Постанова

від 23.09.2015 по справі 826/9049/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 вересня 2015 року № 826/9049/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СТ Груп" доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТ Груп" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.12.2014р. №0006862205.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що податковим органом необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення, оскільки позивач вимог чинного законодавства не порушував, відповідачем безпідставно під час здійснення перевірки не враховано первинні документи, що підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту згідно договорів № 030214 від 03.02.2014р. та № 010714 від 01.07.2014 р. з ТОВ "А.С.Т. Компані".

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у запереченнях від 23.06.2015 р. б/н, мотивація заперечень співпадає з висновками акта перевірки №5655/26-58-22-05-11/34914028 від 13.11.2014 р.

В судовому засіданні 23.07.2015 року було задоволено клопотання представника позивача, на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом було ухвалено про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Податковим повідомленням-рішенням від 01.12.2014р. №0006862205 Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 118 497,33 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 29 624,33 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків Акту від 13.11.2014 р. №5655/26-58-22-05-11/34914028 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "А.С.Т. Компані", за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014р.

Так, перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог: п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 та п. 9.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні, що призвело до заниження суми з податку на додану вартість за липень 2014 р. у сумі 118 497,33 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду липня 2014 року на суму ПДВ 1 236,00 грн.

Висновок про порушення позивачем зазначених норм перевіряючими зроблено з посиланням на те, що перевіркою не підтверджено реальності вчинення фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ "А.С.Т. Компані". Такі висновки податкового органу мотивовані тим, що документи що давали б змогу перевірити, які саме послуги надавалися (виконувалися), а також підтверджуючі документи, що давали б змогу ідентифікувати конкретний зміст наданих послуг позивачем до перевірки не надано. Оскільки, відсутні первинні документи, що підтверджують фактичне надання послуг, звіти про виконані роботи, специфікації та додатки до договорів, відповідно до умов яких виконувались роботи, надавались послуги, відсутні смети або калькуляції щодо використаних матеріальних ресурсів та залучення до виконання необхідної кількості працівників та інше, перевіряючими зроблено висновок про документальне оформлення вказаних операцій без їх фактичного здійснення.

Крім того, згідно податкової інформації зібраної ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м. Києва неможливо здійснити зустрічну звірку ТОВ "А.С.Т. Компані" по взаємовідносинам з платниками податків за липень 2014 р., оскільки, ТОВ "А.С.Т. Компані" має стан "9" - відсутність за місцезнаходженням.

Таким чином, у контрагента позивача - ТОВ "А.С.Т. Компані" встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, технічного персоналу у необхідній кількості, власних виробничих активів у необхідній кількості, що є економічно необхідним для використання даних послуг в господарській діяльності.

Суд бере до уваги, що висновки ДПІ щодо фіктивності діяльності контрагента позивача, не знайшли свого підтвердження, оскільки належні та допустимі докази на підтвердження нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "А.С.Т. Компані" відповідачем суду не надано. Відповідачем також не надано суду вироку суду щодо посадових осіб контрагента позивача.

Аналізуючи обґрунтованість таких висновків податкового органу, суд приходить до наступного.

Між позивачем та TOB "А.С.Т. Компані" було укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №030214 від 03.02.2014р. Відповідно до п. 1.1 договору TOB "А.С.Т. Компані" - виконавець зобов'язується надавати консультації з питань комерційної діяльності, а позивач зобов'язується приймати та сплачувати ці послуги.

Згідно з п.2.1-п.2.2 договору протягом дії цього Договору виконавець зобов'язується надавати замовнику наступні послуги: надання консультацій та практичної допомоги у розроблені концепцій бухгалтерського обліку, програм обліку видатків; надання консультацій та практичної допомоги в фінансовому плануванні, з організаційних питань, забезпечення ефективності, контролю, інформації для управління поставками замовника; аналіз фінансово-господарської діяльності замовника за перше півріччя 2014 року; юридичний супровід при оформленні внутрішніх договорів замовника; інформування замовника про зміни в законодавстві щодо здійснення замовником господарської діяльності; інформування замовника про зміни в митному законодавстві України та митних тарифах; консультації та допомога в оформленні документів та митних декларацій для подачі їх в митний орган для розмитнення імпортних товарів, що приходять на адресу замовника; надання інформації щодо виробників та дистриб'юторів будівельних матеріалів та їх цінової політики в Україні відносно матеріалів, які імпортує замовник; експертна оцінка договорів, укладених замовником протягом першого півріччя 2014 року, а також проектів, які підлягають укладенню в другому півріччі 2014; мета надання інформаційно-консультаційних послуг - висловлення незалежної професійної думки у формі порад та роз'яснень економіко-правових ситуацій, які виникають (виникли, плануються, передбачаються) в ходів діяльності замовника.

П. 2.3 договору визначено, що при виконанні зазначених у п. 2.1 обов'язків, виконавець керується цим договором і відповідними чинним законодавством та гарантує таку якість послуг, що відповідає вимогам, які звичайно ставляться до послуг такого роду.

П. 3.3 договору визначено, що інформаційно-консультаційні послуги надаються замовнику усно та письмово.

Термін та форма надання послуг узгоджуються в додатках до договору, або шляхом обміну кореспонденцією (п. 3.4).

Згідно п. 4.1 договору вартість послуг, що надаються виконавцем за цим договором становить 650 000,00 грн. в т.ч. ПДВ у сумі 108 333,33 грн.

П.6.2 договору визначено, що замовник інформаційно-консультаційних послуг - позивач зобов'язаний: забезпечити виконавцю доступ до інформації потрібної йому для виконання послуг за цим договором; сприяти отриманню в разі потреби інформації у будь-яких третіх осіб; своєчасно та у будь-якому обсязі надавати виконавцю усі необхідні йому дані та документи; звертатися за власний рахунок до третіх осіб (за рекомендаціями виконавця) за офіційними роз'ясненнями.

Відповідно до п. 4.3 договору оплата роботи виконавця сплачуються в безготівковому порядку на поточний рахунок виконавця. Рахунки виконавця сплачуються в безготівковому порядку на поточний рахунок виконавця. Строк дії цього договору починає свій перебіг з моменту укладення та діє до його розірвання, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов'язань сторін за договором (п. 9.2).

П. 10.3 договору визначено, що додаткові угоди та додатки до договору є невід'ємною частиною цього договору.

На підтвердження виконання сторонами умов договору про надання інформаційно-консультаційних послуг №030214 від 03.02.2014р. та відповідно отримання позивачем консультаційних послуг від TOB "А.С.Т. Компані", суду надано Акт № 48 від 22.07.2014р. прийому-передачі наданих інформаційно-консультаційних послуг. Відповідно до вказаного акту позивач від TOB "А.С.Т. Компані" отримав наступні послуги: аналіз фінансово-господарської діяльності та бухгалтерського обліку за перше півріччя 2014 р.; юридичний супровід при оформленні внутрішніх договорів позивача на 2014 рік; надання консультацій та практичної допомоги в плануванні з організаційних питань, забезпечення ефективності, контролю, інформації для управління поставками замовника; надання консультацій та практичної допомоги у розробленні концепцій бухгалтерського обліку, програм обліку видатків; інформування про зміни в податковому та митному законодавстві України та митних тарифах; надання інформації щодо виробників та дистриб'юторів будівельних гідроізоляційних матеріалів та їх цінової політики в Україні.

Загальна вартість наданих послуг складає 650 000,00 грн. в т.ч. ПДВ у сумі 108 333,33 грн.

На підтвердження виконання сторонами умов договору №030214 від 03.02.2014р. та отримання надання інформаційно-консультаційних послуг від TOB "А.С.Т. Компані" позивач надав суду податкову накладну від 17.07.2014 року № 35 на суму 120 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 20 000,00 грн.),

№ 49 від 22.07.2014 року на суму 530 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 88 333,33 грн.).

Проаналізувавши норми зазначеного договору суд дійшов висновку, що виконання робіт за договором №030214 від 03.02.2014р. встановлюються позивачем відповідно до завдання.

Так, п. 1.1 договору визначено, що позивач доручає, а TOB "А.С.Т. Компані" зобов'язується надавати консультації з питань комерційної діяльності позивача.

Тобто, позивач звертається до TOB "А.С.Т. Компані" за роз'ясненням, консультацією з відповідного питання.

Натомість, жодного доказу того, що позивач звертався до TOB "А.С.Т. Компані" з будь-яким запитом, заявкою, замовленням щодо отримання роз'яснень чи то консультацій у відповідності до умов договору №030214 від 03.02.2014р. суду не надано.

Крім того, доказів на підтвердження того, що позивач передавав для оброблення інформацію та документи про фінансово-господарську діяльність та бухгалтерський облік за перше півріччя 2014 р. для її опрацювання TOB "А.С.Т. Компані" суду не надано, як не надано і самого тексту такого аналізу підготовленого TOB "А.С.Т. Компані" за результати її опрацювання, відповідно до акту № 48 від 22.07.2014р. прийому-передачі наданих інформаційно-консультаційних послуг.

Позивачем також, не надано суду доказів на підтвердження передачі TOB "А.С.Т. Компані" внутрішніх договорів та інших документів для отримання консультаційних послуг відповідно до умов договору №030214 від 03.02.2014р.

Доказів на підтвердження того, що посадові особи чи представники TOB "А.С.Т. Компані" здійснювали юридичний супровід при оформленні внутрішніх договорів позивача на 2014 рік; надавали консультації та практичну допомогу в плануванні з організаційних питань, забезпечення ефективності, контролю, інформації для управління поставками замовника; надавали консультації та практичну допомогу у розробленні концепцій бухгалтерського обліку, програм обліку видатків; інформували про зміни в податковому та митному законодавстві України та митних тарифах; надавали інформацію щодо виробників та дистриб'юторів будівельних гідроізоляційних матеріалів та їх цінової політики в Україні, суду не надано.

Натомість, позивачем не надано суду жодного завдання, чи то заявки, на підставі якої позивач замовив у TOB "А.С.Т. Компані" послуги згідно договору №030214 від 03.02.2014р., не надано доказів, що позивач передавав TOB "А.С.Т. Компані" будь-які документи чи інформацію необхідні для отримання юридичної допомоги, консультації, складення процесуальних документів тощо.

Тобто, позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що будь-які інформаційно-консультаційні послуги юридичної направленості замовлялися та взагалі виконувалися TOB "А.С.Т. Компані" для позивача.

Таким чином, позивачем не доведено, що договір №030214 від 03.02.2014р. укладений з TOB "А.С.Т. Компані" реально виконувався сторонами, зокрема, у липні 2014 року.

Крім того, позивачем з TOB "А.С.Т. Компані" було укладено договір підряду №010714 від 01.07.2014р. Відповідно до п. 1.1 договору TOB "А.С.Т. Компані" (підрядник) в порядку та на умовах визначених даним договором, згідно проектно-сметной документації, зобов'язується виконати на замовлення позивача (замовника) роботи з пристрою протифільтраційного екрану загальною площею 10 000,00 м кв. на об'єкті: полігон ТБО м. Дергачі, Харківської області, а замовник зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно п.2.1 договору загальна вартість робіт без матеріалів становить 68 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 11 400,00 грн. Форма розрахунків: шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок підрядника або в іншій формі, не забороненій діючим законодавством України.

Відповідно до п. 2.4 договору забезпечення будівництва електротехнічним обладнанням житлом та інструментами покладається на підрядника, підсобними працівниками, технологічним обладнанням, важкою технікою для розвантаження та переміщення площадкою матеріалів, водою та електроенергією покладається на замовника.

Згідно п. 4.1 підрядник зобов'язується виконати роботи у відповідності до графіка виконання робіт.

Відповідно до п. 6.1.5 договору підрядник зобов'язується дотримуватися правил безпеки, пожежної безпеки та внутрішнього розпорядку, встановлених на об'єкті.

Згідно п. 6.2.1 договору замовник зобов'язується передати підряднику фронт робіт та необхідну для їх виконання документацію.

П. 6.2.4 договору замовник відповідає за охорону площадки, її освітлення, огородження, дотримання санітарних та протипожежних вимог, складування, збереження матеріалів та розташування техніки. Забезпечити безперешкодний доступ до електрики (п. 6.2.5).

Відповідальність на виділеному об'єкті за створення безпечних умов праці покладається на замовника (п. 10.1).

На підтвердження виконання сторонами умов договору підряду №010714 від 01.07.2014р. позивачем було надано суду довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014 р. від 31.07.2014 р., відповідно до якої влаштування протифільтраційного екрану полігону ТПО у тому числі будівельні роботи становить 54 09968 грн., інші витрати 2 90032 грн., ПДВ у сумі

11 400,00 грн., всього вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ становить 68 400,00 грн.

Згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 р. від 31.07.2014 р., вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ становить 68 400,00 грн.

На підтвердження виконання сторонами умов договору №010714 від 01.07.2014р. та отримання підрядних робіт від TOB "А.С.Т. Компані" позивач надав суду податкову накладну від 29.07.2014 року № 70 на суму 25 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4 166,67 грн.), № 85 від 31.07.2014 року на суму

43 400,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7 233,33 грн.).

При цьому, позивачем не надано суду доказів на підтвердження реальності здійснення господарської операції, зокрема, що роботи з пристрою протифільтраційного екрану загальною площею 10 000,00 м кв. на об'єкті: полігон ТБО м. Дергачі, Харківської області було виконано саме TOB "А.С.Т. Компані", зокрема, не надано доказів що позивачем було забезпечено/передано TOB "А.С.Т. Компані" технічну та проекту документацію, робочу документацію з відміткою "до виконання робіт", проект тимчасового підключення Будівельного майданчика до інженерних мереж (водопровід, каналізація, енергопостачання), тощо на виконання п. 2.4, п. 6.2.4 договору. Натомість, сам договір спростовує, що такі дії позивачем вчинялися, зокрема, не надано жодного акту з переліком документації, яку було передано позивачем TOB "А.С.Т. Компані" на виконання умов договору.

Акти приймання виконаних будівельних робіт не затверджені у відповідальної особи з технагляду замовника у відповідності до договору, що в свою чергу додатково підтверджує, що вказані роботи TOB "А.С.Т. Компані" не виконувало, а лише документально оформлено.

На підтвердження того, що роботи з пристрою протифільтраційного екрану загальною площею 10 000,00 м кв. на об'єкті: полігон ТБО м. Дергачі, Харківської області було виконано саме TOB "А.С.Т. Компані", позивачем не надано суду відповідних доказів, зокрема, як це визначено п. 6.2.1, п.6.2.4, п. 6.2.5 договору. Так, позивачем не надано суду, доказів того, що працівники від TOB "А.С.Т. Компані" з метою виконання робіт за договором взагалі заходили на територію будівництва об'єкту, зокрема, не надано відміток у журналі пропуску осіб, оформлення перепусток, проведення інструктажу з пожежної безпеки та безпеки праці осіб, що виконували роботи за договором, тощо.

Крім того, позивачем не надано суду доказів на підтвердження того що позивач-замовник за договором №010714 від 01.07.2014р. взагалі мав доступ на об'єкт: полігон ТБО м. Дергачі, Харківської області, а отже відповідно міг забезпечити доступ представникам-працівникам TOB "А.С.Т. Компані" на даний об'єкт для виконання робіт за договором №010714 від 01.07.2014р.

Всі зазначені документи наявні у справі та досліджені судом.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що роботи за договором №010714 від 01.07.2014р. TOB "А.С.Т. Компані" не виконувалися, а мало місце лише документальне їх оформлення.

Таким чином, позивачем не доведено, що договір №010714 від 01.07.2014р. укладений з TOB "А.С.Т. Компані" реально виконувався сторонами, зокрема, у липні 2014 року.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

У п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань».

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.19 ст. 2 та ст.9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти); доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти; податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Закон України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку

Відповідно до ст. 1 Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 07.02.2012 № 21-425во10, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту

Аналізуючи обставини даної справи та наявні в ній докази, суд приходить до висновку, що укладені позивачем договори не мали на меті настання реальних правових наслідків, що відповідно свідчить про безтоварність господарських операцій позивача з TOB "А.С.Т. Компані".

У зв'язку з цим, дії платника податку позивача вказують на його недобросовісність, а вчинені ним господарські операції викликають сумнів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 судам необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Згідно постанови Верховного суду України від 08.09.2009 у справі № 21-737во09 про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також письмові заперечення посадових осіб контрагентів, що будь-яких документів, угод, платіжних доручень, банківських та господарських документів вони не підписували.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України відсутність реального вчинення господарських операцій та як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ПКУ не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податків - учасників відповідних операцій.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Зазначене стосується також і випадків, коли певні товари чи послуги придбаваються не в межах господарської діяльності платника податків.

Таким чином, як випливає з визначень даних термінів, господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі ресурсів, контрольованих підприємством, у результаті минулих подій, виконання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, та зобов'язань, у власному капіталі підприємства.

Оскільки, позивачем не доведено належними доказами здійснення реальності операцій на виконання договору з TOB "А.С.Т. Компані" у липні 2014 р., позовні вимоги є такими, що не підлягають до задоволення у зв'язку їх необґрунтованістю та не доведеністю.

Враховуючи, те що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкове повідомлення-рішення від 01.12.2014р. № 0006862205 прийнято з урахуванням всіх обставин.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу, зокрема, передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені позивачем не спростовують висновків Акта перевірки, позивачем не доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 01.12.2014р. № 0006862205 прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що докази, наведені податковим органом, спростовують доводи позивача, суд дійшов висновку, що адміністративний не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Груп" відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Груп" (код ЄДРПОУ 34914028) решту суми судового збору у сумі 2 666,19 грн. до Державного бюджету України.

3. Стягнення решти суми судового збору доручити ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук