Постанова

від 26.02.2010 по справі 2а-27506/09/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №  2а- 27506/09/1270

                                                  Категорія 2.32                                                                              

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 лютого 2010 року                                           м. Луганськ                                                      

    Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді: Шембелян В.С., при секретарі: Бородіній І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом   Комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області про визнання протиправною та часткового скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

09 листопада 2009 року позивач звернувся до суду з позовом  до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області про визнання протиправною та часткового скасування вимоги. В позові він посилається на те, що   метою діяльності позивача є забезпечення мешканців та юридичних  осіб міста  Алчевська водою і прийомом стічних вод. КРВ в м. Алчевську Луганської області було проведене перевірку господарської діяльності за 2007-2008 роки та за період з 01.01.09р. по 31.07.09р.,  за результатами якої був складений акт.  Ревізією були встановлені порушення Кодексу законів про працю  України. Підприємство нараховувало та сплачувало посадові оклади з урахуванням зменшених розмірів коефіцієнтів співвідношень, ніж передбачено Галузевою угодою, що призвело до недоотримання заробітної плати штатними працівниками на загальну суму 548 790, 49 грн. 25.09.09р. на адресу підприємства надійшла вимога щодо усунення фінансових  порушень за результатами ревізії. Вимога була оскаржена, 23.10.09р. відповіддю КРВ м. Алчевська в задоволенні скарги відмовлено. Позивач вважає, що винесена вимога не законна. КП «АВУВКГ» належним чином виконані вимоги Закону України «Про держаний бюджет» відповідно до якого заробітна плата нараховувалась в розмірі 120% встановленого мінімуму. Вимоги ст. 97 КЗпП України та рекомендації, викладені в розділі 3 Галузевої угоди, на думку позивача, виконані в повному обсязі. Посилання в акті на порушення «Галузевої угоди на 2007-2009 роки» є безпідставними, оскільки зміст і структура «Галузевої угоди» встановлюють рекомендації з питань нормування і оплати праці. Тому, позивач вважає, що рекомендації, викладені в розділі 3 «Оплата та нормування  праці»  «Галузевої угоди» КП «АВУВКГ» виконанні в повному обсязі. КП «АВУВКГ» ніяким чином не підпорядковане Міністерству ЖКГ, норми Генеральної угоди 2008-2009 від 15.04.08р.не поширюються на дане підприємство. Вимоги Галузевої угоди  є обов’язковими лише для її учасників.  На підставі викладеного позивач просив скасувати п.2 вимоги від 24.09.09р. № 130-14\783 «Про  проведення перерахунку заробітної плати працівникам Підприємства за липень – грудень 2007 року та січень – травень 2008 року  на підставі посадових окладів  ( тарифних ставок), визначених з урахуванням розмірів коефіцієнта  співвідношень, передбачених Галузевою угодою на 2007-2009 роки   та здійснити нарахування  та виплату заробітної плати працівникам підприємства за вищевказаний період у загальній сумі 548 790, 49 грн. у термін до  23.12.09р. про що повідомити інформацією».

20.11.09р. позивач уточнив обґрунтування позову. Зазначив, що  згідно з п.2 ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів  захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, порушують права та законні інтереси суб’єктів господарювання або споживачів». Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.93р. № 2939-ХІІ державна контрольна-ревізійна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України. Галузева угода має рекомендоване значення, тобто не є законом. Тому вимоги галузевої угоди, не є  обов’язковими для виконання позивачем, оскільки він не учасник цієї угоди.

    В судовому засіданні представники позивача позов підтримали  та  надали відповідні  пояснення.  Просили суд визнати протиправним та скасувати п. 2 Вимоги заступника начальника  КРВ м. Алчевська Луганської області від 24.09.09р. № 130-14\783   Про  проведення перерахунку заробітної плати працівникам Підприємства за липень – грудень 2007 року та січень – травень 2008 року  на підставі посадових окладів  ( тарифних ставок), визначених з урахуванням розмірів коефіцієнта  співвідношень, передбачених Галузевою угодою на 2007-2009 роки   та здійснити нарахування  та виплату заробітної плати працівникам підприємства за вищевказаний період у загальній сумі 548 790, 49 грн. у термін до 23.12.09р. про що повідомити інформацією» .

    Представник відповідача  в судовому  засіданні заперечував проти позовних вимог, надав пояснення, в яких зазначив, що   у період з січня по червень 2007 року працівникам КП «АВУВКГ» нараховувались та сплачені посадові оклади з урахуванням розмірів  коефіцієнтів співвідношень, які передбачено Галузевою угодою, укладеною між Міністерством з питань ЖКГ України та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування   населення  України на 2005-2006 роки, зареєстрованої в Міністерстві праці та соціальної політики України  01.04.05р. за № 2014\0\14-05\015-12. У період    липень-грудень 2007 року та в січні – травні 2008 року працівникам КП «АВУВКГ»  нараховувались та сплачені посадові оклади з урахуванням розмірів коефіцієнтів співвідношень, які передбачені Галузевою угодою на 2007-2009 роки. Статтею 97 КЗпП України та ст. 15 Закону України від 24.03.95р. № 108\95 –ВР «Про оплату праці», передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових  окладів, умови ведення та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюється підприємствами, установами, організаціями  самостійно  у колективному договорі  з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами. Конкретні розміри тарифних ставок  ( окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат і премій, винагород встановлюється з  урахування вимог, вказаних у цих статтях. Обов’язковість дотримання вимог галузевої угоди щодо затвердження схеми посадових окладів працівників встановлена п.4.2.2 Колективного договору позивача, на 2006-2011 роки зміни до якого на період зменшення розмірів коефіцієнтів, що вказані в акті перевірки не вносились. Пунктом  3.1.3 Галузевої угоди на 2007-2009 роки, передбачено, що мінімальна тарифна ставка ( оклад) за просту не кваліфікаційну роботу встановлюється  у розмірі не нижче визначеної  законодавством мінімальної заробітної плати, а мінімальна тарифна ставка робітника І розряду – у розмірі не менше 12-% розміру мінімальної   заробітної плати, встановленої  законом. Однак при наявності зареєстрованої в  Міністерстві праці та соціальної політики України 18.06.07р.  Галузевої угоди на 2007-2009 роки, у липні – грудні 2007 роки та січні -  травні 2008 року працівниками КП «АВУВКГ»  нараховано та сплачено посадові оклади з урахуванням зменшених розмірів коефіцієнтів співвідношень, ніж передбачено вищевказаною Галузевою угодою на 2007-2009 роки, в наслідок застосування розмірів коефіцієнтів співвідношень відповідно  до Галузевої угоди на 2005-2006 роки, зареєстрованої в Міністерстві праці та соціальної політики України 01.04.05 за 2014\0\14-05\015-12. Це призвело до недоотримання заробітної плати штатними працівниками у період з липень-грудень 2007 року та січні – травні 2008 року  на загальну суму 548 790, 49 грн.  Тому просив суд відмовити  в задоволені позовних вимог.

    Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

    Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що  Виконавчим комітетом Алчевської міської  ради  Луганської області зареєстроване Комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» за № 1 384 120 0000 000581 від 06.07.99р., і.к. 03340073 ( а.с.12, 13).

Робітниками контрольно-ревізійного відділу м. Алчевська Луганської області було проведене ревізію фінансово – господарської діяльності в комунальному підприємстві «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» за 2007-2008 роки та завершений звітний період 2009 року. За результатами ревізії складено акт від 31.08.09р. за № 130-21\016 ( а.с. 29-32). Ревізією встановлені порушення  ст. 97 Кодексу законів про працю України та ст. 15 Закону України «Про оплату праці», п.1. ст. 9  Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 3.1.3. Галузевої угоди на 2007-2009 роки.  

24.09.09р. за № 130-14\783 КРВ у м. Алчевську Луганської області було винесено вимогу щодо усунення фінансових порушень за результатами ревізії в КП «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»  (а.с.34-35).

Не погодившись з вимогою від 24.09.09р. 3 130\14\783 позивач оскаржив п.2 зазначеної вимоги  стосовно зобов’язання  провести перерахунок заробітної плати працівникам підприємства за липень – грудень 2007 року та січень – травень 2008 року на підставі посадових окладів ( тарифних ставок), визначених  з урахуванням розмірів коефіцієнтів співвідношень, передбачених Галузевою угодою на 2007-2009 роки та здійснення нарахування та виплату заробітної плати працівникам підприємства за вищевказаний період  у загальній сумі 548 790, 49 грн.  у термін до  23.12.09р.    (а.с. 18-21).

  Згідно з ст. 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов’язань щодо оплати праці.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці.

Пунктом 3.1.3 Галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового  обслуговування населення України на 2007-2009 роки, зареєстрованнї  в Міністерстві праці та соціальної політики України 27.06.07р. за № 51, передбачено, що мінімальна тарифна ставка ( оклад) за просту некваліфіковану працю встановлюється у розірі не нижче визначенної законодавством мінімальної заробітної плати, а мінімальна тарифна ставка робітника і розряду – у розмірі не меньше 120% розміру мінімальної заробтної плти, встанволенної законом.

Таким чином, позивач визнає, що ним працівникам  Комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»  у період липень-грудень 2007 року та січень-травень 2008 року нараховувались та сплачувалися посадові оклади з урахуванням менших розмірів коефіцієнтів співвідношень ніж , це передбачено Галузевою угодою на 2007-2009 роки. Однак вважає свої дії правомірними, оскільки він не є учасником Галузевої угоди.

Однак відповідно до п.п. 4.2.2 Колективного договору на 2006-2011 роки  встановлені схеми посадових окладів робітників відповідно до додатку 4. Встановити, що між розрядні  співвідношення в оплаті праці керівників, професіоналів, спеціалістів та технічного персоналу підприємства, встановлюються відповідно до посадових окладів техніка, який не може бути нижче ніж місячний тариф ставки робочого 3 розряду,  зайнятого на основному виробництві  з нормальними умовами праці. Позивач також не заперечує, що згідно з п. 2.2 та п. 2.3 Колективного договору на 2006-2011 роки  передбачено встановлення схеми  посадових окладів робітників згідно додатку 4 та встановлення розмірів тарифних ставок робочих, використовуючи єдину сітку між розрядних тарифних коефіцієнтів за підгалузями та видами робіт житлово-комунального господарства згідно галузевої угоди.

Суд вважає правомірним доводи позивача, що норми галузевої угоди є обов’язковими для виконання лише учасників, яким позивач не є, що підтверджено самою Галузевою угодою між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України  та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення  України на 2007- 2009 роки, зареєстрованої  в Міністерстві праці та соціальної політики за № 51 від 27.06.07р. ( а.с.98-124),  а також  листом генерального директора об’єднання організацій  роботодавців Луганської області від 18.08.09р. за № 19\9-41(.а.с. 78). З зазначеного листа вбачається, що Федерація роботодавців України, до складу якого входить установа роботодавців підприємств житлово - комунального господарства Луганської області, є суб’єктом підписання Генеральної угоди та не є  суб’єктом підписання Галузевої угоди від 15.06.07р ., що підписано Міністерством з питань житлово-комунального господарства України та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового  обслуговування населення України на 2007-2009 роки, зареєстрованнї  в Міністерстві праці та соціальної політики України 27.06.07р. за № 51, тому норми  Галузевої угоди розглядаються як рекомендовані

Однак, суд погоджується з доводами відповідача, що позивач має дотримуватись норм колективного договору, в якому передбачено обов’язок підприємства дотримуватись Галузевої угоди. За таких обставин, було обов’язковим застосування норм Галузевої угоди для підприємства позивача, щодо застосування передбачених нею розмірів коефіцієнтів співвідношення посадових окладів штатних праціників.    

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відновідно ст. 3 Закону України «Про колективні договори до угоди» від 01.07.93р. № 3356-XII колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом з однієї сторони і однією або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів — представниками трудящих, обраними і уповноваженими трудовим колективом.

Статею 5  Закону України «Про колективні договори до угоди» від 01.07.93р. № 3356-XII передбачено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов’язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Відповідно до ч.1  ст. 9 Закону України «Про колективні договори до угоди» від 01.07.93р. № 3356-XII положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов’язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої, регіональної угод діють безпосередньо і є обов’язковими для всіх суб’єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що працівникам  Комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»  у період липень-грудень 2007 року та січень-травень 2008 року безпідставно нараховувались посадові оклади за меншим розміром коефіцієнту співвідношень, ніж це передбачено Галузевою угодою  на 2007-2011 роки, оскільки дотримання вимог Галузевої угоди під час оплати праці штатних працівників прямо передбачено в Колективному договорі позивача. Тому  а п.2  вимоги КРВ в м. Алчевську Луганської області щодо  усунення фінансових порушень є законним та обґрунтованим і підлягає викоанню.    

Питання щодо судових витрата вирішити згідно із статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 26 лютого  2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

    В задоволенні уточнених позовних вимог Комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області про визнання протиправним та скасування п.2  вимоги  від 24.09.09р. за № 130 – 14\783 відмовити за необґрунтованістю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови  складено та підписано 03 березня 2010 року.

Суддя                                                                                               В.С. Шембелян