Постанова

від 21.02.2011 по справі 1/90-б

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

21.02.11 Справа № 1/90-Б

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

ОСОБА_1

розглянув апеляційні скарги ПАТ «Приватбанк»в особі філії «Волинське головне регіональне управління»

на ухвали господарського суду Волинської області від 27.10.2010р. та 29.10.2010р.

у справі № 1/90-Б

за заявою ФОП ОСОБА_2, с.Вишнів

про визнання банкрутом ,

з участю представників :

від скаржника -ОСОБА_3

від боржника -ОСОБА_4

арбітражний керуючий -ОСОБА_5

В ході судового засідання сторонам права і обовВ»язки, передбачені ст.22 ГПК України розВ»яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 27.10.2010р. у справі № 1/90-Б (суддя Гончар М.М.) про банкрутство ФОП ОСОБА_2, с.Вишнів Любомльського району Волинської області встановлено ліквідатору ОСОБА_5 винагороду в розмірі 5 відсотків від реалізаційної вартості майна боржника. Ухвалою господарського суду від 29.12.2010р. у даній справі здійснено розподіл коштів, отриманих від реалізації майна боржника з депозитних рахунків.

Не погоджуючись з даними ухвалами скаржник -ПАТ «Приватбанк»в особі філії «Волинське головне регіональне відділення»подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційні скарги, в яких просить скасувати згадані ухвали.

Враховуючи те, що скаржником подано апеляційні скарги на ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2010р. та від 29.10.2010р., які є взаємопов»язані, суд апеляційної інстанції вирішив обВ»єднати їх в одне апеляційне провадження.

Підставами для скасування оскаржуваних ухвал скаржник вважає те, що вони є незаконні, винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та суперечать вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі - Закон), оскільки суд першої інстанції безпідставно встановив ліквідатору ОСОБА_5 винагороду, так як ліквідатор не здійснював постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом. Крім того, скаржник вважає, що судом першої інстанції безпідставно здійснено розподіл коштів на оплату винагороди ліквідатору, а також виплату коштів біржі за проведення аукціону з реалізації майна, оскільки оцінка та порядок продажу майна банкрута не була погоджена із кредиторами.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваних ухвал.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Волинської області із заявою про визнання банкрутом в зв»язку з неспроможністю протягом тривалого часу сплатити заборгованість в сумі 3760798,58 грн.

Постановою господарського суду від 18.11.2009р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ОСОБА_5

26.10.2010р. ліквідатор звернувся до господарського суду із заявою про встановлення винагороди в розмірі 5 відсотків від реалізаційної вартості майна боржника, яку суд підставно задоволив, оскільки абз.2 п.7 ст.48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що у разі необхідності постійного управління цінним рухомим майном громадянина підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди.

Крім того, відповідно до ч.7 ст.48 вказаного Закону кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносять на депозитний рахунок нотаріальної контори та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом. В зв»язку з чим судом підставно задоволено заяву ліквідатора про прийняття рішення про розподіл коштів з депозитних рахунків приватних нотаріусів на користь кредиторів боржника.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що на часткове погашення вимог ПТ «КБ «Приватбанк»здійснено розподіл коштів з депозитного рахунку приватного нотаріуса ОСОБА_6 в сумі 501315,97 грн. для задоволення третьої черги вимог кредиторів (вимоги кредиторів за зобов»язаннями, забезпеченими заставою майна громадянина-підприємця.)

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційних скаргах, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваних ухвал.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвали господарського суду Волинської області від 27.10.2010р. та 29.10.2010р. у справі № 1/90-Б залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Новосад Д.Ф.

суддя Мельник Г.І.