Ухвала

від 03.03.2011 по справі 2а-5148/10/2570

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5148/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

"03" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Ключкович В.Ю., Грибан І.О.

при секретарі Франчук О.П.

за участю представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Чернігівський окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року у справі за позовом Приватного підприємства «Ашер-сервіс»до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними, скасування наказів та податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 20.07.2010 року № 308 «Про продовження термінів проведення планової перевірки Приватного підприємства «Ашер-Сервіс», наказ від 03.08.2010 року № 319, наказ від 03.09.2010 року № 367 «Про поновлення планової перевірки Приватного підприємства «Ашер-Сервіс», податкове повідомлення-рішення від 29.09.2010 року № 0000272340/0, податкове повідомлення-рішення від 29.09.2010 року № 0000282340/0.

Постановою Чернігівський окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання з'явився представник позивача, який проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити у її задоволенні.

Представники відповідача в судове засідання з'явилися, апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити, з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представників відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується виходячи з наступного.

Як вбачається з направлення на перевірку від 16.06.2010 р. № 158, відповідачем проводилась виїзна планова документальна перевірка ПП «Ашер-Сервіс»та вказані чіткі строки її проведення -з 16.06.2010 р. по 07.07.2010 р.

Разом з тим, тільки 20.07.2010 р. відповідач видав наказ № 308 «Про продовження термінів проведення планової перевірки ПП «Ашер-Сервіс»(код-33077599), яким термін проведення планової перевірки позивача було продовжено з 20.07.2010 р. по 09.08.2010 р.

Згідно ч. 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»від 05.04.2007 р. № 877-У органи державного нагляну (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому разі, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Згідно ч. 12 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»подовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 15 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки письмового повідомлення про проведення планової перевірки позивач не отримав вчасно, то відповідач до її проведення взагалі не мав права приступати.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що продовження терміну проведення перевірки можливе лише до закінчення попередньо встановленого терміну її проведення, вчинення перевіряючими дій щодо перевірки платника податків після закінчення терміну перевірки фактично є новою перевіркою, а не подовженням попередньої, оскільки термін проведення останньої вже закінчився.

03.08.2010 р. відповідачем видано наказ № 319, яким проведення планової перевірки позивача було зупинено з 03.08.2010 р. на 30 робочих днів.

Однак, згідно ч. 14 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»проведення планової або позапланової виїзної перевірки може бути зупинено на термін не більше 30 робочих днів за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом, з подальшим її поновленням на невикористаний строк.

03.09.2010 р. відповідачем видано наказ №367 «Про поновлення планової перевірки ПП «Ашер-Сервіс», яким проведення планової перевірки було поновлено з 06.09.2010 р. на 5 робочих днів.

Таким чином колегія суддів вважає, що зупинення терміну проведення перевірки так само, як і його подовження, можливе лише до закінчення попередньо встановленого терміну її проведення, оскільки зупинення терміну проведення перевірки після його закінчення є неможливим.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що зазначені вище накази були видані Чернігівською МДПІ із порушенням норм чинного законодавства, а тому є незаконними.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт від 17.09.2010 р. № 203/23-33077599 «Про результати виїзної планової перевірки Приватного підприємства «Ашер-Сервіс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.03.2010 р.».

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення -рішення, якими призначено відповідачу суми податкових зобов'язань, а саме:

- від 29.09.2010 р. № 0000272340/0 сума податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем складає: податок на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 1040095,50 грн., з яких основний платіж - 705237,00 грн., а штрафні (фінансові) санкції 334858,50 грн.;

- від 29.09.2010 р. № 0000282340/0 сума податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем складає: податок на додану вартість в загальному розмірі 747764,31 грн., з яких основний платіж складає 498509,54 грн., а штрафні (фінансові) санкції 249254,77 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що між ТОВ «АШЕР», як замовником, та ПП «АШЕР-СЕРВІС», як виконавцем, укладені договори про надання маркетингових послуг: від 01.09.2007 р. б/н, від 02.01.2008 р. б/н і від 02.01.2009 р. б/н.

Також, між ПП «АШЕР-СЕРВІС», як замовником, та ТОВ «Темус-Груп», як виконавцем було підписано ряд договорів, за якими ПП «АШЕР-СЕРВІС»отримало інформаційні послуги на загальну суму 2279333,31 грн., крім того ПДВ-20% : 455866,69 грн., а всього : 2735200,00 грн.

Згідно п. 5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону зазначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що інформаційні послуги, отримані від ТОВ «Темус-Груп», ТОВ «Південноукраїнський фінансово - промисловий холдинг»та ПП „Укртранс Інвест" були потрібні ПП «АШЕР-СЕРВІС»для їх подальшого використання у власній господарській діяльності з надання маркетингових послуг ТОВ «АШЕР», витрати на їх оплату в загальній сумі 2279333,31 грн. позивач цілком правомірно, на підставі актів здачі - прийняття наданих інформаційних послуг та платіжних документів щодо їх оплати, керуючись п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" включив до своїх валових витрат.

Інформаційні послуги, отримані від ТОВ «Темус-Груп», ТОВ «Південноукраїнський фінансово - промисловий холдинг», ПП «Укртранс Інвест»та перелічені в актах здачі-прийняття наданих інформаційних послуг, за своїм змістом співпадають з інформацією, яку ПП «АШЕР-СЕРВІС»надавало ТОВ «АШЕР»згідно договорів про надання маркетингових послуг, що є документальним підтвердженням факту пов'язаності цих послуг з господарською діяльністю позивача.

Що стосується твердження відповідача про відсутність в актах здачі-прийняття наданих інформаційних послуг інформації, передбаченої п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, колегія суддів вважає, що вони є безпідставними, виходячи з наступного

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, в редакції, що діяла протягом перевіряємого періоду, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Усі перелічені вище акти здачі - прийняття наданих інформаційних послуг містять назву документа (акт здачі - прийняття наданих інформаційних послуг); дату і місце складання; назву підприємств, від імені яких складений документ; зміст та обсяг господарської операції (дослідження ринку пива Чернігівської області, за підсумком якого надання замовнику інформації щодо стану даного ринку, частки, яку на ньому займає пиво виробництва ВАТ «САН ОСОБА_5 Україна», статистики його продаж); одиницю виміру господарської операції (оскільки інформаційні послуги будь-яких спеціально визначених одиниць виміру не мають, в акті здачі-прийняття наданих інформаційних послуг їх одиницею виміру зазначена гривня); посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З акту та податкового повідомлення-рішення від 29.09.2010 р. № 0000272340/0 вбачається, що позивачем порушено вимоги пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме зазначає, що «не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку».

Оскільки такі документи мають місце, то колегія суддів приходить до висновку, що твердження відповідача про порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не відповідають дійсності.

Що стосується тверджень відповідача, що підписання договорів про надання інформаційних послуг щодо стану пивного ринку та акти здачі - прийняття наданих інформаційних послуг здійснювалися представниками ТОВ «Темус-Груп», ТОВ «Південноукраїнський фінансово - промисловий холдинг», ПП «Укртранс Інвест»за довіреностями не зареєстрованими в Єдиному реєстрі довіреностей, то колегія суддів зазначає, що жодним чином не свідчить про незаконність укладених правочинів та актів здачі - прийняття, так як довіреність на представництво юридичної особи, зокрема, при укладанні договору про надання інформаційних послуг та підписанні актів здачі - прийняття наданих інформаційних послуг, може видаватися підприємством в простій письмовій формі і її реєстрація в Єдиному реєстрі довіреностей не є обов'язковою.

В акті перевірки зроблено висновок про те, що при перевірці підприємством документально не підтверджена реальність операцій з придбання інформаційних послуг, не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження постачальників інформаційних послуг (посадових осіб контрагентів), офісних приміщень контрагентів, наявність у них трудових ресурсів, іншого майна (відповідного кваліфікованого персоналу, основних фондів, транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

З таким висновком колегія суддів не може погодитись, оскільки підтвердженням факту отримання позивачем інформаційних послуг є акти здачі - прийняття наданих інформаційних послуг, підписані між ПП «АШЕР-СЕРВІС», як замовником, та ТОВ «Темус-Груп», ТОВ «Південноукраїнський фінансово-промисловий холдинг», ПП «Укртранс Інвест», як виконавцями, а також акти здачі - прийняття наданих маркетингових послуг, підписані між ПП «АШЕР-СЕРВІС», як виконавцем, та ТОВ «АШЕР», як замовником. З цих документів видно, що інформаційні послуги позивач не тільки отримував, а й використовував їх у власній господарській діяльності з надання маркетингових послуг.

