Постанова

від 22.11.2011 по справі 5015/4745/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.11 Справа № 5015/4745/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Бойко С. М.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Н. Чорній

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача (апелянта) -ОСОБА_2 -представник

розглянув апеляційну скаргу ТОВ «Західноукраїнська аграрна компанія», м. Червоноград, Львівська область № 231 від 14.09.2011 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 06.09.2011 р. (суддя Синчук М. М.)

у справі № 5015/4745/11

за позовом ПП «Флора-С», м. Львів

до відповідача ТОВ «Західноукраїнська аграрна компанія», м. Червоноград, Львівська область

про стягнення 441 699, 33 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 06.09.2011 р. у справі № 5015/4745/11 задоволено позов ПП В«Флора-СВ» , м. Львів до ТОВ В«Західноукраїнська аграрна компаніяВ» , м. Червоноград, Львівська область, з ТОВ В«Західноукраїнська аграрна компаніяВ» , м. Червоноград, Львівська область стягнуто на користь позивача 82 090, 96 грн. 3 % річних, 359 608, 37 грн. інфляційних збитків, 4 416, 99 грн. відшкодування витрат в повернення витрат по сплату державного мита, 236 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в частині забезпечення позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що оскільки в період з 20.03.2008 р. по 16.04.2010 р. (до моменту переведення боргу) у відповідача виникло грошове зобов'язання за договорами поставки № П-0023 від 02.01.2008 р. та № Ж-066 від 02.01.2009 р., то застосування норм ч. 2 ст. 625 ЦК України та стягнення з відповідача на користь позивача (кредитора) 3 % річних та втрат від інфляції за період з 20.03.2008 р. по 16.04.2010 р. є правомірним.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ТОВ «Західноукраїнська аграрна компанія»не має жодних зобов'язань перед ПП «Флора-С», в тому числі і по договорах поставки, а тому нарахування будь-яких санкцій є безпідставними.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду Львівської області без змін, апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що нарахування позивачем 3 % річних та втрат від інфляції за порушення відповідачем грошових зобов'язань за договорами поставки відбувалось за період з 20.03.2008 р. по 15.04.2010 р. включно, тобто до моменту переведення суми основного боргу новому боржнику -ТОВ «Західноукраїнська агропромислова корпорація».

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.01.2008 р. між ТОВ «Західноукраїнська аграрна компанія»(постачальник) та ПП «Флора-С»(покупець) укладено договір поставки № п-0023, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві продукцію, визначену у п. 1.2 договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію за ціною, вказаною у видатковій накладній. Постачальник зобов'язується передати продукцію, а покупець прийняти продукцію. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим договором, її часткове співвідношення визначаються та вказуються у видатковій накладній (п. 1.2). ціна товару, що передається у власність покупцеві, вказується у видаткових накладних, які надаються постачальником для проведення оплати (п. 3.1).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов вказаного договору позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 1 382 785, 10 грн., про що свідчать видаткові накладні № РН-0000016 від 19.02.2008 р., № РН-0000026 від 10.03.2008 р., № РН-66 від 26.08.2008 р., № РН-67 від 27.08.2008 р., № РН-0078 від 30.09.2008 р., № РН-89 від 24.10.2008 р., № РН-90 від 28.10.2008 р., № РН-98 від 17.11.2008 р., № РН-103 від 26.11.2008 р., копії яких містяться у матеріалах справи.

Судом також встановлено, що відповідач отримав товар згідно вищевказаних накладних на загальну суму 1 382 785, 10 грн., що підтверджується приймальними квитанціями, копії яких містяться у матеріалах справи.

Відповідач, в свою чергу, здійснив часткову оплату отриманого товару -на суму 251 700, 57 грн., про що свідчать прибуткові касові ордера № 055013 від 19.02.2008 р., № 055014 від 19.02.2008 р. та банківські виписки від 17.09.2008 р., 20.11.2008 р., 16.12.2008 р. та 26.12.2008 р.

Крім цього, на виконання умов договору поставки № Ж-066 від 02.01.2009 р. позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 1 181 054 грн. про що свідчать видаткові накладні № РН-1 від 03.01.2009 р., № РН-03 від 14.01.2009 р., № РН-06 від 26.01.2009 р., № РН-10 від 09.02.2009 р. та приймальні квитанції.

Відповідач частково оплатив отриманий товар, а саме на суму 370 607, 50 грн., що підтверджується банківськими виписками від 19.02.2009 р., 20.02.2009 р., 26.02.2009 р., 27.02.2009 р., 02.03.2009 р., 03.03.2009 р., 05.03.2009 р., 10.03.2009 р., 13.05.2009 р. та від 20.05.2009 р.

16.04.2010 р. відповідач -ТОВ «Західноукраїнська аграрна компанія», уклав договір від 16.04.2011 р. про переведення суми боргу за договорами поставки від 02.01.2008 р. та від 02.01.2009 р. на нового боржника - ТОВ «Західноукраїнська агропромислова корпорація», за умовами п. 1.1 якого первісний боржник переводить борг за договорами поставки від 02.01.2008 р. та 02.01.2009 р., укладеними між первісним боржником -ТОВ «Західноукраїнська аграрна компанія», та ПП «Флора-С»(кредитор) на суму 1 941 531, 93 грн., а новий боржник -ТОВ «Західноукраїнська агропромислова корпорація», бере на себе зобов'язання названі у цьому пункті договору. Цей договір укладений сторонами на підставі письмової згоди кредитора (ПП «Флора-С») на переведення боргу, що підтверджується його повідомленням від 10.04.2010 р., яке передане первісному боржнику та новому боржнику (п. 1.2).

Відповідно до п. 3.1 договору про переведення боргу, новий боржник вправі висувати проти вимог кредитора всі заперечення, засновані на відносинах між кредитором і первісним боржником. Новий боржник зобов'язаний виконати зобов'язання первісного боржника перед кредитором на умовах основних договорів (п. 4.1). Первісний боржник зобов'язується передати новому боржнику документи, що підтверджують дійсність вимог кредитора по виконанню зобов'язань (п. 4.2).

Із змісту позовної заяви вбачається, що ПП «Флора-С»просить стягнути з первісного боржника -ТОВ «Західноукраїнська аграрна компанія»82 090, 96 грн. 3 % річних та 359 608, 37 грн. інфляційних втрат за період з 20.03.2008 р. по 16.04.2010 р., тобто до моменту переведення боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із даної норми закону випливає, що право на отримання відшкодування 3 % річних та втрат від інфляції у суб'єкта відшкодування може виникати лише за умови існування між кредитором і боржником грошового зобов'язання та прострочення боржником такого грошового зобов'язання.

Задоволивши позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що, уклавши договір про переведення боргу, відповідач визнав свою заборгованість перед ПП «Флора-С».

Проте, апеляційна інстанція зазначає, що згодою на переведення боргу від 10.04.2010 р. ПП «Флора-С»не заперечує щодо переведення боргу на нового боржника -ТОВ «Західноукраїнська агропромислова корпорація»та виконання ним зобов'язань, а укладеним договором підтверджується заміна первісного боржника новим, який бере на себе борг первісного боржника перед кредитором згідно умов основного договору. Так, договором про переведення боргу регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони у зобов'язанні, що виникає із договорів поставки. При переведенні боргу один боржник вибуває із правовідношення, а його місце займає нова особа, на яку переводиться борг. Переведення боргу на нового боржника, як і заміна кредитора, є внутрішньою зміною у зобов'язанні, а тому заміна особи боржника не впливає на обсяг його прав та обов'язків, як сторони у зобов'язанні.

Разом з тим, судом встановлено, що на момент розгляду даної справи у суді першої інстанції щодо стягнення з первісного боржника 3 % річних та 359 608, 37 грн. інфляційних втрат за період з 20.03.2008 р. по 16.04.2010 р. у провадженні господарського суду Львівської області перебувала справа № 5015/2141/11 за позовом ПП «Флора-С»до ТОВ «Західноукраїнська аграрна компанія»про стягнення боргу в розмірі 1 641 531, 93 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.08.2011 р. провадження у справі № 5015/2141/11 було зупинено до вирішення пов'язаної із нею справи № 5015/3888/11 про визнання недійсними одностороннього правочину у формі згоди на переведення боргу та договору про переведення боргу. Відтак, рішення про стягнення з відповідача суми основного боргу, його розмір на момент прийняття оскаржуваного рішення не було прийнято, сума боргу в судовому порядку не визначена, а тому нарахування 3 % річних та збитків від інфляції є передчасним.

Крім цього, оскільки 3 % річних та інфляційні втрати, які є предметом даного спору, нараховані на підставі положень договорів поставки від 02.01.2008 р. та від 02.01.2009 р., по яких ТОВ «Західноукраїнська аграрна компанія»вже не є боржником, то нарахування 3 % річних та інфляційних втрат відповідачу у даній справі згідно ст. 625 ЦК України є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з неповним врахування всіх обставин справи та з невірним застосуванням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ «Західноукраїнська аграрна компанія», м. Червоноград, Львівська область задоволити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 06.09.2011 р. у справі № 5015/4745/11 скасувати. Прийняти нове рішення.

В позові ПП «Флора-С», м. Львів до ТОВ «Західноукраїнська аграрна компанія», м. Червоноград, Львівська область про стягнення 441 699, 33 грн. відмовити.

Стягнути з ПП «Флора-С», м. Львів (вул. Романчика, 6/1, м. Львів, ідентифікаційний код 32327249) на користь ТОВ «Західноукраїнська аграрна компанія», м. Червоноград, Львівська область (вул. Львівська, 19, м. Червоно град, Львівська область, ідентифікаційний код 32018144) 4 417 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита.

3. Господарському суду Львівської області видати наказ в порядку ст. 116 ГПК України.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Бойко С. М.

Суддя Желік М. Б.

Повний текст постанови виготовлений 29.07.2011 р.