Рішення
від 03.09.2015 по справі 911/3352/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2015 р.                                                             Справа № 911/3352/15

          Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Столичний», м.Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельної компанії «Гарант-Інвест», м.Васильків

про стягнення 33649706,42 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Столичний» (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельної компанії «Гарант-Інвест» (далі – відповідач) про стягнення 33649706,42 грн.

Провадження у справі №911/3352/15 порушено відповідно до ухвали суду від 05.08.2015 року та призначено справу до розгляду на 20.08.2015 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 20.08.2015 року не з'явився та надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладався до 03.09.2015 року.

В судове засідання 03.09.2015 року (вх. канцелярії суду від 02.09.2015 року) позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача в судове засідання 03.09.2015 року повторно не з'явився будучи повідомленим про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, відзив на тпозов не надав. вимоги суду не виконав.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що неявка в судове засідання представників відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Беручи до уваги викладене, а також те, що ухвала про порушення провадження у справі направлена на адресу відповідача, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він посилався би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обстави та підтверджується матеріалами справи, 13.02.2014 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «СТОЛИЧНИЙ» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» ГАРАНТ-ІНВЕСТ» (відповідач) було укладено Кредитний договір № 1602-КЮ-14 (далі - Кредитний договір), відповідно до якого позивач зобов'язався відкрити відповідачу відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 31 000 000,00 грн., зі сплатою 17% річних, строком до 12.02.2015 року, з кінцевим терміном повернення 12.02.2015 року, а відповідач зобов'язався відповідно до пункту 8.3. Кредитного договору повернути кредит 12.02.2015 року та щомісячно сплачувати проценти за користування грошовими

До Кредитного договору вносились зміни наступними додатковими угодами та договорами: додатковою          угодою №1 від 30.09.2014 року та додатковою угодою №2 від 27.11.2014 року змінено забезпечення виконання зобов'язань; додатковим договором №3 від 12.02.2015 року змінено строк та кінцевий термін повернення кредитних коштів до 10.03.2015 року; додатковим договором №4 від 04.03.2015 року збільшено відновлювальну кредитну лінію до 39 000 000,00 грн. та змінено строк повернення кредитних коштів до 10.04.2015 року; додатковим договором №5 від 10.04.2015 року змінено строк та кінцевий термін повернення кредитних коштів до 08.05.2015 року; додатковим          договором №6 від 08.05.2015 року змінено строк та кінцевий термін повернення кредитних коштів до 05.06.2015 року; додатковим договором №7 від 05.06.2015 року змінено строк та кінцевий термін повернення кредитних коштів до 03.07.2015 року.

Всі вищезазначені додаткові угоди та договори є невід'ємним додатком до Кредитного договору.

Свої зобов'язання за Кредитним договором позивач виконав, а саме надав відповідачу грошові кошти в сумі 31 000 000,00 грн. Видача грошових коштів відповідачу в сумі 31 000 000,00 грн. підтверджується Випискою по особовому рахунку №206280100840 від 27.07.2015 року.

Однак, відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором своєчасно та в повному обсязі не виконав, не повернув кредитні кошти в кінцевий строк згідно з додатковим договором №7 від 05.06.2015 року до 03.07.2015 року.

Відповідно до п.5.5 Кредитного договору у разі порушення строків сплати Кредиту, відповідач сплачує позивачу пеню, яка нараховується на суму несплаченої заборгованості по Кредиту, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховувалась пеня.

Відповідно до п. 6.1 Кредитного договору відповідач за користування кредитними коштами сплачує позивачу проценти.

Відповідно до п.6.2 Кредитного договору, у разі порушення строку сплати процентів за Кредитом, відповідач сплачує позивачу пеню, яка нараховується на суму несплачених процентів за користування Кредитом, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховувалась пеня.

Відповідно до п. 6.3 Кредитного договору, за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 0,5% від суми невиконаного зобов'язання (за кожне порушення строку сплати процентів).

За невиконання своїх зобов'язань за Кредитним договором за відповідачем утворилась непогашена заборгованість в сумі 33 649 706,42 грн., що складається з: 31 000 000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 563 095,89 грн. процентів; 880 739,72 грн. прострочених процентів; 1 121 095,89 грн. пені за простроченою заборгованістю за кредитом (п.5.5. Кредитного договору); 78 133,27 грн. пені за простроченими нарахованими доходами (п.6.2 Кредитного договору); 6 641,65 грн. штрафу (п.6.3 Кредитного договору).

Позивач надсилав відповідачу листи з вимогою щодо погашення заборгованості, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є кредитним договором, за яким, згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відтак, суд дійшов висновку про доведеність факту існування заборгованості Позичальника за Договором в сумі 33 649 706,42 грн., що складається з: 31 000 000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 563 095,89 грн. процентів; 880 739,72 грн. прострочених процентів; 1 121 095,89 грн. пені за простроченою заборгованістю за кредитом (п.5.5. Кредитного договору); 78 133,27 грн. пені за простроченими нарахованими доходами (п.6.2 Кредитного договору); 6 641,65 грн. штрафу (п.6.3 Кредитного договору), а отже вимога про їх стягнення є обґрунтованою, відповідачем не запереченою та не спростованою, і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, що п. 4.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 року визначено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору, у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку звільнена від сплати судового збору за подачу позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та п. 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» відшкодування витрат по сплаті судового збору покладається на відповідача в повному обсязі в сумі 73 080,00 грн., обрахованої з гривневого еквіваленту заявленої до стягнення заборгованості, із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

На підставі викладеного, відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету у сумі 73 080,00 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ГАРАНТ-ІНВЕСТ» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Чехова, 8а, код 33370447) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Столичний» (40035, м. Суми, вул. Харківська, 1, код 20028816) 31 000 000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 563 095,89 грн. процентів; 880 739,72 грн. прострочених процентів; 1 121 095,89 грн. пені за простроченою заборгованістю за кредитом; 78 133,27 грн. пені за простроченими процентами; 6 641,65 грн. штрафу (п.6.3 Кредитного договору).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ГАРАНТ-ІНВЕСТ» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Чехова, 8а, код 33370447) в доход Державного бюджету України 73 080,00 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                             А.Ю. Кошик

Дата ухвалення рішення03.09.2015
Оприлюднено02.10.2015

Судовий реєстр по справі —911/3352/15

Ухвала від 01.12.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Самусенко C.C.

Ухвала від 01.12.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Самусенко C.C.

Ухвала від 30.10.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Рябуха В.І.

Ухвала від 05.10.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Тищенко О.В.

Рішення від 03.09.2015

Господарське

Господарський суд Київської області

Кошик А.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні