Постанова

від 11.04.2011 по справі 2а-1670/483/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2a-1670/483/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

при секретарі - Авдєєнко Є.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

14 січня 2011 року позивач - Фізична особа - підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2010 р. №0086281701/0/2731.

Мотивуючи свої вимоги позивач вказує, що висновок податківців про завищення підприємцем податкового кредиту за серпень 2010 року у розмірі 14 927,06 грн. є помилковим, оскільки сума податку на додану вартість (далі - ПДВ), віднесена ним до складу податкового кредиту у перевіряємий період, підтверджена податковою накладною №34560 від 21.08.2010 р., виписаною ТОВ "Елфра Дисплей" у відповідності до вимог чинного законодавства. Порушення ж контрагентом норм Закону України "Про податок на додану вартість" не може слугувати підставою для притягнення до відповідальності позивача.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту включено суму ПДВ на підставі податкової накладної, отриманої від ТОВ "Елфра Дисплей", яке не мало права на нарахування податку та складання податкових накладних у зв'язку з анулюванням йому 05.05.2010 р. свідоцтва платника ПДВ. Відтак, на думку відповідача, позивач не мав права на включення до податкового кредиту сум ПДВ, не сплачених його контрагентом - ТОВ "Елфра Дисплей".

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову, просив суд у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 21.12.2005 р. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) і на даний час перебуває на податковому обліку у відповідача (свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №100216449 від 17.03.2009 р.).

21.10.2010 р. старшим державним податковим ревізором-інспектором Кременчуцької ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку податкової звітності (декларації з ПДВ за серпень 2010 року з додатками та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту за серпень 2010 року) ФОП ОСОБА_1 по питанню правомірності формування податкового кредиту по контрагенту ТОВ "Елфра Дисплей", поданої за серпень 2010 року (№90039799181 від 20.09.2010 р.).

Результати перевірки оформлено актом від 21.10.2010 р. №93/17-117/НОМЕР_1, висновками якого встановлено, що суб'єкт господарської діяльності ОСОБА_1 до складу податкового кредиту в серпні 2010 року неправомірно відніс суму ПДВ у розмірі 14 927,06 грн., чим порушив вимоги пп.7.4.1, 7.4.4, п.7.4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 26.11.2010 р. №0086281701/0/2731, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 20 897,88 грн., у тому числі 14 927,06 грн. -за основним платежем та 5 970,82 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із висновками акту та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі -Закон №168/97-ВР), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

З матеріалів справи та пояснень сторін суд встановив, що ФОП ОСОБА_1 протягом серпня 2010 року мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Елфра Дисплей" з приводу купівлі будівельних матеріалів згідно рахунку-фактури №34560 від 21.08.2010 р. на загальну суму 89 562,36 грн., у тому числі ПДВ - 14 927,06 грн.

На підтвердження факту здійснення вказаної господарської операції позивач надав копії видаткової накладної №34560 від 21.08.2010 р. та податкової накладної №34560 від 21.08.2010 р., виписаних ТОВ "Елфра Дисплей".

Розрахунок за отриманий товар здійснено готівкою, про що ТОВ "Елфра Дисплей" виписано квитанцію до прибуткового касового ордера №2108-1 на суму 89 562,36 коп.

На підтвердження подальшого використання придбаного товару у своїй господарській діяльності позивач надав докази щодо реалізації придбаних будівельних матеріалів ПП "Трансойл-2000".

Заперечуючи проти віднесення суми ПДВ, сформованої позивачем по господарській операції з ТОВ "Елфра Дисплей" у серпні 2010 року, відповідач надав суду докази анулювання реєстрації платником ПДВ ТОВ "Елфра Дисплей".

Як свідчать матеріали справи контрагенту позивача - ТОВ "Елфра Дисплей" (вул. Щорса, 29, м. Київ, код ЄДРПОУ 33743908) 05.05.2010 р. анульовано реєстрацію платника ПДВ (свідоцтво №37700941) у зв'язку з неподанням податковому органу декларації з ПДВ протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, про що ДПІ у Печерському районі м. Києва складено акт №171/1/15-3.

У зв'язку з цим слід зазначити, що податкова накладна, на підставі якої позивачем сформовано податковий кредит, була виписана ТОВ "Елфра Дисплей" після того, як податковим органом анульовано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ вказаного підприємства.

Тобто, ТОВ "Елфра Дисплей" на момент здійснення операції з купівлі-продажу будівельних матеріалів 21.08.2010 р. вже не мало статусу платника ПДВ.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Положеннями пп.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.9.8 ст. 9 Закону №168/97-ВР реєстрація у якості платника ПДВ діє до дати її анулювання.

У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

Таким чином у позивача не було підстав для віднесення до податкового кредиту суми ПДВ, так як податкова накладна може видаватися лише платником ПДВ, яким контрагент позивача - ТОВ "Елфра Дисплей" на час здійснення господарської операції вже не являвся.

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" відсутність у контрагента статусу платника ПДВ позбавляє його права видавати податкові накладні, а вже видані податкові накладні набувають статусу фіктивних і позбавляють покупця права на податковий кредит.

Окрім цього слід зазначити, що згідно з пунктом 35 Положення про реєстрацію платника податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 р. №79, в редакції наказу ДПА України від 24.05.2005 р. №185 для інформування платників податку Державна податкова адміністрація України щомісяця у термін до 12 числа місяця оприлюднює на web-сайті Державної податкової адміністрації України (www.sta.gov.ua): дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального свідоцтва, дати його видачі; інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

Отже у позивача на момент укладення угоди та включення суми ПДВ до податкового кредиту була можливість перевірити статус свого контрагента як платника ПДВ.

Натомість ФОП ОСОБА_1 подав декларацію з ПДВ за серпень 2010 року, яка була збережена на центральному рівні ДПА України, на підставі чого той дійшов помилкового висновку про добропорядність свого контрагента.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що Кременчуцька ОДПІ під час проведення перевірки діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, правомірно нарахувавши ФОП ОСОБА_1 податкове зобов'язання з ПДВ. Спірне податкове повідомлення-рішення винесене з урахуванням усіх обставин, які встановлені під час перевірки, неупереджено та своєчасно.

Таким чином вимоги позивача суд визнає необґрунтованими, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

З огляду на приписи ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15 квітня 2011 року.

Суддя Є.Б. Супрун