення вантажів та надання інших послуг, згідно поданої заявки (т.2,а.с.225).

На виконання укладеного договору, позивач склав разом із ТОВ "Боба-2013":

- акт виконаних робіт №4 від 04.09.2013 р., в якому відображено надання послуг на суму 3500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 583,33 грн. (т.2, а.с.230);

- акт виконаних робіт №5 від 12.09.2013 р., в якому відображено надання послуг на суму 2300,00 грн., в т.ч. ПДВ - 383,33 грн. (т.2,а.с.232);

- акт виконаних робіт №10 від 01.08.2013 р., в якому відображено надання послуг на суму 2500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 416,67 грн. (т.2,а.с.234);

- акт виконаних робіт №11 від 07.08.2013 р., в якому відображено надання послуг на суму 2500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 416,67 грн. (т.2,а.с.236);

- акт виконаних робіт №12 від 07.08.2013 р., в якому відображено надання послуг на суму 3600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 600,00 грн. (т.2,а.с.238);

- акт виконаних робіт №13 від 09.08.2013 р., в якому відображено надання послуг на суму 6300,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1050,00 грн. (т.2,а.с.240);

- акт виконаних робіт №14 від 21.08.2013 р., в якому відображено надання послуг на суму 2500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 416,67 грн.(т.2,а.с.242);

- акт виконаних робіт №15 від 22.08.2013 р., в якому відображено надання послуг на суму 3600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 600,00 грн. (т.2,а.с.244);

- акт виконаних робіт №17 від 29.08.2013 р., в якому відображено надання послуг на суму 1500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 250,00 грн. (т.2,а.с.246);

- акт виконаних робіт №16 від 29.08.2013 р., в якому відображено надання послуг на суму 1500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 250,00 грн. (т.2,а.с.248);

- акт виконаних робіт №10 від 10.07. 2013 р., в якому відображено надання послуг на суму 2500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 416,67 грн. (т.2,а.с.250);

- акт виконаних робіт №105 від 06.06.2013 р., в якому відображено надання послуг на суму 2100,00 грн., в т.ч. ПДВ - 350,00 грн. (т.3,а.с.2);

- акт виконаних робіт №354 від 12.06.2013 р., в якому відображено надання послуг на суму 1500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 250,00 грн. (т.2,а.с.3);

- акт виконаних робіт №355 від 14.06.2013 р., в якому відображено надання послуг на суму 2500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 416,67 грн. (т.2,а.с.5);

- акт виконаних робіт №356 від 19.06.2013 р., в якому відображено надання послуг на суму 2800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 466,67 грн. (т.2,а.с.7);

- акт виконаних робіт №357 від 19.06.2013 р., в якому відображено надання послуг на суму 2300,00 грн., в т.ч. ПДВ - 383,33 грн. (т.2,а.с.9).

За наслідками виконання умов укладеного договору, ТОВ "Боба-2013" виписало позивачеві податкові накладні (т.2,а.с.231,233,235,237,239,241,243,245,247,249,т.3,а.с.1,2а,4,6,8,10),

Оплата отриманих послуг підтверджується долученими до справи копіями платіжних доручень (т.2,а.с.226-229). Всі документи підписані відповідальними особами та скріплені печатками як позивача так і контрагента.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Мульти-Мастер" судом встановлено наступне.

01.11.2013 року між позивачем (покупець за договором) та ТОВ "Мульти-Мастер" (покупець за договором) укладено договір поставки №01112013 (т.3,а.с.11).

На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором, ТОВ "Мульти-Мастер" в період, який перевірявся, поставило позивачеві: ферохром ФХ-850 та феромарганець ФМН-78.

За наслідками виконання умов укладеного договору, ТОВ "Мульти-Мастер" виписало позивачеві: податкову накладну №394 від 30.12.2013 року на загальну суму 315000,00 грн., в тому числі ПДВ - 52500,00 грн., податкову накладну №395 від 31.12.2013р. на загальну суму 228000,00 грн., в тому числі ПДВ - 38000,00 грн. (т.3,а.с.25,29).

Факт поставки ферохрому ФХ-850 та феромарганецю ФМН-78 підтверджується наявними у матеріалах справи копіями первинних документів : актів прийому передачі товару (т.3.а.с.22,26),рахунків - фактур та накладних(т.3,а.с.23-24,27-28).

Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується копіями платіжних доручень (т.3,а.с.12-20) та актом звірки взаємних розрахунків (т.3,а.с.21).

При цьому, податкові накладні, якими оформлювався факт прийняття підприємством ферохрому ФХ-850 та феромарганецю ФМН-78, містить всі обов'язкові реквізити , що передбачені для оформлення первинних документів: назву товару, його вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, підписи уповноважених осіб.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Проф-Строй" судом встановлено наступне.

03.02.2014 року між позивачем (покупець за договором) та ТОВ "Проф-Строй" (покупець за договором) укладено договір поставки №02-14 (т.3,а.с.30).

На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором, ТОВ "Проф-Строй" в період, який перевірявся, поставило позивачеві: чавун перероблений ПЛ-1,2, чавун ливарний Л-6, феромарганець ФМН-88, феросиліцій ФС-65, ферехром ФС, феромарганець ФМНд-78.

За наслідками виконання умов укладеного договору, ТОВ "Проф-Строй" виписало позивачеві податкові накладні (т.3,а.с.41,44,48,51,55,58,62,65,68,71,75,78,81,84,88,91,94,97)

Факт поставки чавуну переробленого ПЛ-1,2, чавуну ливарного Л-6, феромарганецю ФМН-88, феросиліцію ФС-65, ферехрому ФС та феромарганецю ФМНд-78 підтверджується наявними у матеріалах справи копіями первинних документів, а саме: актів прийому передачі товару (т.3.а.с.38,45,52,59,72,85),рахунків - фактур та накладних(т.3,а.с.39-40,42-43,46-47,49-50,53-54,56-57,60-61,63-64,67,69-70,73-74,76-77,79-80,82-83,86-87,89-90,92-93,95-96).

Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується копіями платіжних доручень (т.3,а.с.31-36) та актом звірки взаємних розрахунків (т.3,а.с.37).

При цьому, податкові накладні, якими оформлювався факт прийняття підприємством чавуну переробленого ПЛ-1,2, чавуну ливарного Л-6, феромарганецю ФМН-88, феросиліцію ФС-65, ферехрому ФС та феромарганецю ФМНд-78, містить всі обов'язкові реквізити , що передбачені для оформлення первинних документів: назву товару, його вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, підписи уповноважених осіб.

Судом також враховано наступні обставини.

Відповідно до договору №1 оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) від 01.07.2011 року, позивач орендує складське приміщення металобази (230 кв.м), за адресою - Кіровоградська область, с. Підгайці, пров. Московський,1 (т.3,а.с.108-109).

01.01.2015 року між ТОВ "Феросистема" (орендар) та ТОВ "Комерційна нерухомість" (орендодавець) укладено договір оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) №45. Предметом укладеного договору є передача в тимчасове володіння офісного приміщення (150,3 кв.м), за адресою - м. Кіровоград, пр. Інженерів,15 (т.3,а.с.110-113).

Відповідно до договору №40 на перевезення вантажу автотранспортом від 28.04.2014 року, ТОВ "Спецпрогрес" надавало позивачеві послуги з автоперевезення товару, який придбаний ТОВ "Феросистема" у вищеперелічених контрагентів (т.3,а.с.117-140).

За таких обставин, суд погоджується з позицією позивача про наявність у нього приміщень, в яких можливо тримати (приймати, зберігати) товар для подальшої реалізації їх контрагентам та транспортних засобів для транспортування продукції, що ним реалізовувалась.

Матеріалами справи встановлено, що основним видом діяльності ТОВ "Феросистема" є оптова торгівля металами та металевими рудами.

При цьому судом встановлено, що товар, придбаний у зазначених контрагентів, ТОВ "Феросистема" реалізувало за договором №11/12 від 01.10.2012р., укладеного з ПП "Лія" (т.3,а.с.141-148), договором поставки №1308.ФС від 13.08.2013р., укладеного з ТОВ "НПП "Алкар" (т.3,а.с.148-154), договором поставки №9 від 18.06.2013 року, укладеного з ТОВ "Ясинуватський машинобудівний завод" (т.3,а.с.153-160), договором поставки №8 від 11.06.2013 року, укладеного з ДП "Ливарний завод" (т.3,а.с.161-178), договором поставки №2 від 08.01.2014р., укладеного з ПП "Відікаст" (т.3,а.с.179-190), договором поставки №3 від 21.01.2014р., укладеного з ТОВ "Машдеталь" (т.3,а.с.191-198), договором поставки №7 від 11.06.2013 року, укладеного з ТОВ "НПО УСЛК" (т.3,а.с.199-220), договором поставки №03/06-13 від 03.06.2013р., укладеного з ПАТ "Харківський тракторний завод" (т.3,а.с.221-237), договором поставки №8 від 11.06.2013р.,укладеного з ДП "Ливарний завод" (т.4,а.с.100-120), договором поставки №61/61 від 24.01.2013р.,укладеного з ПАТ "Дніпроважмаш" (т.4,а.с.121-182), договором поставки №2 від 02.01.2015р.,укладеного з ТОВ "Спецсталь-Груп" (т.4,а.с.183-250), договором купівлі-продажу №2 від 03.02.2012 р., укладеного з ТОВ "Смілянський ливарний завод" (т.5,а.с.6-15), договором поставки №3 від 21.01.2015 року, укладеного з ТОВ "Миколаївцемремонт" (т.5,а.с.16-32), договором поставки №4 від 02.03.2015р., укладеного з ТОВ "Полиметстрой" (т.5,а.с.33-42), договором поставки №3 від 02.02.2015р., укладеного з МДВВП "Плазер" (т.5,а.с.43-53).

З метою транспортування реалізовуваного товару, позивачем також було укладено наступні договори: договір №У-01/10/14 від 01.10.2014 року з ПП "Автотранспортна фірма - Транзит" (т.3,а.с.238-247), договір №001/15/ТР від 02.02.2015р. з ФОП ОСОБА_1 (т.4,а.с.1-25), договір №014/14/ТР від 17.02.2014 року з ФОП ОСОБА_2 (т.4,а.с.25-38), договір №118/14/ТР від 12.03.2015 року з ТК "Туркус" (т.4,а.с.39-46), договір №052/14/ТР від 12.05.2014р. з ПП "Віра-транс" (т.4,а.с.47-55), договір №119/14/ТР від 03.03.2015р.,укладеного з ФОП ОСОБА_3 (т.4,а.с.56-74), договір №117/14/ТР від 24.02.2015р. укладеного з ТОВ "Оптімус Авто" (т.4,а.с.73-90), договір №064/14/ТР від 18.06.2014р.,укладеного з ФОП ОСОБА_4 (т.4,а.с.91-99).

Отже, в судовому засіданні доведено фактичне здійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту.

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи податкових, видаткових накладних, свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу; подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг по взаємовідносинам з ТОВ "Алмеда Груп", ТОВ "Денекс", ТОВ "Боба-2013", ТОВ "Мульти-Мастер", ТОВ "Проф - строй", ТОВ "ДЗПМ" та ТОВ "Роден Інвест", є достовірними доказами виконання контрагентами позивача зобов'язань.

За таких умов суд вважає, що позивач належними та достовірними доказами підтвердив своє право на формування податкового кредиту з ПДВ за взаємовідносинами з ТОВ "Алмеда Груп", ТОВ "Денекс", ТОВ "Боба-2013", ТОВ "Мульти-Мастер", ТОВ "Проф - строй", ТОВ "ДЗПМ" та ТОВ "Роден Інвест" та віднесення відповідних сум до витрат за взаємовідносинами з ПП "Артсіті".

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій позивача зумовлені відомостями про недостовірність даних, відображених його контрагентами у податковій звітності. Такі висновки податкового органу суперечать загальноправовим принципам. При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Так само критично суд оцінює посилання відповідача на докази, здобуті у рамках перевірок контрагентів позивача, щодо здійснення ними фіктивної підприємницької діяльності.

Згідно частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України саме вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відтак, за змістом статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, преюдиційними обставинами, що звільнені від доказування, є обставини, встановлені безпосередньо: 1) вироком у кримінальній справі; 2) постановою про адміністративний проступок.

Відповідно, висновки, в даному випадку, відсутності об'єктів оподаткування ПДВ та податком на прибуток, до яких прийшов контролюючий орган через призму ознак фіктивності контрагентів позивача, яка (фіктивність) встановлена в інших процесуальних документах, як-то акт перевірки позивача та акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів, не сприймається судом як преюдиційна обставина, відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, факт здійснення господарських операцій підтверджується позивачем належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, що згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України свідчить про належне формування позивачем на підставі цих первинних документів валових витрат, а також відповідно до положень ст. 198 Податкового кодексу України - податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки позивача, відповідачем у ході перевірки використано акти про неможливість проведення зустрічних звірок та акти перевірок контрагентів позивача. За результатами перевірок вказаних контрагентів позивача податковим органом встановлено відсутність поставок товарі та укладення угод без мети настання реальних наслідків. У зв'язку з цим, податковим органом визнано угоди поставки нікчемними, в тому числі, укладені з позивачем.

Разом з тим, Податковий кодексу України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбання товару (послуги)не безпосередньо дол. Бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов'язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.

Дана позиція відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах (постанова від 11.12.2007 р., справа № 21-137во06), де ВСУ дійшов висновку про те, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція, також, узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) визнано, що платник податку на додану вартість не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не взнав про такі зловживання і не міг про них знати.

На час вчинення господарських операцій між позивачем та контрагентами, останні мали статус юридичної особи, були зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства України та включені до ЄДРПОУ.

Наявними матеріалами даної адміністративної справи позивачем підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ "Алмеда Груп", ТОВ "Денекс", ТОВ "Боба-2013", ТОВ "Мульти-Мастер", ТОВ "Проф - строй", ТОВ "ДЗПМ" та ТОВ "Роден Інвест" за перевірений період, на підставі яких було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В процесі розгляду справи відповідачем не доведено суду правомірність оскаржуваних рішень, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, суд також вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь ТОВ "Фероситема" судові витрати у розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 23.03.2015 року №00000432202,№000044220,№0000452202 та №0000802202 від 04.06.2015 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь ТОВ "Феросистема" (код ЄДРПОУ -36333345) судові витрати у розмірі 487,20 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її отримання, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько