Ухвала

від 17.01.2012 по справі 2а-439/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

17 січня 2012 року                                                                                № 2а-439/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ремдизель»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000097/2360 від 30.12.2011 та № 0000098/2360 від 30.12.2011, а також визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ремдизель»з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000097/2360 від 30.12.2011 та № 0000098/2360 від 30.12.2011, а також визнання дій протиправними.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; подано адміністративний позов у строк, установлений; немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви позивач просить суд, крім іншого, зупинити дію податкових повідомлень-рішень до розгляду позову по суті. У той же час, матеріали позову не містять деталізації того чи таку вимогу слід розглядати, як заяву про забезпечення позову, позовна заява не містить викладу обставин щодо наявності існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Окрім того, позовні вимоги містять вимогу про визнання дій протиправними, у той же час у позові не зазначено, які саке дії слід визнати протиправними та у чому полягає така протиправність.

Таким чином, позивачу необхідно надати уточнення позовних вимог та їх обґрунтування. Відсутність наведених доказів є недоліком позову та створює перешкоди для відкриття провадження у справі. При цьому, суд зазначає, що офіційним письмовим документом, який породжує для платника податків обов'язок сплатити суму податкового зобов'язання, визначену податковим органом у випадках, передбачених законодавством, є податкове повідомлення –рішення (податкова вимога).

Окрім того, відповідно до частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом ч. 2 ст. 69, ч. 4 ст. 79, п. 6 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

Окрім цього, відповідно до частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві, зокрема, зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п.4 ч. 1).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення № 0000097/2360 від 30.12.2011 та № 0000098/2360 від 30.12.2011, які ухвалено на підставі акту перевірки від 16.12.2011 № 510/23-611/35251780, яка, як вбачається лише із тексту позовної заяви, проводилась з питань господарсько-фінансових відносин позивача з ТОВ «Луриус».

Однак, позивач не надає в обґрунтування позовних вимог будь-яких первинних та інших документів на підтвердження фактичного виконання робіт (надання послуг, поставки товарів тощо) ТОВ «Луриус», у т.ч.- договори; докази фактичного виконання робіт (надання послуг, поставки товарів) зазначеним контрагентом; податкові накладні; видаткові накладні; рахунки-фактури; банківські виписки; оборотно-сальдові відомості; докази наявності у зазначеного контрагента трудових та матеріальних ресурсів для виконання спірних операцій; докази наявності у контрагента складських приміщень та транспортних засобів необхідних для здійснення спірних операцій; докази подачі контрагентом звітності за спірний період тощо.

Більш того, позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог навіть не надано Акту перевірки від 16.12.2011 № 510/23-611/35251780 на підставі якого ухвалювались оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

До того ж, відповідно до ч. 7 ст. 56 КАС України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 КАС України повноваження законних представників підтверджуються документами, які, зокрема, стверджують займану ними посаду.

Частиною п'ятою ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку подання позовної заяви представником з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

В порушення наведених вимог, позивачем не надано рішення зборів засновників/учасників про призначення директора товариства, статуту підприємства, а також витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача, які є необхідними в контексті перевірки дотримання вимог п. 1 ч. 1 ст. 106 КАС України щодо наявності у позивача адміністративної процесуальної дієздатності, а у директора –відповідних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до канцелярії суду (м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 1, блок «Б») до 25 січня 2012 року включно: 1) уточнення позовних вимог з урахуванням вищевикладеного; 2) всі наявні первинні документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Луриус»за спірний період, у т.ч. які зазначені вище; 3) Акт перевірки від 16.12.2011 № 510/23-611/35251780 на підставі якого ухвалювались оскаржувані податкові повідомлення-рішення; 4) рішення зборів засновників/учасників про призначення директора товариства, статут підприємства, а також витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача.

Керуючись ст. 106, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ремдизель»залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків до 25 січня 2012 року включно.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без руху не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                       О.А. Кармазін