Рішення

від 12.03.2007 по справі 3/34-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/34-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.03.07           Справа № 3/34-07.

Господарський суд Сумської області у складі судді Левченко П.І., розглянувши матеріали справи

за позовом          Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” Сумської філії НАК “Украгролізинг”, м. Суми.

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанська компанія» , м. Тростянець Сумської області

про стягнення 242 071 грн. 69 коп.                                        

За участю представників сторін :

від позивача : не з‘явився

від відповідача: не з‘явився

    Суть спору : позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 242 071грн. 69 коп. боргу , а саме :  172 140 грн. 00 коп. заборгованості по лізингових платежах, 6 593 грн. 47 коп.  пені, 1 163 грн. 56 коп. – 3 %  річних, 6 261 грн. 89 коп.  інфляційних , 55 912 грн. 77 коп. пені за невиконання не грошових зобов'язань ; а також повернути від відповідача на користь позивача  : комбайн зернозбиральний КЗС-11 ( заводський номер 0503060 ) комбайн зернозбиральний КЗС-11 ( заводський номер 0403061 )

  Відповідач відзиву на позовну заяву та доказів сплати боргу не подав, в засідання суду тричі не з‘являвся , хоча належним чином повідомлений ухвалою про час і місце засідання, тому, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу  України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

  Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача ,  господарський суд встановив:

   На умовах договору лізингу № 32 Л від 22.04.2005 року ,  лізингодавець НАК « Украгролізинг » (позивач) передав лізингоодержувачу  - ПП «Сома»  у  тимчасове користування сільськогосподарську    техніку,    а   саме комбайн зернозбиральний КЗС-7 « Обрій » в кількості двох штук .

    Факт передачі  комбайнів КЗС-7 «Обрій» підтверджується актом приймання-передачі №1  від 22.04.2005 року ( а.с. 21 ).

     Під час дії договору, підприємство лізингоодержувача змінило форму власності та назву на ТОВ «Слобожанська компанія» , що підтверджується другою частиною вступної  частини статуту ТОВ «Слобожанська агро компанія» ( відповідача ).

     За час користування предметом лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний два рази на рік, згідно графіку сплачувати лізингові платежі. Розміри та строки сплати лізингових платежів визначаються графіком. Обов'язок відповідача платити згідно графіку, визначено пунктом 4.2. договору лізингу № 32 Л, викладено у графіку, згідно додатку № 2 до договору ( а.с. 20) .

   Як вбачається з матеріалів справи , відповідачем прострочені лізингові платежі на суму 172 140 грн. 00 коп. , а саме : частина платежу від 13.07.2006 року в розмірі 74 000 грн. 00 коп. , частина платежу від 11.01.2007 року  в розмірі 98 140 грн. 00 коп.

    Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Оскільки відповідач не подав до суду доказів сплати боргу в розмірі 172 140 грн. 00 коп. або обґрунтованих заперечень проти суми боргу , то вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 172 140 грн. 00 коп. відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

     Пунктом 7.1. договору № 32 Л від 22.04.2005 року  передбачено штрафну санкцію, а саме пеню за кожен день прострочення сплати лізингових платежів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру боргу , що  згідно розрахунку пені складає 6 593 грн. 47 коп.

     Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 6 593 грн. 47 коп.  заявлені в межах строку позовної давності, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.  

     Відповідно до ч. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового  зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , що становить 6 261 грн. 89 коп.  , крім того  три проценти річних з простроченої суми, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача в розмірі 1 163 грн. 56 коп.  – 3 %  річних підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

    Згідно договору № 32 Л від 22.04.2005 року  , відповідач має й інші – не грошові зобов'язання , а саме : згідно пункту  6.2 договору – зобов'язання надати в заставу майно , згідно п. 6.1 договору – зобов'язання  застрахувати предмет лізингу .     

    Пунктом 7.3 договору № 32 Л , за не укладення чи несвоєчасне укладення договорів страхування та застави , лізингоодержувач зобов'язаний сплатити неустойку за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від початкової вартості предмета лізингу.      

   Згідно графіку платежів та акту  приймання-передачі, початкова вартість двох комбайнів  зернозбиральних  КЗС-7 « Обрій » становить 656 000 грн. 00 коп.

    Тому, позивач просить стягнути з відповідача 55 912 грн. 77 коп. пені за невиконання негрошового зобов'язання , згідно п. 7.3 договору № 32 Л від 22.04.2005 року.

    Суд вважає , що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 55 912 грн. 77 коп. пені за невиконання не грошового зобов'язання на підставі  п. 7.3 договору № 32 Л від 22.04.2005 року є неспіврозмірними порушенню і підлягаючими зменшенню, керуючись п. 3 ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України .

    Згідно ч. 1 ст. 233 ГК України , у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) надмірно великі порівняно із збитками кредитора , суд має право зменшити розмір санкцій.

    Позивач не надав суду доказів наявності у нього збитків, пов'язаних з не укладенням чи несвоєчасним укладенням договорів страхування та застави. А згідно ч.2 ст. 233 ГК України , якщо  порушення зобов'язання  не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій ( неустойки, штрафу, пені) .

     Тому, господарський суд вважає за доцільне зменшити в даному разі розмір пені за невиконання негрошового зобов'язання і частково задовольнити позовні вимоги позивача щодо стягнення пені за невиконання негрошового зобов'язання на підставі  п. 7.3 договору № 32 Л від 22.04.2005 року в сумі

5 000 грн.00 коп. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені за невиконання негрошового зобов'язання відмовити .

    Пунктом 3.1.2. договору лізингу, ст. 10 Закону України „Про фінансовий лізинг", лізингодавець (позивач) має право вимагати повернення предмета лізингу за прострочення у сплаті лізингових платежів лізингоодержувачем (відповідачем) протягом строку більшого за 30 днів. Термін прострочення лізингових платежів перевищує 180  днів та становить два прострочені платежі..          

    Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України ,  кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази надаються сторонами та іншими учасниками процесу.

    Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

   Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування  ( стаття 34 ГПК України ) .

     Згідно графіку сплати лизінгових платежів ( додатку № 2 до договору № 32 Л від 22.04.2005 року ) та акту № 1 приймання-передачі сільськогосподарської техніки до договору фінансового лізингу № 32 Л від 22.04.2005 року , лізингодавець передав у платне користування  на умовах фінансового лізингу сільськогосподарську техніку , а лізингоодержувач прийняв Комбайн КЗС-7 «Обрій» в кількості двох штук ( заводські номери не зазначені ) , що суперечить вимогам  позивача повернути від відповідача на користь позивача   комбайн зернозбиральний КЗС-11 ( заводський номер 0503060 ) комбайн зернозбиральний КЗС-11 ( заводський номер 0403061 ) .

Ухвалою суду  від 22.02.2007 року  по даній справі , суд зобов'язував позивача подати матеріали в обґрунтування позовних вимог, зокрема зобов'язував  позивача в строк до 07.03.07р. обґрунтувати свої позовні вимоги щодо повернення (стягнення) від відповідача на користь позивача комбайнів КЗС-11 № 0403061 та № 0503060, а також надати суду докази передачі відповідачеві цих комбайнів  та  зобов'язував позивача подати суду в строк до 12.03.07р. докази сплати державного мита в установленому розмірі та порядку з усіх позовних вимог, на задоволенні яких позивач наполягає, або привести позовні вимоги (зменшити їх) до розміру фактично сплаченого держмита, визначившись зі своїми позовними вимогами.

     Але, позивач без поважних причин на вимогу суду не подав витребувані судом матеріали (належні докази), необхідні для вирішення спору по суті , тому, відповідно  до п.5 ст.81 ГПК України , в частині  вимог позивача щодо зобов'язання повернути від відповідача на користь позивача комбайн зернозбиральний КЗС-11 ( заводський номер 0503060 ) комбайн зернозбиральний КЗС-11 ( заводський номер 0403061 ) позов підлягає залишенню без розгляду.

     Таким чином , підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 172 140 грн. 00 коп. заборгованості по лізингових платежах, 6 593 грн. 47 коп.  пені, 1 163 грн. 56 коп. – 3 %  річних, 6 261 грн. 89 коп.  інфляційних та 5 000 грн. 00 коп. пені за невиконання не грошового зобов'язання .

     У відповідності зі ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті держмита в розмірі 2 420 грн. 72 коп. та   витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

     Звертаючись до суду з позовною заявою про стягнення  з відповідача на свою користь 242 071 грн. 69 коп. та про повернення  ( стягнення )  від відповідача на свою користь майна ( комбайнів КЗС -11 вартістю 656 000 грн. 00 коп. ) , позивач сплатив державне мито в сумі  1 798  грн. 97 коп.

     Загальна ж сума позовних вимог майнового характеру складала  898 071 грн. 69 коп., з якої Державне мито повинно бути сплачено згідно п. 2 а ст. 3 Декрету Кабінету  Міністрів України « Про державне мито» від 21.01.1993 року № 7-93, в сумі  8 980 грн. 72 коп. ( 1 % від суми  позовних вимог майнового характеру ) .

    Тому , керуючись ст. 46 ГПК України суд має стягнути з позивача в доход державного бюджету України державне мито в сумі 7 181 грн. 75 коп.

    На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 33, 34, 43, 44, 46, 49, п.5 ст. 80 , 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково .

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанська компанія» ( 42600, Сумська область, м. Тростянець , пров. Гаївський , 1а ; код ЄДРПОУ 21106487)  на користь Національної акціонерної   компанії   «Украгролізинг»   в   особі   Сумської   філії   НАК «Украгролізинг»  ( 40022, м. Суми, вул. Привокзальна, 25 ; код ЄДРПОУ 24014314 )  172 140 грн. 00 коп. заборгованості по лізингових платежах, 6 593 грн. 47 коп.  пені, 1 163 грн. 56 коп. – 3 %  річних, 6 261 грн. 89 коп.  інфляційних , 5 000 грн. 00 коп. пені за невиконання негрошових зобов'язань, 2 420 грн. 72 коп.  витрат по держмиту та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині позовних вимог щодо стягнення 50 912 грн. 77 коп. пені за невиконання негрошових зобов'язань - відмовити .

4.          Позовні вимоги в частині зобов'язання повернути від Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанська компанія»  на користь Національної акціонерної   компанії   «Украгролізинг»   в   особі   Сумської   філії   НАК «Украгролізинг»  комбайн зернозбиральний КЗС-11 ( заводський номер 0503060 ) та комбайн зернозбиральний КЗС-11 ( заводський номер 0403061 )  - залишити без розгляду .

5.          Стягнути з Національної акціонерної   компанії   «Украгролізинг»   в   особі   Сумської   філії   НАК «Украгролізинг» ( 40022, м. Суми, вул. Привокзальна, 25 ; код ЄДРПОУ 24014314 ) в доход Державного бюджету  України ( 22090200 , символ звітності банку 095 )  7 181  грн. 75 коп. державного мита .

6.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

7.          Копію рішення надіслати сторонам по справі.

    Повний текст рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано суддею 12 березня  2007 року.