Постанова

від 07.09.2011 по справі 2а-1670/6703/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6703/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю секретаря - Горбач Д.О.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2011 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішеннявід 21.06.2011 року №0033401702/901, обґрунтовуючи свої вимоги із незгодою висновків податкового органу щодо завищення суми податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті за березень 2011 року, що є наслідком порушення позивачем статті 185, статті 187, пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними, що видані для документального оформлення операцій за договором купівлі-продажу, який має ознаки фіктивності, а також для оформлення операцій з постачання товару за заявками позивача. Крім того, зазначав, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту на підставі фінансово-господарських операцій між ФОП ОСОБА_2 та його контрагентом ПП "АС Груп, зазначаючи, що первинні бухгалтерські документи, отримані ним на виконання договірних відносин, оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Позивач в судове засідання не з'явився. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи провести за його відсутності.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши, що Кременчуцькою ОДПІ зменшено суми податкового кредиту ФОП ОСОБА_2 з підстав формування його за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару, придбаного в ПП "АС Груп", в якого відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи за даною явкою сторін.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 03 грудня 2007 року, ідентифікаційний номер -НОМЕР_1, про що видане свідоцтво про реєстрацію серії В03 №233376. Позивач взятий на податковий облік як платник податків Кременчуцькою ОДПІ, зареєстрований платником податку на додану вартість 22 січня 2008 року, про що видане свідоцтво №100091155.

Статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

На виконання наведених норм законодавства України, Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності та з питань взаємовідносин з ПП В«АР ГрупВ» за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011.

За результатами даної перевірки Кременчуцькою ОДПІ складений акт від 06.06.2011 року №3691/17-311/НОМЕР_1, у висновках якого відповідачем зазначено про порушення ФОП ОСОБА_2 вимог статті 185, статті 187, пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижено суму податку на додану вартість, що за підсумками звітного періоду березень 2011 року підлягає сплаті до бюджету в розмірі 1196,66 грн, а саме за березень 2011 року на суму 1196,66 грн.

У зв'язку із встановленням, в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, порушення вимог податкового законодавства, Кременчуцькою ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення від 21.06.2011 року №0033401702/901 яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1196,66 грн. - за основним платежем та 1 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями, а всього на суму 1197,66 грн.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням звернувся із позовною заявою про визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ від 21.06.2011 року №0033401702/901, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище норм вбачається, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Судом встановлено, що 10 березня 2011 року між ПП "АС Груп" (продавець) та ФОП ОСОБА_2 (покупець) укладений договір №1003, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність позивача, а ФОП ОСОБА_2 зобов'язався прийняти та оплатити автозапчастини в асортименті, відповідно до умов Договору.

Кременчуцькою ОДПІ зазначено, що господарська операція, оформлена вказаним договором, несе податкову вигоду для осіб, на користь яких вчинений правочин та які штучно формують податковий кредит, адже ФОП ОСОБА_2 за березень 2011 року, податковий кредит сформований по операціях із контрагентом ПП "АС Груп", у якого в свою чергу відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ.

Також Кременчуцькою ОДПІ зазначається, що згідно акту обстеження №79 від 28 березня 2011 року ПП "АС Груп" не знаходиться за юридичною адресою, за березень 2011 року податкову звітність з податку на додану вартість до Кременчуцької ОДПІ не подано.

Вказані обставини, відповідно до положень Податкового кодексу України, не є підставою для зменшення суми податкового кредиту платника податку, що сплатив суми податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг).

За ініціативою Кременчуцької ОДПІ підприємству ПП "АС Груп" (код 34958348) 12.04.2011 року анульовано свідоцтво платника ПДВ по причині відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Суд зважає на ті обставини, що анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість проведене в місяці наступному за місяцем проведення господарських операцій по постачанню ПП "АС Груп" товарів на користь позивача. Стано на дату вчинення господарських операцій, оформлення їх первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема, податкових накладних, ПП "АС Груп" платником податку на додану вартість було зареєстроване у встановленому законодавством порядку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації па їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копії документів первинного бухгалтерського обліку: видаткової накладної №213 від 11.03.2011 року, податкової накладеної №50 від 11.03.2011 року, рахунку-фактури №213 від 11.03.2011 року та видаткової накладної №214 від 14.03.2011 року, податкової накладеної №51 від 14.03.2011 року та рахунку-фактури №214 від 14.03.2011 року за договором № 1003 від 10 березня 2011 року автозапчастини в асортименті поставлені позивачеві.

Дослідивши податкові накладні №213 від 11.03.2011 року та №214 від 14.03.2011 року, виписані ПП "АС Груп" для документального оформлення виконання умов договору та виконаних операцій з постачання, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні.

Згідно вказаної податкової накладної позивачем включено відповідну суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту за березень та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Також позивачем до матеріалів справи надано копію платіжного доручення №215 від 15.03.2011 року, що підтверджує фактичне перерахування грошових коштів позивачем на користь продавця товару за договором № 1003 від 10 березня 2011 року.

В ході судового розгляду справи, представником позивача надавалися пояснення щодо перевезення придбаного у ПП "АС Груп" товару за допомогою автомобіля марки VITO, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САА 934982 надана представником позивача до матеріалів справи).

Автомобілем марки MERSEDES VITO, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 автозапчастини, перевезені позивачем відповідно до товарно-транспортних накладних від 11.03.2011 року та від 14.03.2011 року (копії яких наявні в матеріалах справи).

Представниками позивача в ході розгляду справи надані пояснення стосовно використання товару придбаного в ПП "Ас Груп" у господарській діяльності ФОП ОСОБА_2

Так, 23 липня 2010 року між ФОП ОСОБА_2 (продавець) та Відокремленим підрозділом "Промислово-виробничий комплакс" ВАТ "Миронівський хлібопродукт" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №23/07-1, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити автозапчастини в асортименті, відповідно до умов Договору та укладено 18.03.2011 року додаткову угоду до договору №23/7-1 від 23.07.2010 року .

Фактична передача товару на користь Відокремленого підрозділу "Промислово-виробничий комплакс" ВАТ "Миронівський хлібопродукт" оформлена позивачем шляхом видачі видаткової накладної №17 від 14.03.2011 року, податкової накладної №16 від 14.03.2011 року, рахунок-фактуру №25 від 03.03.2011 року, копії довіреності №112 від 11.03.2011 року, виданої Відокремленим підрозділом "Промислово-виробничий комплакс" ВАТ "Миронівський хлібопродукт" агенту з постачання ОСОБА_3 на отримання товарно-матеріальних цінностей згідно договору №27/7-1 від 23.07.2011 року та шляхом видачі видаткової накладної №18 від 14.03.2011 року, податкової накладної №17 від 14.03.2011 року, рахунок-фактуру №26 від 03.03.2011 року та видаткової накладної №19 від 14.03.2011 року, податкової накладної №18 від 14.03.2011 року, рахунок-фактуру №28 від 10.03.2011 року (копії наявні в матеріалах справи).

Формування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах ФОП ОСОБА_2 із Відокремленим підрозділом "Промислово-виробничий комплакс" ВАТ "Миронівський хлібопродукт" відображене у податковій звітності позивача за березень 2011 року.

В ході судового розгляду справи, представником позивача надавалися пояснення стосовно зберігання автозапчастин, які використовувалися для продажу за вищевказаним договором.

Так, 01.03.2011 року між ПП "Інженерні споруди" (орендар) та ФОП ОСОБА_2 (суборендар) укладено договір суборенди нежилого приміщення №К-9/11, за умовами якого орендар передає, а суборендар приймає в суборендне користування приміщення приміщення з прилеглою територією та частину навісу, будівля складу вузлів літера "К", площею 61,9 кв.м., прилегла територія площею 10 кв.м. На підтвердження належного виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи надано копію акта прийому-передачі приміщення з обладнанням до договору від 01.03.2011 року.

Щодо контрагента позивача - ПП "АС Груп", то факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; продавець знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Щодо висновку відповідача про неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми вартості придбаних товарів від продавця ПП "АС Груп", в якого відсутні трудові ресурси, виробниче, транспортне та торгівельне обладнання та неподання контрагентом за березень 2011 року податкової звітності з податку на додану вартість, то ним не доведено, що позивачем товар було фіктивно придбано у ПП "АС Груп" в результаті неправомірного обміну первинними документами з метою незаконного формування сум податкового кредиту та заниження сум податкових зобов'язань.

Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

При цьому, суд зазначає, що податковим органом не надано суду доказів порушення безпосереднім контрагентом позивача- ПП "Ас Груп" за наслідками господарських операцій з яким останнім сформовано податковий кредит, вимог податкового законодавства, в результаті чого вказаному підприємству визначені податкові зобов'язання, в тому числі за наслідками операцій з позивачем у справі, про що прийнято податкове повідомлення-рішення.

В ході судового розгляду доведено та надано позивачем до матеріалів справи належним чином оформлені копії податкових накладних та інших первинних документів на підставі яких сформований податковий кредит за березень 2011 року, що відповідають вимогам чинного законодавства і видані платником податку на додану вартість, зареєстрованим, на дату вчинення операцій, у встановленому законодавством порядку.

Позивачем до матеріалів справи надані копії відповідних податкових накладних та інших первинних документів, які підтверджують використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності ФОП ОСОБА_2 та податкових накладних, які підтверджують реалізацію товарів на користь контрагентів позивача.

З урахуванням зазначеного, позивачем податковий кредит сформований за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, товар, в ціні якого ФОП ОСОБА_2 сплачені суми податку на додану вартість використаний в господарській діяльності позивача і отриманий від контрагента, що зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платником податку на додану вартість в порядку, визначеному Податковим кодексом України. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню товару від ПП "АС Груп" та подальшій реалізації в господарській діяльності позивача оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів в спростування вищевикладеного та правомірності свого рішення не довів, доказів та пояснень позивача по суті справи, не спростував.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ФОП ОСОБА_4 і, відповідно, про протиправність і необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 21.06.2011 року №0033401702/901 яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1196,66 грн. - за основним платежем та 1 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями, а всього на суму 1197,66 грн.

Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області №0033401702/901 від 21 червня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12 вересня 2011 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва