Ухвала

від 21.09.2015 по справі 803/305/15-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 р. Справа № 876/4330/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

з участю представника відповідача: Пруса Б.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Фермерського господарства «Поділля» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області до Фермерського господарства «Поділля» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах,-

В С Т А Н О В И Л А:

17.02.2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в розмірі 10622,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в порушення статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, не відшкодував виплачені пільгові пенсії за грудень 2014 року та за січень 2015 року в розмірі 10622,43 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Фермерського господарства «Поділля» (45614, Волинська область, Луцький район, село Смогилів, вулиця Миру, будинок 100, ідентифікаційний код юридичної особи 13367668) на користь Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області (43001, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 68, ідентифікаційний код юридичної особи 20130414, р/р 256027012243 у ВОУ ВАТ «Державний ощадний банк України») заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період грудень 2014 року та за січень 2015 року в загальній сумі 10622,43 грн. (десять тисяч шістсот двадцять дві гривні сорок три копійки).

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є необгрунтованою, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову.

В апеляційній скарзі зазначає, що громадянка ОСОБА_2 не входить до переліку осіб, пільгова пенсія за яких відшкодовується відповідно до частини другої «Перехідних положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а входить до пільговиків, які передбачені п.«ж» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як жінка яка працювала у сільськогосподарському виробництві і виховала п'ятеро дітей, тобто, пенсія їй повинна виплачуватись за рахунок коштів Державного бюджету України, що не покладає на ФГ «Поділля» зобов'язань зі сплати коштів до Пенсійного фонду України.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта Прус Б.С. надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області існує заборгованість по виплаті та доставці пільгових пенсій, яка повинна бути стягнута із боржника на користь позивача.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст.195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що ФГ «Поділля» 16 травня 1995 року зареєстроване як юридична особа Луцькою райдержадміністрацією Волинської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 398019 та є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. (а.с.8, 9)

За період роботи у ФГ «Поділля» право на пільгову пенсію отримали ОСОБА_2, як матір, що виховала п'ятеро і більше дітей та працювала у сільськогосподарському виробництві, відповідно до пункту «ж» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п.«ж» ч.1 ст.13 «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно матеріалів справи, позивач направляв до відповідача остаточні розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за 2014 рік та щомісячний розмір відшкодувань на 2015 рік на загальну суму боргу 10622,43 грн., однак станом 03 лютого 2015 року вказаної суми оплачено не було, що також підтверджується карткою особового рахунку платника за період 01 січня 2004 року по 26 лютого 2015 року. (а.с.17-18).

Оскільки витрати на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період за грудень 2014 року та за січень 2015 року в розмірі 10622,43 грн. відповідачем не відшкодовані позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Згідно п.2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Абзацом четвертим пункту першого статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього закону.

Згідно абзацу третього пункту першого статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюється ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону, а саме фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Матеріалами справи підтверджено, що підприємство підпадає під дію частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та перебуває на обліку в УПФ України в Луцькому районі, що підтверджується листом управління від 14 січня 2015 року №105/03-14. (а.с.7).

Відповідно до абзацу першого пункту 6.1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, підлягають відшкодуванню в розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку таких пенсій.

Згідно пунктів 6.4, 6.5, 6.8, 6.9 розділу 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Згідно розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах з 2015 року та листа УПФ України в Луцькому районі від 14 січня 2015 року №105/03-14, ФГ «Поділля» зобов'язаний щомісяця сплачувати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій громадянці ОСОБА_2 Таким чином за період 2014 року та січень 2015 року відповідач мав сплатити 10622,43 грн., про те своїх зобов'язань не виконав у зв'язку із чим виникла вищезгадана заборгованість. (а.с.7)

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про підставність позовних вимог позивача про стягнення з відповідача в їх користь 10622, 43 грн., оскільки відповідачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій відшкодовані не були.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку, відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Поділля» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року у справі №803/305/15-а- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М. Ліщинський

Судді О.І. Довга

І.І.Запотічний