Рішення

від 18.01.2011 по справі 27/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.11 Справа№ 27/151

за позовом Прокурора Перемишлянського району в інтересах держави в особі ДК „УкртрансгазВ» НАК „Нафтогаз УкраїниВ» -Бібрське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ „ЛьвівтрансгазВ» , м.Бібрка

до відповідача Державного комунального підприємства „РебусВ» , м.Комарно

про стягнення 12515,39 грн.

Суддя Н.Судова-Хомюк

Представники

від прокуратури : не з'явився

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 14.12.2010р.)

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Прокурора Перемишлянського району в інтересах держави в особі ДК „УкртрансгазВ» НАК „Нафтогаз УкраїниВ» -Бібрське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ „ЛьвівтрансгазВ» , м.Бібрка до Державного комунального підприємства „РебусВ» , м.Комарно про стягнення 12515,39 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 01.12.2010р. призначив розгляд справи на 16.12.2010 р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.01.2011р.

Прокурор в судове засідання не з'явився.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не повідомив, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

08 вересня 2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 104/09 про надання послуг з використання гарячої технічної води у відповідності до умов якого позивач (власник) надає дозвіл відповідачу (користувачу) на використання в своїх цілях гарячої технічної води з утилізаторів тепла компресорної станції позивача (власника) в м.Комарно. Після використання відповідач (користувач) повертає воду позивачу (власнику).

Відповідно до п.2.1 договору за використання в своїх цілях технічної води відповідач (користувач) оплачує позивачу (власнику) вартість послуг згідно затвердженого та погодженого кошторису. Обсяг наданих послуг визначається як сума показань лічильників тепла, встановлених в бойлерній позивача і опломбованих обома сторонами. Розрахунковим періодом є календарний місяць, строк оплати до 25 числа наступного за розрахунковим місяця (п.2.5 договору).

Судом встановлено, що відповідачем за період квітня 2010р. було використано 86,2 Гкал. тепла від утилізаторів тепла компресорної станції на загальну суму 11235,65 грн., що підтверджується актом прийому -передачі теплоенергії від 27.04.2010р. підписаного та скріпленого печатками представниками обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги не виконав і станом на 16.08.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 11235,65грн

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 4.1.1 договору та п.2 ст.231 ГК України за несвоєчасне внесення платежів позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня і згідно поданого розрахунку розмір пені за період з 25.05.2010р. по 16.08.2010 р. становить 465,15 грн.

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом або договором, у таких розмірах: за прострочення понад тридцять днів, додатково стягується штраф в розмірі семи відсотків вказаної вартості. Тому вимога позивача про стягнення з відповідача 786,50 грн. - 7% штрафу за прострочення оплати за надані послуги понад 30 днів є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимога позивача про стягнення з відповідача 28,09 грн. - 3% річних є обгрунтованою та підлягає до задоволення.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82, 84, 85,115-117 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1 . Позов задоволити повністю.

2 . Стягнути з Державного комунального підприємства „РебусВ» (81562 м.Комарно, вул.Січових Срідьців,4, ЄДРПОРУ 13801500) на користь ДК „УкртрансгазВ» НАК „Нафтогаз УкраїниВ» в особі Бібрського лінійного виробнчого управління магістральних газопроводів філії УМГ (81220 Перемишлянський район м.Бібрка, вул.Глібовицька, 6, ЄДРПОУ 25560823) 11235,65 грн. основного боргу, 465,15 грн. пені, 786,50 грн. - 7% штрафу, 28,09 грн. - 3% річних, 125,15 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Судова-Хомюк Н.М.