Постанова

від 15.09.2015 по справі 925/639/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року Справа № 925/639/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні

скарги Приватного підприємства " Сандра - Ч"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 червня 2015 року

у справі № 925/639/13

господарського суду Черкаської області

за позовом Приватного підприємства "Сандра - Ч"

до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

третя особа на стороні позивача без самостійних

вимог Фізична особа-підприємець ОСОБА_5

про припинення дії договору іпотеки

за участю представників

позивача Миронюк Д.Д.

відповідача Міхай-Седова Ю.С.

третьої особи ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Сандра - Ч" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання договору іпотеки № 010/02-44/757-08і від 05 червня 2008 року щодо нежитлової будівлі за адресою Черкаська область, АДРЕСА_1, яке належить на праві приватної власності поручителю - ПП "Сандра-Ч" припиненим у зв'язку з тим, що після проведення повторних прилюдних торгів, які не відбулися, відповідач не прийняв майно у власність, що на підставі ст. 49 ЗУ "Про іпотеку" дає можливість позивачу вимагати через суд припинення іпотеки.

Рішенням суду господарського суду Черкаської області від 10 червня 2013 року позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2013 року зазначене рішення скасовано, у позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 18 червня 2014 року зазначені судові рішення було скасовано повністю, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 09 лютого 2015 року (суддя Довгань К.І.) задоволено позов ПП "Сандра-Ч" та визнано припиненим договір іпотеки № 010/02-44/757-08-і від 05 червня 2008 року, предметом якої є двохповерхова нежитлова будівля з підвалом площею 1052,3 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 та належить на праві власності ПП "Сандра-Ч".

Господарський суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки кредитний договір було укладено до набрання чинності Закону України № 3795 -VI від 22 вересня 2011 року, то застосовується попередня редакція ч. 3 ст. 49 Закону України "Про іпотеку", а саме, що якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 червня 2015 року (судді Синиця О.Ф., Шевченко Е.О., Зеленін В.О.) рішення господарського суду Черкаської області від 09 лютого 2015 року у справі № 925/639/13 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції апеляційний суд зазначив, що оскільки в силу іпотеки право іпотекодержателя одержати задоволення за рахунок заставленого майна виникає не з моменту укладення ним договорів кредиту чи іпотеки, а у разі порушення боржником своїх зобов'язань, та прийшов до висновку про необхідність застосування положень ч. 2 ст. 49 Закону України "Про іпотеку" в редакції закону з урахуванням внесених змін 22 вересня 2011 року.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою Приватне підприємство "Сандра-Ч" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 червня 2015 року скасувати повністю та залишити в силі рішення господарського суду Черкаської області від 09 лютого 2015 року.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03 червня 2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (банк) та ФОП ОСОБА_5 (позичальник) було укладено кредитний договір № 010/02-44/757-08, відповідно до якого банк відкрив позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію у сумі 250 000 дол. США (ліміт кредитування), для поповнення обігових коштів, який повинен бути повернутий позичальником в строк до 02 червня 2018 року включно зі сплатою 15% річних.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за наведеним вище кредитним договором між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПП "Сандра-Ч" (позивач- іпотекодавець) було укладено договір іпотеки № 010/02-44/757-08-і від 05 червня 2008 року, згідно якого, предметом іпотеки, визначено нерухоме майно - двоповерхова нежитлова будівля з підвалом загальною площею 1052,3 кв. м., з господарськими спорудами, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить позивачу на праві власності згідно свідоцтва про право власності НОМЕР_2, виданого 03 січня 2008 року виконавчим комітетом Смілянської міської ради, заставною вартістю 2 764 167 грн.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 26 липня 2011 року у справі №08/5026/186/2011 задоволено позовну заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та стягнуто з ПП "Сандра-Ч" на користь Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" 1 163 009, 55 грн. заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - двоповерхову нежитлову будівлю з підвалом загальною площею 1052,3 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

28 листопада 2011 року державним виконавцем Смілянського міськрайонного управління юстиції Гребенюк О.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 30123247 по виконанню наказу Господарського суду Черкаської області від 24 жовтня 2011 року у справі №08/5026/186/2011.

Згідно висновку про вартість об'єкту майна від 05 квітня 2012 року здійсненому оцінювачем ПП ОСОБА_6, яка діяла згідно кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ НОМЕР_1 від 05 вересня 2001 року, іпотечне майно оцінене на суму 1 222 900грн.

Листом № 30/148/12 від 30 травня 2012 року Черкаська філія ТОВ "Укрспецторг Групп" повідомила про те, що прилюдні торги з реалізації (предмета іпотеки) арештованого нерухомого майна, належного боржнику ПП "Сандра-Ч" - двоповерхова нежитлова будівля з підвалом загальною площею 1052,3 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 призначені на 15 червня 2012 року

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, зазначені прилюдні торги не відбулися.

27 червня 2012 року листом № 30/200/12 Черкаська філія ТОВ "Укрспецторг Групп" повідомила про те, що повторні прилюдні торги з реалізації (предмета іпотеки) призначені на 13 липня 2012 року.

Проте, начальник Смілянського міськрайонного управління юстиції Степаненко В.В. направив на адресу відповідача-банку лист № 6502 від 10 серпня 2012 року в якому повідомив, що повторні прилюдні торги з реалізації двоповерхової нежитлової будівлі з підвалом загальною площею 1052,3 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 не відбулися та просив терміново повідомити відділ ДВС про прийняте рішення по вищезазначеному нереалізованому майну.

Банк-відповідач листом № С24-120-1/3836 від 19 вересня 2012 року повідомив, що не має наміру брати на баланс або отримати в рахунок погашення боргу непродане майно (предмет іпотеки), що не вдалося реалізувати в рамках виконавчого провадження.

26 жовтня 2012 року державним виконавцем Смілянського міськрайонного управління юстиції Гребенюк О.В. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у якій зазначено, що стягувач на пропозицію державного виконавця відмовився залишити за собою нереалізоване на повторних прилюдних торгах майно боржника ПП "Сандра-Ч" в рахунок погашення боргу по наказу № 08/5026/186/2011 виданий господарським судом Черкаської області від 24 жовтня 2011 року.

Позивач звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом, у якому просить визнати договір іпотеки № 010/02-44/757-08і від 05 червня 2008 року щодо нежитлової будівлі за адресою Черкаська область, АДРЕСА_1, яке належить на праві приватної власності поручителю - ПП "Сандра-Ч" припиненим з підстав того, що після проведення повторних прилюдних торгів, які не відбулися, відповідач не прийняв майно у власність, що на підставі ст. 49 ЗУ "Про іпотеку" дає можливість позивачу вимагати через суд припинення іпотеки.

Так, згідно ст. 49 Закону України "Про іпотеку" протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж як на 25 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами третіх прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.

При цьому, остання частина ст. 49 ЗУ "По іпотеку" із положенням про треті прилюдні торги була змінена ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" від 22 вересня 2011 року № 3795-VI. Прикінцевими положеннями даного Закону визначено, що дія цього Закону не поширюється на кредиті договори, укладені до набрання ним чинності.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач вправі скористатися умовами ч. 3 ст. 49 ЗУ "Про іпотеку" у попередній редакції та задовольнив позовні вимоги щодо визнання припиненим договору іпотеки зазначивши при цьому, що оскільки кредитний договір між відповідачем та позичальником було укладено 03 червня 2008 року, то змінена ч. 3 ст. 49 ЗУ "Про іпотеку" з умовою про треті прилюдні торги на відносини сторін у справі не поширюється

Як зазначалось вище суд апеляційної інстанції не погодився з вищезазначеними висновками суду першої інстанції та застосував до спірних правовідносин ч. 3 ст. 49 ЗУ "Про іпотеку" у новій редакції та прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Так, у разі невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, кредитор може відновити своє порушене право, в тому числі за рахунок предмета іпотеки.

При цьому набуття права власності на предмет іпотеки, який не було реалізовано на публічних торгах, є правом, а не обов'язком іпотекодержателя, а положення ст. 49 Закону України "Про іпотеку" не містять підстав для обов'язкового припинення іпотеки.

Як вбачається із ч. 3 ст. 49 Закону України "Про іпотеку" якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами третіх прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.

Водночас, вказана редакція ч. 3 ст. 49 Закону України "Про іпотеку" набрала чинності, у відповідності до Закону України № 3795 -VI від 22 вересня 2011 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг".

Згідно із прикінцевих положень вищевказаного закону передбачено, що дія цього закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки в прикінцевих положеннях Закону України № 3795 -VI від 22.09.2011 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" чітко вказано, що дія цього закону не поширюється саме на кредитні договори укладені до набрання ним чинності.

При цьому, хоч правовідносини іпотеки і пов'язані із кредитними правовідносинами, однак вони є самостійними правовідносинами і оформлюються укладанням договору іпотеки, що є відмінним від кредитного договору.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що до спірних правовідносин застосовується чинна редакція ч. 3 ст. 49 Закону України "Про іпотеку", відносно до якої, іпотека може бути припиненою за рішенням суду тільки за результами третіх прилюдних торгів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що треті прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки не проводились.

Крім того, необхідно зазначити, що оскільки в силу іпотеки право іпотекодержателя одержати задоволення за рахунок заставленого майна виникло не з моменту укладення ним договорів кредиту чи іпотеки, а у в момент порушення боржником своїх зобов'язань, то з урахуванням норм ст. 2 ЦПК, ст. 54 Закону N 606-XIV на правовідносини з реалізації заставленого майна з прилюдних торгів, які виникли після 16 жовтня 2011 р., не поширюється норма п. 2 розд. "Прикінцеві положення" Закону N 3795-VI та застосовуються положення ч. 2 ст. 49 Закону N 898-IV (у редакції, яка була чинною на час вчинення відповідних виконавчих дій) зазначена позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України від 23 квітня 2014 р. у справі N 6-26цс14 та в Аналізі судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна зробленому Верховним судом України 01 лютого 2015 року.

Враховуючи викладене та з урахуванням приписів ч. 3 ст. 49 Закону України "Про іпотеку", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства " Сандра-Ч" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 червня 2015 року зі справи № 925/639/13 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді С. С. Самусенко

В. І. Татьков