Рішення

від 17.09.2015 по справі 911/1867/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.15 Справа№ 911/1867/15

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма В«Ті-М-СіВ» , м. Харків

до відповідача: Державного територіального об'єднання В«Львівська залізницяВ» , м. Львів в особі Відокремленого підрозділу ДТГО В«Львівська залізницяВ» -В«Пансіонат В«Львівський залізничникВ» , м. Судак, Автономна Республіка Крим

про: стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 112 824,40 грн.

Суддя Ділай У.І.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (Довіреність б/н від 20.07.15р.); ОСОБА_2 - представник (Довіреність б/н від 01.09.15р.)

Від відповідача: ОСОБА_3 - представник (Довіреність №НЮ-9 від 02.01.15р.)

Права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, роз'яснено. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До господарського суду Львівської області надійшла справа №911/1867/15 за територіальною підсудністю з господарського суду Київської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма В«Ті-М-СіВ» до відповідача Державного територіального об'єднання В«Львівська залізницяВ» в особі Відокремленого підрозділу ДТГО В«Львівська залізницяВ» -В«Пансіонат В«Львівський залізничникВ» про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 112 824,40 грн.

Ухвалою суду від 10.07.2015р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 21.07.2015р.

Ухвалою суду від 21.07.2015р. розгляд справи відкладено на 08.09.2015р.

В судовому засіданні 08.09.2015р. оголошено перерву до 17.09.2015р. та винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору.

Представники позивача в судовому засіданні 17.09.2015р. позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

В судовому засіданні 17.09.2015р. представник відповідача подав пояснення №НО-655 від 16.09.2015р. (вх. №39289/15 від 17.09.2015р.), в якому зазначив, що видаткова накладна від 12.03.2014р. на суму 80 343,98 грн. по договору від 04.10.2013р. № Л/ЛЗ-13214/Ю № 61 свідчить про поставку товару в "Пансіонат "Львівський залізничник" позивачем на власний ризик на окуповану військами Російської Федерації територію АР Крим. Окрім того, у всіх спірних договорах є пункт 7.2., який передбачає попередню оплату у розмірі 30% від загальної суми, а згідно пункту 5.1 товар повинен бути поставлений протягом 60 днів з моменту попередньої оплати за товар. Позивачем по жодному з договорів не подано доказів проведення попередньої оплати, проте, на думку відповідача, ТзОВ Фірма В«Ті-М-СіВ» поставку товару здійснено з порушеннями умов договору та на власний ризик.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

04.10.2013р. між позивачем та "Пансіонатом „Львівський залізничник" укладено договори поставки обладнання для виконання монтажу систем опалення, вентиляції, водопостачання та каналізації в самій будівлі пансіонату розташованому на території Автономної республіки Крим: договір № Л/ЛЗ-13213 на постачання термостатів, маностатів інших приладів та апаратури; договір № ЛУЛЗ-13214 на теплообмінників для установок кондиціювання повітря; договір № Л/ЛЗ-13214 на постачання воздуховідводів з оцинкованої сталі. Всі поставки здійснювались з метою обладнання самої будівлі пансіонату "Львівський залізничник".

За договором поставки № Л/ЛЗ-13213 від 04.10.2013р. проведено поставку на суму 248 963,00грн., що підтверджується копією видаткової накладної №448 від 30.12.2013р., копією видаткової накладної №34 від 28.02.2014р., копією товарно-транспортної накладної №Р34 від 28.02.2014р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні). Оплачено позивачу за поставку 88 144,98 грн.

За договором поставки № Л/ЛЗ-13214 від 04.10.2013р. проведено поставку на суму 238 466,96 грн., що підтверджується копією видаткової накладної №450 від 30.12.2013р., копією товарно-транспортної накладної від 30.12.2013р., копією довіреності №181 від 27.12.2013р., копією видаткової накладної №Р61 від 12.03.2014р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні). Оплачено позивачу за поставку 158 102,98 грн.

За договором поставки № Л/ЛЗ-13215 від 04.10.2013р. проведено поставку на суму 171 662,40 грн., що підтверджується копією видаткової накладної №36 від 18.02.2014р., копією товарно-транспортної накладної №Р36 від 18.02.2014р., копією довіреності №25 від 18.02.2014р., копією видаткової накладної №41 від 26.02.2014р., копією товарно-транспортної накладної №Р41 від 26.02.2014р., копією довіреності №33 від 26.02.2014р., копією видаткової накладної № 45 від 04.03.2014р., копією товарно-транспортної накладної №Р45 від 04.03.2014р., копією довіреності №40 від 04.03.2014р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні). Оплачено позивачу за поставку 300 000 грн.

Як стверджує позивач свої зобов'язання за договорами виконав повністю. Однак, відповідач не розрахувався за договорами в повному обсязі. Загальна заборгованість відповідача за договорами складає 112 824,40грн.

На заперечення вимог позивача, відповідач зазначив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.1 Положення про Відокремлений підрозділ «Львівський залізничник», пансіонат є підрозділом ДТГО «Львівська залізниця» без права юридичної особи. Також, згідно положення, пансіонат не наділений повноваженнями представляти інтереси ДТГО «Львівська залізниця» в судових органах. Довіреності, які видані керівнику пансіонату у 2014 році, були відкликані листом №Н-10/1713 від 26.06.2014р. в зв'язку із анексією АР Крим та втратили свою чинність. Нові довіреності на представництво інтересів залізниці в судах керівництву пансіонату не видавались.

Договори, долучені до позовної заяви, були підписані директором відокремленого підрозділу "Пансіонат "Львівський залізничник" ОСОБА_4

Відповідно до Положення про відокремлений підрозділ "Пансіонат "Львівський залізничник" Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" пансіонат має окремий баланс, рахунки в банку, є платником податків, має печатку, штампи і бланки зі своїм найменуванням, веде в установленому порядку бухгалтерський, податковий та статистичний облік. Місцезнаходження Пансіонату: Автономна Республіка Крим, м. Судак, вул. Приморська, 46.

Відповідно до п. 5.4. наказу від 27.05.2013р. №290/Н "Про порядок закупівель товарів, робіт і послуг ДТГО "Львівська залізниця" Пансіонат здійснював укладення, реєстрацію та зберігання договорів самостійно, без узгодження зі службами залізниці.

Відповідно до п.2.5. Облікової політики ДТГО «Львівська залізниця», затвердженої наказом від 07.04.2009р. № 216/в.о.Н відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого періоду покладається на начальників відокремлених підрозділів...

Враховуючи, що всі договори укладались, реєструвались, зберігались і виконувались пансіонатом самостійно, і так само всі первинні документи складались і зберігались безпосередньо у даному відокремленому підрозділі. На сьогоднішній день, у зв'язку з анексією АР Крим Російською Федерацією, у ДТГО «Львівська залізниця» немає жодної інформації щодо існування та виконання умов вказаних договорів та немає доступу до оригіналів первинних бухгалтерських документів та актів звірки взаєморозрахунків.

Оскільки, відповідно до п. 5.3. договорів місце поставки товару: 98000, АР Крим, м. Судак, вул. Приморська, 46, ДТГО "Львівська залізниця" не могло перевірити чи було дійсно проведено поставку товарів, чи товари були належної якості і комплектності, чи супроводжувались належно оформленими первинними документами та чи було проведено оплату за поставлений товар договорів поставки, що суперечить вимогам ст. 712 ЦК України.

Також, відповідач зазначив, що згідно із п. 11.1 кожного із договорів сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення Договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Відтак, тимчасова окупація внаслідок збройної агресії Російської Федерації Автономної Республіки Крим відповідно до Розділу ІІ договорів є обставиною непереборної сили.

Разом з тим, відповідач повідомив, що з другої половини лютого 2014 року ДТГО "Львівська залізниця" втратила будь-який зв'язок з пансіонатом і немає жодних даних про те, чи дійсно здійснювалась поставка товару, а якщо здійснювалась, то чи було здійснено оплату за поставлений товар.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали 04.10.2013р.: договір № Л/ЛЗ-13213 на постачання термостатів, маностатів інших приладів та апаратури; договір № ЛУЛЗ-13214 на теплообмінників для установок кондиціювання повітря; договір № Л/ЛЗ-13214 на постачання воздуховідводів з оцинкованої сталі від 07.11.2011р., у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.

За договором поставки, відповідно до вимог п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач свої зобов'язання щодо передачі товару за вказаними договорами виконав повністю, відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 112 824,40грн.

Заперечення відповідача щодо неможливості перевірити чи було дійсно проведено поставку товарів, чи товари були належної якості і комплектності, чи супроводжувались належно оформленими первинними документами та чи було проведено оплату за поставлений товар договорів поставки - судом не приймаються до уваги зважаючи на наступне.

Відповідно до положень ч. ч. 2, 3 ст. 95 Цивільного кодексу України, представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Таким чином, філія не є юридичною особою та суб'єктом господарювання, в силу приписів ч. 5 ст. 55 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України, і діє на підставі затвердженого положення.

Відповідно до Положення про відокремлений підрозділ "Пансіонат "Львівський залізничник" Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" відокремлений підрозділ не є юридичною особою, а є відокремленим структурним підрозділом ДТГО "Львівська залізниця".

Згідно із п. 4 ст. 95 Цивільного кодексу України, керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Матеріали справи свідчать, що директор відокремленого підрозділу "Пансіонат "Львівський залізничник" при укладанні спірних договорів поставки діяв на підставі довіреності НЮ-102 від 01.01.2013р.

Як підтвердив відповідач у своєму відзиві (т.1, а.с. 66-71), довіреності, які видані керівнику пансіонату у 2014 році, були відкликані листом №Н-10/1713 від 26.06.2014р. в зв'язку із анексією АР Крим та втратили свою чинність.

Отже, керівник пансіонату був повноважним представником ДТГО "Львівська залізниця" впродовж грудня 2013 року - червня 2014 року.

15 квітня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (набув чинності 27.04.2014р.).

У зв'язку із відомими політичними подіями, які відбувались в 2014 року в Автономній Республіці Крим, у тому числі зовнішнє втручання, відповідач: ДТГО "Львівська залізниця" мав вжити негайно всіх необхідних заходів для уникнення можливих зловживань та неправомірного використання прав, наданих за довіреностями.

Проте, відповідач за вказаних відомих обставин, вжив необхідні заходи по відкликанню довіреностей лише в червні 2014 року, незважаючи на офіційне Звернення Верховної Ради України до держав-гарантів відповідно до Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, затверджене постановою Верховної ради України 28.02.2014р. та прийняття Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Належних доказів про проведення необхідних заходів протягом січня - червня 2014 року щодо усунення можливості зловживанням наданих повноважень керівництвом пансіонату, відповідач суду не надав, що є за вказаних обставин бездіяльністю з боку ДТГО "Львівська залізниця".

Разом з тим, слід зазначити, що поставки товару позивачем відбувались 30.12.2013р., 18.02.2014р., 26.02.2014р., 04.03.2014р., 12.03.2014р., тобто до прийняття 15.04.2014р. Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Виходячи з аналізу ст. 218 ГК України, звільнення сторони від відповідальності у разі настання обставин непереборної сили (форс-мажор) відбувається за умови якщо дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов'язань.

При вирішенні питання щодо впливу обставин непереборної сили має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.

За вказаних обставин справи, події, які відбулись Автономній Республіці Крим не є для відповідача непереборною силою, оскільки поставки здійснювались позивачем до прийняття Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Відтак, у відповідача була реальна можливість своєчасно розрахуватись за поставлений товар.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в ході судового розгляду позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за спірними договорами.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 11, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Державного територіального об'єднання В«Львівська залізницяВ» в особі Відокремленого підрозділу ДТГО В«Львівська залізницяВ» -В«Пансіонат В«Львівський залізничникВ» (79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1, ідентифікаційний код 01059900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма В«Ті-М-СіВ» (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 44, ідентифікаційний код 22679386) 112 824,40 грн. основного боргу та 2256,49 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.09.2015р.

Суддя Ділай У.І.