Постанова

від 07.11.2011 по справі 2а-13951/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 листопада 2011 року 14:41 № 2а-13951/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Власенкової О.О., при секретарі судового засідання Бескоровайній Н.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атланта» до відповідачаВідділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною постанови від 07 квітня 2011 року

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови начальника відділу ДВС Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві від 07 квітня 2011 року про проведення перевірки.

Водночас позивач просив поновити пропущений строк звернення до суду, стверджуючи, що копію оскаржуваної постанови відповідач на його адресу не надсилав, про її існування він дізнався 21 вересня 2011 року під час ознайомлення його представника з матеріалами виконавчого провадження.

Беручи до уваги викладене, суд прийшов до висновку про дотримання позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що начальник відділу ДВС Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві безпідставно прийняв до розгляду скаргу ТОВ «Агрофірма «Вікторія», подану з порушенням установленого законодавством 10-денного строку. До того ж зазначив, що назване підприємство не значиться у ЄДРПОУ. Відтак, постанова про задоволення зазначеної скарги є протиправною та порушує права позивача, надані йому Законом України «Про виконавче провадження».

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача щодо позову заперечив, з огляду на необґрунтованість, просив відмовити у його задоволенні.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 07 листопада 2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося представниками сторін у судовому засіданні, на виконанні у відділі ДВС Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві знаходиться зведене виконавче провадження щодо виконання:

- виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 22 березня 2005 року, реєстровий номер 1082 про звернення стягнення на нежилі приміщення -адміністративно-офісні, розміщені в м.Києві по вул.Тополевій, 4-8 (літ.А), що на праві власності належать ТОВ «Атланта», на суму 577 717,36 дол.США та 2 200 грн. на користь ВАТ «Перший інвестиційний банк»та договору застави від 11 серпня 2003 року (постанова про відкриття виконавчого провадження від 20 квітня 2005 року);

- наказу Господарського суду міста Києва від 17 березня 2003 року № 17/165 на виконання рішення цього ж суду від 03 березня 2003 року про стягнення з ТОВ «Атланта» на користь ПСП «Колос»1 537 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 21 квітня 2003 року);

- наказу Господарського суду міста Києва від 23 березня 2001 року № 18/412 щодо виконання рішення цього ж суду від 23 жовтня 2001 року про стягнення з ТОВ «Атланта» на користь ТОВ «Вікторія» 48 245,64 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 14 грудня 2001 року).

Постановою головного державного виконавця Штойки Л.Р. від 17 липня 2009 року у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках боржника ТОВ «Атланта»та відсутністю майна, на яке можна звернути стягнення виведено із зведеного виконавчого провадження та повернуто стягувачу ТОВ «Вікторія» виконавчий документ, виданий Господарським судом міста Києва від 23 жовтня 2001 року.

28 березня 2011 року до відповідача надійшла скарга ТОВ «Агрофірма «Вікторія» від 22 березня 2011 року на вищевказану постанову державного виконавця, адресована начальнику відділу ДВС Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві.

За наслідками розгляду цієї скарги постановою начальника відділу ДВС Солом'янського районного управління юстиції винесено постанову від 07 квітня 2011 року, якою визнано дії головного державного виконавця Штойки Л.Р. при винесенні постанови про повернення виконавчого документа від 17 липня 2009 року такими, що не відповідають вимогам статей 5, 40, 52 Закону України «Про виконавче провадження (в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 05 листопада 2009 року) та скасовано зазначену постанову, а головного державного виконавця Штойку Л.Р. зобов'язано вчинити подальші дії примусового характеру у відповідності до вимог Закон України «Про виконавче провадження».

При вирішенні цієї справи суд виходить із такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про виконавче провадження»(далі - Закон) визначені умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно зі статтею 12 Закону сторони виконавчого провадження мають право, зокрема, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 82 Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені, зокрема, стягувачем до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до частини 3 статті 48 Закону копія постанови про повернення виконавчого документа у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 3 цієї статті КАС України визначено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

При цьому рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до керівництва органів державної виконавчої служби, якщо їх оскарження передбачено цим Законом (частина 6 статті 82 Закону).

Частиною 7 статті 82 Закону встановлені вимоги до скарги у виконавчому провадженні.

Скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом «Про звернення громадян» (частина 8 статті 82 Закону).

За змістом положень статті 83 Закону контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Наведене дає підстави суду прийти до висновку, що начальник відділу ДВС Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві в межах наданих Законом повноважень переглянув прийняту підлеглим йому державним виконавцем постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, про що прийняв оскаржувану постанову.

Крім того, суд вважає, що оскаржувана постанова є обґрунтованою та прийнята начальником відділу ДВС Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві відповідно до Закону, що обґрунтовується таким.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Агрофірма «Вікторія» отримало постанову державного виконавця від 17 липня 2009 року про повернення виконавчого документа 15 березня 2011 року, тому скарга від 22 березня 2011 року, направлена на адресу відповідача 28 березня 2011 року, подана в межах установленого Законом 10-денного строку.

Заслуговує на увагу та обставина, що стягувачем у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23 березня 2001 року № 18/412 є ТОВ «Вікторія», тоді як зі скаргою звернулось ТОВ «Агрофірма «Вікторія». Однак, шляхом співставлення кодів ЄДРПОУ, присвоєних цим підприємствам та зазначених у наказі Господарського суду міста Києва від 23 жовтня 2001 року № 18/412 та скарзі від 22 березня 2011 року, суд прийшов до висновку, що мова йде про одне й те ж підприємство, з кодом ЄДРПОУ 14243315.

Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що ТОВ «Вікторія» ліквідоване, оскільки в наданій ним довідці з ЄДРПОУ № 746 міститься інформація, що станом на 17 серпня 2004 року таке підприємство не значиться. За висновком суду наведене свідчить про те, що станом на вказану дату ТОВ «Вікторія»з кодом ЄДРПОУ 14223315, зареєстроване до 2004 року, не пройшло перереєстрацію в ЄДРПОУ.

Щодо суті оскаржуваної постанови необхідно заначити таке.

Зі змісту цієї постанови вбачається, що 15 листопада 2007 року державним виконавцем Штойкою Л.Р. при виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 22 березня 2005 року про звернення стягнення на нежилі приміщення -адміністративно-офісні, розташовані в м.Києві по вул.Тополевій, 4-8 (літ.А), що належить на праві власності ТОВ «Атланта», на суму 577 717,36 дол.США та 2 200 грн. на користь ВАТ «Перший інвестиційний банк»складено акт опису та накладено арешт на згадане майно ТОВ «Атланта». Відповідно до договору застави від 11 серпня 2003 року це майно перебуває в заставі АБ «Перший інвестиційний банк», правонаступником якого є ВАТ «Перший інвестиційний банк». Відповідно до звіту з експертної оцінки майна ТОВ «Українська експертна група»ринкова вартість згаданих приміщень становить 2 559 096 грн.

Статтею 52 Закону в редакції, що діяла на час винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу ТОВ «Вікторія», встановлено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

З огляду на те, що у зведеному виконавчому провадженні окрім згаданого виконавчого напису нотаріуса на виконанні знаходились також рішення Господарського суду міста Києва від 23 жовтня 2001 року про стягнення з ТОВ «Атланта»на користь ТОВ «Вікторія»48 245,64 грн. та від 03 березня 2003 року про стягнення з ТОВ «Атланта» на користь ПСП «Колос»1 537 грн., а право застави АБ «Перший інвестиційний банк»на вищевказане майно виникло після постановлення цих судових рішень, то суд погоджується з доводами відповідача, що на виконання цих рішень головний державний виконавець Штойка Л.Р. повинен був звернути стягнення на нежилі приміщення в м.Києві, вул.Тополевій, 4-8 (літ.А), що належать ТОВ «Атланта».

За таких обставин, начальник відділу ДВС Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві прийшов до обґрунтованого висновку про протиправність дій державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачеві ТОВ «Вікторія», правомірно скасував винесену ним постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ТОВ «Вікторія»та зобов'язав вчинити подальші виконавчі дії примусового характеру у відповідності до вимог Закону.

При цьому суд не бере до уваги надану представником позивача копію кредитного договору від 08 травня 2001 року № 882/11-КЮ, укладеного між АБ «Перший інвестиційний банк»та ТОВ «Атланта», оскільки станом на час винесення оскаржуваної постанови вона була відсутня в матеріалах виконавчого провадження і надана відповідачу лише після винесення оскаржуваного рішення. Крім того, сам по собі цей документ не свідчить про виникнення в 2001 році у АБ «Перший інвестиційний банк» права застави на належне позивачу майно.

Беручи до уваги вищевикладене, вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 254 КАС України, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 КАС України .

Суддя О.О. Власенкова