Постанова

від 18.09.2015 по справі 802/2846/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 вересня 2015 р. Справа № 802/2846/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Дмитрука А.В.,

представників відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: відділення виконавчої дирекції ОСОБА_3 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ямпільському районі Вінницької області

до: Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області

про: стягнення капіталізованих платежів,

ВСТАНОВИВ:

25.08.2015 року відділення виконавчої дирекції ОСОБА_3 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ямпільському районі Вінницької області (далі - ОСОБА_3) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просить стягнути з Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області (далі - Інспекція) капіталізовані платежі в сумі 95 253,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 09.07.2015 року Інспекція перебуває в процесі припинення юридичної особи без правонаступника, відтак повинна провести капіталізацію платежів для продовження сплати страхових виплат особам, які мають на них відповідне право. Зокрема, батьки потерпілого ОСОБА_4, який працював в Інспекції та помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, мають право на щомісячне отримання страхових виплат у зв'язку з втратою годувальника. Сума платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку щомісячних страхових виплат, становить 95 253,02 грн. 24.07.2015 року на адресу відповідача ОСОБА_3 було направлено вимогу № 01-289 про сплату капіталізованих платежів, яка залишена без задоволення. Відтак, позивач змушений звертатись до суду про стягнення таких коштів в судовому порядку.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Заявлені позовні вимоги повністю підтримує.

Представники відповідача в судовому засіданні адміністративний позов заперечили з підстав, викладених у наданих суду письмових запереченнях (а.с. 28-30). Посилаються на те, що Інспекція не заперечує факт нещасного випадку на виробництві, що стався із працівником Інспекції ОСОБА_4, та необхідність сплати страхових виплат. Проте вважає, що процедуру капіталізації платежів можна проводити виключно щодо підприємств, визнаних банкрутом, тоді як Інспекція є платоспроможною юридичною особою, яка ліквідується. Крім того, вимога (претензія) про сплату страхових внесків подавалась не до Інспекції, а до ліквідаційної комісії. Також зазначають, що з державного бюджету не виділено коштів для Інспекції на покриття спірних витрат.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників відповідача, оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.

Відповідач ОСОБА_5 інспекція сільського господарства у Вінницькій області зареєстрований як страхувальник у відділенні виконавчої дирекції ОСОБА_3 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ямпільському районі Вінницької області, а тому згідно з вимогами чинного законодавства повинен сплачувати страхові виплати потерпілим особам внаслідок нещасного випадку на виробництві або особам, які втратили працездатність внаслідок професійної діяльності.

Відповідно до ОСОБА_4 № 1 від 05.09.2014 року (а.с. 14-16) із працівником Інспекції ОСОБА_4 стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, у зв'язку з чим постановою ОСОБА_3 № 0233/10171/3 від 22.10.2014 року (а.с. 13) призначено суму щомісячної страхової виплати особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого, а саме ОСОБА_6 (безстроково), ОСОБА_7 (безстроково) та ОСОБА_8 (до 30.06.2015 року).

Постановою Кабінету Міністрів України № 447 від 30.06.2015 року "Про ліквідацію територіальних органів Державної інспекції сільського господарства" відповідача ліквідовано як юридичну особу публічного права.

При цьому, як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з 09.07.2015 року Інспекція перебуває в процесі припинення юридичної особи.

Таким чином, оскільки Інспекція ліквідується як юридична особа без правонаступника, позивач звернувся до її ліквідаційної комісії з вимогою про сплату капіталізованих платежів в сумі 94 861,39 грн., розрахованих для виплати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підставі інформації Державної служби статистики України про смертність та середню очікуваність тривалості життя в Україні на 2014 рік.

Однак, вказані вимоги ОСОБА_3 залишені без виконання, що стало підставою для звернення позивача у суд.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 1105-XIV).

Основними принципами державного соціального страхування в силу положень ст. 3 Закону № 1105-XIV є, зокрема: обов'язковість страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав; обов'язковість фінансування ОСОБА_3 витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; відповідальності роботодавців та ОСОБА_3 за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 15 Закону № 1105-XIV роботодавець як страхувальник зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

За змістом статей 4, 5 цього Закону № 1105-XIV ОСОБА_3 - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

Водночас згідно з п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону № 1105-XIV джерелами формування коштів ОСОБА_3 є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю затверджений постановою КМ України № 765 від 06.05.2000 року (далі - Порядок).

Як стверджує відповідач, передбачена зазначеним вище Порядком процедура капіталізація платежів може бути проведена виключно щодо підприємств, визнаних банкрутом, в той час як Інспекція є платоспроможною юридичною особою, що ліквідується.

Проте суд зауважує, що згідно із ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

В силу вимог ст. 1205 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Змістовний аналіз наведених норм, а також положень Закону № 1105-XIV дає підстави вважати, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.

Аналогічна правова позиція узгоджується із судовою практикою Верховного Суду України (постанова від 26.06.2012 року), за якою вимоги Порядку поширюються і на правовідносини щодо стягнення заборгованості по капіталізації платежів з підприємств, які ліквідуються поза процедурою банкрутства.

Водночас пунктом 5-1 Порядку встановлено, що у вимогах відповідного ОСОБА_3 до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутства, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. При цьому суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором робочому органу виконавчої дирекції ОСОБА_3, у якому підприємство перебуває на обліку.

Отже, для покриття витрат ОСОБА_3 потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані, кошти до ОСОБА_3 сплачуються страхувальником згідно з вищевказаним Порядком.

Відповідно до п. 1 Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

Пунктом 2 Порядку визначено порядок розрахунку щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації.

У відповідності до вимог п. 3 Порядку капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Судом встановлено, що сума платежів, яка підлягає капіталізації в розмірі 95 253,02 грн., підтверджується розрахунком потреби в капіталізації коштів Інспекції, що виплачуватимуться особами, які мають право на страхові виплати у зв'язку із смертю потерпілого ОСОБА_4 станом на 20.08.2015 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що голові ліквідаційної комісії Інспекції згідно з п. 5-1 Порядку направлялась вимога № 01-289 від 24.07.2015 року про сплату капіталізованих платежів, яка однак не була виконана.

Доводи відповідача про те, що з державного бюджету не виділено коштів для Інспекції на покриття витрат по сплаті капіталізованих платежів суд до уваги не бере, оскільки згідно з ч. 9 ст. 111 ЦК України виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Відтак, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи покриття витрат по сплаті капіталізованих платежів повинно здійснюватись у першу чергу задоволення вимог кредиторів та в порядку, передбаченому цивільним законодавством.

В силу положень ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), а згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене вимоги позивача стосовно стягнення з Інспекції капіталізованих платежів суд вважає обґрунтованими і такими, що підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області (вул. Келецька, 53, м. Вінниця, 21100, ідентифікаційний код 38055213) на користь відділення виконавчої дирекції ОСОБА_3 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Ямпільському районі Вінницької області (вул. Леніна, 81/49, м. Ямпіль, Вінницька область, 24500, ідентифікаційний код 25937676, р/р 37178003000905 в ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015) капіталізовані платежі в сумі 95 253 (дев'яносто п'ять тисяч двісті п'ятдесят три) грн. 02 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена: 23.09.2015 року.

Суддя Сало Павло Ігорович