Постанова

від 30.08.2010 по справі 4-35/2010

ЩОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Спр.№4-35/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2010 року м. Щорс

Щорський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Лихошерста В.В.

при секретарі Мирошниченко А.М.

з участю: скаржника ОСОБА_1

прокурора Уманського В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Щорсі справу за матеріалами скарги ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи,-

В С Т А Н О В И В :

В липні 2010 року від адвоката ОСОБА_1 на адресу Щорського районного суду Чернігівської області надійшла скарга, в якій він просить скасувати постанову ДІМ Щорського РВ УМВС лейтенанта міліції ОСОБА_2 від 16 липня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом залишення в 1995 році при здійсненні хірургічного втручання лікарем Щорської ЦРЛ ОСОБА_3 в черевній порожнині ОСОБА_4 марлевої серветки та направити справу прокурору для відновлення слідства.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав скаргу та уточнив вимоги. Просить скасувати постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, а матеріали направити на додаткову перевірку, в ході якої витребувати медичну документацію на хвору ОСОБА_4, допитати медпрацівників, які здійснювали хірургічне втручання. Він пояснив, що ОСОБА_4 не уповноважувала його здійснювати представництво її інтересів, однак він скористався наданим йому законодавством правом повідомити про злочин. Вважає, що залишення марлевої серветки лікарем в черевній порожнині ОСОБА_4 свідчить про наявність складу злочину в діях лікаря Щорської ЦРЛ ОСОБА_3 та порушує його права як громадянина на належну медичну допомогу.

Прокурор заперечує проти задоволення скарги посилаючись на те, що ОСОБА_4 не уповноважувала ОСОБА_1 здійснювати представництво її інтересів в правоохоронних органах, вона не має жодних претензій з приводу надання їй медичної допомоги лікарем Щорської ЦРЛ ОСОБА_3, скаржник здійснює втручання в особисте життя ОСОБА_4

Суд, вислухавши скаржника та прокурора, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що скарга стосується скасування постанови ДІМ Щорського РВ УМВС лейтенанта міліції ОСОБА_2 від 16 липня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 стосовно залишення лікарем Щорської ЦРЛ ОСОБА_3 в черевній порожнині ОСОБА_4 марлевої серветки в 1995 році.

Відповідно до ст. 94 КК України приводами до порушення кримінальної справи є:

1)заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, службових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;

2)повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним;

3)явка з повинною;

4)повідомлення, опубліковані в пресі;

5)безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Скаржник звертався до Щорського РВ УМВС України в Чернігівській області із заявою, в якій вказував на вчинення лікарем Щорської ЦРЛ ОСОБА_3 злочину, передбаченого ст. 105 КК України (в редакції 1960 року), тобто необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відповідно до ст. 94 ч. 1 п. 1 КПК України скаржник мав право звернутися із заявою про вчинений злочин до правоохоронних органів, і заяви окремих громадян є приводом для порушення кримінальної справи.

По заяві ОСОБА_1 була проведена перевірка. Однак, дільничий інспектор міліції не знайшов підстав для порушення кримінальної справи, оскільки вважає, що немає достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину.

Достатніми даними є такі фактичні дані, які свідчать про наявність певних кримінально карних дій чи бездіяльності. При цьому не обов'язково, щоб вони відображали діяння повно і всебічно або викривали конкретну особу у вчиненні злочину. Встановлення цих обставин є завданням наступної стадії кримінального процесу - попереднього розслідування.

Відповідно до ст. 236-2 КПК України розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові в порушенні кримінальної справи виконані вимоги ст. 99 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень:

1)скасовує постанову про відмову в порушенні кримінальної справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки;

2)залишає скаргу без задоволення.

Під час перевірки дільничий інспектор міліції обмежився поясненнями особи, на яку вказує скаржник як на особу, що вчинила злочин, та газетною публікацією.

Цього недостатньо для встановлення наявності або відсутності фактичних даних, які свідчать про наявність певних кримінально карних дій чи бездіяльності, перевірку було проведено поверхово, не досліджувалися медичні документи ОСОБА_4, не були відібрані пояснення від медпрацівників, які здійснювали хірургічне втручання.

Посилання прокурора на те, що ОСОБА_4 не уповноважувала ОСОБА_1 представляти її інтереси, не є підставою для відмови в задоволенні скарги.

Згідно ст. ст. 99-1, 236-1 КПК України скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцерозташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.

Оскільки злочин, про вчинення якого повідомив скаржник, не є злочином приватного звинувачення, оскаржувана постанова стосується інтересів скаржника, який, як і любий громадянин, має право повідомити про вчинення злочину, отже ним може ставитися питання оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за його заявою.

За таких обставин скаргу слід задовольнити, а матеріали повернути для проведення додаткової перевірки.

В ході додаткової перевірки слід витребувати медичну документацію на ОСОБА_4, допитати медпрацівників, які здійснювали хірургічне втручання. Окрім того, слід попередити заявника про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин, відібрати у заявника пояснення з приводу поданої ним заяви.

Керуючись ст. ст. 94, 98, 99, 99 - 1, 236-1 - 236-2 КПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову ДІМ Щорського РВ УМВС лейтенанта міліції ОСОБА_2 від 16 липня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом залишення в 1995 році при здійсненні хірургічного втручання лікарем Щорської ЦРЛ ОСОБА_3 в черевній порожнині ОСОБА_4 марлевої серветки, скасувати, а матеріали повернути Щорському РВ УМВС Ураїни в Чернігівській області для проведення додаткової перевірки.

На постанову прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через суд, який виніс постанову.

Суддя: В.В. Лихошерст