Постанова

від 23.11.2011 по справі 22/36

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.11 Справа № 22/36

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія»№ 80/06 від 16.06.2010 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.06.2010 року

у справі № 22/36

за позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», м. Чернігів

до відповідача: ТзОВ «Станіславська торгова компанія», м. Івано-Франківськ

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТзОВ «Карпатська нафтова компанія», м. Івано-Франківськ

за участю прокурора Львівської області, м. Львів

про визнання недійсним договору поруки №ПСК 30/07-09 від 30.07.2009р.

За участю представників сторін:

від позивача : не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

від прокуратури: ОСОБА_2 -прокурор відділу прокуратури Львівської області

Права та обов'язки сторін, третьої особи та прокурора, передбачені ст.ст. 20, 22, 27, 29 ГПК України роз'яснено.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 року змінено склад колегії, а саме замість судді Мурської Х.В. в склад колегії введено суддю Гриців В.М..

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 07.06.2010 року у справі № 22/36 (суддя Малєєва О.В.) задоволено позовні вимоги ВАТ «Чернігівгаз»: визнано недійсним договір поруки № ПСК 30/07-09 від 30.07.2009 року, укладений між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»та ТзОВ «Станіславська торгова компанія».

При винесенні рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до пп. 19 п. 7.3.4 Статуту ВАТ «Чернігівгаз»передбачено, що до компетенції наглядової ради належить надання згоди на укладення правочину (договору, угоди) на суму, що перевищує 5 000 000,00 грн., однак, довідкою позивача № 237 від 27.05.2010р. підтверджено те, що в 2009-2010 роках наглядова рада ВАТ «Чернігівгаз»не збиралася і не виносила рішення про надання згоди на укладення головою правління оскаржуваного договору; що згідно ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Як передбачено ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину. Зібрані у справі докази свідчать про те, що оскаржуваний договір від імені ВАТ «Чернігівгаз»вчинений представником з перевищенням повноважень і докази схвалення даного договору уповноваженим органом відсутні.

Також, суд першої інстанції у рішенні зазначив, що посилання представника позивача на фальсифікацію та підробку договору не впливають на вирішення даного спору, оскільки вказані обставини встановлюються в кримінально-процесуальному порядку.

ТзОВ «Станіславська торгова компанія»подано апеляційну скаргу № 80/06 від 16.06.2010 року, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки судом першої інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права та висновки господарського суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що:

- в супереч нормам ст. 33 ГПК України, позивачем не надавався, а судом не досліджувався договір поруки № ПСК 30/07-09 від 30.07.2009 року, а відтак і не встановлювались обставини чи дійсно укладались між сторонами у справі спірний договір, чи дійсно сума договору складає 36 000 000,00 грн. і чи дійсно цей договір підписаний ОСОБА_3;

- оцінка господарським судом доказів, наданих позивачем не ґрунтувалась на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, чим порушено норми процесуального права, а саме ст.ст. 4 2 , 43 ГПК України.

У поданих доповнення до апеляційної скарги № 69/07 від 23.07.2010 року апелянт зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, господарський суд виходив з того, що статутом ВАТ «Чернігівгаз», затвердженим загальними зборами акціонерів 16.11.2007 року, передбачено, що голова правління керує роботою правління і має право без довіреності представляти інтереси товариства та вчиняти від його імені юридичні дії в межах компетенції, визначеної чим статутом (п. 7.5.4). Разом з тим, пп. 19 п. 7.3.4 статуту визначено, що до компетенції наглядової ради належить надання згоди на укладення правочину (договору, угоди) на суму, що перевищує 5 000 000,00 грн. Однак, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.2008 року у справі № К-14/93, яке набрало законної сили, визнано недійсним, з моменту затвердження Загальними зборами акціонерів пп. 19 п. 7.3.4 ст. 7 Статуту ВАТ по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»та пп. 19 п. 9.1 ст. 9 Положення про Наглядову раду ВАТ по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», а також визнано недійсними, з моменту затвердження загальними зборами, пп. 4 п. 7.4.5 ст. 7 Статуту ВАТ по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», та пп. 4 п. 3.3 ст. 3 Положення про Наглядову раду ВАТ по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»в частині відповідно, до якої голова правління «... приймає рішення про укладення правочину (договору, угоди) на суму, що перевищує 5 000 000,00 грн. здійснюється за попередньої згоди Наглядової ради Товариства». Отже, на момент укладення договору поруки № ПСК 30/07-09 від 30.07.2009 р., у голови правління ВАТ «Чернігівгаз»не було жодних обмежень щодо укладення будь-яких правочинів, в тому числі і тих, сума яких перевищує 5 000 000,00 грн., укладення даного правочину не потребувало додаткового погодження з іншим органами управління товариства, а тому, обставини щодо перевищення головою правління ВАТ «Чернігівгаз»при підписанні 30.07.2009 року оскаржуваного договору є не доведеними, а зроблений судом висновок не відповідає обставинам справи.

Представник позивача у судовому засіданні 26.10.2011 року та у відзиві на апеляційну скаргу № 18/132 від 28.07.2010 року, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, з підстав викладених у ньому. А саме, позивач зазначає, що відповідно до п. 7.4.5 Статуту ВАТ «Чернігівгаз»голова правління має право приймати рішення про укладення правочинів з урахуванням обмежень встановлених чим Статутом, приймати рішення про укладення правочину (договору, угоди) на суму, що не перевищує 5 000 000,00 грн. Укладення правочину на суму, що перевищує 5 000 000,00 грн. здійснюється за попередньої письмової згоди Наглядової ради Товариства. Однак, наглядова рада товариства не виносила рішення з приводу укладення спірного договору поруки, а голова правління товариства не могла підписати і не підписувала договору поруки.

В доповнення до відзиву № 18/1563 від 07.09.2010 року, позивач зазначає, що наказ господарського суду Івано-Франківської області від 04 липня 2008 року про визнання недійсними положень Статуту, положення про Наглядову раду, положення про Правління ВАТ «Чернігівгаз»до державної виконавчої служби Чернігівської області не пред'являвся, державними виконавцями постанова про відкриття виконавчого провадження не виносилася і Товариством не отримувалася, у зв'язку з чим у ВАТ «Чернігівгаз»відсутні підстави для змін до Статуту товариства. Таким чином, всі положення Статуту ВАТ «Чернігівгаз»та положення про Наглядову раду, положення про Правління ВАТ «Чернігівгаз»є діючими та обов'язковими для виконання посадовими особами Товариства.

Також, позивач вважає, що згідно п. 3.1. ст. 3 Статуту ВАТ «Чернігівгаз»метою діяльності товариства є отримання прибутку шляхом здійснення підприємницької діяльності у встановленому чинним законодавством порядку. Таким чином, підписання додаткової угоди з ТзОВ «Станіславська торгова компанія» №1 від 31.12.2009р. до договору поруки № ПСК 30/07-09 від 30.07.2009р. про те, що порукою забезпечується виконання зобов'язань в сумі 36 000 000,00грн. протирічить меті діяльності товариства, оскільки є фінансово обтяжливим для нормальної діяльності ВАТ «Чернігівгаз», а тому, вказана додаткова угода не могла бути підписана і не підписувалася головою правління ОСОБА_3

Крім цього, позивач у доповненні до відзиву зазначає, висновком спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 129 від 21.04.2010р. щодо фальсифікації копії договору поруки №ПСК 30/07-09 від 30.07.2009р., в якому зазначено, що в наданій копії договору є ознаки монтажу, який виразився у виготовленні заключної частині копії цього договору (її другого аркушу) з одного і того ж документу з використанням ймовірно копіювально-розмножувального та комп'ютерного обладнання.

1 вересня 2010 року у справу вступив прокурор Львівської області для представництва інтересів держави. У поданому відзиві № 05/1-548вих.10 від 05.10.2010 року прокурор просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення з аналогічних підстав, викладених у доповненні до відзиву позивача.

Також, ухвалою суду від 01.09.2010 року залучено до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТзОВ «Карпатська нафтова компанія», оскільки останній виступає боржником за основним договором від 30.07.2009 року № СК 30/07-09, а рішення зі спору може вплинути на права та обов'язки щодо однієї із сторін.

Позивач, відповідач та третя особа в судове засідання участь уповноваженого представника не забезпечили. Однак, позивачем та відповідачем подано клопотання № 18/3154 від 18.11.2011 року та № 14-34/11 від 22.11.2011 року відповідно, про відкладення розгляду справи. Прокурор Львівської області проти даних клопотань заперечив, просить у їх задоволенні відмовити.

