Постанова

від 08.07.2010 по справі 2а-27506/09/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2010 року справа №2а-27506/09/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Колеснік Г.А.

суддів: Ляшенко Д.В., Ястребової Л.В.

при секретарі судового засідання: Агейченковій К.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, дов. № 1 від 05.01.2010 року;

ОСОБА_3, дов. № б/н від 22.06.2010 року

від відповідача: ОСОБА_4, дов. № 4468 від 18.05.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопроводно-каналізаційного господарства» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2010 року по справі № 2а-27506/09/1270 за позовом Комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопроводно-каналізаційного господарства» до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області «про визнання протиправною та часткового скасування вимоги», -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2009 року Комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопроводно-каналізаційного господарства» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області про визнання протиправною та часткового скасування вимоги.

В обґрунтування позовних вимог підприємство зазначило наступне.

Метою діяльності позивача є забезпечення мешканців та юридичних осіб міста Алчевська водою і прийомом стічних вод.

КРВ в м. Алчевську Луганської області було проведене перевірку господарської діяльності позивача за 2007-2008 роки та за період з 01.01.09р. по 31.07.09р., за результатами якої був складений акт. Ревізією були встановлені порушення Кодексу законів про працю України так як підприємство нараховувало та сплачувало посадові оклади з урахуванням зменшених розмірів коефіцієнтів співвідношень, ніж передбачено Галузевою угодою, що призвело до недоотримання заробітної плати штатними працівниками на загальну суму 548 790, 49 грн.

25.09.09р. на адресу підприємства надійшла вимога щодо усунення фінансових порушень за результатами ревізії. Вимога була оскаржена і 23.10.09р. відповіддю КРВ м. Алчевська в задоволенні скарги відмовлено. Позивач вважав, що винесена вимога не законна так як КП «АВУВКГ» належним чином виконані вимоги Закону України «Про держаний бюджет» і у спірні періоди заробітна плата нараховувалась в розмірі 120% встановленого мінімуму. Вимоги ст. 97 КЗпП України та рекомендації, викладені в розділі 3 Галузевої угоди, виконані в повному обсязі. Посилання в акті на порушення «Галузевої угоди на 2007-2009 роки» є безпідставними, оскільки зміст і структура «Галузевої угоди» встановлюють рекомендації з питань нормування і оплати праці і не є обовВ»язковими.

КП «АВУВКГ» ніяким чином не підпорядковане Міністерству ЖКГ, норми Генеральної угоди 2008-2009 від 15.04.08р. підприємством виконані, а вимоги Галузевої угоди є обов'язковими лише для її учасників.

Постановою від 26 лютого 2010 року Луганського окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.

Позивач вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представники позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив її залишити без задоволення , а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2010 року підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом встановлено, що Виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області зареєстроване Комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» за № 1 384 120 0000 000581 від 06.07.99р., і.к. 03340073 ( а.с.12, 13).

Контрольно-ревізійним відділом м. Алчевська Луганської області було проведено ревізію фінансово - господарської діяльності в комунальному підприємстві «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» за 2007-2008 роки та завершений звітний період 2009 року. За результатами ревізії складено акт від 31.08.09р. за № 130-21\016 ( а.с. 29-32). Ревізією встановлені порушення ст. 97 Кодексу законів про працю України та ст. 15 Закону України «Про оплату праці», п.1. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 3.1.3. Галузевої угоди на 2007-2009 роки.

24.09.09р. за № 130-14\783 КРВ у м. Алчевську Луганської області було винесено вимогу щодо усунення фінансових порушень за результатами ревізії в КП «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» відповідно до п.2 якої позивач зобовВ»язаний провести перерахунок заробітної плати працівникам підприємства за липень - грудень 2007 року та січень - травень 2008 року на підставі посадових окладів (тарифних ставок), визначених з урахуванням розмірів коефіцієнтів співвідношень, передбачених Галузевою угодою на 2007-2009 роки та здійснити нарахування та виплату заробітної плати працівникам підприємства за вищевказаний період у загальній сумі 548 790, 49 грн. у термін до 23.12.09р. (а.с.34-35).

Статтею 10 п.п. 1,7 Закону України В«Про державну контрольно-ревізійну службу в УкраїніВ» встановлено, що Головному контрольно-ревізійному управлінню України,контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право:

- перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

- пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Тобто спеціальним законом яким передбачені права та обовВ»язки відповідача визначено право КРУ предВ»являти вимоги лише щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Позивач згідно статуту діє у формі комунального підприємства яке створене на основі власності територіальної громади (п.2.1,22 Статуту)(а.с.8-9).