Колегія суддів не може погодитись із думкою відповідача про те, що на порушення вимог п.п. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»ПП «Ашер-Сервіс»безпідставно віднесено до валових витрат вартість робіт по брендуванню торгових точок та вартість пива, придбаного у ТОВ «Ашер»в сумі 651981,99 грн.

Відповідно до договорів про надання маркетингових послуг від 02.01.2008 р. (п. 1 додаткової угоди від 03.01.2008 р.) та від 02.01.2009 р. (п. 2.3), укладених між ТОВ «АШЕР», як замовником, та ПП «АШЕР-СЕРВІС», як виконавцем, позивач зобов'язався : замовляти послуги у галузі реклами та зв'язків із громадськістю, спрямовані на рекламу продукції ВАТ «ОСОБА_5 Україна»;замовляти роботи по рекламному оформленню торгових точок, у яких продається продукція ВАТ «ОСОБА_5 Україна»; замовляти виготовлення повнокольорового та широкоформатного друку (брендів) та розміщення його на торгових точках, у яких продається продукція ВАТ «ОСОБА_5 Україна»; замовляти виготовлення рекламних табличок брендів та цінових банерів продукції ВАТ «ОСОБА_5 Україна»; проводити презентації продукції ВАТ «ОСОБА_5 Україна».

Факт належного виконання договорів про надання маркетингових послуг, у тому числі, щодо рекламного оформлення (брендування) торгових точок та проведення презентацій, підтверджується актами здачі - прийняття наданих маркетингових послуг, підписаними протягом 2008-2010 р.р. між ТОВ «АШЕР», як замовником, та ПП «АШЕР-СЕРВІС», як виконавцем.

Згідно п. 5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно ч. 1 пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 даного Закону до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Оскільки, позивач здійснював рекламне оформлення (брендування) торгових точок та проводило презентації пива не в рамках реклами товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) позивачем, а в рамках виконання договорів про надання маркетингових послуг, тобто для їх подальшого використання у власній господарській діяльності з надання і маркетингових послуг, витрати по оплаті робіт з рекламного оформлення (брендування) торгових точок та придбання пива, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач цілком правомірно включав до своїх валових витрат на підставі п. 5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Підпункт 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 при цьому застосовуватись не повинен і, відповідно, порушити його він міг.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком відповідача про завищення податкового кредиту за період з 01.01.2007 р. по 31.03.2010 р. у сумі 498509,60 грн.., в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 498509,60 грн., оскільки інформаційні послуги, пиво та роботи з рекламного оформлення (брендування) торгових точок придбавались позивачем для їх використання у власній господарській діяльності з надання маркетингових послуг.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як зазначено в п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

В силу приписів пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 7.5 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів і робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що у зв'язку із тим, що податок на додану вартість, сплачений під час оплати інформаційних послуг на користь ТОВ «Темус-Груп», ТОВ «Південноукраїнський фінансово-промисловий холдинг», ПП «Укртранс Інвест», а також оплати пива та робіт з рекламного оформлення (брендування) торгових точок сплачувався у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності позивача, тобто він цілком правомірно на підставі податкових накладних, керуючись пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»включив його до свого податкового кредиту.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що донарахування позивачу податку на прибуток в сумі 705237 грн. та податку на додану вартість в сумі 498509,54 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Чернігівський окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року у справі за позовом Приватного підприємства «Ареш-сервіс»до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними, скасування наказів та податкових повідомлень-рішень -залишити без задоволення , а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

Головуючий суддя Губська О.А.

Суддя Ключкович В.Ю.

Суддя Грибан І.О.

Повний текст ухвали виготовлено 09.03.2011 р.