Постанова

від 14.09.2010 по справі 2а-4040/10/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2010 року м. ПолтаваСправа № 2а-4040/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.

при секретарі - Кузьменко М.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ВОАН" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування акту щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

26 серпня 2010 року позивач ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ВОАН" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування акту щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язати відповідача включити ТОВ "ВОАН" до реєстру платників податку на додану вартість 05.08.2010 року, тобто з дня виключення з такого реєстру .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 серпня 2010 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція прийняла акт № 214, яким анулювала реєстрацію платника податку на додану вартість ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ВОАН" на підставі п. п. В«вВ» п. 9.8 ст. 9 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» . Позивач вважає, що акт № 214 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 05 серпня 2010 року є незаконним, оскільки законодавством не передбачено анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, з підстав формування податкового кредиту від підприємств віднесених до групи високого ризику.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просить суд визнати протиправним та скасувати акт № 214 від 05.08.2010 року щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язати відповідача включити ТОВ "ВОАН" до реєстру платників податку на додану вартість 05.08.2010 року, тобто з дня виключення з такого реєстру.

Представник відповідача в запереченнях та в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував вказуючи, що свідоцтво платника ПДВ ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ВОАН" анульовано правомірно в порядку п. В«вВ» п. 9.8 ст. 9 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» у зв'язку з тим, що підприємство формує податковий кредит від підприємств віднесених до групи високого ризику, які не подають звітність до податкового органу.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ВОАН" зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 37015761), а також як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100279525 від 14.04.2010 року.

Згідно проведеного аналізу податкової звітності з ПДВ та інформації отриманої з системи автоматизованого співставлення податковим органом встановлено, що підприємством занижено податкове зобов'язання на суму 603066,75 грн. станом на 02.08.2010 року та з моменту реєстрації платником ПДВ постійно формує свій податковий кредит від підприємств віднесених до груп високого ризику, які не подають звітність, а саме: ПП "Піар Квадрат" (код 36093021).

05 серпня 2010 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція прийняла акт № 214 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ВОАН" на підставі п. п. В«вВ» п. 9.8 ст. 9 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» .

Пунктом 9.8 статті 9 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» встановлено виключний перелік випадків, у яких відбувається анулювання реєстрації, як платників податку на додану вартість, а саме:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні двадцять поточних календарних місяців обсяги оподаткованих операцій, менше за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом двадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію ( податковий рахунок), яка ( який) свідчить про відсутність оподаткованих поставок протягом такого періоду, а також у випадку, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання;

д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними;

е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідачем анульовано реєстрацію позивача, як платника ПДВ на підставі п. п. В«вВ» п. 9.8 ст. 9 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , а саме, через встановлення податковим органом, що підприємство формує податковий кредит від підприємств віднесених до групи високого ризику, які не подають звітність до податкового органу.

Правомірність застосування приписів зазначеного розпорядження Кабінету Міністрів України відповідач обґрунтовує посиланням на підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , а саме на слова "...або з будь-яких інших підстав ".

На думку суду, у даному випадку, відповідачем не вірно застосовано норму Закону.

Комплексний аналіз пункту 9.8 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» приводить до висновку, що слова "...або з будь-яких інших підстав" не мають самостійного смислового навантаження, а повинні застосовуватися разом з частиною речення "..., чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших підстав".

Тобто законодавцем розширено лише перелік підстав, які звільняють особу від сплати податку на додану вартість, а не випадків у яких анулюється реєстрація платника ПДВ.

Крім того, суд вважає, що пункт 9.8 статті 9 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» є нормою прямої дії та не передбачає надання органам державної податкової служби функцій, які перевищують їх повноваження, встановлені цією нормою Закону.

Посилання представника відповідача на висновок № 201 від 02.08.2010 року судом як на підставу щодо скасування свідоцтва платника податку на додану вартість не беруться до уваги, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження зазначеної інформації, а саме актів перевірки відносно контрагентів з якими працював позивач.

Відповідно до норми підпункту 11.4 статті 11 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування цим податком. У разі якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми цього Закону. Це правило не поширюється на міжнародний договір (угоду), згода на обов'язковість якого (якої) надана Верховною Радою України.

Також, частиною другою та третьою статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" визначено, що у формі розпоряджень видаються акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань, тоді як акти нормативного характеру видаються у формі постанов.

Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до статті 92 Конституції України податки і збори (у тому числі механізми їх розрахування та сплати) встановлюються виключно законами України.

Отже, відповідачем безпідставно та неправомірно застосовано до позивача норми підпункту "в" пункту 9.8 статті 9 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» .

Доказів наявності підстав для анулювання реєстрації позивача, як платника ПДВ, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідач суду не надав.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у правах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ВОАН" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування акту щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Кременчуцької ОДПІ поновити його реєстрацію в реєстрі платників ПДВ не підлягає задоволенню оскільки ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вичерпний перелік постанов суду які підлягають негайному виконанню, оскільки категорія даного спору не підпадає під перелік встановлений ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність даної вимоги.

Відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ВОАН" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування акту щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати акт № 214 05 серпня 2010 року Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про анулювання реєстрації ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ВОАН" як платника податку на додану вартість.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ВОАН" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 17 вересня 2010 року.

Суддя Г.В. Костенко