Постанова

від 17.05.2010 по справі 33/51

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

17.05.10 Справа № 33/51

ОСОБА_1 апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

ОСОБА_2,

при секретарі Горбач Ю.Б.,

з участю представників:

від позивача -ОСОБА_3

від відповідача (скаржник) - ОСОБА_4, ОСОБА_5

від третьої особи -не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 Вищого професійного училища ресторанного сервісу та туризму, вих.№389 від 16.11.2009 року

на рішення господарського суду Львівської області від 29.10.2009 року, суддя Цікало А.І.

у справі № 33/51

за позовом ОСОБА_1 міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів

до відповідача ОСОБА_1 Вищого професійного училища ресторанного сервісу та туризму, м.Львів

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Інтермаркет»(Арсен №3), м.Львів

про стягнення 52113,36 грн., з яких 32313,60 грн. -вартість хімочищеної води, 19799,76 грн. -вартість втрат теплової енергії

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Львівської області від 29.10.2009 року по справі №33/51 позов ЛМКП «Львівтеплоенерго»задоволено, стягнено з ОСОБА_1 Вищого професійного училища ресторанного сервісу та туризму на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго»52113,36 грн. (з яких 32313,60 грн. -вартість хімочищеної води, 19799,76 грн. -вартість втрат теплової енергії).

Суд у рішенні беручи до уваги умови укладеного між сторонами договору №5103/Р постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2002 року, акт від 12.01.2009 року «Про витік теплоносія з теплотраси абонента (ЛВПУ ресторанного сервісу та туризму, вул.Пулюя,36)», положення ст.ст.1, 3, 11, 202,204, 205, 206, 509,526, 1166 ЦК України, ст.ст.174,179,193 ГК України, зазначає, що матеріалами справи підтверджено завдання матеріальної шкоди, яка полягає у втраті мережної води, призначеної для опалення об'єктів теплопостачання та приходить до висновку про підставність позовних вимог.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням господарського суду, Львівське Вище професійне училище ресторанного сервісу та туризму подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 29.10.2009 року по справі №33/51, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, вказуючи на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема, вказує, що позивач підключивши без згоди відповідача ОСОБА_6 «ТК «Інтермаркет»(Арсен №3), яке не замінило ділянку тепломережі від ТК-616/3 до ТК-616/5, фактично збільшив теплове навантаження на теплову мережу. Поряд з цим, на думку апелянта, судом безпідставно взято до уваги акт від 12.01.2009 року, оскільки у ньому зазначено загальну втрату теплоносія та не відображено і не розмежовано, яка кількість теплоносія витекла, що подавалась відповідачу та третій особі.

Представники скаржника (відповідача) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили задоволити в повному обсязі. Поряд з цим, подали суду пояснення директора відповідача (від 06.05.2010 року) та пояснення до апеляційної скарги (від 14.05.2010 року), в якому відповідач вказує на те, що акт від 12.01.2009 року «Про витік теплоносія з теплотраси абонента (ЛВПУ ресторанного сервісу та туризму, вул.Пулюя,36)»не є належним та допустимим доказом по справі та наводить доводи з приводу зазначеного. Одночасно, звертали увагу суду на те, що прорив стався 09.01.2009 року, про що зазначено у журналі чергових в якому міститься запис про телефонограму отриману черговим.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просив оскаржуване рішення залишити без змін, вказуючи на безпідставність доводів апелянта.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки явка представника третьої особи не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:

01.10.2002 року між ОСОБА_1 вищим професійним училищем ресторанного сервісу та туризму (в тексті договору -Споживач) та ОСОБА_1 міським комунальним підприємством В«ЛьвівтеплоенергоВ» (в тексті договору -Енергопостачальна організація) укладено договір № 5103/Р про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а останній зобов'язувався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 3.2.7. договору встановлено, що Споживач теплової енергії зобов'язується додержуватися норм витоку мережної води, визначеної в Додатку № 1 до даного Договору (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи). Додатком встановлено максимальні витрати мережної води не більше G 33,30700 тонн/годину.

