Рішення

від 17.07.2012 по справі 2-114/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-114/11 Провадження № 22-ц/0290/1952/2012Головуючий в суді першої інстанції:ОСОБА_1 Категорія: 23 Доповідач: Стадник І. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого, судді Стадника І.М.,

Суддів: Міхасішина І.В., Войтка Ю.Б.,

при секретарі Яблонській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 сільської ради на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 21 грудня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 сільської ради Липовецького району Вінницької області про відшкодування збитків та моральної шкоди, -

встановила:

ОСОБА_3 звернувся в районний суд з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Липовецького району Вінницької області про відшкодування збитків та моральної шкоди. Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 5 липня 2004 року №22-а між ним та відповідачем укладено договір оренди водного об'єкта (ставка) з земельною ділянкою водного фону, предметом якого є передача в оренду водного об'єкту, який розташований на території ОСОБА_2 сільської ради в межах села Іваньки Липовецького району та відповідної земельної ділянки водного фону, межі яких виділені в натурі і надані орендарю в користування в порядку, визначеному законодавством. За умовами договору оренди в оренду передана ділянка водногофонду площею 27,8 га, водний об'єкт місткістю 251 тис. м. куб. води в цілях риборозведення. Договір укладено строком на п'ять років, до 5 липня 2009 року, з орендною платою 178 грн. за 1 га.

Позивач вчасно сплачував оренду плату за об'єкт водного фонду та в 2008 році провів зариблення ставка зарибком товстолоба, коропа і щуки на загальну суму 36595 грн. Незважаючи на зариблення позивачем орендованого ставка та понесені ним у зв'язку з цим витрати, відповідач в січні 2009 року фактично передав ставок в користування стороннім особам та 19 лютого 2009 року надіслав на його адресу повідомлення про закінчення терміну дії Договору, а 5 березня 2009 року на 39 сесії 5 скликання прийняв рішення не поновлювати з ним договір оренди ставка у зв'язку з тим, що ставок є громадським. Позивач оскаржив зазначені дії відповідача і вони були визнані протиправними судом.

Посилаючись на вищевикладені обставини та обґрунтовуючи свою позицію вимогами закону ОСОБА_3 просив стягнути з відповідача на свою користь на відшкодування спричинених збитків: матеріальну шкоду в сумі 36595 грн., неотриманий прибуток 362257 грн., моральну шкоду в сумі 17000 грн. та судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 87 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 5000 грн.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 21 грудня 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 сільської ради Липовецького району на користь ОСОБА_3 362257 грн. на відшкодування збитків та 1538 грн. судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням відповідач -ОСОБА_2 сільська рада подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просила скасувати рішення і закрити провадження в справі.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_4 вимоги апеляційної скарги підтримав і просив задовольнити та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_3 і його представник -адвокат ОСОБА_5 проти вимог апеляційної скарги заперечують, просять залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляції та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно з ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, вірно їх оцінивши, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення і ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 сільською радою Липовецького району Вінницької області було укладено договір від 5 липня 2004 року №22-а оренди водного об'єкта (ставка) із земельною ділянкою водного фонду, відповідно доякого ОСОБА_3 передано в оренду водний об'єкт, який розташований на території ОСОБА_2 сільської ради в межах села Іваньки Липовецького району та відповідної земельної ділянки водного фонду, межі яких виділені в натурі і надані орендарю в користування в порядку, визначеному законодавством (а.с. 5-7). Відповідно до п. 1.1, 1.2, 3.1 договору оренди в оренду передано ділянку земельного водного фонду площею 27,8 га, водний об'єкт місткістю 251 тис. м. куб. води в цілях риборозведення. Строк дії договору визначено п. 2 договору та встановлено строком на п'ять років, до 5 липня 2009 року з орендною платою 178 грн. за 1 га.

Позивач ОСОБА_3 весною 2008 року провів зариблення ставка зарибком товстолоба по 200 грам в кількості 1208 кг на суму 6040 грн. (накладна за №140 від 14.03.2008 року), в кількості 1242 кг на суму 6210 грн. (накладна за №141 від 18.03.2008 року), в кількості 1229 кг на суму 6145 грн. (накладна №142 від 15.03.2008 року), та зарибком коропа в кількості 800 кг на суму 9600 грн. (накладна від 09.04.2008 року) -а.с. 13, 41-43. Отже вказана обставина підтверджується як відповідними бухгалтерськими документами, так і показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 При цьому за клопотанням відповідача суд перевіряв достовірність наданих позивачем документів шляхом запиту підприємству, що їх видало. При цьому СТОВ В«ПрогресВ»надало не лише накладні на відпуск риби, а й прибуткові касові ордери про їх оплату позивачем, а також товарно-транспортну накладну й подорожній лист вантажного автомобіля (а.с. 54-58).

Постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 28 квітня 2009 року, яка набула законної сили 30 вересня 2010 року визнано дії відповідача ОСОБА_2 сільської ради Липовецького району Вінницької області, пов'язані з позбавлення права користування ставком площею 27,8 га, що розташований в межах населеного пункту с. Іванька Липовецького району відповідно до договору оренди водного об'єкта (ставка) з земельною ділянкою водного фонду №22-а, укладеного 05.07.2004 року -протиправними. Рішення 39 сесії 5 скликання від 05.03.2009 року ОСОБА_2 сільської ради Липовецького району Вінницької області визнано протиправним та скасовано.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В результаті протиправного позбавлення позивача ОСОБА_3 права користування ставком, площею 27,8 га, що розташований в межах населеного пункту с. Іванька Липовецького району, відповідно до договору оренди водного об'єкти (ставка) з земельною ділянкою водного фонду №22-а, укладеного 05 липня 2004 року та прийняття ОСОБА_2 сільською радою рішення 39 сесії 5 скликання від 05.03.2009 року, а також направлення листів на адресу Басейного управління водними ресурсами річки Південний Буг позивач ОСОБА_3 був позбавлений можливості продовжити дію дозволу на спеціальне водокористування та здійснити вилов риби, внаслідок чого не отримав доходи, які міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене.

Доказом можливості реально одержати за звичайних обставин відповідні доходи є довідка за №19/01 від 05.01.2011 року СТОВ В«Дашівського рибоводного господарстваВ» , згідно якої позивач міг би отримати від реалізації виловленої риби 362257 гривень. Зазначені в даній довідці відомості підтверджені довідкою від 08.11.2001 року, виданою Державним проектно-вишукувальним підприємством «³нницярибпроектВ»щодо виходу риби (а.с. 105) та довідкою Іллінецької райспоживспілки про вартість риби (а.с. 106) і не спростована належними і допустимими доказами відповідачем.

Суд першої інстанції оцінюючи покази свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 щодо вилову позивачем ОСОБА_3 риби в листопаді-грудні 2008 року обґрунтовано не прийняв їх до уваги, так як вони спростовуються іншими доказами по справі, а зазначені особи є заінтересованими, так як є членами спілки рибалок, яка на даний час використовує водойму, що була орендована ОСОБА_3

Крім того, свідок ОСОБА_17, який в 2008 році працював державним інспектором з охорони навколишнього середовища у Вінницькій області та проводив перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на водоймі в с. Іванька, яку орендував ОСОБА_3, суду показав, що в ході даної перевірки лише ті порушення, які зафіксовані в акті. В зазначеному акті відсутня вказівка на вилов ОСОБА_3 риби в орендованому ставку за відсутності дозволу на спеціальне водокористування чи спуск ставка з цією метою. На момент перевірки рівень води в ставку був лише на метр нижчим від звичайного.

Так, згідно з ч. 1-2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її права не було порушене (упущена вигода).

Частиною третьою статті 22 ЦК України встановлено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Разом з тим, задовольняючи позов суд послався на ст. 1173 ЦК України, згідно з якою шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

При цьому суд не врахував, що сторони перебували в договірних відносинах, що виключає застосування норм, які регулюють недоговірні зобов'язання, якими є зобов'язання, що виникають із відшкодування шкоди, передбачені главою 82 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі з договорів та інших правочинів (п. 1 ст. 11 ЦК України), завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п. 3).

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

Статтею 51 Водного кодексу України встановлено, що у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

Передача орендарем права на оренду водного об'єкта (чи його частини) іншим суб'єктам господарювання забороняється.

Орендодавцями водних об'єктів (їх частин) місцевого значення є Рада міністрів Автономної Республіки Крим і обласні Ради.

Окремі повноваження щодо надання водних об'єктів (їх частин) місцевого значення в користування Рада міністрів Автономної Республіки Крим та обласні Ради можуть передавати відповідним органам виконавчої влади на місцях чи іншим державним органам.

Як зазначено в самому договорі №22-а оренди водного об'єкта (ставка) з земельною ділянкою водного фонду від 5 липня 2004 року ОСОБА_2 сільська рада діяла як орендодавець на підставі Закону України В«Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» , рішення 4 сесії Вінницької обласної Ради 4 скликання від 7 листопада 2002 року та рішення 3 сесії 24 скликання від 30 вересня 2002 року.

Отже між сторонами склалися договірні відносини, що врегульовані нормами Цивільного кодексу України з особливостями, що передбачені Водним кодексом України.

Статтею 775 ЦК України встановлено, що наймачеві належить право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані ним у результаті користування річчю, переданою у найм.

Главою 58 ЦК України не передбачено правових наслідків вилучення наймодавцем майна у наймача до закінчення строку дії договору. Водночас згідно з ст. 766 ЦК України якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: 1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; 2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Крім того, відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволення добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи , вжиті кредитором щодо їх одержання.

За таких обставин, коли довідкою за №09/01 від 05.01.2011 року СТОВ В«Дашівського рибоводного господарстваВ»та іншими матеріалами справи підтверджено, що позивач міг би отримати від реалізації виловленої риби 362257 грн., якби його протиправно не було позбавлено права користування ставком площею 27,8 га, що розташований в межах населеного пункту с. Іванька Липовецького району, відповідно до договору оренди водного об'єкта ставка з земельною ділянкою водного фонду №22-а від 05 липня 2004 року, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині, проте застосував норму права, яка не підлягає застосуванню до спірних правовідносин -ст. 1173 ЦК України.

Доводи представника відповідача не необхідність закриття провадження в даній справі у зв'язку з тим, що вона не підлягає розглядові в порядку цивільного судочинства у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 був суб'єктом підприємницької діяльності не можуть бути прийняті до уваги, так як ОСОБА_3 укладаючи договір оренди діяв як фізична особа, а не як фізична особа-підприємець, на що вказав Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасовуючи ухвалу апеляційного суду про закриття провадження у справі з цих підстав.

Посилання представника відповідача на вимоги Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджені наказом Державного комітету рибного господарства України від 08.12.1998 року №164 не можуть бути прийняті до уваги. Так, ці Правила визначають порядок здійснення та регулювання промислового рибальства (крім любительського та спортивного рибальства у рибогосподарських водних об'єктах загального користування), який є обов'язковим для суб'єктів рибного господарства - підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності), громадян України, осіб без громадянства (надалі - користувачі), які здійснюють промислове рибальство, а також для уповноважених органів, які забезпечують охорону, відтворення та збереження середовища існування водних живих ресурсів у басейні Чорного моря в межах територіальних вод, виключної (морської) економічної зони і на континентальному шельфі України із затоками, бухтами, лиманами, річками, естуаріями тощо.

Водний об'єкт, що його орендував ОСОБА_3, до басейну Чорного моря не належить.

Інші доводи апеляційної скарги не є істотними і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Таким чином, рішення суду першої інстанції слід скасувати з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з інших підстав.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 303, 304, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 сільської ради задовольнити частково.

Рішення Липовецького районного суду від 21 грудня 2011 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 сільської ради Липовецького району Вінницької області про відшкодування збитків та моральної шкоди -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 сільської ради Липовецького району Вінницької області, МФО 802015 УДК у Липовецькому районі, код 04329027, розрахунковий рахунок 31422000700284, на користь ОСОБА_3 на відшкодування збитків 362257 (триста шістдесят дві тисячі двісті п'ятдесят сім) гривень та 1538 (одну тисячу п'ятсот тридцять вісім) гривень судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Підпис ОСОБА_18 Судді: Підпис ОСОБА_19 Підпис ОСОБА_20

В«З оригіналом вірноВ»

Суддя апеляційного суду Стадник І.М.