Постанова

від 18.08.2011 по справі 2а-1670/6559/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6559/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Серги С.М.,

при секретарі - Лайко О.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірнього підприємства "Виробничий комплекс "ВіндЕлектрик" про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

03 серпня 2011 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі- позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Виробничий комплекс "ВіндЕлектрик" (далі- відповідач, ДП "Виробничий комплекс "ВіндЕлектрик") про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені у розмірі 8686,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів зазначив, що відповідач порушив вимоги Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в результаті чого утворилась заборгованість по несплаті адміністративно-господарських санкцій та пені до Фонду соціального захисту інвалідів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте про дату, час та місце судового розгляду даної справи повідомлявся належним чином.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» від 21.03.1991 № 875 (далі -Закон № 875) в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин, для підприємств, установ, організацій, в тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб -у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 статті 19 вищезазначеного Закону регламентовано, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, установи, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї ж статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Судом встановлено, що 18.02.2011 відповідачем подано до Полтавського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві в цей період становила 21 осіб.

На виконання приписів статті 19 Закону № 875 відповідачем самостійно обраховано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 робоче місце.

Разом з тим, з 01.07.2010 на підприємстві за сумісництвом працювала 1 особа, якій встановлена інвалідність.

Відповідно до підпункту 2.6.1 пункту 2.6 розділу 2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України 28.09.2005 № 286, не включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств.

З огляду на вищевикладене, середньооблікова кількість інвалідів, які працювали на підприємстві, дорівнює 0, проте відповідачем помилково визначено середньооблікову кількість інвалідів, які працювали на підприємстві, як 1 особу.

Частиною 3 статті 18 Закону № 875 передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідач до Гребінківського центру зайнятості звітів про наявність вільних робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, за формою №3-ПН із заповненням графи 15 у 2010 році не подавав, що підтверджується листом Гребінківського центру зайнятості від 01.07.2011.

Доказів самостійного пошуку інвалідів для працевлаштування на виконання нормативу, встановленого Законом, відповідачем не надано.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України № 875 підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно -господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте ними, відповідач до 15.04.2011 (термін сплати встановлено частиною 4 статті 20 вищевказаного Закону -до 15 квітня року, наступним за роком, у якому відбулося порушення нормативу) повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 8409,52 грн.

В добровільному порядку адміністративно-господарські санкції відповідачем не сплачені.

Згідно з частиною 2 статті 20 Закону України № 875 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої за повну суму недоїмки за весь її строк.

У зв'язку з несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій до встановленої законом дати, позивачем правомірно нараховано пеню у розмірі 277,20 грн.

Відповідно до частини 5 статті 20 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» суми адміністративно-господарських санкцій можуть бути стягнуті в примусовому порядку за рішенням суду.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 8409,52 грн та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 277,20 грн суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірнього підприємства "Виробничий комплекс "ВіндЕлектрик" про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Виробничий комплекс "ВіндЕлектрик" (код ЄДРПОУ 34422032) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі 8686 (вісім тисяч шістсот вісімдесят шість) гривень 72 (сімдесят дві) копійки на р/р № 31219230700089 в ГУДК в Полтавській області, МФО 831019, одержувач: УДК в Гребінківському районі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 23 серпня 2011 року.

Суддя С.М. Серга