Додатком № 2 до договору № 5103/Р визначено розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності між ЛМКП В«ЛьвівтеплоенергоВ» (Енергопостачальна організація) та ОСОБА_1 вищим професійним училищем ресторанного сервісу та туризму (Споживач).

Відповідно до вищевказаного додатку межа балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності між Енергопостачальною організацією та Споживачем встановлюється по зовнішній поверхні стіни теплової камери (ТК - 616/3) приєднання відгалуження в бік споживача. Від межі балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності експлуатаційне обслуговування теплових мереж в бік подачі теплової енергії до об'єктів Споживача здійснює Споживач.

Згідно із Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України № 71 від 14.02.2007 року мережна вода - спеціально підготована вода, яка використовується у водяній тепловій мережі як теплоносій. Статтею 1 Закону України В«Про теплопостачанняВ» , встановлено, що теплоносій -це рідка або газоподібна речовина, що циркулює у трубах або каналах і передає теплову енергію в системах теплопостачання, опалення, вентиляції та технологічних установках.

Як зазначає позивач, в період з 05.01.2009 року до 09.01.2009 року на ділянці теплової мережі, що знаходиться на балансі відповідача відбувався витік мережної води , про що начальником експлуатації та ремонту магістральних теплових мереж складено акт від 12.01.2009 р. В«Про витік теплоносія з теплотраси абонента (ЛВПУ ресторанного сервісу та туризму, вул. Пулюя, 36)В» . У вказаному акті зазначено, що під час обходу тепломережі 06.01.2009 року в 11 год. 00 хв. виявлено витік теплоносія з теплотраси ОСОБА_1 Вищого професійного училища ресторанного сервісу та туризму на ділянці між ТК-616/5 -ТК-616/7 з подаючого теплопроводу діаметром 273 мм. На момент відключення даної теплотраси для ремонту від тепломережі ТЕЦ-1 09.01.2009 року в 10 год. 00 хв., на приладах обліку підживлення зафіксовано зменшення його кількості на 7 т/год. (з 198 т/год до 191 т/год). Збільшення підживлення тепломережі ТЕЦ-1 на 34 т/год зафіксовано приладами з 05.01.2009 року. Поряд з цим, у акті наведено розрахунок кількості втраченого теплоносія.

Позивач у позовній заяві зазначає про порушення відповідачем вимог договору №5103/Р про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2002 року щодо дотримання вимог належного споживання теплової енергії та про те, що витік хімочищеної води та теплової енергії стався на ділянці теплопроводу, який перебуває у балансовій належності відповідача і на нього, згідно додатку № 2 до договору : «³д межі балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності експлуатаційне обслуговування теплових мереж в бік подачі теплової енергії до об'єктів Споживача здійснює СпоживачВ» , покладено обов'язок по обслуговуванню таких теплових мереж.

Враховуючи наведене, позивач вказує на перевищення відповідачем допустимих витоків мережної води та завдання позивачу матеріальної шкоди, яка полягає у втраті хімочищеної води та теплової енергії. Із розрахунку позивача, втрати за вищевказаний період становлять 720 м3 хімочищеної води та 47,91 Гкал теплової енергії. Вартість хімочищеної води становить - 32313,60 грн., вартість втрат теплової енергії становить 19799,76 грн. Таким чином, на думку позивача, йому завдано шкоди в розмірі - 52 113,36 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно умов договору № 5103/Р від 01.10.2002 року, а саме п.4.1.5 Енергопостачальна організація (позивач) має право при наявності технічної можливості та за згодою споживача (відповідача) , приєднувати до його теплових мереж нових споживачів (субспоживачів).

Як вбачається з матеріалів справи, знаючи про вкрай незадовільний стан теплової мережі, що підтверджено фактами наведеними у дефектному акті, складеними працівниками ЛМКП «Львівтеплоенерго»від 20.05.2004 року вих.№06-1349, у 2005 році позивачем без згоди балансоутримувача (відповідача) під'єднано до теплової мережі, на якій стався прорив, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет" (Арсен № 3, м. Львів, вул. Кн. Ольги, 120), фактично збільшивши тим теплове навантаження на теплову мережу на 1,531 Гкал/годину, тобто на 47,95% від існуючого на момент підключення розміру теплового навантаження. Доказів згоди споживача (відповідача) на приєднання до теплових мереж нового споживача, у відповідності із п.4.1.5 договору № 5103/Р від 01.10.2002 року, укладеного між сторонами, позивачем не подано.

Поряд з цим, як зазначає відповідач та не заперечує позивач технічні умови на підключення у точці приєднання в ТК-616/5, які видані позивачем третій особі, передбачали умову, у відповідності до якої ОСОБА_6 «Торгова компанія «Інтермаркет»повинне було замінити ділянку тепломережі від ТК-616/3 до ТК-616/5. Проте, третьою особою наведеного не виконано ділянку тепломережі не замінено.

Стосовно поданого позивачем в якості доказу завданої відповідачем матеріальної шкоди, яка полягає у втраті хімочищеної води та теплової енергії акту від 12.01.2009 р. В«Про витік теплоносія з теплотраси абонента (ЛВПУ ресторанного сервісу та туризму, вул. Пулюя, 36)В» та який взято до уваги судом першої інстанції при прийнятті рішення, слід зазначити наступне:

Як встановлено судом вказаний акт складено 12.01.2009 року, проте позивач зазначає, що прорив стався 06.01.2009 року.

Вказуючи у акті про обхід тепломережі 06.01.2009 в 11-00 год. не зазначено ким здійснено такий обхід. При виявленні витоку теплоносія з теплотраси позивача на ділянці між ТК-616/5 - ТК-616/7 з подаючого теплопроводу діаметром 273 мм. не вказано який характер пошкоджень теплотраси, його розмір, що впливає на розрахунок кількості витоку теплоносія.

Разом з цим, у акті містяться відомості про те, що на момент відключення даної теплотраси для ремонту від теплотраси ТЕЦ-1 09.01.2009 в 10-00 годині, на приладах обліку підживлення зафіксовано зменшення його кількості на 7 тон/год. (з 198 т/год. до 191 т/год.), збільшення підживлення тепломережі ТЕЦ-1 на 34 т/год. зафіксовано приладами з 05.01.2009, проте, позивачем не подано доказів, що підтверджують яким приладом обліку зафіксовано підживлення, та чи даний прилад обліковує кількість теплоносія виключно на місцевій (розподільчій) тепловій мережі, що знаходиться на балансі відповідача, чи також на інших місцевих або магістральних теплових мережах, які не знаходяться на балансі відповідача. Вказуючи про середню температуру прямого теплоносія за період з 05.01.2009р. по 09.01.2009р. яка становила - 76,5 С, позивачем не наведено чим це підтверджується.

Одночасно, зазначаючи у акті від 12.01.2009 про загальну втрату теплоносія у розмірі 742 тонни не розмежовано, яка кількість теплоносія подавалася третій особі (ОСОБА_6 «Торгова компанія «Інтермаркет»(Арсен№3)), а яка відповідачу.

Разом з тим, судом відзначено, що позивач вносячи до акту відомості про те, що витік теплоносія виявлено 06.01.2009р. в 11-00год., у розрахунок втрат тепла та хімочищеної води при прориві за адресою Пулюя,36, включено 24 години витоку п'ятого січня 2009 року та час до 11-00год. шостого січня 2009 року.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту завдання матеріальної шкоди відповідачем, а також не обґрунтовано належним чином розміру такої.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 Вищого професійного училища ресторанного сервісу та туризму задоволити.

Рішення господарського суду Львівської області від 29.10.2009 року по справі №33/51 скасувати, прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»(м.Львів, вул.Д.Апостола,1 код ЄДРПОУ 05506460) на користь ОСОБА_1 Вищого професійного училища ресторанного сервісу та туризму (м.Львів, вул.Пулюя,36, код ЄДРПОУ 20835913) - 260,57 грн. - в відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

На виконання постанови ОСОБА_1 апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

ОСОБА_2