Провадження № 2/641/147/2013 Справа № 2-2169/11
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2013 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Григор 'єва Б.П.
при секретарі - Листопад І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ПП В«Земля та людиВ» про розірвання договорів, виділення в натурі частки у праві спільної сумісної власності подружжя, стягнення грошових коштів та витрат на правову допомогу, звернення стягнення грошових коштів на частку у праві спільної сумісної власності подружжя,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та ПП В«Земля та людиВ» , у якому просив розірвати договір доручення від 4 грудня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у формі нотаріально завіреної розписки, зареєстрованої в реєстрі правочинів за № 4772, розірвати договір доручення від 5 січня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством В«Земля та людиВ» та стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 208 000 грн. 00 коп. та суму витрат на правову допомогу у розмірі 8 000, 00 грн.
Представником позивача у судовому засіданні позовні вимоги були уточнені. Відповідно до уточненої позовної заяви від 15.07.2011 року представник позивача звернувся до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ПП В«Земля та людиВ» із позовом про розірвання договору доручення від 4 грудня 2009 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у формі нотаріально завіреної розписки, зареєстрованої в реєстрі правочинів за № 4772, розірвання договору доручення від 5 січня 2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПП В«Земля та людиВ» , виділення в натурі частки ОСОБА_2 у спільному сумісному майні подружжя (Ѕ житлового будинку літ. А-2 по пров. Дорохівському, 6, що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 12.01.2009 р.), стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 208 000 грн. 00 коп. основного боргу, 5 200, 00 грн. інфляційних втрат та 2 000, 21 грн. 3 % річних, витрат на правову допомогу у розмірі 8 000, 00 грн., звернення стягнення на частку ОСОБА_2 у спільному сумісному майні подружжя, а саме: на Ѕ житлового будинку літ. А-2 по пров. Дорохівському, 6, що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 12.01.2009 р., виданого Жовтневою районною радою м. Харкова.
В обгрунтування позовних вимог позивач та його представник посилалися на те, що 4 грудня 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір доручення у формі нотаріально завіреної розписки, зареєстрованої в реєстрі правочинів за № 4772, відповідно до якої ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 гроші у сумі 208 000,00 грн. 00 копійок, для купівлі останньому житлового будинку в смт. Пісочин Харківського району Харківської області та оформлення купівлі будинку на його ім'я. Терміном виконання забов'язання було зазначено 1 січня 2011 року. Договір доручення був укладений у грудні 2009 року. До 1 січня 2011 року передані кошти залишалися у ОСОБА_2 на належній правовій підставі, тобто для необхідності за їх рахунок виконати своє зобов'язання. Оскільки строк виконання умов договору вже сплив, а придбання житлового будинку не відбулося, підстави для знаходження коштів у ОСОБА_2 відпали.
Договір доручення від 04 грудня 2009 року позивач просить розірвати, оскільки відпала необхідність подальшої дії зазначеного договору.
Також, позивач вказує, що 5 січня 2010 року між ОСОБА_1 та ПП В«Земля та людиВ» було укладено договір доручення, за яким ПП В«Земля та людиВ» взяло на себе обов'язок вчиняти усі необхідні юридичні дії стосовно виконання договору доручення, укладеного у формі нотаріально завіреної розписки від 04.12.2009 за реєстраційним номером 4772 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Відповідно до п. 2.1 цього договору ПП В«Земля та людиВ» зобов'язався у разі невиконання ОСОБА_2 своїх обов'язків за договором в десятиденний термін звернутися до суду з метою захисту інтересів ОСОБА_1 Виходячи з умов договору доручення від 4 грудня 2009 року останнім строком виконання ПП В«Земля та людиВ» свого обов'язку було 11 січня 2011 року. Свій обов'язок за договором доручення від 5 січня 2010 року ПП В«Земля та людиВ» не виконав, позовної заяви про захист порушених прав позивача до суду подано не було. ПП В«Земля та людиВ» , не виконавши свого зобов'язання, порушило його істотні умови. Подальша дія укладеного договору є неможливою через неналежне виконання договору ПП В«Земля та людиВ» . З наведених підстав позивач просить розірвати договір доручення від 5 січня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП В«Земля та людиВ» .
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПП В«Земля та людиВ» та їх представники у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.
04 грудня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір доручення у формі нотаріально завіреної розписки, зареєстрованої в реєстрі правочинів за № 4772. Відповідно до вказаного договору ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 208 000,00 грн. 00 копійок, для купівлі останньому житлового будинку в смт. Пісочин Харківського району Харківської області та оформлення купівлі будинку на його ім'я. Терміном виконання зобов'язання було зазначено 1 січня 2011 року.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідачем ОСОБА_2 умови договору доручення від 04 грудня 2009 року виконані не були, гроші, отримані від позивача на виконання вказанного договору доручення нею ОСОБА_1 не поверталися.
У статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення зобов'язання передбачені ст. 611 ЦК України, зокрема це розірвання договору (п.1ч.1ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Таким чином, договір доручення 04 грудня 2009 року у формі нотаріально завіреної розписки, зареєстрованої в реєстрі правочинів за № 4772, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, підлягає розірванню.
Грошові кошти у розмірі 208 000, 00 грн., передані ОСОБА_1 за договором доручення від 04 грудня 2009 року ОСОБА_2, підлягають поверненню із сплатою відповідних процентів, керуючись наступним.
Частиною 1 статті 1212 ЦК України встановлено, що особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Оскільки зі спливом строку виконання договору доручення від 04 грудня 2009 року придбання житлового будинку не відбулося, підстави для знаходження коштів у ОСОБА_2 відпали.
Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 ЦК України).
Згідно з ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання встановлена ст. 625 ЦК України, керуючись приписами якої сума боргу станом на дату подання уточненої позовної заяви від 15.07.2011 року з урахуванням індексу інфляції за період з квітня 2011 року по червень 2011 року складає: 208 000,00 грн. Ч 102, 5 ч 100 = 213 200, 00 грн. Інфляційна складова основного боргу: 213 200, 00 - 208 000,00 = 5 200, 00 грн. Згідно з наданим розрахунком 3% річних з суми боргу за період прострочення боргу в редакції уточненого позову 15.07.2011 року за період з березня 2011 р. по липень 2011 р. склали: березень 2011 року - 239, 34 грн., за квітень 2011 року - 512,88 грн., за травень 2011 року - 410,30 грн., за червень 2011 року - 512,87 грн., за липень 2011 року - 324,82 грн., всього - 2 000,21 грн. Разом підлягає стягненню на користь позивача 215 200,21 грн.
Також, відповідач ОСОБА_2 на час укладення договору дорученння від 04 грудня 2009 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_3.
Згідно з ч. 1 ст. 73 СК України за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.
Відповідно до ст. 371 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому статтею 366 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, майна у ОСОБА_2, на яке може було б зверненути стягнення немає.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №7718 від 27.11.2012 року технічна можливість виділення 1/2 частини житлового будинку літ. А-2 по пров. Дорохівському, 6 у м. Харкові з окремим входом відповідачці ОСОБА_2 існує. В експертному висновку запропоновано два варіанти розподілу житлового будинку по пров. Дорохівському, 6 у м. Харкові у відповідності до ідеальних часток співлвсників у праві власності. Ринкова вартість Ѕ частини житлового будинку по пров. Дорохівському, 6 у м. Харкові в цінах листопада 2012 року складає 621 097, 00 грн. Отже, вартість Ѕ частини житлового будинку по пров. Дорохівському, 6 у м. Харкові є достатньою для виконання грошових вимог позивача до ОСОБА_2
Заперечень співвласника житлового будинку літ. А-2 по пров. Дорохівському, 6 у м. Харкові щодо виділу ОСОБА_2 в натурі Ѕ частини цього житлового будинку не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині розірвання договору доручення від 04 грудня 2009 року у формі нотаріально завіреної розписки, зареєстрованої в реєстрі правочинів за № 4772, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виділення в натурі частки ОСОБА_2 у спільному сумісному майні подружжя, а саме: Ѕ житлового будинку літ. А-2 по пров. Дорохівському, 6, що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 12.01.2009 р., виданого Жовтневою районною радою м. Харкова, стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 208 000 грн. 00 коп. основного боргу, 5 200, 00 грн. інфляційних втрат та 2 000,21, грн. 3 % річних, всього - 215 200,21 грн., звернення стягнення на частку ОСОБА_2 у спільному сумісному майні подружжя, а саме: на Ѕ житлового будинку літ. А-2 по пров. Дорохівському, 6, що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 12.01.2009 р., виданого Жовтневою районною радою м. Харкова.
Окрім того, судом встановлено, що 5 січня 2010 року між позивачем та відповідачем ПП В«Земля та людиВ» було укладено договір доручення, за яким ПП В«Земля та людиВ» зобов'язалося вчиняти усі необхідні юридичні дії стосовно виконання договору доручення від 04 грудня 2009 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Відповідно до п. 2.1 цього договору ПП В«Земля та людиВ» зобов'язалося у разі невиконання ОСОБА_2 своїх обов'язків за договором у встановлений строк, звернутися до суду з метою захисту інтересів ОСОБА_1 в десятиденний термін.
Судом встановлено, що свої обов'язки за договором доручення від 5 січня 2010 року ПП В«Земля та людиВ» не виконало, оскільки звернення до суду щодо захисту порушених прав ОСОБА_1 не було.
Керуючись положеннями ст.ст. 526, ч. 1 ст. 530, п.1 ч.1ст. 611, ч.2 ст. 651 ЦК України, суд вважає позовні вимоги у частині розірвання договору доручення від 05 січня 2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПП В«Земля та людиВ» , законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з товарним чеком №3 від 08 лютого 2011 року, що знаходиться в матеріалах справи, позивачем було сплачено витрати на правову допомогу у розмірі 8 000, 00 грн., які відповідно до положень ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь позивача.
Крім того, з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягають стягненню судовий збір у розмірі 1 700, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120, 00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 73 СК України, ст. ст. 366, 371, 526, 536, 541, 610, 611, 625, 651, 1212, 1214 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 174, 212-215 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Розірвати договір доручення від 4 грудня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 (зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1, 61050, ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) у формі нотаріально завіреної розписки, зареєстрованої в реєстрі правочинів за № 4772.
Розірвати договір доручення від 5 січня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 (зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1, 61050, ІПН НОМЕР_1) та Приватним підприємством В«Земля та людиВ» (адреса: просп. Московський, 96А, оф. 188, м. Харків, 61068, код ЄДРПОУ 35072990).
Виділити в натурі частку ОСОБА_2 (зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) у спільному сумісному майні подружжя, а саме: Ѕ житлового будинку літ. А-2 по пров. Дорохівському, 6, що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 12.01.2009 р., виданого Жовтневою районною радою м. Харкова.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1, 61050, ІПН НОМЕР_1) грошові кошти у розмірі 208 000 грн. 00 коп. основного боргу, 5 200,00 грн. інфляційних втрат та 2 000,21 грн. 3 % річних, всього у сумі - 215 200,21 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1, 61050, ІПН НОМЕР_1) витрати на правову допомогу у розмірі 8 000, 00 грн.
Звернути стягнення на частку ОСОБА_2 (зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) у спільному сумісному майні подружжя, а саме: на Ѕ житлового будинку літ. А-2 по пров. Дорохівському, 6, що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 12.01.2009 р., виданого Жовтневою районною радою м. Харкова.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) до державного бюджету судовий збір у розмірі 1 700, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120, 00 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особам, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: ОСОБА_4
Суд | Комінтернівський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 01.02.2013 |
Оприлюднено | 30.09.2015 |
Номер документу | 51093788 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні