Ухвала

від 05.12.2013 по справі 2-5747/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м . Київ, вул. Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 грудня 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,

суддів: Стрижеуса А.М., Поліщук Н.В.,

при секретарі:Лужецькій І.С., Пікало К.В.

за участю: позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Приходько І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СпортСвітБуд» про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «СпортСвітБуд» про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що він з лютого 2008 року працював в ТОВ «СпортСвітБуд» на посаді начальника конструкторського відділу. Наказом № 30/03 від 30 березня 2012 року його було звільнено із займаної посади за прогул без поважних причин в зв'язку з відсутністю на робочому місці з 6 березня 2012 року по 29 березня 2012 року відповідно до ст. 40 п.4 КЗпП України, з зазначеним наказом його було ознайомлено лише 27 квітня 2012 року. Вважає, що звільнення є незаконним, оскільки він був відсутній на роботі з поважних причин.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 серпня 2013 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «СпортСвітБуд» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1719 грн. 49 коп.

В решті позовних вимог -відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким повністю задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на незаконність ухваленого у справі рішення, не з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити, пояснивши, що вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку ним заявлені не були.

Представник ТОВ «СпортСвітБуд» проти апеляційної скарги заперечувала і просила рішення як законне і обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю «СпортСвітБуд» з 1 лютого 2008 року на посаді начальника конструкторського відділу.

Наказом директора ТОВ «СпортСвітБуд» № 30/03 від 30 березня 2012 року ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади за прогули без поважних причин у зв'язку з відсутністю на робочому місці з 6 березня 2012 року по 29 березня 2012 року відповідно до ст.40 ч.4 КЗпП України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу ( в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Судом установлено, що позивач не вийшов на роботу 6 березня 2012 року після закінчення відпустки, яка була надана ОСОБА_1 у період з 16 лютого 2012 року по 5 березня 2012 року і складала 19 днів невикористаної відпустки за 2011 рік.

Позивач в судовому засіданні не заперечував, що він не вийшов на роботу 6 березня 2012 року.

Відсутність ОСОБА_1 на робочому місці з 6 березня 2012 року по 29 березня 2012 року зафіксовано в актах від 13 березня 2012 року, 16 березня 2012 року та 29 березня 2013 року.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про те, що ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці в період часу з 6 березня 2012 року по 29 березня 2012 року без поважних причин, і в цій частині висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Посилання ОСОБА_1 на ненадання відповіді адміністрацією товариства на його заяву про надання щорічної відпустки з 6 березня 2012 року по 30 березня 2012 року, що ним було сприйнято як підтвердження його прохання, не може бути враховано як поважність причин відсутності позивача на роботі, оскільки запрошувана позивачем відпустка не була погоджена відповідачем. Наказу про відпустку керівником підприємства не було видано. Відповідно не ознайомившись з наказом про відпустку ОСОБА_1 мав би приступити до роботи 6 березня 2012 року.

Віднесення ОСОБА_1 себе до категорії громадян похилого віку, а також наявність у особи будь-яких пільг, за наявності яких у особи виникає право на відпустку в будь-який час відповідного робочого року без дотримання порядку оформлення відпустки не може свідчити про незаконність дій адміністрації підприємства.

Посилання ОСОБА_1 на створення адміністрацією товариства йому перешкод у доступі до роботи, що виразилося у спаленні та не проведенні відповідного ремонту комп'ютера, загубленні річних напрацювань по роботі позивача, заміна замків у кімнаті, де знаходиться робоче місце позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами, а тому не може свідчити про поважність причин відсутності позивача на роботі в період часу з 6 березня 2012 року по 29 березня 2012 року.

Крім того, сам ОСОБА_1 зазначав, що він не виходив на роботу у зв'язку з тим, що вважав себе у відпустці.

Таким чином, установивши, що позивач був відсутній на роботі в період часу з 6 березня 2012 року по 29 березня 2012 року без поважної причини, та його звільнення з роботи на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України проведено з дотриманням вимог трудового законодавства, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині поновлення на роботі.

Як убачається з матеріалів справи на 30 березня 2012 року ОСОБА_1 нараховані посадовий оклад в сумі 1100 грн., відпускні в сумі 654 грн.17 коп., компенсація за невикористану відпустку в сумі 344 грн.30 коп., а всього до виплати належало 1719 грн.49 коп. (т. а.с.43).

Зазначені суми у день звільнення позивача виплачені не були, тому суд першої інстанції з огляду на вимоги ст.116 КЗпП України обґрунтовано стягнув з відповідача суму у розмірі 1719 грн.49 коп.

У зв'язку з тим, що позивач в позовній заяві не порушував питання про стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розумінні положень глави сьомої «Оплата праці» КЗпП, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо незаконності рішення суду в частині не стягнення з відповідача середнього заробітку за затримку розрахунку.

За таких обставин, не підлягає з'ясуванню в даній справі ні строк проведення з позивачем розрахунку при звільненні, ні причини його не проведення.

Як убачається з штатного розкладу, затвердженого директором ТОВ «СпортСвітБуд» 1 жовтня 2011 року, 1 січня 2012 року, 1 лютого 2012 року ( т.3 а.с.105-107) посадовий оклад ОСОБА_1 складає 1100 грн.

Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що розмір щомісячної заробітної плати позивача складає 4500 грн. матеріали справи не містять.

Рішенням господарського суду м.Києва від 11 жовтня 2012 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 5 грудня 2012 року, та постановою Вищого господарського суду України від 6 лютого 2013 року, встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «СпортСвітБуд» укладено договір про сумісну діяльність № 2 , згідно з умовами якого ТОВ «СпортСвітБуд» зобов'язується виплачувати ФОП ОСОБА_1 зарплату-заохочення-компенсацію у розмірі 4500 грн. щомісячно. Цим же рішенням встановлено, що заборгованість ТОВ «СпортСвітБуд» перед начальником конструкторського відділу із зарплати-заохочення-компенсації за 2011 року становить 24611 грн., яку господарський суд і стягнув на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

Таким чином, встановлені рішенням господарського суду обставини спростовують доводи ОСОБА_1 про те, що розмір його заробітної плати як працівника ТОВ «СпортСвітБуд» становить 4500 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновки суду підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав правильну оцінку відповідно до норм ЦПК України та є такими, що відповідають нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. . 218, 303, 304, 307, 308, 313, 314, 316, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: