Ухвала

від 07.09.2016 по справі п/811/2352/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 вересня 2016 рокусправа № П/811/2352/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферросистема» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Ферросистема» звернулось з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015р. позов задоволено.

Суд постановив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 23.03.2015 року №00000432202,№000044220,№0000452202 та №0000802202 від 04.06.2015 року.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було в'язко до уваги матеріали перевірки позивача, якими встановлено відсутність реального ланцюга постачання товарно-матеріальних цінностей позивачу в перевіреному періоді від контрагентів.

Відповідно до ст.. 41 КАС України, фіксування судового засідання не здійснювалось.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі акту перевірки №32/11-23-22-02/36333345 від 11.02.2015 відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000442202 від 23.03.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 6722,00 грн., в том числі за основним платежем - 4481,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -2241,00 грн.

- податкове повідомлення - рішення №0000452202 від 23.03.2015 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 967,00 грн.

- податкове повідомлення - рішення №0000432202 від 23.03.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 743 855,00 грн., в том числі за основним платежем - 495903,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 247952,00 грн.

Актом перевірки встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 495903,00 грн., в тому числі: за червень 2013р.-19334,00грн.; липень 2013р. - 416,00грн.; серпень 2013 р. - 4000,00 грн., листопад 2013р. -967,00 грн.; грудень 2013р. - 90500,00грн., березень 2014р. - 98708,00грн., квітень 2014р. - 65000,00 грн.; травень 2014р. -67441,00 грн., вересень 2014р. - 149537,00грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19 декларації з ПДВ) на загальну суму 967,00 грн., в тому числі за вересень 2013 року - 967,00грн.;

- п.138.2, п.138.4, п.138.8ст.138 та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 4481,00 грн., в тому числі за 2013 рік - 4481,00 грн.

В описовій частині акту зазначено, що вказані порушення є наслідком безтоварності господарських операцій, що здійснювались між позивачем та його контрагентами, на підставі яких були сформовані валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість.

Податкові повідомлення-рішення позивачем оскаржено до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що наявними матеріалами даної адміністративної справи позивачем підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ «Алмеда Груп», ТОВ «Денекс», ТОВ «Боба-2013», ТОВ «Мульти-Мастер», ТОВ «Проф - строй», ТОВ «ДЗПМ» та ТОВ «Роден Інвест» за перевірений період, на підставі яких було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Судом першої інстанції по взаємовідносинам з ТОВ «Алмеда Груп» було встановлено, що 25.04.2013 укладено договір на перевезення вантажів автотранспортом №15.

Матеріали справи містять акти виконаних робот, податкові накладні, платіжні доручення.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Дніпровський завод промислових матеріалів».

Судом першої інстанції було встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ТОВ «Дніпровський завод промислових матеріалів» укладено договір поставки №2502 від 25.02.2015.

Матеріали справи містять рахунки - фактури, податкові накладні , платіжні доручення.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Роден Інвест» судом першої інстанції було встановлено укладання договору купівлі- продажу №21/07 від 24.07.2014.

Матеріали справи містять рахунки - фактури, акти прийому - передачі товарів поадктові накладні, акт звірки взаємних розрахунків (станом на 30.09.2014р.), в якому відображено, що за позивачем рахується заборгованість в розмірі 1 293 171 грн.

Оплата отриманих товарів підтверджується долученими до справи копіями платіжних доручень.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Алва Союз» судом першої інстанції було встановлено укладання 20.02.2014 договіру №2014/02/20 на перевезення вантажів автотранспортом.

Матеріали справи містять акти виконаних робіт, рахунки - фактури, товарно - транспортні накладні, податкові накладні.

Оплата отриманих послуг підтверджується долученими до справи копією платіжного доручення та копією акту звірки взаємних розрахунків від 31.03.2014р.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Денекс».

01.01.2013 між позивачем (покупець за договором) та ТОВ «Денекс» укладено договір № 45 на постачання товарів.

Матеріали справи містять податкові накладні, рахунки - фактури, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Боба-2013» судом першої інстанції було встановлено укладання 17.05.2013 договору №17/05-13 на перевезення вантажу.

Матеріали справи містять акти виконаних робот, податкові накладні, платіжні доручення.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Мульти-Мастер».

01.11.2013 укладено договір поставки №01112013.

Матеріали справи містять податкові накладні, акти прийому передачі, рахунки-фактури, платіжні доручення, акт звірки взаємних розрахунків.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Проф-Строй» судом першої інстанції було встановлено укладання 03.02.2014 договору поставки №02-14.

Матеріали справи містять податкові накладні, акти прийому передачі товару, рахункі - фактури, платіжні доручення, акт звірки взаємних розрахунків.

Судом першої інстанції також було встановлено наявність у позивача орендованих приміщень металобази та офісного приміщення відповідно до договорів від 01.07.2011 №1 та від 01.07.2011 №45.

Відповідно до договору №40 на перевезення вантажу автотранспортом від 28.04.2014 ТОВ «Спецпрогрес» надавало позивачеві послуги з автоперевезення товару, який придбаний ТОВ «Феросистема» у вищеперелічених контрагентів.

Основним видом діяльності ТОВ «Феросистема» є оптова торгівля металами та металевими рудами.

При цьому судом було встановлено, що товар, придбаний у зазначених контрагентів, ТОВ «Феросистема» було використано у вланій господарській діяльності - було реалізовано, копії відповідних угод наявні матеріалах справи.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у ТОВ «Феросистема» наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких діючим законодавством платники податків підтверджують право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту та до складу витрат підприємства.

Фактичне виконання угод з контрагентами в перевіреному періоді підтверджено наданими копіями первинних бухгалтерських документів, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Розрахунки здійснювались у безготівковій формі, наявні докази використання придбаного товару у власній господарській діяльності.

В судовому засіданні доведено фактичне здійснення господарської операції, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту та валових витрат.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки сама по собі несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферросистема» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк