Рішення

від 20.10.2010 по справі 2-685/10

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-685/10

Провадження №

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2010 року м. Синельникове

20 жовтня 2010 року Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Кухар Д.О.

при секретарі - Яніній О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином, мотивуючи свої вимоги тим, що 05 жовтня 2008 року, приблизно о 15 годин 00 хвилин, ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ВАЗ- 2105» державний номер 66 502 АВ, слідував по вулиці 50 років Жовтня селища Первомайський Синельниківського району Дніпропетровської області з боку платформи 225 км в напрямку с. Діброве. В путі слідування ОСОБА_2. грубо порушуючи правила безпеки руху, виявляючи крайню неувагу до дорожньої обстановці, в районі будинку № 22, не урахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, не вибрав безпечну швидкість руху, втратив контроль над керуванням транспортним засобом і скоїв наїзд на позивача.

Внаслідок наїзду позивачу були причинені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми (клінічно), шкіряного рубцю ділянки лівої брови (наслідки загоєння забійної рани), струсу головного мозку, закритих косо-поперечних переломів правої та лівої променевих кісток ( ділянки передпліч) зі зміщенням уламків, закритого багатооскольчастого перелому нижньої третини лівого стегна зі зміщенням уламків, забійної рани передньої поверхні лівої гомілки, яка нагноїлась. Встановлені у позивача тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів правої та лівої променевих кісток, закритого перелому нижньої третини лівого стегна згідно висновку судово-медичної експертизи № 290-Е від 26 серпня 2009 року за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров»я понад 3 тижні, а решта тілесних ушкоджень - до категорії легких з короткочасним розладом здоров'я.

Висновком Дніпропетровської обласної МСЕК № 5 від 19 березня 2009 року позивач визнана інвалідом 2 групи безстроково у зв'язку з патологією опірно-двигательного апарату внаслідок ДНІ і зараз вона до кінця свого життя фактично прикована до постелі.

З жовтня 2008 року до даного часу позивач витратила грошей на придбання ліків, стаціонарне та амбулаторне лікування та на інше, пов'язане з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, на загальну суму 5 149 грн. 65 коп.

7 грудня 2009 року Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області виніс постанову про закриття кримінальної справи у зв'язку з актом амністії, тобто вина ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди доведена у встановленому законом порядку в повному обсязі, оскільки дія Закону Україні «Про амністію» № 660-У1 від 12 грудня 2008 року поширюється тільки на осіб, які вчинили злочини до набрання ним чинності включно (т. 12 Закону) і цей Закон звільняє не від кримінальної відповідальності взагалі, а від відбування покарання за скоєні злочини.

Разом з тим, згідно вимогам ч. 2 ст. 14 зазначеного Закону, амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду.

Згідно вимогам ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, причинена неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка причинила його. Тому позивач вважає, що відповідач повинний відшкодувати їй матеріальну шкоду у розмірі 5 149 грн. 65 коп.

Крім того, внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу була причинена моральна шкода, яка полягає у наступному:

внаслідок злочину з боку відповідача позивачу було причинені сильні фізичні болі та страждання, які носять постійний характер на протязі вже більше ніж рік. Коли фізичні болі під впливом ліків тимчасово затухають, позивач відчуває найбільшу усладу, але болі знову повертаються і їй іноді не хочеться жити;

позивач постійно знаходиться у стресовому стані, який викликаний думкою про те, що у зв'язку з пошкодженням ноги в будь який час може наступити негативні насліди практично весь час після ДТП усі її думки пов'язані з питаннями медичного характеру і про що інше позивач не може думати. Позивача гнете думка про те. що фактично і на все останнє життя стала заручником медичних закладів;

