Вирок

від 05.07.2010 по справі 1-271/2010

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-271/2010

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2010 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді Левченка А.В.

при секретарі Банасько І.В.

з участю прокурора Баклана В.М., Фастова І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, працюючої оператором АЗС ТОВ «Орлан Транс груп», яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої,

- у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

встановив:

04.07.2003 року ОСОБА_1 рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області була зареєстрована як фізична особа -підприємець, про що отримала свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії ВО1 № 016740 та зареєструвала приватне підприємство «Баклан». Після цього, 09.12.2008 року ОСОБА_1 звернулася до Бориспільського міськрайонного центру зайнятості Державного центру зайнятості Київського обласного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, що знаходиться в м. Бориспіль Київської області по вул. Котовського, 4, для вирішення питання її працевлаштування. Під час звернення до Бориспільського міськрайонного центру зайнятості ОСОБА_1 була ознайомлена з пам'яткою безробітного, в якій зазначено, що згідно ч.2 ст. 36 ЗУ В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття В» - застраховані особи, застраховані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.

16.12.2008 року ОСОБА_1, діючи умисно та з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, написала та подала до Бориспільського міськрайонного центру зайнятості заяву про надання їй статусу безробітного, усвідомлюючи при цьому, що вона в цей час була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності та отримувала прибуток від діяльності приватного підприємства. В цей же день службовими особами Бориспільського міськрайонного центру зайнятості, введеними в оману ОСОБА_1, про те, що вона є безробітною і потребує виплати допомоги, було надано статус безробітної з призначенням виплати допомоги по безробіттю. Після цього, в період часу з 16.12.2008 року по 12.05.2009 року,. ОСОБА_1, діючи умисно та з корисливих мотивів, ввівши в оману службових осіб Бориспільського міськрайонного центру зайнятості, щомісячно отримувала в Бориспільському міському центрі зайнятості допомогу по безробіттю на загальну суму 6 649грн. 84 коп. Отримані гроші ОСОБА_1 обернула на свою користь, чим заподіяла Бориспільському центру зайнятості матеріальну шкоду на суму 6 649 грн. 84 коп.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 винною себе в інкримінованому їй злочині за ч. 1 ст.190 КК України визнала повністю, щиро розкаялась в скоєному та дала згоду слухати справу у відповідності до положень ч.3 ст. 299 КПК України. При цьому суду показала, що вона 09.12.2008 року, будучи зареєстрованою як фізична особа -підприємець ОСОБА_1, звернулася до Бориспільського міськрайонного центру зайнятості для вирішення питання її працевлаштування. Після надання статусу безробітної їй щомісячно виплачували допомогу по безробіттю. Загалом вона отримала 6 649 грн. 84 коп. В центрі зайнятості її попереджали, що вона не повинна отримувати додаткових доходів, але на даний факт вона не звернула уваги.

Таким чином, оцінюючи в сукупності установлені і перевірені в судовому засіданні докази по справі, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого їй злочину доведена повністю.

Своїми навмисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), ОСОБА_1 скоїла злочин, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, у відповідності до вимог ст. 66 КК України, є щире каяття, повне усунення завданої шкоди. Обставин, що обтяжують її покарання, згідно вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_1 суд, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого нею злочину, приймаючи до уваги особу підсудної, вважає, що покарання підсудній слід обрати у виді штрафу.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

п р и с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винною та призначити покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 850 ( вісімсот п'ятдесяти) грн. , тобто 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання

Вирок на протязі 15 діб може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд.

Суддя : А.В. Левченко