Ухвала

від 17.09.2015 по справі 821/1633/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1633/15-а

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року у справі за позовом приватного підприємства «Монополіст» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2015 року ПП «Монополіст» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м.Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів №190220151 від 19.02.2015р. (реєстраційний №9018435039), укладеного між ПП «Монополіст» та ДПІ у м.Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області;

- визнати протиправною відмову ДПІ у м.Херсоні у прийнятті податкової декларації ПП «Монополіст» з податку на додану вартість за квітень 2015 року засобами телекомунікаційного зв'язку через Єдине вікно подання електронної звітності ДФС України в електронному вигляді із використанням електронного цифрового підпису;

- визнати прийнятою ДПІ у м.Херсоні податкову декларацію ПП «Монополіст» з податку на додану вартість за квітень 2015 року у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме 18.05.2015р.;

- зобов'язати ДПІ у м.Херсоні поновити дію Договору про визнання електронних документів №190220151 від 19.02.2015р. (реєстраційний №9018435039), укладеного між ПП «Монополіст» та ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області.

Позов обґрунтовувало тим, що зазначення очевидно недостовірних відомостей про місцезнаходження платника податків може бути підставою для відмови у прийнятті податкової декларації відповідно до ст.49.11 ПК України, але не є підставою для одностороннього розірвання договору про надання адміністративної послуги щодо прийняття податкових документів в електронному вигляді через мережу Інтернет. Розірвання Договору про визнання електронних документів №190220151 від 19.02.2015р. грубо порушує права та інтереси підприємства та фактично блокує його господарську діяльність, так як податкова звітність з ПДВ подається виключно в електронному вигляді, як і реєстрація податкових накладних.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19.06.2015р. позов ПП «Монополіст» задоволено у повному обсязі.

Приймаючи вказане рішення суд дійшов висновку, що розірвання відповідачем в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів №190220151 від 19.02.2015р. з мотивів відсутності позивача за місцезнаходженням є безпідставним, оскільки єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, тоді як на дату розірвання Договору відомості про юридичну особу - позивача були підтвердженими. Зазначене, за висновками суду, свідчить про безпідставність неприйняття відповідачем податкової звітності позивача, і податкові декларації ПП «Монополіст» вважаються прийнятими у день їх фактичного отримання контролюючим органом.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у м.Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позов ПП «Монополіст» залишити без задоволення. В своїй скарзі апелянт зазначає, що розірвання договору було зумовлено тим, що за результатами здійснення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, знаходження позивача за юридичною адресою не встановлено. Платник податків ПП «Монополіст» фактично змінив місце реєстрації, чим порушив умови п.6.3, п.6.4 Договору від 19.02.2015р. та що спричинило наявність недостовірної інформації в ЄДР.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Монополіст» 04.04.2013р. зареєстровано як суб'єкт господарської діяльності за юридичною адресою: м.Херсон, вул.Чорноморська, 8-а. Основний вид діяльності підприємства - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

19.02.2015р. між ПП «Монополіст» та ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області було укладено договір №190220151 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Листом №5396/10/21-03-11-03-30 від 14.05.2015р. «Про розірвання договору про визнання електронних документів» ДПІ у м.Херсоні повідомлено ПП «Монополіст» про розірвання договору про визнання електронних документів №190220151 від 19.02.2015р. в односторонньому порядку з 14.05.2015р. у зв'язку з порушенням підприємством вимог п.6.3 та 6.4 вказаного договору та ст.ст. 610, 611, 638 ЦК України. Зокрема, зазначено, що ПП «Монополіст» фактично змінило місце реєстрації.

Вказане стало підставою для неприйняття податковим органом поданої, на виконання п.49.4 ПК України, 18.05.2015р. ПП «Монополіст» до ДПІ у м.Херсоні податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2015 року в електронній формі з накладенням електронного підпису.

Вважаючи дії податкового органу щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів протиправними, що потягло за собою неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року засобами телекомунікаційного зв'язку, ПП «Монополіст» звернулося до суду з даним позовом. Колегія суддів погоджується з висновком Херсонського окружного адміністративного позову про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.3 КАС України адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Згідно п.п.19-1.1.44 п.19-1.1 ст.19 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: надають послуги електронного цифрового підпису.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 «Про надання електронної податкової звітності» затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, відповідно до якої платник податку може надіслати до органу доходів і зборів засобами телекомунікаційного зв'язку податкові документи в електронному вигляді, після того як з органом доходів і зборів укладено договір про визнання електронних документів, а також органу доходів і зборів надано посилені сертифікати відкритих ключів, сформовані акредитованим центром сертифікації ключів.

Укладений 19.02.2015р. між ПП «Монополіст» та ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області договір №190220151 про визнання електронних документів відповідає примірному договору згідно додатку №1 до Інструкції №233.

Строк дії договору та підстави для його розірвання в односторонньому порядку передбачено пунктом 6 договору №190220151 від 19.02.2015р. Зокрема, зазначено, що договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів (п.6.3); орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації (п.6.4).

Як вбачається з листа ДПІ у м.Херсоні №5396/10/21-03-11-03-30 від 14.05.2015р. «Про розірвання договору про визнання електронних документів», посилань на першу умову п.6.4 договору від 19.02.2015 №190220151 - ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих, не має.

Згідно з доводами відповідача, підставою для розірвання договору є фактична зміна місця реєстрації ПП «Монополіст». Зокрема, податковий орган посилається на те, що за результатами проведених заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження ПП «Монополіст» встановлено відсутність юридичної особи за місцезнаходженням м.Херсон, вул.Чорноморська, 8-а, про що державному реєстратору 13.05.2015р. направлено повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до п.12.5 розділу XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених ч.12 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців».

У відповідності до ч.12 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» у разі надходження державному реєстратору від органу доходів та зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Згідно ч.14 цієї ж статті Закону у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Тобто, сам лише факт надіслання податковим органом до державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням не є беззаперечним доказом зміни платником податків юридичної адреси і, як наслідок, не являється підставою для розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку.

Згідно ч.1 ст.16, ч.1, ч.3 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження (місця реєстрації) є дані з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

В матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.05.2015р. згідно якого місцезнаходженням юридичної особи ПП «Монополіст» є: м.Херсон, вул.Чорноморська, 8-а, що спростовує доводи апелянта про зміну платником місця реєстрації. Ніяких записів про відсутність підприємства за юридичною адресою в ЄДР не вносилось, тоді як в травні 2015 року запис про підтвердження відомостей про юридичну особу вносився державним реєстратором двічі: 14.05.2015р. та 22.05.2015р.

З цих підстав суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання апелянта на лист арбітражного керуючого від 11.06.2015р.

Варто зазначити, що лист ДПІ у м.Херсоні №5396/10/21-03-11-03-30 від 14.05.2015р. про розірвання договору був надісланий ПП «Монополіст» саме за адресою: м.Херсон, вул.Чорноморська, 8-а та отриманий позивачем своєчасно.

Частиною 3 статті 651 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від договору у повному обсязі або частково, дозволяється у разі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом та зазначено, що лише у відповідності до даних умов договір відповідно є розірваним або зміненим.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Наявність рішення суду про зміну або розірвання договору через істотні порушення позивачем умов договору податковим органом не доведено.

А відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у ДПІ у м.Херсоні не було підстав для розірвання договору з позивачем в односторонньому порядку з підстав передбачених умовами договору. Такі дії є протиправними та обмежують і порушують законні права позивача на подання податкової звітності в електронному вигляді, оскільки не маючи змоги зареєструвати та подати в електронному вигляді податкові накладні, позивач фактично не має змоги здійснювати господарську діяльність.

Відповідно до п.49.8 ст.49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.48.3 та п.48.4 ст.48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п.49.13 ст.49 ПК України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Враховуючи, що дії відповідача щодо розірвання договору в односторонньому порядку у судовому порядку визнаються протиправними, що, у свою чергу, свідчить про безпідставність неприйняття відповідачем податкової звітності позивача, колегія суддів погоджується з Херсонським окружним адміністративним судом, що податкова декларація ПП «Монополіст» з ПДВ за квітень 2015 року вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

При розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.