Рішення

від 18.09.2015 по справі 699/612/15-ц

КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 699/612/15-ц

Номер провадження 2/699/331/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2015 року м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Побережної Н.П.,

за участі секретарів судових засідань Могильної І.В., Журавель Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу

за позовом ОСОБА_3

до Стеблівської селищної ради

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головного управління Держземагентства у Черкаській області

про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

08.07.2015 до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява, в якій позивач просить визнати за нею у порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 2,000 га, що знаходиться на території Стеблівської селищної ради (кадастровий номер: НОМЕР_1), що належала померлій ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.08.2009.

Свій позов позивач мотивує тим, що її мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, після чого відкрилася спадщина за законом на земельну ділянку площею 2,000 га, що знаходиться на території Стеблівської селищної ради. У державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 17.07.2006, виданого Корсунь-Шевченківською райдержадміністрацією, вчинено відмітку про відчуження земельної ділянки та перехід права власності до ОСОБА_4 У Канівській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа, але нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю реєстрації на правовстановлюючих документах на земельну ділянку. Тому позивач і звернулася до суду із даним позовом.

Позивач у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, вказавши, що позов підтримує повністю.

Представник Стеблівської селищної ради у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій вказав про розгляд справи у відсутність представника, крім того зазначив, що не є належним відповідачем по справі, так як не розпоряджається земельними ділянками, які знаходяться поза межами населеного пункту.

Представник третьої особи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи до суду не з'явися, причини неявки не повідомив.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов не належить до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, місце смерті м. Канів Черкаської області, про що вчинений актовий запис №40 у Книзі реєстрації смертей 04.02.2012, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3, виданим 04.02.2012 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Каневу Канівського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області ( а.с.6).

Позивач є донькою померлої ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4, яке видане Яблунівською сільською радою Канівського району Черкаської області 15.05.1993 (а.с.7).

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі після смерті ОСОБА_4 була зареєстрована спадкова справа №69-2012 (а.с.48).

Постановою від 29.05.2015 державного нотаріуса Канівської державної нотаріальної контори Шатило Л.А. відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,000 га, що знаходиться на території Стеблівської селищної ради, в зв'язку з тим, що надані правовстановлюючі документи без реєстрації (а.с.8).

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.08.2009 ОСОБА_4 придбала у ОСОБА_7 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,000 га, що знаходиться на території Стеблівської селищної ради, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_5, яка належить останній на підставі державного акту НОМЕР_2 виданого 17.07.2006. Договір посвідчений нотаріусом та зареєстрований у реєстрі за № 2042 та зазначено, що підлягає державній реєстрації (а.с.9).

На державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 17.07.2006, виданого Корсунь-Шевченківською райдержадміністрацією, на ім'я ОСОБА_7 приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу Лагутінською Є.П. вчинено відмітку 11.08.2009 про посвідчення за №2042 договору купівлі-продажу, на підставі якого право власності на цю земельну ділянку переходить до ОСОБА_4.(а.с.13).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7102214512015 від 20.03.2015, земельна ділянка площею 2,000 га, що знаходиться на території Стеблівської селищної ради, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, для ведення особистого селянського господарства, належить на праві власності ОСОБА_7 відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 17.07.2006 (а.с.10-12).

Відповідно витягу з технічної документації про нормативну оцінку земельної ділянки №0386/1.2 від 02.03.2015 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2,000 га, що знаходиться на території Стеблівської селищної ради, власником (користувачем) якої є ОСОБА_7 (ОСОБА_4.), складає 12197,24 грн. (а.с.14).

Кадастровий номер НОМЕР_5 земельної ділянки площею 2,000 га, що розташована за адресою: Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, Стеблівська селищна рада (за межами населеного пункту), змінено на кадастровий номер НОМЕР_1, що підтверджується листом Відділу Держземагенства у Корсунь-Шевченківському районі №3/2015/0174к від 20.03.2015 у зв'язку із виправленням технічної помилки у відповідності із Порядком ведення Державного земельного кадастру (а.с.15)

Відповідно до довідки виконавчого комітету Канівської міської Ради №222 від 20.02.2012 ОСОБА_4 була зареєстрована в АДРЕСА_1 з 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.45).

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 "Про судову практику у справах про спадкування" передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Місцем відкриття спадщини після спадкодавця ОСОБА_4 відповідно до ст. 1221 ЦК України є м. Канів, оскільки спадкодавець ОСОБА_4 померла у м. Каневі, де і проживала з 2000 року (а.с.6, 45).

Відповідно до ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 "Про судову практику у справах про спадкування" відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, суд вважає, що Стеблівська сільська рада Корсунь-Шевченківського району не є належним відповідачем у даній справі, так як належний відповідач має бути територіальна громада в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини - Канівська міська рада Черкаської області.

Крім того, відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 "Про судову практику у справах про спадкування" відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: - цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; - свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2 ст. 126 ЗК).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування

Відповідно до пп. «б» п.15 Перехідних положень ЗК України до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається:

б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства , а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення) .

Частина 2 статті 215 ЦК України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відтак суд вважає, що до ОСОБА_4 не перейшло право власності на земельну ділянку площею 2,000 га, що знаходиться на території Стеблівської селищної ради, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, для ведення особистого селянського господарства, так як за договором купівлі-продажу від 11.08.2009 не проведена державна реєстрація права власності та договір є недійсним в силу ч.2 ст.215 ЦК України.

За таких обставин, враховуючи, що померла ОСОБА_4 за свого життя не була власником земельної ділянки, відповідач - Стеблівська сільська рада не є належним відповідачем у даній справі, а тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 215, 1216, ст.1225, 1277 ЦК України, ст. 125, 126, п.15 Перехідних положень ЗК України, ст.ст. 10,11, 57-60, 88, 212-215, 218, ч.1 ст.294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 23.09.2015.

Суддя Побережна Н.  П.