Судова колегія порадившись вирішили у їх задоволенні відмовити, оскільки вважає необґрунтованими і безпідставними та зазначає, що учасник судового процесу не позбавлений права і можливості за необхідності забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч. 1-4 ст.28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і з числа осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Крім того, ухвалою від 26.10.2011 року участь сторін та третьої особи обов'язковою не визнавалась, додаткові докази не витребовувались. З огляду на приписи ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Справа розглядається судом більше двох місяців, отже, на думку судової колегії, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Судовою колегією встановлено наступне:

В матеріалах справи міститься ксерокопія договору поруки №ПСК 30/07-09 від 30.07.2009р., за умовами якого ВАТ по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», як поручитель, поручається перед ТзОВ «Станіславська торгова компанія», як кредитором, за виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська нафтова компанія»(боржник) за основним договором купівлі-продажу №СК 30/07-09 від 30.07.2009р. в сумі 36 000 000,00 грн. Від імені поручителя договір підписано головою правління ОСОБА_3, яка, як вказано в договорі, діє на підставі статуту.

Як зазначає позивач в позовній заяві, Статутом ВАТ «Чернігівгаз», затвердженим загальними зборами акціонерів 16.11.2007 року та зареєстрованого 30.11.2007 року, передбачено, що голова правління керує роботою правління і має право без довіреності представляти інтереси товариства та вчиняти від його імені юридичні дії в межах компетенції, визначеної цим статутом (п.7.5.4). В пп. 19 п. 7.3.4 даного Статуту визначено, що до компетенції наглядової ради належить надання згоди на укладення правочину (договору, угоди) на суму, що перевищує 5 000 000,00 грн.

Однак, як стверджує позивач, що в 2009-2010 роках наглядова рада ВАТ «Чернігівгаз»не збиралася і не виносила рішення про надання згоди на укладення головою правління оскаржуваного договору, що підтверджується довідкою позивача № 237 від 27.05.2010 року.

Зважаючи на вищенаведене, позивач не погодившись з даним договором поруки, подав позов про визнання його недійсним, обґрунтовуючи позовні вимоги ст.ст. 92, 203, 215 ЦК України.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи прокурора, колегія суддів вважає, що рішення суду належить скасувати, справу повернути до місцевого господарського суду для направлення за встановленою підсудністю, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ГПК України, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору поруки № ПСК 30/07-09, укладеного 30.07.2009 року між ВАТ по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», як поручителем, та ТзОВ «Станіславська торгова компанія», як кредитор.

Відповідно до п. 20.5 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», згідно з частиною першою статті 15 ГПК України справи зі спорів, зокрема, про визнання договорів недійсними, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. При цьому стороною, зобов'язаною здійснити певні дії, може бути будь-яка із сторін, у якої з огляду на умови договору та з урахуванням фактичних обставин справи відповідний обов'язок існує на момент подання позову.

Як вбачається із умов договору, який є предметом позову, стороною зобов'язаною за договором є поручитель -ВАТ «Чернігівгаз», відповідно до п. 3.1 якого, поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником зобов'язання, передбаченого основним договором, самостійно виконати обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк не пізніше двох банківських днів з моменту отримання вимоги шляхом поставки недоотриманого товару (ТМЦ) або шляхом відшкодування вартості (збитків) грошовими коштами. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсягу, як і боржник, включаючи оплату основного боргу, процентів, неустойки, стягнення збитків та інших виплат, передбачених основним договором.

На момент подання позову, стороною зобов'язаною здійснити певні дії, з огляду на умови договору поруки № ПСК 30/07-09 від 30.07.2009 року є поручитель -ВАТ «Чернігівгаз», місцезнаходження якого згідно витягу з ЄДРЮО та ФОП станом на 20.04.2010 року -м. Чернігів, вул. Любецька, 68 (том І, а.с. 24).

Місцевий господарський суд на дану обставину уваги не звернув та прийняв рішення з порушенням ст. 15 ГПК України, що відповідно до ч. 3 п. 6 ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України, якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

У разі скасування рішення місцевого господарського суду з відповідних підстав апеляційна інстанція має повернути матеріали справи до зазначеного господарського суду, а останній, з урахуванням наведеного в постанові апеляційної інстанції, - надіслати ці матеріали за встановленою підсудністю в порядку статті 17 ГПК (п. 25 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 року № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»).

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія»задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.06.2010 року скасувати.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду Івано-Франківської області для направлення справи за встановленою підсудністю.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т..

суддя Гриців В.М.

суддя Давид Л.Л.