Постанова

від 01.12.2011 по справі 2а-1870/7283/11

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2011 р. Справа № 2a-1870/7283/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Вангородської Ю.В.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Стар" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ТОВ «Преміум Стар» звернулося до Сумського окружного адмінстратвиного суду з адміністративним позовом в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м.Суми від 07 квітня 2011 року № 0000672306/0/27474 та № 0000662306/0/27478.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що суми податку на додану вартість, які відповідачем були виключенні з податкового кредиту позивача, раніше вже були дослідженні відповідачем, про що складались акти перевірки в яких, окрім іншого, досліджувались ті самі підстави на виключення вказаних сум ПДВ з податкового кредиту, однак висновки перевірок підтверджували право позивача на задекларовані суми ПДВ.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, свою позицію виклав в запереченні на позовну заяву, в якому зазначив, що дії відповідача є правомірними та в повній мірі ґрунтуються на нормах законодавства.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позов в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити часткового, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 28 березня 2011 року відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка позивача.

За наслідками вказаної перевірки був складений акт від 28 березня 2011 року №2065/23-620/35172222 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Преміум Стар» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період січень 2009 року, за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за липень 2009 року, за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період квітень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2009 року, за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в жовтні - грудні 2008 року, січні - липні, листопаді 2009 року, січні - березні 2010 року, за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період червень-вересень 2010 року з питань достовірності визначення податкового кредиту за березень, травень 2008 року» (т. 3 а.с. 142-169).

На підставі вказаного акту перевірки були винесенні оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме: № 0000672306/0/27474 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 25460,83грн. та № 0000662306/0/27478 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 19865,31 грн. і застосування штрафних санкцій у розмірі 951,61 грн.

Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень стало те, що відповідач за наслідками перевірки вважав, що позивач безпідставно включив до податкового кредиту суму податку на додану вартість сплачених позивачем своїм контрагентам в вартості придбаних товарів та отриманих послуг, так як контрагенти позивача ТОВ «Струм» та ТОВ «Кондор» при здійсненні господарської операції у травні 2008 року не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, контрагент ТОВ «Техногрес» декларацію з податку на прибуток за 2008 рік подало з прочерками, контрагент ПП ВКФ «Нока», який здійснював поставки товару позивачу в липні 2009 року в березні 2011 року, має стан платника - місцезнаходження не встановлено, контрагент ТОВ «Иннер» та ДП «Сумистандартметрологія» не задекларував своїх податкових зобов'язань по правовідносинам з позивачем.

Суд частково задовольняючи позовні вимоги виходить з наступного.

Так у березні 2008 року ТОВ «Преміум Стар» включило до податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Струм» податок на додану вартість у сумі 1550,00 гривень. У травні 2008 року ТОВ «Преміум Стар» включило до податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Кондор» податок на додану вартість у сумі 4045,52 гривень. Вказана сума податку на додану вартість раніше була підтверджена актом позапланових перевірок підприємства ДПІ в м.Суми за березень 2008 року та травень 2008 року (акт № 10040/23-6/35712222 від 09.12.2008 року (т.1 а.с.31-93)), де було зазначено, що для підтвердження правомірності відшкодування було використано додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань в розрізі контрагентів». Суми ПДВ були порівняні з даними комп'ютерної версії «Системою автоматизованого порівняння податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». При цьому розбіжностей не було встановлено та не було встановлено завищення або заниження задекларованих підприємством показників в рядках 10-17 декларації. Також в акті зроблено записи, що сума ПДВ по оплачених товарах і послугах підтверджена первинними документами та відповідає даним бухгалтерського обліку.

В акті документальної невиїзної позапланової перевірки позивача від 28 березня 2011 року за № 2065/23-620/35172222, на підставі якого винесенні оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач зазначив, що ТОВ «Струм» при здійсненні господарської операції у березні 2008 року та ТОВ «Кондор» при здійсненні господарської операції у травні 2008 року не були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник відповідача наголосив, що на момент сплати ПДВ позивачем вказаним контрагентам, останні не були зареєстровані як платники ПДВ, також ним були надані розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ «Кондор» за травень 2008 року та ТОВ «Струм» за березень 2008 року. Відповідно до даних розрахунків вказані контрагенти на час вчинення господарських операції були зареєстровані платниками ПДВ та мали відповідні свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, а саме: ТОВ «Кондор» - 25625749, ТОВ «Струм» - 25770164.

Встановлені обставини представник відповідача не зміг пояснити, на вимогу суду надати пояснення щодо вказаних номерів свідоцтв про реєстрацію платника ПДВ, зазначив, що вони не можуть бути надані без пояснення причин. У зв'язку з викладеним суд вважає, що відповідач, в порушення ч.2 ст.71 КАС України, не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в даній частині.

У січні 2009 року ТОВ «Преміум Стар» включило до податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Техногрес» податок на додану вартість у сумі 1 139,73 гривень.

Правомірність заявлених сум ПДВ до відшкодування з бюджету була підтверджена актом позапланової перевірки підприємства ДПІ в м.Суми від 23.04.2009 року за № 3179/23-6/3 5712222 (т.1 а.с.133).

Також в цьому акті зазначено, що операція по придбанню ТМЦ та проведення розрахунків відбулися в листопаді 2008 року і право на відшкодування ПДВ в лютому 2009 року ТОВ «Преміум Стар» заявлено правомірно з посиланням на співставлення з даними комп'ютерної версії «Системою автоматизованого порівняння податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», розбіжностей не було встановлено, а заявлена сума по відшкодуванню ПДВ із бюджету підтверджена з урахуванням ПДВ по оплачених товарах ТОВ «Техногрес».

В акті документальної невиїзної позапланової перевірки позивача, на підставі якого винесенні оскаржувані податкові повідомлення-рішення, зазначається, що ТОВ «Техногрес» за 2008 рік декларацію з податку на прибуток подало з прочерками, у зв'язку з чим відповідач робить висновок про відсутність оподаткованих операцій.

Однак відсутність прибутку не свідчить про відсутність операцій, які оподатковуються податком на додану вартість.

В судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити підтвердження факту декларування податкових зобов'язань ТОВ «Техногрес», який зазначений в акті позапланової перевірки позивача ДПІ в м.Суми від 23.04.2009 року за № 3179/23-6/3 5712222, як і не зміг надати доказів на підтвердження відсутності декларування вказаних зобов'язань.

Також представник відповідача не зміг пояснити яким чином впливає декларація з податку на прибуток ТОВ «Техногрес» на право позивача на формування податкового кредиту. У зв'язку з викладеним, суд вважає, що відповідач, в порушення ч.2 ст.71 КАС України, не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в даній частині.

У липні 2009 року ТОВ «Преміум Стар» включило до податкового кредиту по контрагенту ПП ВКФ «Нока» податок на додану вартість у сумі 2667,00 гривень.

Правомірність заявлених сум ПДВ до відшкодування з бюджету була підтверджена актом позапланової перевірки підприємства ДПІ в м.Суми від 06.10.2009 року за № 6942/23-6/35712222.

Також в цьому акті зазначено, що порушень та розбіжностей по даній операції не встановлено (т.1 а.с.163-164).

В акті документальної невиїзної позапланової перевірки позивача, на підставі якого винесенні оскаржувані податкові повідомлення-рішення зазначається, що ПП ВКФ «Нока» до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2009 року включило в декларацію суму податку 0,00 гривень по контрагенту ТОВ «Преміум Стар», також стан платника у березні 2011 року - місцезнаходження не встановлено.

В судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити яким чином стан контрагента в березні 2011 року впливає на правовідносини які фактично відбулися в липні 2009 року, щодо не декларування ПП ВКФ «Нока» вищевказаних податкових зобов'язань в липні 2009 року, то в акті позапланової перевірки позивача ДПІ в м.Суми від 06.10.2009 року за № 6942/23-6/35712222 зазначено, що вказані зобов'язання були задекларовані декларацією за серпень 2009 року. У зв'язку з викладеним, суд вважає, що відповідач в порушення ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в даній частині.