в даний час позивач не може в повній мірі реалізувати свої професійні можливості, свої наміри по веденню домашнього господарства, по переобладнанню житлового будинку, по наданню матеріальної допомоги дітям тощо. Навпаки, позивач практично знаходиться більше року на утриманні свої дітей та родичів і на фунті цього позивач відчуває себе неповноцінною людиною; позивач відчуває постійні незручності і дискомфорт, викликані її станом здоров'я. Фактично позивач живе в стані постійного очікування наступної операції або госпіталізації або постійного наступного амбулаторного лікування;

позивач повністю втратила радощі у житті, оскільки не може вести нормальний образ життя, не може ходити у гості, зустрічатися з іншими людьми тощо;

в даний час позивач визнана інвалідом 2 групи довічно, що поглиблює її моральні страждання; позивачу стало відомо зі слів медичних працівників про те, що її захворювання, пов'язані з ДТП, є практично невиліковні і позивач на все життя залишається неповноцінною та хворою людиною, яка не здатна вести нормальний образ життя; всі ці та інші обставини викликають у позивача особливо сильні душевні хвилювання

Моральну шкоду, яку заподіяно відповідачем внаслідок ДТП, позивач оцінює у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5 149 грн. 65 коп. У рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок злочину стягнути 100 000 грн.

Позивач у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримала лише в частині позовних вимог, що стосуються відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок злочину у сумі 100000 грн., оскільки визнала, що матеріальна шкода пов'язана з лікуванням була компенсована відповідачем раніше.

Представник відповідача у відкритому судовому засіданні уточненні позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди 100 000 грн. не визнав, пояснивши це тим, що відповідач у зв'язку з поганим станом здоров'я ніде не працює, а тому сума моральних збитків заявлена позивачем є для нього нереальною.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до постанови Синельниківського міськрайонного суду від 07.12.2009 року, кримінальна справа за звинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України провадженням закрита, у зв'язку з застосуванням п. „В" ст.. 1 Закону України „Про амністію" від 12 грудня 2008 року.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 290-Е від 26 серпня 2009 року, внаслідок ДТП позивачу були причинені тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів правої та лівої променевих кісток, закритого перелому нижньої третини лівого стегна, які за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я понад 3 тижні, а решта тілесних ушкоджень - до категорії легких з короткочасним розладом здоров'я.

Згідно копії висновку Дніпропетровської обласної МСЕК № 5 від 19 березня 2009 року позивач визнана інвалідом 2 групи безстроково, у зв'язку з патологією опірно-рухового апарату.

Відповідно до наданих позивачем квитанцій, на підтвердження заявлених ним вимог про стягнення матеріальної шкоди, позивач в ході лікування після отриманих фізичних ушкоджень в ДТП, поніс матеріальні витрати у сумі 5 149 грн. 65 коп.

З наданих відповідачем копій розписок про надання коштів слідує, що відповідачем на лікування позивача були надані кошти в загальній сумі 9 500 грн. Факт отримання від відповідача зазначених коштів на лікування визнається позивачем.

Згідно вимогам ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За таких обставин, суд вважає, що матеріальні збитки, понесені позивачем в ході лікування, відшкодовані відповідачем в повному обсязі, а тому вимога позивача, зазначена в позовній заяві про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5 149 грн. 65 коп. задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно до ч. 2 ст. 14 Закону України „Про амністію" від 12 грудня 2008 року, амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суду.

Таким чином суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок злочину у сумі 100 000 грн. підлягають частковому задоволенню у сумі ЗО 000 грн., яка на думку суду відображає реальне співвідношення між завданою шкодою та можливостями її відшкодування відповідачем.

На підставі ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідача судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 1166, 1167 ЦК України, ч. 2 ст. 14 Закону України „Про амністію" від 12 грудня 2008 року, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212. 214, 215, 217 ЦПК України,

суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок, в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 300 (триста) гривень 00 копійок на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 120 ( сто двадцять ) гривень 00 копійок. Отримувач: УДК у Синельниківському районі. Код ЗКПО : 24232330, р/р 31217259700281. Банк : ГУДКУ в Дніпропетровській області. МФО банку : 805012. КБКД : 22050001.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: ОСОБА_3