Предметом вимоги яка оскаржується є виплата заробітної плати з коштів комунального підприємства, що не є використанням державної власності та фінансів.

Таким чином відповідач приймаючи п.2 оскаржуваної вимоги вийшов за межі своїх повноважень, він діяв не у спосіб передбачений Законом, тобто прийняв протиправне рішення , яке безумовно підлягає скасуванню.

Крім того судова колегія вважає необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Статтею 14 цього Закону встановлено, що договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) та виробничому (колективний договір) рівнях відповідно до Закону України "Про колективні договори і угоди".

Норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою або регіональною угодами, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців.

Таким чином діючим законодавством передбачена можливість оплати праці нижче від норм визначених угодами, але не нижче від державних норм і гарантій та про це повинно бути зазначено у колективному договорі.

Пунктом 4.2.4 Колективного договору передбачена така можливість у разі фінансових труднощів.

Наявність у спірні періоди у позивача фінансових труднощів відповідачем не спростовано.

Дотримання позивачем у зазначений час державних норм і гарантій оплати праці відповідачем визнається.

Пунктом 3.1.3 Галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2007-2009 роки, зареєстрованої в Міністерстві праці та соціальної політики України 27.06.07р. за № 51, передбачено, що мінімальна тарифна ставка ( оклад) за просту некваліфіковану працю встановлюється у розмірі не нижче визначеної законодавством мінімальної заробітної плати, а мінімальна тарифна ставка робітника і розряду - у розмірі не менше 120% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.93р. № 3356-XII положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої, регіональної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

Тобто норми галузевої угоди є обов'язковими для виконання лише її учасниками, яким позивач не є, що підтверджено самою Галузевою угодою між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2007- 2009 роки, зареєстрованої в Міністерстві праці та соціальної політики за № 51 від 27.06.07р. ( а.с.98-124), а також листом генерального директора об'єднання організацій роботодавців Луганської області від 18.08.09р. за № 19\9-41(а.с. 78).

З зазначеного листа вбачається, що Федерація роботодавців України, до складу якого входить установа роботодавців підприємств житлово-комунального господарства Луганської області, є суб'єктом підписання Генеральної угоди та не є суб'єктом підписання Галузевої угоди від 15.06.07р., що підписано Міністерством з питань житлово-комунального господарства України та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2007-2009 роки, зареєстрованої в Міністерстві праці та соціальної політики України 27.06.07р. за № 51, тому норми Галузевої угоди розглядаються як рекомендовані.

Відповідно ст. 3 Закону України «Про колективні договори і угоди» колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом з однієї сторони і однією або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів - представниками трудящих, обраними і уповноваженими трудовим колективом.

Статтею 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» передбачено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Таким чином, підприємством у період липень-грудень 2007 року та січень-травень 2008 року заробітна плата працівникам виплачувалась із дотриманням вимог діючих Законів, які регулюють спірні правовідносини, виходячи із положень Колективного договору, обґрунтовано без урахувань рекомендацій Галузевої угоди, а тому оскаржуваний 2 пункт вимоги КРУ є безпідставним і виходячи із вимог діючого законодавства.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2010 року по справі № 2а-27506/09/1270 - задовольнити і постанову суду 1 інстанції скасувати.

Позовні вимоги Комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопроводно-каналізаційного господарства» до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області «про визнання протиправною та часткового скасування вимоги» - задовольнити та визнати протиправним і скасувати п. 2 Вимоги заступника начальника контрольно-ревізійного відділу у м. Алчевську від 24.09.2009 року № 130-14/783 «Про проведення перерахунку заробітної плати працівникам Підприємства за липень-грудень 2007 року та січень-травень 2008 року на підставі посадових окладів (тарифних ставок), визначених з урахуванням розмірів коефіцієнтів співвідношень, передбачених галузевою угодою на 2007-2009 роки та здійснити нарахування та виплату заробітної плати працівниками підприємства за вищезазначений період у загальній сумі 548 790 грн. 49 коп. у термін до 31.12.2009 року, про що повідомити інформацією».

Присудити з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопроводно-каналізаційного господарства» понесені судові витрати в сумі 45,9 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили, а в разі складення і проголошення вступної та резолютивної частин постанови, з дня складення постанови в повному обсязі.

Колегія суддів: