Постанова

від 28.04.2010 по справі 17/215-3977

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.10 Справа № 17/215-3977

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів: Давид Л.Л.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України «Івано-Франківський ліспромкомбінат», м.Івано-Франківськ в особі Тернопільського управління виробничо-технічної комплектації, м.Тернопіль.

на рішення господарського суду Тернопільської області від 26.01.2010 р.

у справі № 17/215 - 3977

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Івано-Франківський ліспромкомбінат», м.Івано-Франківськ в особі Тернопільського управління виробничо-технічної комплектації, м.Тернопіль.

до ТзОВ «ТеДБуд»,м.Тернопіль.

про стягнення боргу по орендній платі.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2- представник.

від відповідача: ОСОБА_3- представник.

РозВ»яснено права й обовВ»язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів та про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 26.01.2010 р. у справі № 17/215 - 3977 (суддя Андрусик Н.О.) в задоволенні позовних вимог Державного підприємства Міністерства оборони України «Івано-Франківський ліспромкомбінат», м.Івано-Франківськ в особі Тернопільського управління виробничо-технічної комплектації, м.Тернопіль до ТзОВ «ТеДБуд»,м.Тернопіль про стягнення боргу по орендній платі відмовлено.

Суд мотивував рішення тим, що рішення господарського суду Тернопільської області від 25.06.2009р., яким договір оренди обладнання від 01.07.04р., що є підставою заявлених позовних вимог, визнано недійсним з моменту укладення, набрало законної сили, оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язаані з його недійсністю, тому вимоги позивача щодо стягнення орендної плати до задоволення не підлягають, як неправомірні та безпідставно заявлені.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

В обгрунтування апеляційної скарги позивач покликається, що оскаржуване рішення прийнято без участі представника позивача, постановою Львівського апеляційного господарського суду по справі N3/210-3170 (17/214-3974) про розірвання договору оренди зазначено, що оскільки станом на день прийняття постанови апеляційною інстанцією термін дії договору закінчився (30.06.2009р.) визнання його недійсним на майбутнє судова колегія вважає неможливим, факту розірвання або визнання його недійсним Львівським апеляційним господарським судом не встановлено. Постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2010р. касаційну скаргу задоволено, рішення господарського суду Тернопільської області від 25.06.2009р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2009р. у справі N3/210-3170 (17/214-3974) скасовано, а справу передано на новий розгляд. Крім того вказано, що згідно акту прийому передачі майна відповідач на протязі терміну дії договору володів та користувався переданим йому майном, орендної плати не сплачував, Акт прийому - передачі майна судом не визнано не дійсним, майно підприємству не повернуто.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, представник в судовому засіданні доводи відхилив, покликаючись на ч.2 ст.548 ЦК України, ст.216 ЦК України вказав, що рішенням господарського суду Тернопільської області від 25.0б.2009р. у справі №3/210-3170 (17/214-3974) в задоволенні первісного позову відмовлено, а по зустрічному позову визнано недійсним договір оренди обладнання від 01.07.2004р. укладеного між ДП «Івано-Франківський ЛПК»та ТОВ «ТеДБуд»з моменту його укладення, як такий, що укладений всупереч чинного законодавства України, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2009р. у справі №3/210-3170 (17/214-3974) рішення господарського суду Тернопільської області від 25.06.2009р. залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, таким чином, рішення господарського суду Тернопільської області від 25.06.2009р. та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2009р. набрали законної сили, за таких обставин, приймаючи до уваги висновки судів, просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Львівським апеляційним господарським судом встановлено:

Як стверджує позивач, 01.07.2004 року між сторонами по справі укладено договір оренди обладнання, відповідно до пункту 1.1 якого Державне підприємство Міністерства оборони України "Івано-Франківський ліспромкомбінат", м. Івано-Франківськ як Орендодавець передав, а товариство з обмеженою відповідальністю „ТедБуд" як Орендар, прийняв у строкове платне володіння та користування обладнання, зазначене у Додатку № 1 до договору, що знаходиться на балансі Орендодавця та розміщене по вул. Лозовецька, 34 у м. Тернополі, загальною вартістю згідно звіту про експертну оцінку - 280 110 гривень.

За твердженнями позивача, відповідач має заборгованість по орендній платі на загальну суму 180683,71 грн., що виникла за період з 1.07.2004р. по 01.04.2008р.

Правомірність укладення між сторонами договору оренди обладнання за №298 від 1.07.2004р. на момент винесення оскаржуваного рішення у даній справі була предметом судового розгляду у справі господарського суду Тернопільської області № 17/214-3974, а саме на момент винесення оскаржуваного рішення по справі набрало законної сили рішення господарського суду від 25.06.2009р. відповідно до якого, договір оренди обладнання від 01.07.2004р. №298, що є підставою заявлених позовних вимог у даній справі визнано недійсним з моменту укладення.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2010р. касаційну скаргу задоволено, рішення господарського суду Тернопільської області від 25.06.2009р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2009р. у справі N3/210-3170 (17/214-3974) скасовано, а справу передано на новий розгляд. В даній постанові основоположним є висновок суду про те, що визнання недійсним спірного договору оренди з моменту укладення суперечить правовій природі договорів оренди, оскільки зі змісту договору оренди випливає можливість його припинення лише на майбутнє, так як договором оренди неможливо повернути вже здійснене за користування орендованим майном.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи і прийняте в ній судове рішення, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Згідно зі ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст.204 ЦК України - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним.

На момент прийняття місцевим господарським судом рішення у даній справі, договір оренди обладнання за №298 від 1.07.2004р. є недійсним, оскільки його недійсність встановлена судом з моменту укладення. Тому, місцевим господарським судом вірно зроблено висновок, що відповідно недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю, тому вимоги позивача в частині стягнення орендної плати до задоволення не підлягають.

Скасування Вищим господарським судом рішення господарського суду Тернопільської області від 25.06.2009р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду у справі №3/210-3170 є підставою для звернення зацікавленої сторони до господарського суду Тернопільської області із заявою в порядку розділу XIII ГПК України у даній справі про перегляд рішення господарського суду Тернопільської області від 26.01.2010р. за нововиявленими обставинами.

Таким чином у суду відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги, оскільки на момент винесення оскаржуваного рішення, висновок суду про неправомірність та безпідставність позовних вимог у даній справі, враховуючи встановлене, є вірним та обґрунтованим.

Статтями 33,34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, колегія приходить до висновку, що позивачем не надано відповідних доказів, що спростовують висновки господарського суду.

Інші доводи апеляційної скарги, а саме щодо неправомірного прийняття рішення без участі представника позивача, спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що ухвалою господарського суду від 14.01.2010р. явка представників сторін обов»язковою не визнавалась, ухвала направлена сторонам 18.01.2010р. відповідно до п.3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГС України від 10.12.02р.№75 (із змінами і доповненнями), про що свідчить відмітка суду.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Тернопільської області, на момент його винесення, є обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв’язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 26.01.2010 р. у справі №17/215-3977 залишити без змін, апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України «Івано-Франківський ліспромкомбінат», м.Івано-Франківськ в особі Тернопільського управління виробничо-технічної комплектації, м.Тернопіль без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Матеріали справи повернути в господарський суд Тернопільської області.

Головуючий-суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Мурська Х.В.