Вирок

від 18.07.2010 по справі 1-197/2010

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-197/2010

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2010 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді Левченка А.В.

при секретарі Банасько І.В.

з участю прокурора Дідорук С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не заміжньої, студентки ІНФОРМАЦІЯ_4, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимої,

- у вчинені злочину, передбаченого ст. 198 КК України,

встановив:

03.02.2010 року приблизно о 21.50 год. ОСОБА_1, діючи умисно та з корисливих мотивів, перебуваючи разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, і достовірно знаючи про пограбування ними ОСОБА_4 неподалік будинку № 7 по вул.. Франка в м. Бориспіль Київської області, заздалегідь не обіцяючи, отримала від ОСОБА_2 та зберігала при собі майно одержане злочинним шляхом, а саме: жіночий гаманець вартістю 65 грн., олівець для очей вартістю 15 грн., картки знижок "Еко" та "Космо", які належали потерпілій ОСОБА_4

В той же день, 03.02.2010 року приблизно о 22.15 год. ОСОБА_1, діючи умисно та повторно, з корисливих мотивів, перебуваючи разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, і достовірно знаючи про пограбування ними ОСОБА_5 неподалік будинку № 26 по вул.. Воровського в м. Бориспіль Київської області, заздалегідь не обіцяючи, отримала від ОСОБА_3 та зберігала при собі майно одержане злочинним шляхом, а саме: косметичку вартістю 15 грн., в якій були люстерко вартістю 20 грн., пудра вартістю 80 грн. та гребінець вартістю 10 грн., флакон духів вартістю 250 грн, брилок для ключів, які належали потерпілій ОСОБА_5

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 винною себе в інкримінованому їй злочині за ст.198 КК України визнала повністю, щиро розкаялась в скоєному та дала згоду слухати справу у відповідності з ч.3 ст. 299 КПК України. При цьому показала, що 03.02.2010 року приблизно о 17.45 год. вона, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 підійшли до магазину «Сільпо». Зайшовши до даного магазину, вони придбали вино та продукти харчування за кошти, які отримала ОСОБА_6 на доньку. Вино вони розпили на ринку неподалік магазину «Сільпо». Потім пішли знову гуляти по м. Бориспіль. Йдучи по вул. Фрунзе м. Бориспіль, разом з ОСОБА_6 вони побачили дівчину, яка йшла їм на зустріч та розмовляла по мобільному телефону. А ОСОБА_3 та ОСОБА_2 йшли позаду них і про щось розмовляли. Вони йшли приблизно на відстані 3-х метрів, і ОСОБА_6 шуткуючи запропонувала їй привітатись з дівчиною, яка йшла їм на зустріч. Вона привіталась до дівчини та посміхнулась їй, вона теж посміхнулась, і ОСОБА_1 відійшла від неї приблизно на відстань 2-х метрів. ОСОБА_6 була позаду неї на відстані приблизно 1-го метру і в цей час ОСОБА_1 почула крик дівчини, обернулася та побачила, що ОСОБА_2 сидить біля дівчини, яка лежала на снігу, а ОСОБА_3 стояв збоку біля ОСОБА_2 на відстані одного кроку. Дівчина почала кричати і вона побачила, що ОСОБА_3 побіг, вона теж побігла за ним в напрямку вул. Червоноармійської міста Бориспіль. За ОСОБА_1 побігла ОСОБА_6, ОСОБА_2 їх обігнав. У нього в руках вона побачила жіночу сумку, яку він забрав у дівчини. Потім зі слів ОСОБА_6 ОСОБА_1 дізналася, що вона бачила, як ОСОБА_3 тримав дівчину, а ОСОБА_2 вдарив дівчину рукою та забрав належну їй сумку та мобільний телефон «Самсунг». Добігши до арки будинку по вул. Червоноармійській в м. Бориспіль, ОСОБА_1 побачила, що там стоять ОСОБА_3 та ОСОБА_2 У руках ОСОБА_2 були книга «Втрата» та жіночий гаманець коричневого кольору. Гаманець ОСОБА_2 поклав собі в кишеню куртки, а книгу жбурнув. Потім він дістав мобільний телефон «Самсунг» з кишені і показав їм. При цьому він сказав, що телефон, книга та гаманець належать дівчині, яку вони пограбували. Куди вони поділи сумку - їй не відомо. Потім вони всі разом знову пішли до магазину «Сільпо». По дорозі до магазину ОСОБА_2 віддав їй чорний олівець для очей, вона його взяла для власного користування, хоча й здогадалася про те, що цей олівець з сумки пограбованої дівчини. В магазині "Сільпо" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 придбали вина та продуктів. Після того, як ОСОБА_2 вийшов з магазину, він дістав жіночий гаманець з кишені, перевірив його вміст, грошей у ньому не було, а тільки картки знижок магазинів "Еко" та "Космо", які він віддав їй, а вона забрала їх собі, також знаючи, що це картки з гаманця пограбованої дівчини. Гаманець ОСОБА_2 передав ОСОБА_6, яка відразу ж віддала його ОСОБА_1 0.0. та попросила, щоб та поклала його собі в кишеню куртки. Вона взяла гаманець, поклала його до кишені своєї куртки завідомо знаючи, що цей гаманець належав пограбованій дівчині. Вони випили вино і знову пішли прогулятись по м. Бориспіль, вийшли на вул. Воровського і побачили дівчину. Потім їх наздогнав ОСОБА_3, обняв ОСОБА_1 і вони почули, як щось впало. Озирнувшись вони побачили, що на руках у ОСОБА_2 лежить дівчина. ОСОБА_2 поліз дівчині під одяг щоб зняти ланцюжок з її шиї. В цей час ОСОБА_3 забрав у дівчини сумку і відразу ж побіг. За ОСОБА_3 побіг ОСОБА_2, за ним побігли вона та ОСОБА_6 ОСОБА_7 0.0. не могла бігти, так як в неї боліла нога. Вони з ОСОБА_6 добігши до повороту на іншу вулицю побачили, що на снігу лежали сумка, косметичка чорного кольору, флакон духів та фартух бордового кольору. Вона, зрозуміла, що ці речі з сумки, яку ОСОБА_3 забрав у дівчини під час її пограбування. Потім ОСОБА_3 взяв косметичку, в якій були люстерко, гребінець та пудра, флакон духів та брилок від ключів і віддав ОСОБА_1 для того, щоб вона користувалася. Вона погодилися і забрала дані речі собі, поклавши їх до кишені куртки, а фартух ОСОБА_3 поклав до синього рюкзака, який належить ОСОБА_6 та носив при собі ОСОБА_3 Їй було відомо, що речі , які їй дали, належали пограбованій дівчині. ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 зібрались поїхати в с. Глибоке Бориспільського району Київської області та пішли до зупинки. Пізніше їх наздогнали ОСОБА_2 з ОСОБА_6 і вони всі разом стояли на зупинці розмовляли, коли до них під"їхали працівники міліції і запропонували їм проїхати до ОСОБА_8 Приїхавши до ОСОБА_8, у неї, в присутності понятих, виявили та вилучили жіночий гаманець, косметичку в середині якої були люстерко, пудра та гребінець, флакон духів, олівець для очей, помаду (блиск для губ) люстерко, картки знижок «Еко» та «Космо», брилок для ключів, які належали пограбованим дівчатам, а також люстерко, блиск для губ (помада), три запальнички, які належать ОСОБА_1

Таким чином, оцінюючи в сукупності установлені і перевірені в судовому засіданні докази по справі, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого їй злочину доведена повністю.

Своїми навмисними діями, які виразились у заздалегідь не обіцяному отриманні та зберіганні майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, ОСОБА_1 скоїла злочин, передбачений ст. 198 КК України.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, у відповідності до вимог ст. 66 КК України, є щире каяття. Обставиною, що обтяжує її покарання, згідно вимог ст. 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_1 суд, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого нею злочину, приймаючи до уваги особу підсудної вважає, що покарання підсудній слід обрати у виді обмеження волі.

Однак, приймаючи до уваги те, що підсудна раніше не вчиняла злочину, за місцем навчання характеризується позитивно, суд вважає за можливе, на підставі ст. 75 КК України, звільнити підсудну від відбування покарання - обмеження волі з встановленням іспитового строку, а також у відповідності зі ст. 76 КК України покласти на неї виконання обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Речові докази по справі та судові витрати по справі відсутні. Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

п р и с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винною та призначити покарання за ст. 198 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання - обмеження волі з випробуванням, встановивши ОСОБА_1 1 (один) рік іспитового строку. У відповідності зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання

Вирок на протязі 15 діб може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд.

Суддя: А.В. Левченко