У вересні 2010 року ТОВ «Преміум Стар» включило до податкового кредиту по контрагенту ДП «Сумистандартметрологія» податок на додану вартість у сумі 1058,58 гривень. При поданні декларації з ПДВ до ДПІ в м.Суми ТОВ «Преміум Стар» були надані всі необхідні додатки та документи, що засвідчують правомірність віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по оплачених послугах.

В судовому засіданні представник відповідача, не заперечуючи щодо фактичності надання послуг ДП «Сумистандартметрологія», зазначив, що вказаний контрагент не задекларував вказані вище податкові зобов'язання у зв'язку з чим позивач позбавлений права на включення вказаної суми ПДВ до податкового кредиту.

Суд не погоджується з позицією відповідач, оскільки відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на момент виникнення права на податковий кредит), бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким випадком, відповідно до п. 7.7.1 ст. 7 вказаного Закону, є різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 7.7.2 ст. 7 зазначеного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

З наведеної норми вбачається, що питання щодо встановлення від'ємного значення суми ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків (заявника бюджетного відшкодування) і цей факт Законом не ставився у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб, щодо яких відповідач не підтвердив та не спростував факту сплати ними до бюджету ПДВ.

Бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку фактично сплаченого отримувачем товарів та послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів та послуг за умови виникнення у такого платника права на податковий кредит.

Відповідно до п. 7.4.1 ст. 7 зазначеного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) ... протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку тощо.

Відповідно до п. 7.4.5 ст. 7 вищевказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6 цього пункту).

При цьому датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати позивачем коштів за товари (роботи, послуги) або дата отримання від постачальника податкової накладної, а не дата сплати зазначених коштів продавцем товарів (послуг) безпосередньо до бюджету.

Таким чином, Закон не ставить право позивача на податковий кредит, так само, як і право на бюджетне відшкодування, у залежність від факту сплати ПДВ постачальником товарів (послуг) до бюджету.

З наведених положень п. 7.4 ст. 7 Закону вбачається, що право на податковий кредит у позивача виникло у зв'язку зі сплатою ним ПДВ у складі ціни послуг, які фактично були надані.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10, від 31 січня 2011 року в справі 21-47а10, суд дійшов до висновку, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Також в ході перевірки було встановлено, що у листопаді 2009 року ТОВ «Преміум Стар» включило до податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Иннер» податок на додану вартість у сумі 8333,33 грн., а у березні 2010 року - у сумі 6666,67 грн. за виконання монтажних та налагоджуваних робіт по монтажу системи відеоспостереження в приміщенні та по периметру території позивача.

В судовому засіданні було встановлено, що між позивачем та ТОВ «Иннер» 10 вересня 2009 року був укладений договір підряду №5-09 про виконання вищевказаних робіт.

На виконання вищевказаного договору позивач перерахував на рахунки вказаного контрагента кошти в сумі 140000 грн.

Однак вказаних договірних зобов'язань ТОВ «Иннер» не виконало, у зв'язку з чим ТОВ «Преміум Стар» звернулося з позовом до господарського суду Сумської області, в якому просило стягнути з ТОВ «Иннер» кошти в розмірі 140000 грн. та суму процентів за користування чужими грошевими коштами в розмірі 816 грн. 99 коп.

Рішенням господарського суду Сумської області від 30 червня 2011 року в справі №5021/900/2011 позов задоволено частково, а саме: стягнуто з ТОВ «Иннер» на користь позивача грошові кошти в сумі 140000 грн., в іншій частині позову відмовлено.

У зв'язку з викладеним та з врахуванням того, що ТОВ «Иннер» не задекларувало спірну суму ПДВ в своїх податкових зобов'язаннях, суд вважає вимоги позивача в даній частині безпідставними, оскільки наслідки в бухгалтерському, відповідно в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталі платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Тобто у разі безтоварності операцій, визначення податкового кредиту слід визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку, в даному випадку позивача, доказів сплати продавцеві вартості товару з ПДВ.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Стар" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень від 07 квітня 2011 року № 0000672306/0/27474 та № 0000662306/0/27476 -задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000672306/0/27474 від 07 квітня 2011 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10 460 грн. 83 коп.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000662306/0/27476 від 07 квітня 2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4 865 грн. 31 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Глазько

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько

Повний текст постанови складений 06 грудня 2011 року