Рішення

від 19.08.2010 по справі 25/127

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

19.08.10 Справа№ 25/127

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Краснокутської дослідної станції Інституту садівництва УААН (смт.Краснокутськ Харківської області) до відповідача:Львівської дослідної станції Інституту садівництва УААН (с.Неслухів КамВ»янка-Бузького району) про :стягнення заборгованості в сумі 2 426,00 грн. Суддя :ОСОБА_1 При секретарі :ОСОБА_2 Представники сторін:

від позивача:Не зВ»явився від відповідача:Не зВ»явився Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Краснокутської дослідної станції Інституту садівництва УААН (смт.Краснокутськ Харківської області) до Львівської дослідної станції Інституту садівництва УААН (с.Неслухів КамВ»янка-Бузького району) про стягнення заборгованості в сумі 2 426,00 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.08.2010 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 11.08.2010 року. Ухвалою від 11.08.2010 року розгляд справи відкладено до 19.08.2010 року, у звВ»язку з неявкою представників сторін.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.08.2010 року, про відкладення від 11.08.2010 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

17.08.2010 року за вх.№15624 від позивача надійшло клопотанння про відкладення судового засідання, призначеного на 11.08.2010 року.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.08.2010 року, про відкладення від 11.08.2010 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, відповідно до ст.64 ГПК України, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №б/н від 03.08.2010 року та записом під №2 в реєстрі вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області від 12.08.2010 року, а його явка визнана судом та визначена в ухвалах суду обовВ»язковою.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представників сторін.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 19.08.2010 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

07.08.2007 року Краснокутська досліднастанція Інституту садівництва УААН (надалі -позивач) відпустила зі складу продукцію -плодові черенки Львівській дослідній станції Інституту садівництва УААН (надалі -відповідач) на підставі накладної №64 від 07.08.2007 року та доручення ЯМФ №337739 від 07.08.2007 року на загальну суму 2 426,00 грн.

За твердженням позивача, покупець, за домовленістю сторін, повинен здійснити оплату товару протягом 30 днів з моменту отримання.

Отримання товару відповідачем підтверджується підписом уповноваженої особи на накладній №64 від 07.08.2007 року та згідно доданого доручення.

17.05.2010 року на адресу відповідача позивачем направлено претензію з вимогою сплатити заборгованість та акт звірки.

Проте, відповідач вказану претензію залишив без належного реагування.

Тому, станом на момент звернення з позовом, заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 426,00 грн.

На момент розгляду справи відповідач не подав суду належні та допустимі докази, що підтверджують погашення заборгованості або відсутність правових підстав її виникнення.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобовВ»язання, що виникає між субВ»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субВ»єкт (зобовВ»язана сторона, в тому числі боржник) зобовВ»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субВ»єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субВ»єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовВ»язаної сторони виконання її обовВ»язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобовВ»язання, які виникають між субВ»єктами господарювання або між субВ»єктами господарювання і негосподарюючими субВ»єктами -юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобовВ»язаннями.

Відповідно до вимог ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ст.193 ГК України, субВ»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовВ»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовВ»язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обовВ»язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, проти позовних вимог не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно розВ»яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 В«Про судові рішенняВ» , суд прийшов до висновку, що позов Краснокутської дослідної станції Інституту садівництва УААН (смт.Краснокутськ Харківської області) до Львівської дослідної станції Інституту садівництва УААН (с.Неслухів КамВ»янка-Бузького району) про стягнення заборгованості в сумі 2 426,00 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.В»аВ» ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України В«Про державне митоВ» № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №11 від 12.07.2010 року на суму 102,00 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №12 від 12.07.2010 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 785 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 121 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути із Львівської дослідної станції Інституту садівництва УААН (80455, Львівська область, КамВ»янка-Бузький район, с.Неслухів, код ЄДРПОУ 00496923, р/р 26001190898 в ХОД В«Райффайзен банк АвальВ» , КамВ»янка-Бузьке відділення, МФО 380805) на користь Краснокутської дослідної станції Інституту садівництва УААН (62002, Харківська область, смт.Краснокутськ, вул.Тельмана,10, код ЄДРПОУ 00497070, р/р НОМЕР_1 в ХОД В«Райффайзен банк АвальВ» , м.Харків, МФО 350589) - 2 426 (дві тисячі чотириста двадцять шість) грн. 00 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.