Рішення

від 21.06.2010 по справі 17/166-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.10р. Справа № 17/166-10 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Елтехкомп", м. Дніпропетровськ

про стягнення 188 605 грн. 80 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довір. № 18-31 від 01.06.10р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довір. б/н від 04.06.10р.

Суть спору :

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Елтехкомп" (далі -відповідач) суму 188 605 грн. 80 коп. штрафних санкцій за договором № 899 від 01.12.09р.

Вмотивовує позовні вимоги тим, що під час виконання договірної поставки відповідачем порушені строки передбачені п. 4.1 спірної угоди, у зв'язку із чим на підставі п. 6.2 цієї ж угоди за кожен день прострочення поставки товару нарахований штраф в розмірі 1% від вартості непоставленого у строк товару.

Відповідач позовні вимоги визнає частково. Вмотивовує свою позицію тим, що граничний строк поставки товару припадав на 25.01.2010 року, а у січні велика кількість днів є святковими (не робочими). В державі була нестабільна як політична так і фінансова ситуація, при цьому внаслідок виборів президента України значна кількість постачальників відмовилась постачати комплектуючі на ринок України, що насамперед призвело до такого прострочення поставки в строк товару. Окрім того, зазначає що загальна вартість недопоставленого товару склала 209 562 грн. 00 коп., тоді як позов заявлено про стягнення суми 188 605,80 грн. штрафу, що сягає майже всього розміру недопоставленої продукції. Враховуючи наведене та те, що позивачем не надано документальних доказів наявності фактичного понесення збитків, а до матеріалів справи долучені документи про скрутне фінансове становище науково-виробничого підприємства, відповідач просить господарський суд на підставі ст. 233 Господарського кодексу України зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій до 10% від нарахованого за період з 26.01.10р. по 31.03.10р. розміру штрафу у сумі 136 215 грн. 00 коп., тобто до розміру 13 621 грн. 50 коп., який визнається повністю відповідачем.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача і відповідача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.12.2009 року між позивачем (покупцем) та відповідачем (продавцем) було укладено договір № 899 (надалі - Договір), у відповідності з умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах даної угоди товар, зазначений у специфікаціях, які є його невід'ємною частиною (п. 1.1 Договору).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Названим вище пунктом Договору передбачено, що кількість, ціна, вартість, строки, якість, найменування товару зазначається в специфікаціях до цієї угоди.

При цьому, згідно положень п. 4.1 Договору строк поставки товару вказується у специфікаціях.

Аналіз матеріалів справи відображає, що між сторонами одночасно з укладенням Договору була узгоджена і підписана специфікація № 1 до нього на загальну суму 222 896,00 грн. товару, з яких:

- перша позиція: вартістю 102 642,00 грн., строк поставки до 25.01.10р. ;

- друга позиція: вартістю 106 920,00 грн., строк поставки до 25.01.10р. ;

- третя позиція: вартістю за 2 шт. 7 540,00 грн., строк поставки 30.12.09р.;

- четверта позиція: вартістю 2 348,80 грн., строк поставки до 30.12.09р.;

- п'ята позиція: вартістю 3 445,20 грн., строк поставки до 30.12.09р.

Згідно вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Продавцем на виконання умов Договору, згідно вказаної специфікації № 1, поставлено 25.12.09р., з дотриманням вимог п. 4.2 Договору, продукцію по 3-й, 4-й та 5-й позиції раніше встановленого граничного строку (30.12.09р.) на склад покупця (м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11) на загальну суму 13 334,00 грн. (7 450,00 грн. + 2 348,80 грн. + 3 445,20 грн.), про що не заперечується жодною із сторін у справі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Встановлено, що вартість недопоставленого товару (перша та друга позиція специфікації № 1) на час розгляду даного спору становить загальний розмір 209 562,00 грн. заборгованості (102 642,00 грн. + 106 920,00 грн.), граничний строк поставки якого сплинув 25.01.2010 року.

Наведені вище обставини не спростовані відповідачем та підтвердженні позивачем документально.

Згідно вимог п. 6.1 Договору за кожну добу прострочення поставки товару, понад встановлені п. 4.1 Договору строки, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 1% від вартості непоставленого в строк товару.

В силу положень ст.ст. 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

Так, позивач нарахував відповідачу за період з 26.01.10р. по 25.04.10р. (за 90 днів) по першій та другій позиції непоставленого товару загальний розмір штрафу у сумі 188 605 грн. 80 коп., а саме:

- на суму 102 642 грн. 00 коп. (1-позиція) розмір штрафу - 92 377 грн. 80 коп.;

- на суму 106 920 грн. 00 коп. (2-позиція) розмір штрафу - 96 228 грн. 00 коп.

Між тим, господарський суд визнає обґрунтованими посилання відповідача про те, що згідно приписів п. 8.1. спірної угоди № 899 Договір припинив свою дію з 31.03.2010 року (за винятком гарантійних зобов'язань -до строку їх закінчення), як це узгодили сторони у п. 8.1 спірної угоди під час її підписання.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Отже, суд здійснив перерахунок нарахованого позивачем в силу п. 6.1 Договору штрафу, беручи зменшений період для нарахування з 26.01.10р. по 31.03.10р. (65 днів), фактичний розмір штрафу становить суму 136 215 грн. 30 коп. (66 717,30 грн. + 69 498,00 грн.), який визнається судом обґрунтованим, таким що відповідає фактичним обставинам справи, отже правомірним і належним до стягнення, а в решті відмовляється за безпідставністю.

Разом з тим, враховуючи наведені відповідачем причини, які зумовили останнього до фактичного пропуску граничних термінів поставки першої та другої позиції по специфікації № 1 до Договору від 01.12.09р. господарський суд зазначає, що обставини, на які посилається ТОВ НВП "Елтехкомп", - є обґрунтованими та відповідають дійсності, а тому вважає за необхідне, на підставі ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір належного до стягнення з відповідача на користь позивача суми 136 215 грн. 30 коп. штрафу до 15% від його розміру, тобто до суми 20 432 грн. 30 коп., а врешті відмовити без врахування цієї суми при пропорційному розрахунку судових витрат.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до стягнення штрафу.

Наведене є підставою для часткового задоволення позовних вимог щодо примусового стягнення з відповідача на користь позивача суми 20 432 грн. 30 коп. штрафу.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Елтехкомп" (49010, АДРЕСА_1; ЄДРПОУ 31251352) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11; ЄДРПОУ 00186542) суму 20 432 грн. 30 коп. (двадцять тисяч чотириста тридцять дві грн. 30 коп.) штрафу, 1 362 грн. 15 коп . (одна тисяча триста шістдесят дві грн. 15 коп.) державного мита, 170 грн. 44 коп . (сто сімдесят грн. 44 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог -відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя ОСОБА_3

Рішення підписано - 22.06.10р.